Костюк – не Лобановський: яким буде Динамо з новим тренером і кому із зірок приготуватися "на вихід"
Роздуми Сергія Тищенка перед стартом Ігоря Костюка на посту головного тренера Динамо.
Ігор Костюк / Фото ФК Динамо
Матч проти Омонії став останньою краплею для братів Суркісів. Динамо перебуває в глибокій кризі. Немає ні гри, ні результату. Була лише одна радість – перемога над Шахтарем у матчі Кубка України. Столична команда вилетіла із кваліфікацій ЛЧ та ЛЄ від представників Кіпру та Ізраїлю. Є неконкурентною навіть у ЛК. В УПЛ йде тільки на сьомому місці...
до речі
Стало вже очевидним, що керівники Динамо припустилися великої помилки, коли не звільнили Шовковського після поразки від Пафоса. Динамо явно поступалося супернику за грою. Далі було тільки падіння. Зупинити кризу СаШо вже не зміг. З кожним матчем вона ставала все глибшою і глибшою.
Шовковський мав репутацію глибокої людини, філософа, особистості. Людини, яка здатна приймати вольові рішення, якими б вони не були складними. Але у житті тримався до кінця за роботу, з якою не міг впоратися. Винними були власні футболісти. Відставка виявилася питанням часу. У нього був єдиний варіант піти красиво – піти самому, а не чекати, поки його звільнять. Він обрав для себе не найкращий варіант...
Я думаю, що це кінець тренерській кар'єрі Шовковського. Він почав працювати із Динамо, хоча був не зовсім готовим до цього. Навіть у чемпіонському сезоні виникало враження, що Олександр Володимирович – обмежений тренер, який має свою стелю, вище якої не здатен стрибнути. Чемпіонство минулого сезону – це, скоріше, слабкість головного конкурента, а не сила Динамо. Зараз буде дуже важко отримати гідну пропозицію в Україні. У Європі нічого не знають про Шовковського-тренера. Заслуги в ролі воротаря нікого не цікавлять.
Наступником Шовковського став тренер юнацької команди Ігор Костюк. У цьому немає нічого дивного, бо особливої альтернативи не було. Український ринок тренерів дуже обмежений. З кандидатів – Юрій Вернидуб. Тренери з Європи не їхали до Києва навіть у пікові часи.
Я вважаю, що Костюк заслужив на свій шанс. Ігор Володимирович працював у юнацькій команді із 2017 року. За цей час гучних провалів не було. Команда тримала свій рівень у чемпіонаті U-19 та Юнацькій Лізі УЄФА. Через Костюка пройшли всі власні вихованці, які зараз грають у першій команді.
Немає ніяких проблем, що Костюк отримав приставку "виконувач обов'язків". Той же Шовковський після Луческу також тривалий час працював "в.о.". Гадаю, Ігорю Володимировичу дадуть можливість не тільки дограти ті матчі, які залишилися у 2025-му, але й попрацювати взимку на зборах. Навесні буде зрозуміло, наскільки він справляється із цією роботою.
Тільки смілива людина зараз могла очолити Динамо – коли все не те що погано, а дуже погано. Немає результату, гри, футболісти не вірять в себе... Це мені дуже нагадує історію Віталія Пономарьова, який очолив Рух після того, як почав валитися тодішній тренер Леонід Кучук. Команда була в кризі, стояло питання збереження прописки в УПЛ, але Віталій Юрійович погодився на роботу, хоча в нього все було добре у юнацькому колективі. Другого такого шансу може не трапитись. Тому потрібно бути готовим, щоб очолювати команду навіть у часи великої кризи.
Якщо проводити паралелі між Пономарьовим та Костюком далі, то новий наставник Динамо повинен перейняти досвід нинішнього тренера ЛНЗ: не потрібно підлаштовуватися під гравців, не треба боятися різати по живому. Варто ставити гру, виходячи зі свого бачення футболу. Гнути свою лінію, навіть якщо щось не буде виходити.
до речі
Костюк із юнацькою командою двічі виграв чемпіонат. Одним із головних завдань буде свіжа кров для першої команди. Кандидатів багато – Захарченко, Редушко, Пономаренко. Для Динамо поява молодих гравців не менш важлива, ніж здобуття титулів, кубків, медалей. За два роки Шовковського тільки Михавко став повноцінним гравцем першої команди серед молоді. Цього дуже мало...
Дуже важливо для Костюка не повторювати помилок, яких припустився його попередник. Тренерський штаб має бути максимально професійним та доповнювати одне одного, а не переходити у спадок від попередніх керманичів. Костюку потрібні однодумці, які будуть професійно робити свою роботу, а не друзі, знайомі чи легенди клубу. Ігор Володимирович дуже гарно це розуміє.
З попередників свою роботу зберіг тільки тренер із фізичної підготовки Віталій Кулиба. Поляка Томаша Кендзьорика навряд чи можна назвати асистентом із попереднього штабу, бо у клубі він працює дуже мало. Я сподіваюся, що взимку штаб першої команди буде посиленим. Непросто знайти асистентів за пару днів. Це питання потребує ретельного вивчення як професійних якостей, так і особистих. Якісний тренерський штаб – запорука успіху Костюка.
Якщо говорити про кадри, то варіантів дуже багато. Не думаю, що можливі якісь зміни на воротарській позиції. Альтернативи Руслану Нещерету просто немає. Думаю, що Михавко залишиться основним гравцем. Тарас прийшов до Динамо U-19 саме за Костюка. Ігор Володирович побачив потенціал у гравцеві ФК Львів та наполіг, щоб він залишився в київській команді. Думаю, що у майбутньому нас може чекати пара центральних захисників Захарченко – Михавко. Вже взимку на зборах їх можуть награвати. Якщо Костюк даватиме черговий шанс Денису Попову, його перспективи будуть не найкращі...
На флангах захисту нічого особливо нового чекати не варто. Два Сашки – Тимчик та Караваєв – будуть конкурувати між собою на правому фланзі. Владислав Дубінчак і Костянтин Вівчаренко – на лівому.
У середині поля – цікавіше. Костюк завжди грав у два опорники та чисту "десятку". У сезоні 2021/22, коли юнацька команда Динамо била Барселону, Бенфіку, Баварію, у центрі поля грала пара Яцик – Бражко. Вони десь за манерою схожі між собою, але це було ефективно. Прихід Костюка – шанс для Яцика на першу команду та можливість перезавантажити кар'єру для Бражка. Серед молодих може з часом про себе заявити Данило Іщенко.
Гадаю, не дуже хороші перспективи вимальовуватимуться у Миколи Шапаренка після зміни тренера. В опорній зоні він не підпадає під модель гри, а для "десятки" бракує швидкісних якостей. "Десяткою" я більше бачу Олександра Піхальонка. З молодих – Кирила Осипенка. Не виключаю, що взимку повернуть Антона Царенка, який у Польщі не грає.
Питання Буяльського – дуже складне та неоднозначне. Безперечно, що він лідер та може дати результат. Але щось потрібно змінювати та різати по живому, якщо Костюк хоче надовго затриматися у першій команді Динамо, побудувати щось своє. Бо історія із лідером Буяльським триває вже дуже довго та обмежує модель гри. Недарма у збірній України ні за Шевченка, ні за Реброва, ні навіть за Петракова він не користувався попитом.
У тому ж сезоні 2021/22 крилами атаки у Костюка були Самба Діалло та Назар Волошин. Є шанс, що власне ця пара зараз зможе грати за першу команду. Волошин – один із лідерів. А от Самбу Ігор Володимирович може реанімувати. Хороші перспективи у Шоли Огундани. Майбутнє Кабаєва для мене туманне. Андрій Ярмоленко – до літа. Від його взаємин із новим головним тренером багато чого залежить всередині колективу.
до речі
Думаю, що працюватиме із першою командою Богдан Редушко, який може грати на будь-якій позиції в середині поля. Дуже сподіваюся, що на вістрі атаки розкриється Матвій Пономаренко, бо Бленуце та Герреро, м'яко кажучи, не вражають зовсім.
Не потрібно вважати, що Костюк – це "новий Лобановський" і з ним Динамо здобуде ЛЧ, а за естетикою нагадуватиме Барселону. Костюк – точно не чарівник. Це дуже раціональний тренер, який вміє працювати із молодими гравцями, об'єднувати навколо себе колектив. Йому в юнацькій команді вдавалося знаходити підхід навіть до таких непростих хлопців, як Гіо Цітаішвілі, Артем Шулянський, Вікентій Волошин. Але якщо переступити межу, то можна потрапити в опалу. Кирила Пашка називали "новим Циганковим", але тільки за увагу у пресі та колір волосся він грати не буде.
Потрібно змиритися з тим, що Динамо не завжди контролюватиме м'яч. Діятиме більше другим номером. Але буде досягати результату.
Зі стратегічної точки зору поточний чемпіонат можна віддати на перебудову. Для цього Костюк максимально підходить. Якщо Динамо навіть не буде другим, то в цьому немає великої трагедії. У єврокубках дуже важко на щось претендувати. Потрібно побудувати команду, яка не буде ганьбитися в Лізі конференцій.
Якщо вже брати Суркіси сказали "А", призначивши Костюка, то повинні сказати і "Б", давши час попрацювати та щось змінити.
Динамо серед найгірших європейських чемпіонів, хоча Ліверпуль не дає впасти на дно
