Принц, який не виграв Євро-1992 через свій каприз – рідний брат був розумнішим і став чемпіоном
"Футбол 24" про Мікаеля Лаудрупа, найкращого футболіста Данії всіх часів.
Мікаель і Бріан Лаудрупи / Getty Images
Всі інсайди про зірок збірної України.
Ви ж не забули веселий валлійський клуб Суонсі, який запалював в АПЛ першої половини 2010-х? Надійний кіпер Міхел Ворм, непрохідний стовп оборони Ешлі Вільямс, екс-зірка Валенсії Пабло Ернандес, технічний Вейн Раутледж і, звісно, вільний художник Мічу. Згадали?
Сезон 2012/13 був найуспішнішим у понад сторічній історії "лебедів". Валлійці посіли дев’яту сходинку Прем’єр-ліги, а також виграли Кубок англійської ліги, розгромивши у фіналі Бредфорд (5:0) і здобувши таким чином путівку в Лігу Європи. Очолював цю команду легендарний Мікаель Лаудруп.
У 2006 році данці обирали найкращого футболіста країни всіх часів. В опитуванні з величезним відривом переміг саме Лаудруп, який залишив позаду Петера Шмейхеля, Алана Сімонсена, Пребена Елк’яера, Мортена Ольсена і навіть свого рідного брата – Бріана. А ці хлопці й самі були глибами.
Цікаво, що трохи раніше, у 1999-му, іспанці назвали Мікаеля найкращим легіонером Ла Ліги останніх 25 років. Там конкуренція існувала значно гостріша – Ромаріо, Кройф, Стоїчков, Куман. Та все ж саме Лаудрупу вдалося підкорити найбільше сердець.
Ймовірно, причина в тому, що він показав гру найвищого рівня одразу в двох грандах – Барселоні та Реалі. До Каталонії данець переїхав 1989-го, коли повністю вичерпав себе у Ювентусі. Команду якраз очолив Йохан Кройф, який шукав саме такого гравця – спроможного бачити кожен клаптик поля і здатного однією передачею доправити туди м’яч або завершити атаку самостійно.
"Ми розуміли Лаудрупа з півслова, – пригадує Христо Стоїчков. – Навіть якщо я не бачив Мікаеля, все одно знав, куди він віддасть м’яч, і набігав на цю точку. Скільки ж м’ячів я забив із його передач! Чесно кажучи, мене дивувала щедрість данця. Безліч разів замість того, щоб забити самому, він шукав і знаходив партнерів".
Барселона чотири сезони поспіль брала золото Ла Ліги, а також Кубок чемпіонів-1992. Але потім Мікаелю довелося піти. "Блаугранас" придбали Ромаріо, а це означало, що хтось із зіркових легіонерів уже зайвий. До того ж між Лаудрупом та Кройфом пробігла чорна кішка. Тренер вважав, що хавбек недостатньо сумлінно впахує на тренуваннях.
Влітку 1994-го данець підписав контракт із Реалом. Тисячі фанів Барселони благали його залишитись на Камп Ноу і навіть збирали підписи, проте образа Мікаеля на Йохана виявилась сильнішою. Тепер уже настала черга ображатися синьо-гранатовому табору. Побачивши вчорашнього кумира у вершковій футболці одвічного ворога, Лаудрупа зустріли свистом і прокльонами. А він відповів зразковим сезоном, привівши Реал до першого за п’ять років чемпіонства.
Гнів може стати як мотивацією, так і руйнівним елементом. У випадку зі збірною Данії хавбека спіткав другий варіант. Незамінною зіркою національної команди Мікаель став ще у 80-х, тож у певний момент склалося хибне враження, що йому можна все. Недарма за ним закріпилося прізвисько "Принц".
Легендарний Зепп Піонтек, який очолював Данію упродовж 11 років, пішов у відставку, а Ріхард Меллер-Нільсен, обійнявши посаду, мав необережність розкритикувати Лаудрупа. Той грюкнув дверима: "Та пішов ти! На мене можеш більше не розраховувати". Бойкот збірній оголосив і Бріан Лаудруп, молодший брат Мікаеля, який якраз став гравцем Баварії.
Усе, що відбувалося далі, ви не побачите навіть у кіно. Втративши двох лідерів, Данія очікувано програла боротьбу за єдину путівку на Євро-1992 збірній Югославії. Проте Балкани вже охопило полум’я страшної війни, тож УЄФА дискваліфікував югів, а вакантне місце на європейському форумі дісталося саме данцям.
Сталося це менше ніж за місяць до старту турніру. Меллеру-Нільсену довелося буквально витягувати своїх підопічних із відпусток. Тренер, варто віддати належне, навіть переступив через власне его і зателефонував Лаудрупам. Бріан не встояв і повернувся під крило збірної, тоді як Мікаель продовжив надувати щоки. Тепер він ображався ще й на молодшого брата.
Данія поїхала і стала чемпіоном, хоча ніхто на неї не поставив навіть долара. Всі образи як рукою зняло. Лаудруп-старший був першим, хто привітав Бріана. А невдовзі помирився і з творцем золотої команди. Мікаель виступав за збірну ще кілька років, але повторити феноменальний успіх 1992-го вже не вдалося. Свою помилку він пам’ятатиме до кінця життя.
Та повернімося до Суонсі, з якого розпочинався цей матеріал. У Лізі Європи "лебеді" стартували блискуче – розгромами Мальме (4:0, 0:0) та румунського Петролула (5:1, 1:2). Восени успішно пройшли груповий етап у квартеті з Валенсією, Санкт-Галленом і Кубанню. Але, як це зазвичай буває із маленькими клубами, додатковий фронт виснажив обмежені ресурси команди. Валлійцям реально загрожував виліт з АПЛ. У лютому 2014-го Лаудрупа відправили у відставку.
Футболістом він був значно кращим, ніж тренером.
