Манчестер Сіті виграв Лігу чемпіонів, втримавши перемогу над Інтером – Гвардіола взяв "вуханя" вперше з 2011 року
Манчестер Сіті переміг Інтер у драматичному фіналі Ліги чемпіонів УЄФА 2022/23. Звіт читайте на "Футбол 24".
Манчестер Сіті – Інтер: звіт фіналу Ліги чемпіонів
"Футбол 24" разом з партнером HLIBNY DAR розказує, як Манчестер Сіті переміг Інтер у фіналі Ліги чемпіонів 2022/23.
Стамбульський фінал ЛЧ мав історичне значення для обох колективів. "Містяни", попри шалені інвестиції, жодного разу не перемагали у даному турнірі. Нині вони стояли на порозі треблу.
Пеп Гвардіола, своєю чергою, востаннє брав "вуханя" ще в 2011 році з Барселоною. Крім того, у нього була поразка в фіналі-2021. Інтер же міг виграти ЛЧ для Італії перше за 13 років – до речі, в 2010-му цей турнір взяли ті ж "нерадзуррі".
рекламна інформація
Індзагі вдався до неоднозначних кадрових рішень
Обидва тренери не здивували стартовими складами, виставивши найсильніших футболістів. Основа "містян" вгадувалась легко, а от по Інтеру було кілька дилем. Лукаку чи Джеко? Брозовіч чи Мхітарян? Відповідь – Едін і Марцело.
Генріх має велике значення для гри "нерадзуррі", однак екс-лідер Шахтаря не встиг повноцінно відновитись після травми. А от поява Джеко виглядала вкрай неоднозначно.
Лукаку швидший, а крім того він демонструє шикарну гру навесні – втім, Едін був основним у вирішальних матчах плей-офф ЛЧ.
Оверсінкінг Гвардіоли прокинувся, але були й хороші рішення
Цікавіше було дізнатись, як обидва тренери використають даний набір футболістів. Зокрема, у повітрі висіло питання – чи не перемудрить Пеп? Останнім часом каталонець намагався триматись перевірених рішень, однак у Стамбулі Гвардіола знову вдався до оверсінкінгу.
Традиційно Сіті вибудовує білд-ап у схемі 3-2-2-3, зі Стоунзом в опорній зоні. Нова ж модель просування отримала схему 3-4-3, в якій четвірка формувала ромб. Родрі грав опорника, Гюндоган працював під нападником, а Стоунз і Де Брюйне виконували роль центрхавів – при цьому Кевін діяв ліворуч, а Джон підіймався високо по правому напівфлангу.
В теорії, такий підхід давав Сіті перевагу в середній лінії. Це мало працювати так – якщо один із центральних півзахисників Інтера підіймався для пресингу, то інший обов'язково маркував Родрі, а третій залишався наодинці проти Гюндогана, Стоунза і Де Брюйне.
Йому на допомогу міг висунутись один із трьох центрбеків, але інші два ніколи б не відклеїлись від Холанда. Таким чином, у "містян" мав залишатись хоча б один вільний варіант для просування через центр. На папері це виглядало красиво.
Як мав працювати задум Гвардіоли. Барелла пішов у пресинг на Аке, Родрі витягнув за собою Брозовіча, а в глибині залишились відкритими Гюндоган і Стоунз. Накрити можна тільки одного з них. Джон прийняв пас.
В окремих епіодах нова тактика приносила зиск, але загалом ідея провалилась. Інтер досить швидко адаптувався, а футболісти Сіті гальмували в нових для себе реаліях. "Сині" часто не помічали варіантів для просування, навіть якщо всі відкривались правильно. Підопічні Пепа діяли нервово, провалювались по таймінгах і допускали забагато браку.
Найбільше нова схема вдарила по ефективності Де Брюйне й Стоунза. Кевін опинявся задалеко від штрафного, а крім того звик працювати з правого напівфлангу – зліва ж він майже не загострював. Себе звичного бельгієць нагадував тільки тоді, коли опинявся ближче до зони в центрі перед штрафним.
Карта пасів Де Брюйне. Їх дуже мало, а при спробах віддавати вперед Кевін мав колосальний брак.
Стоунз же опинився зависоко для ефективного просування м'яча. До того ж, гра поруч з лінією нападників – це не те саме, що епізодичні вривання з глибини. Джону не вистачало розуміння, як працювати в ролі, звичній для Бернарду Сілви, Де Брюйне чи Мареза.
Схема пресингу нагадувала модель проти Реала. Передня четвірка високо підіймалась, а тиск починали вінгери. Одного з них позаду підтримував фулбек, який контролював варіанти просування на фланг чи у центр.
Із цікавинок при грі без м'яча можна було відзначити перехід Стоунза на правий фланг оборони, де його вже давно не використовували. У попередніх матчах там діяв Аканджі, однак так відбувалось через наявність потужних вінгерів у суперника – Мануель сильний в їхній нейтралізації.
Нині ж рухливий Стоунз не мав крутого дріблера в опонентах. Джон часто опинявся у широкій позиції на фланзі навіть при грі з м'ячем – і це зіграло свою роль у другому таймі.
Індзагі був сміливим і круто керував грою, але Інтер мав труднощі
Футбол "нерадзуррі" став несподіванкою. Міланці працювали надзвичайно сміливо.
По-перше, вони не цуралися виманювати суперника в пресинг, короткими пасами витягуючи "містян" у глибину й розбиваючи тиск через довгі передачі. Одним із найпопулярніших варіантів просування став лонгбол на Дюмфріса у фланг – Дензел міг як тягнути м'яч, так і притримати його в очікуванні ривка Барелли.
Мало хто витримував пресинг передньої п'ятірки Сіті у поточному сезоні, а Інтер сам її витягував на себе
Ситуація була ніби й безперспективною, але Джеко притримав м'яч, а міланці встигли підтягнутись. Далі вони розкатали комбінацію
Круто працювали і варіанти з лонгболами від Онана.
По-друге, "нерадзуррі" агресивно пресингували по всій площині поля. Підопічні Сімоне Індзагі працювали через персональні орієнтування й дуже дисципліновано страхували один одного. Це створювало великі проблеми для Манчестер Сіті.
El plan defensivo del Inter de Milán está complicando cada progresión del Manchester City cuando quiere con Barella apoyando a Dzeko y Lautaro. Carrileros saltando por los extremos. Calhanoglu sigue de cerca a Rodri. Obligan a jugar por fuera para presionar y ahogar al receptor. pic.twitter.com/DsXISSc03q
— Javier Parra Peña (@Javier_EPP) June 10, 2023
Втім, тут був важливий нюанс – команда Гвардіоли могла карати за таку сміливість. Пеп саме до такого футболу й готувався. Інтеру при пресингу часто не вистачало гравців у центрі.
Особливо це було помітно по зміщеннях Барелли, у якого виникали розриви за спиною.
Барелла висмикнувся на Аке. Центрхави вже розібрані. Кевін залишається вільним – Дарміан висуваєтсья для страхування, але Кевін його відігрує. Все запоров Гріліш.
Проблема "містян" крилася в тому, що вони рідко використовували шанс покарати Інтер. Де Брюйне не був страшним у зоні за спиною Ніколи, адже це не його природний фланг, а Гюндогану не вистачало підтримки.
Аналогічна історія відбувалась і праворуч, де діяв Стоунз. Нова схема Манчестер Сіті допомогла Сімоне Індзагі, але він дуже швидко розпізнав вразливість своїх підопічних. Відповідь була швидкою – ще до 20-х хвилин Інтер перебудовувався у схему 5-4-1, опускаючи Лаутаро Мартінеса в глибину. Тоді ж зник і систематичний пресинг.
Це був перехід на систему Конте, з якою Пеп Гвардіола завжди мав шалені проблеми. Втім, для Антоніо вона була базовою й відточеною до автоматизму – а от Інтер в подібному режимі грати не звик. До того ж, Лаутаро все одно доводилось перемикатись між грою в глибині та допомогою Джеко.
Як наслідок, Інтер постійно зависав при перебудовах. Часті трансформації створювали розриви у схемі Інтера, однак Манчестер Сіті за це не карав.
Інтер зустрічає Сіті в блоці 5-4-1, не пресингуючи. Лаутаро постійно пересмикувався між грою позаду, контргрою й тиском на лінії передач, не помічаючи відкривання за своєю спиною.
До речі, про Джеко. Едін непогано виглядав у боротьбі, але його пристойні цифри великою мірою були сміттєвими. Боснієць рідко відкривався у небезпечних зонах, погано скидував м'яч (три точних паси з семи), мав забагато втрат (7 при 13 дотиках) і нічим не допоміг в атаці.
Так, йому десь бракувало і підтримки, однак на тлі Лукаку перформанс Джеко розчарував.
Карта активності Джеко без урахування чотирьох перемог у повітрі (всі в центрі).
Перший тайм – провал для Манчестер Сіті, але Інтер мало що створив
У першому таймі фани побачили дві неідеальні версії фіналістів ЛЧ. Манчестер Сіті мав шкутильгаючу систему просування, але був ефективним при грі без м'яча. Інтер діяв сміливіше й при цьому не давав "містянам" набрати темп, але й сам не атакував.
Проблеми з просуванням та нервозність у грі Сіті особливо були помітні по Де Брюйне. Він виконав кілька хороших пасів і круто відкривався – втім, ще більше передач йшли не в темп або були неточними. А на 30-й хвилині Кевін взагалі покинув поле через пошкодження, поступившись місцем Фодену.
Цей хід також здивував, адже Філ слабко виглядає при роботі в центрі півзахисту. Він значно ефективніший на фланзі. Логічнішою була поява Хуліана Альвареса чи Ріяда Мареза. Втім, невеличкі зміни відбулись – Філ активніше відкривався між лініями на позиції десятки.
Як наслідок, за весь перший тайм "містяни"провели лише чотири удари. Щоправда, два з них могли завершитись взяттям воріт. Вже на 7-й хвилині Бернарду Сілва увійшов на правий край штрафного й закрутив м'яч у дальню дев'ятку – м'яч пройшов поруч зі стійкою!
На 28-й же Де Брюйне опинився на позиції "десятки" й знайшов шпарину в карному майданчику. Бельгієць віддав проникний пас на лівий край. Туди на широкому кроці увірвався Холанд, який бахнув з близької відстані – Онана врятував! Чогось цікавішого підопічні Пепа Гвардіоли не створили.
Інтер шикарно оборонявся. Показовою є карта дій Холанда. У першому таймі він зробив всього 9 дотиків до м'яча, та й сумарна ефективність дій Ерлінга виявилась невисокою – всього три ТТД у штрафному!
Така низька кількість моментів з боку англійців слугувала компліментом для Інтера, однак міланцям не вистачало контргри. У "нерадзуррі" було кілька перспективних епізодів, але довести їх до логічного завершення не вдалося. Згадати можна тільки обрізку Едерсона, після якої Барелла теоретично міг забити у порожні ворота з центру поля – втім, м'яч полетів майже паралельно воротам.
Відпочивати команди відправились за нулів на табло.
Манчестер Сіті нічого не змінив – і це принесло успіх!
Обидва тренери обійшлися без замін у роздягальні. Тактичний малюнок гри в перші 20 хвилин другого тайму теж не змінився.
Інтер все так же стримував "містян" у схемі 5-4-1, працюючи дуже обережно. Манчестер Сіті успішно нейтралізував контргру італійців і методично шукав дірки в блоці "нерадзуррі" – але не знаходив. В цілому, такий малюнок гри більше влаштовував міланців.
На 58-й же хвилині їм неймовірно пощастило – Бернарду Сілва віддав занадто різкий пас назад на Аканджі, а той несподівано зупинився. Лаутаро Мартінес перехопив м'яч і увірвався на лівий край штрафного, опинившись перед Едерсоном, але кут обстрілу виявився занадто гострим. Бразилець парирував удар чемпіона світу.
Одразу після цього Сімоне Індзагі випустив Ромелу Лукаку. Джеко зазнав пошкодження, але заміна цілком могла бути плановою. Як показав подальший хід подій, бельгійця треба було випускати раніше.
Ромелу набагато краще чіплявся за передачі від Онана й значно краще обігрувався. Вже за кілька хвилин він прийняв лонгбол від голкіпера й скинув його так, що Інтер міг тікати в атаку 3-в-2. Висока швидкість Лукаку різко контрастувала з Джеко, але моментів довгий час вона не приносила.
Тут Лукаку розташувався так, що міг скинути м'яч у двох напрямах і це було б гостро. Однак тут підкачала техніка Рома. При Джеко такого не виникало
В цілому, гра була рівною. Відчуття близькості голу на стадіоні Ататюрка не було, однак на 68-й хвилині Манчестер Сіті таки знайшов свій шанс.
Все почалося з вривання Гюндогана на лівий край штрафного та розвороту атаки назад. Ілкай віддав Фодену, той змістився глибше й перевів поперек поля на Аканджі, а Мануель видав фантастичний розрізний пас у карний майданчик на Бернарду Сілву!
Удар португальця накрили, але відскок прилетів у ніким не прикриту опорну зону – і Родрі звідти пальнув без шансів для Онана. 1:0!
В цій атаці варто відзначити роботу Стоунза, адже саме він створив шпарину для фатальної передачі. Дімарко відтягнувся на Джона буквально на секунду – і цього вистачило.
Індзагі пішов ва-банк. Манчестер Сіті здивував, а фінал міг завершитись інакше
Звісно ж, Інтер побіг відігруватись. І вже на 71-й хвилині команда ледь не добилася свого!
Дюмфріс у боротьбі за відскок перед штрафним скинув м'яч усередину. Аканджі не зміг винести сферу, дозволивши Дімарко пробити головою метрів з семи – поперечина врятувала Сіті! Федеріко тут же зіграв на добиванні, але влучив у Лукаку!
Реакція Гвардіоли на цей епізод дещо здивувала. Очікувалось, що зараз вийде Альварес, який допоможе порвати Інтер на контратаках. Втім, Пеп випустив Вокера замість Стоунза, що означало відмову від просувань через центрбеків. Манчестер Сіті відійшов у низький блок і провів останні 20 хвилин у пасивному режимі.
Тим не менш, на 78-й хвилині команда могла добити "нерадзуррі". Фоден відкрився між лініями, прийняв пас від Родрі й легко втік від Дімарко. Після цього Філ увірвався в центр штрафного й вистрілив у дальній кут метрів з 10-ти – втім, Онана спіймав м'яч!
Прямо перед цим епізодом Сімоне Індзагі пішов ва-банк. Він освіжив позиції латералей, кинувши у бій Белланову й Госенса, і перевів Дімарко в центр оборони.Пізніше на полі з'явились Мхітарян і Д'Амброзіо.
Переведення Дімарко в центр захисту було формальним. По факту Федеріко постійно йшов уперед, перевантажуючи оборону Манчестер Сіті. На третині поля "містян" виникали ситуації 5-в-4 або 6-в-5.
Такий футбол мав принести Інтеру овертайми. Зокрема, на 87-й хвилині Госенс залишився без опіки на лівій стійці, скинувши подачу від Белланови на Лукаку. Ромелу стріляв з мінімальної відстані, але Едерсон зупинив сферу на лінії воріт!
Ну а під час останнього кутового стався удар головою від Д'Амброзіо. Постріл йшов у площину, але Едерсон виручив і тут! Цей момент став останнім у зустрічі. Фінальний свисток зафіксував перемогу Манчестер Сіті з рахунком 1:0.
Манчестер Сіті святкує перемогу в Лізі чемпіонів 2022/23 й завойовує требл. Пеп Гвардіола втретє тріумфує в турнірі, вигравши його вперше з 2011 року.
Манчестер Сіті – Інтер у ЗМІ: зізнання Шевченка, провидець Лукаку та Родрі "ніякий не герой"
