Арсенал вперше за 14 років переміг на Енфілді – "каноніри" не без скандалу переграли Ліверпуль і відірвалися від Сіті

На ключовий матч – без двох зірок у кожній з команд

Переоцінити значення поєдинку на Енфілді було неможливо. Арсенал після двох поспіль поразок Манчестер Сіті отримав шанс піти у реальний відрив на вершині АПЛ, випередивши "містян" на три очки – але для цього північні лондонці мали тільки перемагати. Ліверпуль же у разі свого свого успіху піднявся б у зону Ліги чемпіонів.

Попри настільки високий статус зустрічі, Андоні Іраола вирішив провести ротацію в опорній зоні. Гравенберх, який провів повний матч з Челсі в Кубку ліги, залишився у запасі, а його місце зайняв Ньйоні. Крім того, на банці сидів Собослай, який тільки нещодавно відновився від пошкодження.

Мікель Артета, своєю чергою, виставив старт, який можна назвати майже ідеальним. У основі Арсенала вийшли всі нинішні лідери, окрім травмованих Саліби та Саки. Хоча зараз вже і не скажеш точно, чи можна вважати Букайо першим номером на позиції правого вінгера.

Сильний початок від Арсенала

Матчі між Ліверпулем і Арсеналом завжди відзначалися особливою ефектністю, адже обидва колективи тяжіють до романтичного й високоінтенсивного футболу. От тільки в перші 15 хвилин здавалося, що нам підсунули фальшивку – команди багато бігали, але взагалі не створювали моментів.

Втім, біганина "канонірів" виглядала ефективніше. Мерсисайдці намагалися душити гостей пресингом, однак лондонці впевнено його розбивали через гру на третього. Райс опускався нижче, підлаштовуючись під рух Ісака – нападник висувався на Раю – і створював додатковий варіант для обіграшу в стадії білд-апу. Як правило, Деклан скидував м'яч Консі.

Паралельно Едегор відкривався між лініями, а Хаверц діяв різним чином. Міг опуститися разом з Мартіном, якщо Жаке не йшов за Каєм високо – а міг втекти за спину, якщо той грав щільніше. Так чи інакше, захисники Арсенала (і особливо Конса) завжди мали варіант просування на центральну й фінальну третини поля.

Наслідком такого футболу міг стати вихід Хаверца віч-на-віч після довгої передачі за спини від Тімбера, але німець заліз у невеличкий офсайд. Кай взагалі став проблемою для мерсисайдців – він збирав на собі фоли й постійно вислизав з-під опіки. Не дивно, що саме йому вдалося відкрити рахунок у зустрічі.

Гол привіз Аліссон, який обрізався при передачі від воріт. Арсенал увімкнув пресинг, Едегор перехопив м'яч і перевів сферу на Райса. Деклан же помітив на правому фланзі не тільки Тімбера, а й можливість створити 2-в-1 проти Керкеза – арсеналівська парочка це і зробила. У завершенні епізоду Райс виконав сильний простріл вздовж лінії воротарського, який не встиг замкнути Едегор, але який без спротиву завершив Райс. 1:0!

Ліверпуль увімкнувся, але не реалізував моменти й постраждав від судді

Втім, пропущений м'яч нарешті завів Ліверпуль. Короткі передачі Арсенала під пресингом господарів несли в собі вагомі ризики, які ледь не вилились у привоз одразу після взяття воріт. Поступово пішли і моменти. Цікаво, що проблемою для "канонірів" стали кроси.

Так, після розіграшу стандарту на 22-й хвилині Барколя виконав подачу на дальню стійку, а Ісак відклеївся від Тімбера й мав її замикати. Не встиг – і тут мав увімкнутися VAR, адже Юрр'єн явно притримав Александера за футболку в штрафному. Арбітр вирішив, що нічого не сталося, а помічники не стали його поправляти.

На 28-й хвилині кутовий мерсисайдців завершився скидкою Ван Дейка на дальню стійку. Там Рая накрв Ісака, після чого нападник спробував завдати удару з метру. Конса в останю мить встиг підставити ногу!

Ще за дві хвилини господарі вимагали новий пенальті. Макаллістер падав після того, як Едегор торкнувся його спини, а Гакпо картинно звалився після дотику від Цоліса. Епізоди не тягнули на 11-метрові, однак Андоні Іраола та його підопічні вже були в полоні емоцій.

Втім, між цими двома епізодами забивати мав Арсенал. Причому двічі. На 25-й хвилині оборона Ліверпуля дозволила розкатати кобмінацію у власному штрафному – у її завершенні Гімараєс котив на дальню стійку, а Хаверц мав замикати з мінімальної відстані. Трішечки не встиг. Можливо, "червоних" врятував рикошет від Ван Дейка.

А на 26-й Мадуеке прийняв діагональ від Цоліса на дальній стійці та виконав простріл. Тімбер пробивав з метру в Аліссона! Словом, Арсенал працював на рівних – але останнє слово в першому таймі залишилося за господарями. На 40-й хвилині Вірц вгатив зі стандарту й поцілив у поперечку.

Арсенал засушив другий тайм і переписав історію

Не можна звинуватити Ліверпуль у слабкому налаштуванні. Мерсисайдці боролися із великим завзяттям, що навіть вилилося у бійку між Макаллістером і Тімбером. Дев'ять ударів по воротах, однак, не дуже вражають за необхідності відігруватися – але справжня біда господарів крилася в тому, що жоден їхній постріл не становив небезпеки.

Сім із дев'яти ударів Ліверпуля в другому таймі було заблоковано. Інші два у площину не пішли. І це при 20 дотиках у штрафному, виході Собослая на 59-й хвилині – а потім і Нгумохи, Муньйоса, Цімікаса й Кумаса. Ні клас, ні свіжого ноги не допомагали прошити оборону гостей.

Арсенал впевнено захищав результат, а на 74-й хвилині міг ще й другий гол провести. Цоліс замикав простріл Мадуеке, яий ніхто із захисників не зміг перехопити, а грек зарядив точнісінько під дальню стійку. Бути б голу, якби Аліссон кінчиками пальців не дістав сферу.

Зрештоою, фінальний свисток зафіксував першу з 2012 року перемогу Арсенала на Енфілді. Завдяки цьому успіху "каноніри" відірвалися від Манчестер Сіті на три очки, встановивши одноосібне лідерство в АПЛ. Ліверпуль залишається п'ятим.