"У мене не було гіршого передсезоння": аномальний Логроньєс – сербський новатор, виліт із шостого туру і жахіття Карпат
Увійти в історію можна по-різному. Звичайно, найчастіше пам’ятають тріумфаторів, але й невдачі можуть мати різноманітне забарвлення. Іспанському Логроньєсу в середині 90-х вдався сезон, який став знаковим не лише для Прімери, а й для усіх чемпіонатів великої п’ятірки.
Футболісти Логроньєса в матчі з Барселоною / Мігель Морено
Виступи у Ла Лізі клубів із маленьких міст нині є звичним явищем. Вільяреал давно перебуває серед найсильніших команд Іспанії, ще раніше в еліті виступали делегати невеликих Естремадури чи Меріди. Однак відкрив вікно можливостей для представників крихітних населених пунктів клуб із Логроньйо зі своїми 130 тисячами мешканців. 1987-го Логроньєс потрапив до двадцятки найсильніших команд країни.
до речі
Та крім новаторського статусу, Логроньєс залишився у літописі іспанського футболу завдяки неймовірному сезону 1994/95. У 38 матчах Ла Ліги команда лише двічі перемогла і зазнала 27 поразок. При цьому аутсайдер тільки п'ятнадцять разів зміг вразити ворота суперника і 79 разів пропустив. Логроньєс фінішував останнім та достроково вилетів у Сегунду. Що спричинило цю аномалію та яким, власне, був той антирекордний сезон?
рекламна інформація
Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри
ТОВ “СЛОТС Ю.ЕЙ”. Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності у мережі Інтернет від 05.12.2024 (Рішення комісії з регулювання азартних ігор та лотерей №559 від 21.11.2024).
Провели невдалу трансферну кампанію
Той виліт Логроньєса складно назвати сюрпризом. Скромний клуб попередні сім сезонів тримався у найсильнішому дивізіоні, тож це вже було своєрідною несподіванкою. Більше того, 1990-го представник Ла Ріохи фінішував сьомим, а потім ще двічі пробивався до чвертьфіналу Кубка. Здивувало лише те, як саме команда понизилася у класі.
Перед стартом сезону клуб розпродав практично усі активи. Та ключовим рішенням виявилася зміна тренера. Карлос Аймар зберіг Логроньєс в Прімері 1994-го, проте через розбіжності у поглядах з президентом клубу Маркосом Егісабалем перебрався у Сельту.
Натомість у Логроньйо з белградського Партизана мав приїхати Любіша Тумбаковіч. Врешті-решт, президенту довелося задовольнитися його помічником Благоє Пауновічем. Для серба то був перший тренерський досвід і, як виявилося, найбільш невдалий.
Пауновічу дісталися руїни старої команди, адже влітку Ла Ріоху залишили найкращий бомбардир Олег Саленко (Валенсія), ключовий захисник Енріке Ромеро (Валенсія), перший гравець Логроньєса у збірній Іспанії Хулен Лопетегі (Барселона) та основний хавбек Лусіано Ітурріно (Реал Сосьєдад).
Незвично готувалися до сезону
"У мене ніколи не було гіршого передсезоння, ніж із цією людиною, – розповідав Relevo про роботу з Пауновічем футболіст Логроньєса Ісідро Вілланова. – Ви не можете уявити, скільки він змушував нас бігати: ми виконували вправу, яка полягала в тому, щоб ставити воротаря в кожні ворота та виконувати вправи два на два по всьому полю. Це було щодня. Ми приходили додому виснаженими. Їли, дрімали, а потім поверталися до тренувань. Це було божевілля".
Сербський фахівець форсував підготовку і вивів свою команду на пік фізичних можливостей ще до старту чемпіонату. "Ми вигравали кожен передсезонний матч, – казав Вілланова. – Керівники самовдоволено ставилися до того, що нам не потрібно підписувати новачків, почали відпускати важливих гравців. І до грудня ми вже вилетіли".
У ході сезону змінили п’ятьох тренерів
Не дивно, що Благоє Пауновіч протримався лише одинадцять турів. При ньому Логроньєс завалився на останню сходинку в шостому турі й більше не робив жодного кроку нагору.
Першим пожежником став Фабрі Гонсалес. Якщо вам це прізвище здалося знайомим, тоді вам не здалося. Вболівальники Карпат пригадують цього сивочолого наставника, який до приїзду в Україну змінив півтора десятка команда. Так от Логроньєс теж був у цьому списку.
Фабрі вистачило на три матчі. Якщо з Валенсією вистояли (2:2), то два наступні поєдинки з сусідами у турнірній таблиці перетворилися на провал – по 0:4 з Тенеріфе та Реал Сосьєдадом. До речі, у Львові Фабрі протримався довше – 14 матчів (і тільки три перемоги).
Третій тренер – Хосе Аугусто – здобув для Логроньєса дебютну перемогу. Прикро тільки, що це трапилося в 19-му турі (1:0 над Сельтою). Проте далі були три поразки і новий наставник – Антоніо Руїс. Аутсайдер завершував сезон з Рубеном Галілеа, який до цього працював у дублі Логроньєса. Символічно, що в останньому турі Карлос Аймар, який очолював Сельту, переміг 3:0 та відправив своїх колишніх у другий дивізіон.
Забили антирекордні 15 голів
Продаж усіх лідерів Логроньєс намагався компенсувати сумнівними придбаннями. Так, потенційна сербська зірка Атіла Кашаш не спромігся забити жодного м’яча в одинадцяти поєдинках. Трохи краще себе проявив боснієць Небойша Гудель (батько зірки Севільї Неманьї та Драгіші, який виступав за Кордову). Гудель-старший відзначився тричі. Стільки ж забив Сільвіо, кремезний бразильський нападник.
Загалом Логроньєс оформив 15 голів – дотепер жодна команда Ла Ліги не забивала настільки мало за увесь сезон. Парадоксально, та в одному поєдинку безнадійному аутсайдеру вдалося перемогти 4:2! Прикро тільки, що саме після тієї перемоги над Тенеріфе сьомого травня Логроньєс завчасно та офіційно вилетів у Сегунду.
У 38 матчах сезону для Логроньєса гольовими видалися тільки десять (сім вдома і три на виїзді). У решті 28 поєдинках клуб з Ла Ріохи не забивав.
Невдовзі знайшли свого компаньйона у Хіхоні
Сезон 1994/95 Логроньєс закінчив з 13 очками (тоді за перемогу нараховували два бали). Мабуть, ніхто не сумнівався, що це "досягнення" ще довго залишатиметься в історії, як і мізерна кількість голів. Та вже через три роки очковий антирекорд оновили. Хіхонський Спортінг спромігся здобути дві перемоги (1998-го за виграш давали вже три очки) і сім разів зіграв унічию. У підсумку, все ті ж крихітні 13 очок, але з набагато гіршим відсотком перемог – 11,40% (або ж 13 очок зі 114 можливих) проти 17,11% у Логроньєса.
Вічний рекорд (на перший погляд) ледь не завалився цьогоріч. За підсумком сезону 2024/25 Вальядолід набрав лише на три пункти більше за Логроньєс та Спортінг.
Цікаво, що вже через рік Логроньєс повернувся до еліти. Але за принципом ліфта команда вдруге за три сезони понизилася у класі та більше не поверталася в Ла Лігу. 2009-го клуб пережив значні фінансові проблеми та клінічну смерть і переродився у форматі оновленого клубу з міста Логроньйо.
