Угорщина не вперше бере участь у побоїщі проти команди в жовтому – правда про сутичку 1954 року досі невідома
Гравці збірної Угорщини спровокували бійку в матчі Ліги націй проти України (0:1). "Футбол 24" проводить історичні паралелі з "Битвою під Берном".
Битва під Берном / фото з відкритих джерел
Хочеш бачити наші футбольні новини частіше?
Як підставили Пушкаша
...Футбол відійшов на другий план, коли в гру вступили особисті порахунки. Нілтон Сантос і Йожеф Божик обмінялися ударами й були вилучені з поля; у якийсь момент Джалма Сантос, плюючись і розмахуючи руками, гнався за Золтаном Цибором по всьому полю за спиною у судді; а за чотири хвилини до кінця Артур Елліс вилучив ще одного бразильця – Умберто Тоцці, який впав на коліна, благаючи не виганяти його.
Після фінального свистка чвертьфінальний матч ЧС-1954 продовжився у "третьому таймі" – бійкою. Досі ніхто точно не знає, з чого все почалося, але хаос був спровокований серією інцидентів. Бразильські гравці, члени тренерського штабу та журналісти вибігли на поле й зіткнулися з опором швейцарської поліції. Жозе Карлос Бауер сперечався з арбітрами, а бразильський журналіст Паулу Буарке збив швейцарського поліцейського з ніг. Після цього Жуан Карлос Батіста Піньєйру отримав удар скляною пляшкою, яку в нього начебто кинув майбутній тріумфатор трьох Кубків чемпіонів (попередня назва ЛЧ) Ференц Пушкаш, котрий перебував на трибунах і нібито спровокував бразильців. Але за спогадами Джалми Сантоса все було інакше.
Бійка у розпалі / Photopress Archiv/Keystone/Bridgeman Images
"Це – непорозуміння. Входи до роздягалень були поруч, і коли обидві команди залишали поле, лікар збірної Бразилії Ньютон Паес взяв пляшку води. Тоді пляшки виготовляли зі скла, а не з пластику, як сьогодні. Загалом він схопив пляшку й кинув її в Пушкаша, але промахнувся й влучив у [захисника "селесао"] Піньєйру. Пляшка прилетіла йому прямо у чоло, і коли Піньєйру обернувся, щоб побачити, хто це зробив, йому хтось крикнув: "Це був Пушкаш!" З цього й почалася плутанина".
Удар ногою... від свого колеги
Діді почав наносити удари в стилі капоейри всім, хто до нього наближався, а наставник збірної Бразилії Зезе Морейра атакував головного тренера збірної Угорщини Густава Шебеша ногою. На трибунах, серед тих, хто бився – словесно, а не кулаками, – був бразильський арбітр Маріо Віанна, який працював на цьому чемпіонаті світу й підробляв радіокоментатором. Він, обурений, назвав ФІФА "кабалою злодіїв", а головного арбітра матчу Угорщина – Бразилія Артура Елліса "злодієм, комуністом і боягузом". Ці образи коштували йому роботи арбітром на міжнародному рівні.
Норвезька газета Verdens Gang писала: "Пушкаш напав на темноволосих бразильців із порожньою пляшкою. Один із них впав, а інший отримав розсічення над оком, перш ніж втрутилася поліція й відпустила темпераментного футболіста.
Газети Der Bund і Berner Tagblatt залучали одного й того самого журналіста, внаслідок чого між двома публікаціями було лише кілька речень різниці. Журналіст під псевдонімом "si" з Der Bund зазначав: "Запеклі сутички, що охопили другий тайм матчу між Бразилією та Угорщиною, вилилися в огидну сутичку, яка відбувалася переважно в проході до роздягалень під трибунами. Обидві сторони кидали пляшки... Важко визначити, хто все це розпочав. Бійку зупинила військова поліція... Обидва офіційні представники [угорської] федерації з’явилися в неділю, після завершення роботи, з пов’язками на обличчях. Поранення, судячи з усього, були отримані під час бійки з пляшками".
Наставник збірно Бразилії Зезе Морейра бере участь у бійці / фото з відкритих джерел
Додатково Berner Tagblatt того ж дня зазначала: "Коли хтось кинув пляшку в бразильського гравця, почалася бійка. Були викликані військова поліція та співробітники служби безпеки, які перекрили хол. Коли гравці та їхній штаб сідали в автобус, на їхніх злегка поранених тілах були помітні подряпини та гулі".
За словами The Daily Telegraph, "летіли пляшки, вибивалися двері та вікна роздягалень, і всі поліцейські, що перебували поблизу, були терміново кинуті на приборкання бійок".
Сам "Галопуючий майор" у автобіографії "Пушкаш про Пушкаша" писав: "Шебеш отримав удар пляшкою – чи то був сифон для газованої води? – і я схопив одного з бразильців та затягнув його до нашої роздягальні. Він був нажаханий, і, врешті-решт, я відпустив його".
У матчі зафіксували 42 порушення правил – абсурдна кількість для тієї епохи, завдяки чому гра увійшла в історію під назвою "Битва під Берном". Попри цю жорстокість, ФІФА не наклала санкцій на жодну з команд, навіть не дискваліфікувала Божика на наступний матч і залишила дисциплінарні питання на розсуд відповідних національних асоціацій. Густав Шебеш, який отримав удар ногою під час бійки, потребував чотирьох швів на обличчі й пізніше згадував про цей матч.
"Це була битва; жорстокий і нещадний матч. У підсумку ми виграли з рахунком 4:2, але це ще не був кінець. Бразильські фотографи та вболівальники вибігли на поле – довелося залучити поліцію, щоб розігнати натовп. Гравці зіткнулися в тунелі та в коридорі, що вів до роздягалень, спалахнула невелика війна – усі провокували одне одного: вболівальники, футболісти та офіційні особи".
Угорщина – Бразилія / фото з відкритих джерел
Наслідки були величезними. Наступного дня кореспондент The Times написав: "Ніколи в житті я не бачив такої жорстокої гри під час відбору м’яча! Суперників збивали з ніг, наче косою, а потім лунали погрози та злісні випади, коли арбітри були зайняті іншими моментами".
Daily Mail запропонувала ФІФА "заборонити збірній Бразилії брати участь у майбутніх змаганнях", а швейцарська газета Sport обрала нейтральну позицію й повідомила, що "обидві команди перетнули межі належної поведінки, і жодна з них не може звинувачувати іншу". Тим часом бразильська преса обрушилася з критикою на англійського арбітра, звинувачуючи його в поразці "селесао": "Пограбування на полі бою!", – кричав заголовок в Ultima Hora.
Газета Der Bund зазначала: "Суддя Елліс зробив усе можливе, щоб нормалізувати гру. Він фіксував фоли свистком, попереджав гравців, намагався їх заспокоїти, твердо дотримувався своїх рішень щодо вилучень; усі ці санкції не допомогли, тому завершення матчу принесло справжнє полегшення".
Пізніше Бразилія подала офіційний протест до ФІФА, звинувативши Елліса (який, до речі, був лінійним суддею у вирішальному матчі ЧС-1950 між Бразилією та Уругваєм) в участі у комуністичній змові з метою допомогти Угорщині. Коли Елліс залишав стадіон, бразильські вболівальники плюнули на його машину й проводжали його вигуками: "Комуніст! Комуніст!"
Хто почав бійку?
Норвезька газета Aftenposten зазначала: "Вважається, що цю жорстоку бійку розпочав угорський гравець. Це й поклало початок грубій грі, серії підкатів, плювків у обличчя суперникам та іншим неадекватним для спортсменів вчинкам. Той факт, що бразильці, опинившись втягнутими в таку бійку, почали поводитися вдесятеро гірше за угорців, – це вже інше питання. Це збігається з даними більшості джерел".
Британська Daily Mail дотримувалася іншої думки: "Головними порушниками були бразильці, а угорці відповіли силою лише під тиском крайніх провокацій. Південноамериканці, багато з яких темношкірі, почали жорсткі підкати з самого першого свистка. У ході гри під проливним дощем вони ставали дедалі несамовитішими, оскільки умови ускладнювали їхнім гравцям у легкому взутті контроль над м’ячем".
Журналіст Bern Tagblatt писав: "Вони (обидві команди, – прим.) неодноразово грали жорстоко, і оскільки у судді Елліса не було очей на потилиці, бразильці ніколи не опинялися в потрібних місцях на полі [щоб їх помітили]".
Через деякий час англійський арбітр висловив розчарування тим, що сталося. "Перед матчем я почувався найщасливішою людиною на світі, бо мені належало судити гру між двома найкращими на той момент збірними світу. Однак після гри я відчув себе найнещасливішою людиною на світі, бо замість очікуваного мною футбольного шедевра я став свідком ганебної кривавої бійні. Вони поводилися як тварини!
Після всіх цих років роздумів я переконаний, що сумнозвісна "Битва під Берном" була битвою політики та релігії. Політики угорських комуністів щодо релігії бразильських католиків".
Артур Елліс разом із капітанами команд перед грою / фото з відкритих джерел
Пізніше Елліс був обурений тим, як ФІФА зам’яла цей епізод: "Занадто багато членів комітету боялися втратити поїздки в гарні місця. Це були єдині гравці в моїй кар’єрі, яких я коли-небудь вилучав і які так і не були покарані".
Справжня причина?
Бразильська преса обурювалася. Спочатку журналісти стверджували, що "селесао" грали краще, але їх вкотре обділили через спірні рішення європейського арбітра. Пізніше з’явилися подробиці про стан справ усередині команди, і тон публікацій змінився. У деяких репортажах зазначалося, що збірна була повністю деморалізована ще тоді, коли жереб зіштовхнув її з Угорщиною у чвертьфіналі. Ходили чутки, що напередодні матчу окремі гравці розважалися в місті, а інші симулювали травми або вдавали, що хворі, щоб не виходити на поле. Також стверджувалося, що голова делегації Жоао Ліра Філью купив квитки додому ще до початку зустрічі.
Через роки після турніру у Швейцарії людина, яка створила знамениту жовту форму збірної Бразилії, згадувала про свою зустріч із національною командою. Алдір Шлі тоді був підлітком: він вивчав право, але мріяв стати дизайнером. Частиною нагороди, яку він отримав від газети Correio da Manhã та Бразильської спортивної конфедерації, була поїздка на зустріч із збірною під час відбіркових матчів чемпіонату світу. Однак побачене шокувало юнака, і він навіть відмовився від поїздки до Швейцарії, про що й розповів виданню Terra у 2010 році: "Мені було всього 19 років, і все це мене дуже налякало. Траплялося багато чого: дехто тікав із табору, напивався, ламав носи, а потім повідомляв пресі, що не може грати, бо впав у ванній. Я був шокований, це був справжній бардак..."
Що стосується угорців, то вони вийшли сухими з води. Як і 25 вересня 2026 року в матчі з Україною.
