Дебютував у Барселоні при Гвардіолі, а зараз продає дитячий одяг: історія "ізраїльського Мессі" з українським слідом
Йому пророкували шалене майбутнє і порівнювали з Ліонелем Мессі, але останні пів року він перебуває без клубу. Футбол 24 розповідає нетипову історію ізраїльського вінгера Гая Ассуліна, який виховувався у Барселоні.
Гай Ассулін і Хосеп Гвардіола / Колаж Футбол 24
Всі інсайди про зірок збірної України.
Шлях аргентинської легенди пророкували чималій кількості футболістів, але виправдати сподівання вдавалось одиницям. Стати цим винятком Ассуліну не судилось.
Перспективний переїзд у Барселону
Він народився в Північному окрузі Ізраїлю у 1991 році. Батьки в юному віці віддали його в футбольну академію Хапоеля з Хайфи, яку він пізніше змінив на Бейтар Тубрук. У 2003 році відомий тренер Шломо Шерф побачив у Гаї неабиякі здібності та запропонував йому скласти тести в академії Барселони. Строгий відбір Ассулін, який грав в атаці, пройшов, батьки зібрали свої речі та разом із сином вирушили в Каталонію.
Гравець швидко прогресував, і вже влітку 2006-го його перевели з дитячої команди в U-16, а ще через рік він красувався у футболці Барселони Б. Тоді Хосеп Гвардіола, який отримав перше тренерське призначення у своїй кар’єрі, повірив в Ассуліна. У сезоні 2007/08 вінгер провів 22 матчі під керівництвом Пепа, допомігши команді повернутись у Сегунду Б. Згодом Тьяго Алькантара, нинішня зірка Ліверпуля, надзвичайно високо оцінював виступи Гая: "Він найбільш талановитий гравець, якого я коли-небудь бачив, перебуваючи у Ла Масії".
Мабуть, схожої думки був і Гвардіола, який, очоливши головну команду "блаугранас", інколи залучав Ассуліна до тренувань. А влітку 2009-го іспанський фахівець взяв ізраїльтянина на передсезонні збори в Англію, де той зіграв проти Тоттенхема й Аль-Ахлі. Офіційний дебют був не за горами. Це сталось 28 жовтня у переможному виїзному матчі Копа дель Рей проти Леонеси (2:0), у якому брав участь і українець Дмитро Чигринський.
Фатальна схожість з Мессі
Саме після кубкового двобою про 18-річного футболіста почала говорити Іспанія. Невисокий, технічний, швидкий, невимушений: таким побачив його футбольний світ у той день. Порівнянь з Мессі уникнути було майже неможливо. Та це принесло йому чимало клопоту у майбутньому, згодом розповідав сам Гай:
Погано, коли ти помиляєшся, адже всі очікують, що ти вийдеш на поле і весь час будеш робити те саме, що і Мессі. Всі думали, що я забиватиму по 50 голів за сезон. Це мені не допомогло.
Хвилини у Кубку стали для нього першими й водночас останніми за першу команду каталонців. Того ж року Гай мав шанс зіграти в Лізі чемпіонів: він потрапив у заявку на матч проти київського Динамо на Камп Ноу (2:0), але так і просидів на лавці.
Наприкінці сезону Барселона запропонувала йому контракт на три роки, але не гарантувала виступи за першу команду. Ассулін пропозицію не прийняв і покинув клуб вільним агентом, не зігравши з Мессі пліч-о-пліч жодного матчу. Саме під час гри за "блаугранас" футболіста викликали до збірної Ізраїлю U-21 (24 зустрічі). Також він дебютував за головну національну команду, ставши наймолодшим гравцем в її історії (16 років 11 місяців й 17 днів).
Провал у Манчестер Сіті
"Ізраїльський Мессі" одразу ж зацікавив Манчестер Сіті. Восени 2010-го вінгер дав згоду на переїзд в Англію, але офіційно став гравцем лише взимку. У те трансферне вікно "містяни" придбали лише двох футболістів: Едіна Джеко й Гая Ассуліна. Перший виправдав надії, награвши майже 200 матчів і вигравши 5 трофеїв. Іншому ж було дуже складно.
Тодішній головний тренер Ман Сіті Роберто Манчіні не надто довіряв молоді, а тому Ассулін отримував крихти ігрового часу у дублі. "Це було грандіозно, я гадав, що буду частиною першої команди, але все пішло не так. Я не люблю звинувачувати людей, але у мене не було шансів. Сіті купував дорогих гравців, а тому це було не найкраще місце, де я міг перейти".
"Містяни" віддали Асулліна в оренду в Брайтон, де той дебютував у Чемпіоншипі. Провівши 7 матчів, ізраїльтянин повернувся в Сіті. Його контракт добіг до кінця. Надій він не виправдав, а тому пішов з клубу – знову вільним агентом.
Поневіряння світом
Саме літо 2012-го стало для нього початком серйозного випробування. Лише погляньте на список клубів, у яких він побував: іспанські Расінг, Гранада, Еркулес, Мальорка, Сабадель, ізраїльський Хапоель Тель-Авів, казахський Кайрат й румунська Політехніка. У більшості колективів Гай Асуллін не затримувався довше ніж на сезон.
Спогади в ізраїльтянина про цей період не найкращі: "Це було непросто. Я оглядаюсь назад і починаю це розуміти. Це як жити в приватному будинку 20 років, а потім стати безхатьком. Моя кар’єра схожа на це, я не знав, як реагувати на статус безхатька у футболі. Я бачив роздягальню під час війни, відчував напругу між легіонерами й іспанцями, пройшов через непрофесіоналізм і корупцію".
Останнім клубом Ассуліна була італійська Крема із Серії D. Та навіть у ній Гай не зумів затриматись бодай на рік. Підписавши контракт у лютому 2021-го, він покинув команду влітку з 14 матчами, двома голами й трьома асистами в активі.
Надія повернутись у футбол
Відтоді Гай перебуває без клубу. Схоже, Англія ще з часів Манчестера припала йому до душі, а тому він повернувся у Велику Британію. Зараз він часто грає з друзями у футзал, допомагає другу продавати дитячий одяг у магазині й насолоджується часом зі сім’єю, особливо з донькою: "Вона бачила, як я забивав в Італії й Ізраїлі. Вона хоче гордитись мною, хоче, щоб я продовжував грати у футбол, адже прагне казати друзям, що її батько – футболіст".
Ассулін хоче залишатись у футболі, бо досі живе ним: "Це те, що я люблю понад усе в житті. Я намагаюсь тренуватись, робити все, що в моїх силах, щоб бути готовим, коли з’явиться ще одна нагода", – запевняє Гай. Що ж, надія, як ми знаємо, помирає останньою.
