Рома розтрощила Зорю: луганці правильно налаштувались, але різниця в класі зробила результат – Україна без євровесни
Зоря в рамках поєдинку 5-го туру групового етапу Ліги конференцій програла Ромі на виїзді (0:4), втративши шанси на вихід у плей-офф. Звіт читайте на "Футбол 24".
Рома – Зоря: звіт на матч Ліги конференцій
Динамо та Шахтар на цьому тижні втратили шанси на євровесну, тож Зоря залишилась останньою надією українського футболу. Щоправда, ситуація у луганців була важкою: за два тури до завершення групового етапу Ліги конференцій підопічні Віктора Скрипника трималися на третій позиції, відстаючи від Роми на одне очко, а від Буде-Глімта – на два. При цьому в 5-му турі норвежці приймали безнадійного аутсайдера, а от нашій команді довелося їхати у Рим.
Жозе Моурінью не збирався гратися з "чорно-білими" у піддавки, адже в попередніх двох турах його колектив ковтнув 8 голів від Буде-Глімта. Крім того, "вовки" могли вирішити усі питання щодо виходу в плей-офф прямо тут і зараз. Коуч "джалороссі" випустив практично всіх доступних лідерів – лишень Пеллегріні, Ібаньєс та Шомуродов залишились на банці. Віктор Скрипник, своєю чергою, виставив в атаку іранців, Громова та Кабаєва, але притримав в запасі Гладкого й Хомченовського.
Рома розпочала з місця в кар'єр, ледь не відкривши рахунок на 1-й хвилині внаслідок прориву Мхітаряна (він відібрав м'яч у Цвека) й розрізної передачі на Дзаньйоло. На щастя, Ніколо при виході сам на сам пробив повз дальню стійку, а лайнсмен помітив офсайд. На 3-й же Абрахам прийняв закидання Дзаньйоло за спини центрбекам і завдав удар з лінії воротарського (Таммі не зміг нормально влучити по м'ячу). Втім, луганці не злякалися, одразу почавши огризатись контратаками й створивши момент на 7-й хвилині – це Цвек потужно вистрілив з-за меж штрафного в дальній кут. Патрісіу парирував!
Взагалі, протягом першого тайму Зоря не відсиджувалась біля власних воріт, працюючи досить агресивно. Такий футбол вилився у ще один гострий епізод – Жунінью на 13-й хвилині влетів на лівий край штрафного й пробив у ближній кут, змусивши Патрісіу вступати в гру. На жаль, цей момент став одним із останніх для підопічних Віктора Скрипника.
Рома регулярно користувалася відкритим стилем гостей. "Вовки" тікали в розмашисті швидкі атаки через діри в центральній зоні луганців, що вилилось у гол на 15-й хвилині: Ель-Шаараві прорвався лівим флангом і "шведою" вирізав передачу на дальню стійку, а Дзаньйоло замкнув у дотик – 1:0! Ще через три хвилини Ніколо міг додати до голу асист, тікаючи з Абрахамом у контратаку 2-в-1, однак нападник перетримав м'яч, запоровши епізод.
Після цього команди розмінялися низкою атак на швидкості. Одну з них Цвек навіть завершив дальнім ударом в площину (без проблем для Патрісіу), але Рома була значно гострішою. З кожною хвилиною xG господарів зростав.
Так, на 27-й Верету потужно вистрілив метрів з 22-х у дальній кут (Мацапура парирував), на 32-й лишень блок Імерекова врятував від голу Дзаньйоло, а на 33-й "вовки" таки забили другий гол – все той же Дзаньйоло розстріляв ворота з правого краю штрафного після того, як Верету стягнув на себе трьох захисників і вирізав точний пас. 2:0!
"Джалороссі" намагалися закрити гру ще до перерви. На 38-й хвилині цього ледь не добився Карлес Перес, який пробив з правого флангу в протихід Мацапурі (голкіпер врятував Зорю), а на 40-й Кабаєв збив Переса у власному карному майданчику. Пенальті! Верету підійшов до "позначки" й вистрілив у правий нижній кут – і не забив! Мацапура парирував.
На перерву команди відправились за рахунку 2:0 на користь господарів. У луганців ще залишалися шанси на камбек, тож Віктор Скрипник наважився провести у роздягальні подвійну заміну. Замість Шахаба вийшов Гладкий, а Назарина замінив Громова. Втім, всі ці перестановки не мали жодного сенсу, адже всього через 30 секунд після початку другого тайму Рома забила третій гол – це невтомний Дзаньйоло ефектно переграв Імерекова на фланзі й влетів у штрафний, викотивши пас під удар Абрахаму в порожні ворота. 3:0.
Цей епізод нокаутував Зорю. "Вовки" отримали повну свободу й прийнялись рвати луганців на шматки, створюючи момент за моментом. Так, вже за хвилину після голу Абрахам міг оформити дубль, вистріливши з лівого краю карного майданчика повз дальню стійку, а на 52-й він же завершив класну комбінацію ударом метрів з шести. Поруч з каркасом!
На 53-й забивати мав Дзаньйоло, який замкнув навіс з лівого флангу головою (повз дальню дев'ятку), а на 55-й Мацапура парирував потужний постріл Ель-Шаараві з близької відстані. Після цього Рома дещо збавила оберти, переставши загострювати. Жозе Моурінью одразу ж відреагував, випустивши на 70-й хвилині Залевскі, Ібаньєса та Шомуродова.
Ще за п'ять хвилин "вовки" забили четвертий гол внаслідок заблокованого удару Мхітаряна й відскоку на Абрахама – Таммі метрів з 11-ти пробив бісіклетою. На 90-й Шомуродов міг і п'ятий вколотити, однак Мацапура не здавався, врятувавши луганців від "маніти". На жаль, від розгромної поразки з рахунком 0:4 він не врятував.
Таким чином, Рома набрала 10 очок, залишившись на другій позиції в групі й відірвавшись від Зорі на чотири залікових бали. Буде-Глімт свій матч виграв, відірвавшись на п'ять пунктів – це означає кінець боротьби за плей-офф у групі С. Італійці й норвежці йдуть далі, а для луганців останній тур у Лізі конференцій перетворюється на формальність.
Розгром, за який прикро
Загалом, цьогорічна єврокубкова кампанія Зорі виявилась катастрофічного. Шість пропущених голів від Рапіда, винос в Норвегії без шансів, розгром від Роми у Запоріжжі й два відверто вбогих матчі проти ЦСКА з випадковими голами заслужили на всебічну критику – за марнотратство лідерів, за жахливу оборону, за примітивну тактику та за значні проблеми в психології. А ще – за умови, в які клуб поставив Віктора Скрипника. Перед матчем у Римі знайти бодай одну сильну сторону луганців було нереально.
Невдачі бронзового призера УПЛ в Європі викликали смуток в перемішку з гнівом. Побиття в Римі, на перший погляд, продовжує цю історію, але саме цей поєдинок можна назвати найкращим для Зорі у Лізі конференцій. Не у тактичному сенсі, звісно ж, а в моральному – лишень цю невдачу української команди можна назвати прикрою. Чому?
У Запоріжжі підопічні Віктора Скрипника програли "вовкам" безвольно й без шансів. Потім футболісти та тренер ще й розказували про "джалороссі", як про богів, з якими неможливо змагатись – а ми голосно насміхались з них після 6:1 у Норвегії. Проти ЦСКА Софії ж в обох матчах команда скотилася до антифутболу, поставивши все на максимальну примітивну обережність – хоча суперник був слабеньким, а престиж самої Ліги конференцій вкрай низький. У Італії ж ми побачили зовсім іншу Зорю – ту, яка нічого не боялася. Яка не відмовилась від свого стилю. Яка приймала сміливі рішення, намагаючись пройти блок римлян через паси з просуванням і крізь лінії.
Гравці зібралися, показали характер і навіть провели кілька моментів. У першому таймі м'яч реально бігав від штрафного до штрафного. Луганці довели, що у них є відчуття власної гідності – втім, навіть з таким ставленням до справи "чорно-білих" начисто розірвали ще до перерви. Розірвали на голому класі, на чистій майстерності. Ну а третій пропущений гол через 30 секунд після старту другого тайму просто вбив команду.
Звісно, виправдовувати розгроми сміливим футболом неправильно. Це – не дитячий рівень, тут потрібен результат. Тим паче, що Буде-Глімт при приблизно однаковому із Зорею рівні складу влаштував Ромі прожарку історичних масштабів. З цими "вовками" можна чіплятись за очки, але ми вже неодноразово писали, чому луганці зараз не можуть бути Буде-Глімтом. Нинішній потенціал команди такий, що тягатись з представником топ-5 Серії А нереально.
Втім, краще терпіти розгроми в Римі, граючи у футбол, ніж перемагати в Лізі конференцій так, як у двох матчах з ЦСКА. Класно, що луганці та Віктор Скрипник нарешті це зрозуміли. Прикро, що це розуміння не має жодного сенсу в матчах з грандами.
Зорю розірвали на класі
Голи та моменти Роми показали, чим відрізняється європейська сильна команда від сильної команди з УПЛ. Підопічні Жозе Моурінью не робили чогось неймовірного – вони просто працювали максимально швидко, в дотик і з мінімальним браком. При цьому на полі був постійний рух.
Зараз у тактичних колах стало модно говорити про принцип безперервності, яким характеризують готовність футболістів не вимикатись із епізодів і реагувати на втрату чи перехоплення м'яча. На ньому тримається вся робота в перехідних фазах. Моурінью зробив собі ім'я на цьому аспекті гри – і в першому таймі Зорю розривали саме у переходах. Втім, можна говорити про збереження принципу безперервності й у завершальній фазі, адже обороні луганців не давали й секунди на "перекур".
Перший гол був показовим. Ель-Шаараві опустився вниз, прийняв пас від центрбека, витягнув на себе Фаворова й в дотик перевів м'яч у центр на Абрахама. Ден на секунду зупинився, подивившись, куди пішов м'яч, а Стефан вже біг по флангу через зону фулбека Зорі. Вернидуб підтиснув Таммі, але той ставить корпус і пропускає пас на Дзаньйоло (за яким стежить Імереков). Ніколо миттєво запускає Ель-Шаараві в прохід, а в цю ж секунду на правому напівфланзі з глибини стартує Перес, який відклеївся від Жунінью й замкнув простріл.
Не можна сказати, що оборона Зорі прямо-таки розвалилася в цьому епізоді, але постійна динаміка в діях римлян, помножена на перевагу в класі, вилилась у досить простий гол Роми. Другий же гол показав перевагу в інтенсивності – на початку атаки захисники Зорі мали 3-в-2 проти Дзаньйоло та Абрахама, але ривок Мхітаряна через центр зробив ситуацію вже 3-в-3. Цвек оперативно зреагував на рейд Генріха ще на чужій половині, але банально не встиг. В завершенні ж епізоду центрбеки ще й не порозумілися – Вернидуб змістився вправо, Імереков вліво, а Дзаньйоло залишився за спиною.
При третьому ж голі римлян маємо чисту помилку Імерекова 1-в-1. Важко навіть порахувати, скільки голів Максим вже привіз у подібних епізодах. Одразу пригадується, як він допустив вихід віч-на-віч після звичайного виносу голкіпера Рапіда. Втім, знову ж таки варто відзначити брак швидкості у Цвека та Фаворова.
Ключовим фактором перемоги "джалороссі" стала безперервність у командних діях, висока інтенсивність роботи у всіх фазах, перевага в динаміці й майстерності. До перших трьох аспектів неготові навіть українські гранди. В УПЛ дають занадто багато часу для прийняття рішень – нападники можуть зупинитись у штрафному на кілька секунд, тричі перекласти м'яч з ноги на ногу, обігратись з партнером і не забити з метру. Захисники, своєю чергою, теж мають більше часу на реакцію. Рома ж робила все у дотик і на швидкості.
Можливо, Зоря змогла б добитись більшого, сівши у низький блок і обороняючись кількістю. "Джалороссі" мають проблеми в позиційному наступі, однак луганці запропонували їм відкритий футбол. Тут вже виникають питання до Віктора Скрипника, але зрозуміти його можна – команду не влаштовувала нічия, а спроба поставити "автобус" не принесла Шевченку дивідендів у битві з римлянами на вихідних. Рома все одно б мала моменти, і їх було б багато. А так хоч існував шанс спіймати "вовків" на контргрі – традиційно сильній стороні "чорно-білих".
Можна, звісно ж, згадати про Буде-Глімт і покритикувати Зорю. Мовляв, у чемпіонаті Норвегії грають ще слабше, але це не заважає скандинавам набирати 4 очки в матчах проти Жозе Моурінью. Втім, цей колектив перебуває на іншому тактичному рівні – він сам по собі демонструє високу інтенсивність в будь-якому поєдинку незалежно від рівня суперника. К'єтіл Кнутсен протягом трьох років поступово ставив прогресивний футбол, а не втрачав основний склад на початку кожного із сезонів.
Порядок може бити клас, але зараз це твердження – не про Зорю.
