Унікальний рефері трьох фіналів, який з дитинства мріяв стати арбітром: хто працюватиме на фіналі ЛЧ між ПСЖ та Інтером
В останній день травня румунський арбітр Іштван Ковач може встановити знакове досягнення і стати першим рефері, який обслуговував фінали усіх трьох великих євротурнірів: Ліги чемпіонів, Ліги Європи та Ліги конференцій.
Іштван Ковач / Josep Lago via Getty Images
Футбол 24 розповідає про другого в історії румунського рефері, який працюватиме на фіналі Ліги чемпіонів.
Рівно 30 років тому свисток румуна Іона Кречунеску сповістив про перемогу Аякса над Міланом (1:0) у фіналі Ліги чемпіонів. Для 44-річного Кречунеску то був ідеальний епілог кар’єри. Екс-футболіст (чемпіон Румунії у складі Чімії та володар Кубка країни з Універсітатею) став успішним суддею, який обслуговував вирішальний матч Ліги чемпіонів-1995.
У минулому Кречунеску багато критикував Ковача за стиль суддівства та навіть неналежне знання румунської мови, але новину про призначення земляка на фінал ЛЧ сприйняв з великим позитивом. "Це надзвичайне досягнення. Коли ти досягнув чогось подібного, це означає, що ти щось зробив, ти залишив глибокий слід у суддівстві, коли маєш такі результати. Це визнання румунського суддівства. Таке не виникає за одну ніч", – вважає Кречунеску.
Дійсно, до своїх трьох фіналів Іштван Ковач йшов дуже довго та послідовно. У 22 роки (!) Іштван відпрацював на матчі Суперкубка Румунії, через три роки – 2010-го – Ковач став наймолодшим європейським арбітром ФІФА, а ще через два роки здобув статус наймолодшого румунського арбітра, який судив міжнародний поєдинок.
В одному з інтерв’ю Ковач згадував, як 11-річним хлопчиком дивився поєдинки англійського Євро-96 по телевізору та уявляв себе суддею, кваліфікуючи на свій розсуд усі спірні епізоди на полі: "Мій батько, який дивився матчі разом зі мною, запитав мене: "Звідки ти знаєш ці речі?" Я відповів йому: "Я просто бачу їх!" Тоді тато заявив: "Коли тобі виповниться 15, ти зможеш відвідувати курси суддівства – і ти маєш туди піти!"
Та все ж головною мрією Іштвана була кар’єра футболіста. Він грав на позиції центрального півзахисника та навіть виступав на рівні третього румунського дивізіону. Однак, коли зрозумів, що не стане зіркою, то зосередився на суддівстві.
Територіально Іштван народився на території Румунії. Його рідне місто Карей розташоване на відстані десяти кілометрів від угорського кордону, а згідно з переписом населення, проведеним 2021-го року, більшість мешканців Карею складають угорці (45,97%). Власне, у жилах самого Ковача тече угорська кров, а його румунська мова має особливий акцент, властивий мешканцям того регіону.
"Моя родина по материнській лінії – німецька, а по батьковій – угорська, – розповідав рефері у коментарі угорському медіа Nemzeti Sport. – Я отримав подвійне громадянство 2011-го і дуже цим пишаюся". Відтак, Ковач не судить на міжнародному рівні матчі за участю угорських команд.
Зате Іштван обслуговував поєдинки збірної України. 2012-го та 2014-го це були матчі нашої юніорської команди – три гри та три перемоги із загальним рахунком 9:0. Далі був спаринг зі збірною Молдови (1:0) та нічия з Фінляндією (1:1) у кваліфікації на ЧС-2022. Саме Ковач вилучив з поля Віталія Миколенка у кінцівці матчу на Олімпійському, після чого Теему Пуккі зрівняв рахунок.
Менш вдало складаються ігри українських клубів за участю Ковача. 2016-го в Одесі за його суддівства Зоря втратила перемогу в поєдинку з Фенербахче (1:1), а потім двічі поступалася Рапіду (2:3) та Ромі (0:4). У запорізькому матчі проти Рапіда суддя призначив два пенальті у ворота австрійців, проте Захедітабар Шахаб реалізував лише один з них. Тричі румун працював на іграх Шахтаря: перемога над Генком (2:1), нічия з Інтером (0:0) та поразка Порту (3:5).
А ще 26 лютого 2022-го Ковач обслуговував бухарестське дербі між Динамо та Рапідом і разом з футболістами брав участь в акції на підтримку України.
Цікаво, що найчастіше у Лізі чемпіонів Ковач обслуговував матчі за участю Парі Сен-Жермен. Це траплялося п’ять разів, зокрема, двічі у поточному розіграші. Фінал з Інтером стане шостою зустріччю румуна з французькою командою.
Ковач має диплом з фізичного виховання, працював вчителем фізкультури, утім зараз припинив свою викладацьку діяльність. Рефері було складно відновлюватися після матчів, які він обслуговував за 700-800 кілометрів від його дому на північному заході Румунії.
Своїм кумиром Ковач вважає угорського рефері Шандора Пуля, який судив фінал чемпіонату світу 1994-го та фінал Ліги чемпіонів 1997-го. Натомість Іштван вже є зразком для свого молодшого брата Сабольча Ковача, який також працює футбольним арбітром та навіть обслуговує матчі елітного румунського дивізіону.
"Іштван дуже мені допоміг, – зізнавався Сабольч в інтерв’ю румунській пресі. – Він завжди був для мене прикладом та наставником. Водночас він був суворим, завжди критикував мене та допомагав, коли я робив помилки".
Попереду в Іштвана Ковача, мабуть, головний матч у його житті. Якось він розповідав, що живиться атмосферою таких поєдинків: "Мені подобається адреналін на полі. Це одна з найкращих речей в роботі судді. Якщо я ухвалюю правильні рішення під час гри, я доводжу собі, що можу впоратися з такими важливими матчами. Я люблю футбол. Для мене бути суддею – це найпрекрасніша робота у світі, і я рекомендую молоді прийти та скористатися цією можливістю".
Однак Ковач не робить різниці у підготовці до великих чи рутинних матчів: "Я нічого не змінюю у своїй підготовці. Роблю те саме, незалежно від того, чи це фінал чемпіонату Європи, чи матч румунської ліги. І це допомагає мені бути повністю зосередженим. Як тільки гра закінчується, я аналізую її та насолоджуюся моментом".
