Герой ЧС-2026 пережив розрив із донькою Луїса Енріке та гнів рідного діда – допомогли крижані ванни, молитва і собаки
"Футбол 24" про головного героя фіналу ЧС-2026 Іспанія – Аргентина (1:0).

Ферран Торрес із тим, хто ніколи не зрадить / Instagram

Хочеш бачити наші футбольні новини частіше?
Ферран Торрес
Вік: 26 років
Амплуа: центрфорвард / вінгер
Клуб: Барселона
Transfermarkt: 50 млн євро
Статистика у збірній Іспанії: 65 матчів, 25 голів
З перших хвилин збірна Іспанії була значно переконливішою. Аргентина не могла (або й не хотіла) кидати значні сили в атаку. Натомість в різний спосіб (не без бруду та хитрощів, еге ж) душила і затягувала суперника на глибину. Основний час фіналу невблаганно танув.
Десь із середини другого тайму в автора цих рядків з’явилось відчуття, що насправді все йде за планом Скалоні. І навіть вилучення Енцо Фернандеса не похитнуло впевненості, з якою "альбіселесте" вели дуель до серії пенальті. Радісний тиск секторів екзальтованої армії фанатів (чи фанатиків) у біло-блакитних футболках відчутно наростав з кожною хвилиною.
Мабуть, немає жодної команди у світі, яка б у цей момент відчаю, коли всі атакувальні зусилля 90+ хвилин виявилися марними, не впала у психологічну яму. Жодної! Крім збірної Іспанії епохи Луїса де ла Фуенте. Із якоюсь надлюдською, машинною методичністю, притаманною хіба що Бундестім старих зразків, "Фурія" продовжувала шукати свій шанс.
У Господа – відмінне почуття гумору. Високою честю забити золотий гол у фіналі небеса нагородили головного невдаху іспанської команди. Це реноме закріпилося за Ферраном Торресом ще після матчу першого туру проти Кабо-Верде. Тоді форвард Барси не реалізував кілька вбивчих моментів, а в наступних поєдинках лише примножував кількість своїх промахів.
Навіть рідний дідусь Феррана настільки розчарувався онуком, що не витримав і спересердя дав коментар іспанським журналістам перед грою другого туру зі Саудівською Аравією: "Чи чекатиму виступу Феррана? Ні і ще раз ні! Хіба що моя дружина, от вона – так. Вона запалює свічку, щоб подивитися матч".
Молитви цієї святої жінки було почуто. Її хлопчик перервав засушливу серію у найважливішому матчі всього життя.
Варто сказати, що Торреси, які мешкають неподалік Валенсії, є дуже набожними людьми. Ферран народився у день, що трапляється, як і Мундіаль, раз на чотири роки – 29 лютого. Він виріс таким же ревним католиком, як і його родина. А улюблений його аксесуар – хрестик на шиї.
"Хрестик – це дар від моєї родини та друзів, – розповідає форвард. – Я ношу його з величезною любов’ю. Віра супроводжує мене в кожному матчі, а коли дивлюся на хрест – бачу свій народ".

Ферран і Сіра / Instagram
Віра допомогла Феррану пережити драматичний удар в особистому житті. Кілька років він перебував у стосунках із Сірою Мартінес, професійною вершницею та донькою Луїса Енріке. Але у 2023-му, коли Торрес уже виступав за Барселону, одна з найкрасивіших пар іспанського спорту розпалася. Футболіст навчився витягувати себе з моральної прірви і навіть зафіксував складний момент у татуюванні на щиколотці.
"Воно означає, що я відмовляюся здаватись, як би кепсько не йшли справи, – пояснює Ферран. – Погані дні теж бувають. Їх потрібно зустрічати з таким же ентузіазмом, з яким ти зустрічаєш хороший день".
Щоранку він практикує крижані ванни – 8 градусів Цельсія або й нижче. "Це спосіб підняти собі настрій. Коли ми встаємо з ліжка, нам не хочеться залазити в щось холодне, чи не так? Але на фізичному рівні від цього величезна користь. Та й для психологічного тонусу холодна ванна дуже мені допомагає".
Форвард просто обожнює собак і вдома піклується одразу про кількох барбосів, яких забрав із притулку. Навіть став амбасадором міжнародної організації, яка займається порятунком безпритульних цуциків по всій планеті.

Друзі / Instagram
Попри добре серце, за Ферраном закріпилося грізне прізвисько "Акула". Воно символізує його націленість на ворота суперників. Особливо, коли вже відчує запах крові, як от у вчорашньому фіналі – забив Аргентині вдруге, щоправда, з невеликого офсайду. Але причина не тільки в цьому.
"Я мав щитки у формі акули, – усміхається іспанець. – Подарував уболівальник, який обміняв їх на мою футболку. Ці щитки мені дуже сподобалися, а оскільки мої на той час вже були зношеними, я їх надягнув. Вони приносили мені удачу".
Ось так поєднання віри і забобонів, духовних та фізичних практик привело Феррана Торреса на світовий трон. Йому лише 26, а за спиною вже дев’ять сезонів у Ла Лізі та АПЛ. При цьому форвард наразі перебуває у підвішеному стані, адже контракт із Барселоною закінчується наступного року, тож пора щось вирішувати.
Інтерес до нього проявляв ПСЖ та парочка англійських клубів. Зараз "коаліція охочих" помітно розшириться. І тільки дідусь Феррана невдоволено бурчить собі під ніс: "Краще б він грав за Леванте".


