Сенсаційний кошмар Інтера в ЛЧ – його творець починав із тенісу і розривається між Клоппом та Манчіні, батько вмив руки
"Футбол 24" розповідає про нападника Брюгге Ніколо Тресольді, який став героєм вечора після хет-трика у ворота Інтера на Джузеппе Меацца в матчі Ліги чемпіонів.

Ніколо Тресольді / Belga

Дізнавайся про перемоги першим.
Соняшники супроводжували його шлях і у вівторок, 13 жовтня, гордо повернувшись у його бік. Ніколо Тресольді, сонце Брюгге, уявляв собі таку ніч з десяток разів, можливо, у футболці Мілана і поруч зі своїм кумиром Філіппо Індзагі. Це була мрія, а тепер у ній є частка правди: хет-трик у ворота Інтера належить до тих, що не забуваються, особливо коли тобі 22 роки і ти вперше граєш на Сан-Сіро, стадіоні, де тато Емануеле – колишній захисник Аталанти – тричі грав на позиції лівого бека.
Тресольді зробив це як уболівальник Мілана і з телефоном, що розривався від дзвінків: "Я виріс, вболіваючи за Мілан. Я стежу за ним досі. Я всім завдячую своєму дідусеві: він вболівав за Мілан і був тренером ван Бастена з гольфу. Міланісти засипали мене повідомленнями. Ми високо пресингували Інтер з самого початку й не давали йому перепочити. Для мене це було як дербі, щось неймовірне".
Ніколо розповів про це з усмішкою. "Це був божевільний вечір, мрія. І все це на очах у моєї родини та друзів, я досі не вірю". Зрештою, після закінчення матчу він ліг на газон Сан-Сіро і зі сльозами на очах подивився на трибуни. Тресольді, який живе в Бельгії разом із мамою, саме такий: щирий, справжній, чистий, завжди усміхнений.

Ніколо Тресольді перед грою з Інтером на Сан-Сіро / скріншот
Найпрекрасніше те, що єдиний раз, коли він грав в Італії у футболці італійської команди, стався десять років тому: сезон 2016/17, 12 голів за регіональну юнацьку команду Фонтанелле з Губбіо – міста, де знімався фільм "Дон Маттео" – поруч із футбольним полем серед соняшників, там, біля маленького стадіону, де ніхто про нього не забув.
Марко Бедіні, його тодішній тренер, розповідав, що вже в тому віці юний Ніколо залишався на годину довше після тренування, щоб відпрацьовувати рухи нападника: "Я поставив його центрфорвардом попри те, що він не мав певних фізичних даних. Це було частиною проєкту, узгодженого з татом і з тодішнім керівником молодіжного сектору. Ніколо ніколи не грав у футбол на такому рівні".
Причина у тенісі, яким він деякий час захоплювався. Якщо пошукаєте в Google, там досі є його рейтинг, оновлений до 2017 року: 3,3. Він тренувався разом із Лукою Нарді. "Я був серед найкращих в Італії, входив до збірної U-12", – одного разу форвард з гордістю розповів про це.

"Спочатку було непросто, але родина завжди відігравала фундаментальну роль. Вона підтримувала його й підбадьорювала. Ми говоримо про чутливого хлопця, завжди усміхненого, з великим командним духом. В одному з останніх матчів чемпіонату він підготував майку для партнера по команді, який пошкодив гомілку. Ми програвали 0:2 після першого тайму, переламали хід гри й виграли 3:2. Ніколо не забив, але наприкінці матчу в роздягальні з гордістю показав футболку. На ній було написано Forza Carlo".
"Час від часу він повертається до Фонтанелле й відвідує своїх старих друзів на полі. Він залишився дуже прив’язаним до своїх коренів, але не питайте мене: обере він Італію чи Німеччину, бо я не знаю. Серце вирішить", – додав Марко Бедіні.
Дев’ять голів за сезон в одинадцяти матчах, чинний чемпіон Бельгії, найкращий бомбардир минулого чемпіонату Бельгії. Коли він забиває в Лізі чемпіонів, то завжди робить це проти команд високого рівня: Барселона, Атлетіко, Монако, Інтер. Ще хлопчиком його "відшили" улюблений Мілан, Ювентус, Болонья, Фіорентина, Аталанта та багато інших клубів. "У нас уже є гравці такого рівня", – казали вони. "Та він ще й у теніс грає..."
У 2017 році його сім’я через роботу матері – вона отримала посаду старшої стюардеси авіакомпанії – мала опинитися в Ліверпулі, але замість цього переїхала до Ганновера. У Німеччині – 16 голів у 26 матчах за збірну U-21 – він сформувався як людина і як футболіст. Йому відкрили двері, які в Італії зачинили, тож тепер над його спортивною долею висить дамоклів меч: Італія чи Німеччина?
"Я вже поговорив із Клоппом і Манчіні, – розповів Тресольді, тримаючи в руках нагороду MVP матчу, – я пояснив їм, як я це бачу. Поки що отримую задоволення в молодіжній збірній, а там подивимося. Нам належить виграти Євро, те саме, яке мій тато виграв з Італією". Після такого вечора на Сан-Сіро вся Італія сподівається, що він обере саме "Скуадру Адзурру"...
Про те, що саме Ніколо "пояснював" Манчіні та Клоппу, розповів його батько: "Ми багато про це говорили, але Ніколо сам вирішить, що для нього краще. Він обов’язково зробить вибір серцем, а не з огляду на технічні можливості. Чому він досі не дав відповіді Націонале? Тому що йому довелося впоратися з ситуацією, яка була важливішою за нього самого. Він пообіцяв тренеру молодіжної збірної Німеччини U-21, що завершить цикл: він може побити рекорди результативності в цій категорії, враховуючи, що йому потрібно забити два голи. Побачимо після чемпіонату Європи.
Чи засмучуся я, якщо син вирішить виступати за збірну Німеччини? Засмучуся – занадто сильне слово. Звісно, я італієць, і Ніколо теж, за походженням і за родинними зв’язками. Але є узи вдячності, які неможливо ігнорувати. Він виріс там, розмовляє чотирма мовами, є громадянином світу. У будь-якому разі, він когось розчарує. Але його рішення доведеться поважати".
За матеріалами Gazzetta dello Sport


