Яремчук підірвав Росію легким тролінгом – підгоріло у фанатів, журналістів і навіть екс-форварда Динамо
Роман Яремчук ненароком оголив справжню суть того, що за поребриком називають "братерськими стосунками". А форвард збірної України всього лише закликав українців не впадати в ейфорію, яка поглинула Росію після виходу на Євро-2020.
Роман Яремчук після виходу на Євро-2020 став героєм ЗМІ не лише в Україні
Так у світі трапляється. Коли агресор всіма силами стримується і вдає любов та приязнь, а потім бере і виливає всю жовч на того, кого в інший день лицемірно називає "молодшим братом", починаючи додавати до цього епітети типу закомплексований чи дурнуватий. І головне чому, невже Яремчук когось там принизив, обізвав чи назвав міцним слівцем, щоб отримати так порцію лайна у відповідь? Ні, аж ніяк. Легкий тролінг максимум. Просте, логічне і навіть не унікальне протиставлення (пам'ятаєте знаменитий вислів і книгу колишнього президента "Україна – не Росія"?) викликало такий сморід через те, що якийсь там українець дозволив собі зачепити імперське его. І понеслося. Уся та зневага і хамство, які влада та журналісти Путіна демонструють до України далеко не перший рік, щедро полилися в масових коментарях.
Коли прості росіяни щиро дивуються "провокації" Романа, хочеться запитати, а де ж вони були, коли їхні "співплемінники" заходили спочатку відбирати наші землі, а потім і сунули далі вбивати і тероризувати все нових українців. Чи військове вторгнення тисяч їхніх земляків з неминучими смертями по обидва боки барикад у країну, яку вони всю дорогу називали "братньою", це для них так, дитячі пустощі? А ось слова, що "ми не Росія, обіграли Шотландію і будемо всім розказувати, що ми можемо виграти Чемпіонат Європи", це для них більший жах, ніж війна, принесена в дім сусіда. Не Україна це починала, не ми з важкою зброєю лізли на їхню землю повертати якусь там "історичну справедливість", але ж пам'ять людей, які дивляться росTV, вкрай коротка і вибіркова.
Деякі росіяни примудряються критикувати Яремчука, буцімто, ніхто з гравців їхньої збірної не говорив нічого про виграш Євро-2020. Та як же не говорили? Після перемоги над Шотландією та розгрому Кіпру головний тренер національної команди Росії Станіслав Черчесов заявив таке: "Вийшли на Євро. Це буденний епізод - просто крок до наступної мети. Головне завдання - виграти чемпіонат Європи. Ще треба з бельгійцями в Санкт-Петербурзі зіграти. Ми боремося за перше місце в групі".
А це вже головний снайпер їхньої збірної Артем Дзюба: "У нас є шанс на чемпіонаті Європи показати, що ми найкраща збірна. Раз ми змогли потрапити до чвертьфіналу чемпіонату світу і там на рівних грали з Хорватією, значить, шанс є. Добре, що у нас з'явилася команда. Черчесов сказав, що головне завдання - виграти чемпіонат Європи? Якщо Саламович сказав, значить, так і повинно бути, значить, постараємося".
"Після чемпіонату світу є ймовірність, що можемо виграти чемпіонат Європи, без жартів. Про це думає вся команда, оскільки ми готові до такого і ментально, й ігрова підготовка буде відповідна. У будь-якому випадку, коли ти приїжджаєш на турнір, хочеш його виграти, а не просто думаєш про вихід з групи і про перемогу в одному матчі", – вважає хавбек Монако Олександр Головін.
На противагу їм наші футболісти говорять обережно навіть у відповіді на питання лише про те, чи ми вже топова збірна. Яремчук цілком логічно підкреслив цю різницю після перемоги над Португалією. Якщо забути про матчі з аутсайдерами двох груп, то росіяни розбиралися у відборі Євро-2020 з Шотландією, яка відчувала шалені проблеми навіть з казахами і кіпріотами, який громила команда Черчесова. Програли Бельгії, і бути б розгрому 0:3, якби не фейл Куртуа.
Команда Шевченка розбомбила досить солідну Сербію і взяла 4 очки в чемпіонів Європи. Є різниця? Можна собі тільки уявити, скільки б крику було, якби вони зробили те, що ми. Та ми, слава Богу, не робимо гучних заяв і розуміємо. що це просто важливий крок. А то в Росії доходить до того, що депутат-комуніст Зюганов, уже вітає з виходом у фінал Чемпіонат Європи. Серйозно, це не фотошоп.
Яремчук не розповів нічого такого, за що його можна було б змішувати з болотом. Якби Роман сказав, мовляв, збірна України – не Росія, яка нікого сильного не обіграла, тому саме ми маємо вигравати Євро-2020, це було б дуже нетверезим баченням ситуації. Наші футболісти якраз і потішили правильною реакцією на перше місце і перемогу над Португалією. Вони не витають у хмарах і бачать, що мають над чим ще працювати, і закликають ставитися навіть до таких серйозних тріумфів спокійно та обережно. Ось і вся байка.
Утім, екс-форвард київського Динамо викликав цілу бурю невдоволення агресивного сусіда. Простий люд себе цілком по-братськи не стримував і "обкладав" матом журналістів видання "Советский спорт" за те, що дозволили собі присвятити першу шпальту команді Шевченка зі словами "Україна – це Європа". Від їхніх фанатів, які традиційно не хочуть оцінювати ситуацію і свої сили тверезо, а вже так і бачать, як завойовують світ ще й на футбольному рівні, чекати іншого, зрештою, не доводилося.
А ось коментатор Васілій Уткін пишається виходом Росії на домашній ЧС-2018, куди команда не проходила жодної кваліфікації, а ще плутається в імені українського форварда, хоча загалом зрозуміти суть сказаного доволі непросто: "Так молоток цей Родіон Яремчук. Нормальна спортивна тварина. Я все це говорю з повагою: інстинкти переважають над розумом, для нападника саме те (був би Ромуальд захисник – я б сказав, що для захисника то саме). Людина на Євро вийшла. Хто б міг подумати! На чемпіонат світу не потрапив, де Росія, до речі, була в 1/4, але з гонором. До речі, Росія на чемпіонат світу теж могла б не потрапити".
Улюблениця Путіна Тіна Канделакі запереживала, що слова Яремчука "роз'єднають людей", фактично називаючи анексію Криму і російських солдат на Донбасі "міжнаціональною дискусією", в якої просто високий градус, виявляється. Мовляв, спорт, він ж має об'єднувати, а Роман такий-сякий спотворює факти. Ну, російська пропаганда, звичайно, експерти у плані спотворювання, але де хоч натяк на неправду в словах нападника збірної України? До слова, про пропагандистів. Російський ведучий, відомий як "чоловік Скабєєвої", який у їхній програмі тільки й робить, що обговорює і насміхається з України, написав таке: "Навіть українські футболісти жити без нас не можуть. Реально комплекс у людей".
Уродженець Луганська Сергій Юран, колишній форвард Динамо, який ніде не забивав так часто, як у київському клубі (раз на 2 матчі), але потім переметнувся на бік Росії, де зараз стабільно провалюється як головний тренер низки команд: "Такі футболісти, як Яремчук, називаються футболістиками. Можливо, хтось попросив його згадати про Росію в такому плані". Так. звісно, попросив. Великі і могутні американці або якийсь умовний Правий сектор – це ж вони завжди в усьому винуваті в російських ЗМІ.
"По-перше, висловлювання Яремчука неприпустиме. По-друге, нехай говорить за свою збірну, а не за Росію. Яка збірна сильніша на поточний момент? Давайте згадаємо, чи брала участь чи взагалі Україна на чемпіонаті світу в 2018 році? Ось і вся відповідь. Потрібно бути уважнішим з висловлюваннями. Може, він просто забув, що збірна України не брала участі на чемпіонаті світу. Говорячи про українських гравців, які виступають в топ-клубах, можна згадати лише Зінченка. І то це завдяки більше російському чемпіонату".
Боже, та поясніть вже їм хтось, що ставити за досягнення участь на Чемпіонаті світу, відбір до якого ти не проходиш, це якось зовсім дико. А, і так, Зінченко виявляється, грає у Гвардіоли тільки завдяки тому, що виступав за такий гранд світового футболу, як Уфа. Тільки чомусь після переходу з російського клубу він пішов в оренду, а потім пройшов тернистий шлях до основної команди. Але ж ні, це не заслуга важкої праці українця, це все Росія дала, на думку Юрана.
Український коментатор Віктор Вацко відповів йому: "Колись у київському Динамо у Сергія Юрана було прізвисько Барсик. Ось вам реакція чистого Барсика на слова Роми Яремчука про те, що до успіху треба ставитися спокійно. І на тлі рівня Юрана-тренера Яремчук – не футболістик, а футболістище, десь як Зідан".
Наш форвард Гента – це на диво скромний, мудрий і тверезомислячий хлопець. Він, до слова присвятив цю перемогу захисникам української землі, "без яких цього матчу могло і не бути". Про тріумф на Чемпіонаті Європи можна ляпати язиком скільки завгодно, але це безглузде заняття. Особливо, якщо не хочеш, щоб тебе потім підколювали, і не вмієш сприймати себе зі здоровою самоіронією.
