– Як давно ви займаєтеся напрямом розвитку франшиз та запуску академій Шахтаря?

– Особисто я працюю в цьому напрямі один рік.

– Сьогодні академії Шахтаря вже працюють у кількох країнах Європи та Північної Америки. Якою є глобальна мета цього проєкту?

– Формування повноцінної міжнародної футбольної екосистеми Шахтаря.

Ахметов подарував дім дівчинці, яка втратила ногу через російський обстріл

– Якщо повернутися до початку цього шляху: яка академія стала для вас певною "точкою відліку" в міжнародному розвитку Shakhtar Academy? І коли ви зрозуміли, що це вже не окремі школи, а велика система?

– Гадаю, першою школою, відкриттям якої я займався, була академія в Берліні, Німеччина.

Дивіться, кількість українців, які вимушено покинули Україну, дуже велика. І розуміння того, що ми, як клуб, можемо бути дотичними до українського ком'юніті, до українських сімей, дало нам зрозуміти, що потрібно бути поруч і створювати можливість українським діткам відчувати себе як удома.

Тому тут немає якоїсь конкретної школи, яка дала якийсь поштовх. Це крок, який потрібно робити, щоб бути поруч із тими людьми, з якими ми втратили зв'язок.

– Географія академій дуже різна – від Польщі й Іспанії до Канади та США. Наскільки складно українському клубу будувати таку структуру в абсолютно різних футбольних і юридичних реальностях?

– По-перше, наші партнери на місцях добре знаються на локальному законодавстві. Наше завдання – допомагати їм розповідати про себе, показувати, що вони існують і що це дійсно академії Шахтаря, які працюють у партнерстві.

По-друге наші партнери є амбасадорами бренду на місцях. Якщо ж говорити про складнощі, то поки що в юридичному плані ми не стикалися з чимось таким. Це стандартна процедура реєстрації юридичної особи відповідно до законодавства країни, де відкривається школа.

Тому можу сказати, що сам процес відкриття не є надто складним – навпаки, усе відбувається доволі швидко та зрозуміло.

– Ми знаємо, що після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон і фактично розпорошилися по різних країнах та містах. За якими критеріями ви обираєте локації для відкриття нових академій?

– Наші цілі не обмежуються лише міжнародним напрямом. У нас також є академії в Україні, і загалом шкіл в Україні більше, ніж будь-де у світі. Це своєрідний місток нашого клубу до кожного українця. Якщо знайдеться партнер, який захоче відкрити академію навіть, умовно, у місті зі 100 тисячами населення, ми, звичайно, дамо йому таку можливість.

– Названа кількість населення є для вас базовим критерієм?

– Ні. Наприклад, в Україні у нас є академія в Тячеві, де населення менше. Тому тут усе залежить не лише від розміру міста. Насамперед важливе бажання партнера бути дотичним до клубу, розвивати бренд Шахтаря у своєму регіоні та робити дітей щасливими.

Сергій Карпутьєв / Фото ФК Шахтар

– Польща сьогодні посідає особливе місце в історії міжнародного розвитку Шахтаря. Саме у Кракові команда приймала єврокубкові матчі, у Варшаві відкрилася академія, а нещодавно – ще й у Катовіце. Чому саме Польща стала одним із ключових напрямків для розвитку? І чи відчувається особливе ставлення до українців, адже ми знаємо, що в політичній площині виникає все більше суперечностей?

– У нас уже є три школи в Польщі, а найближчим часом планується відкриття академій у Вроцлаві та Кракові. Насамперед це пов’язано з великою кількістю українців, які там проживають, а також із їхнім інтересом до футболу і Шахтаря.

Водночас це не лише про футбол. Це також про освіту, розвиток, соціалізацію дітей і можливість бути частиною української спільноти.

Щодо ставлення, то варто розуміти: ми говоримо про дітей, дитячий футбол і дитячий спорт. Звичайно, існують певні нюанси, але ми дуже вдячні нашим партнерам, зокрема польським, а також польській стороні за можливість відкривати українські школи, залучати українських тренерів і дітей та сприяти їхній соціалізації в новому середовищі.

Якщо говорити про ставлення загалом, то більш ніж у 95-98% випадків воно є дуже позитивним. З будь-якими серйозними проблемами в цьому питанні наші партнери не стикаються.

– Чи правильно я розумію, що академії Шахтаря за кордоном сьогодні орієнтовані насамперед на українських дітей? Чи не доводиться інколи пояснювати партнерам і батькам, що це не закритий український проєкт лише "для своїх", а відкриті футбольні школи для всіх охочих?

– По-перше, це питання впізнаваності бренду. Якщо говорити про польський чи навіть іспанський ринок, то місцеві батьки та місцеве населення ще тільки знайомляться з нами.

Якщо брати відсоткове співвідношення, то наразі справді переважають українські діти – близько 95%. Ще 5% становлять діти тих національностей, у країнах яких працюють наші школи.

Але це питання часу, а також роботи наших партнерів на місцях. Водночас академії Шахтаря – це мультинаціональні проєкти, тому до них можуть долучатися діти будь-якої національності. Виняток становлять лише представники Російської Федерації та Білорусі.

– Наскільки відрізняється робота з дітьми в Україні та, наприклад, в Іспанії чи Північній Америці? Чи допускає методологія академій певну гнучкість залежно від країни?

– Ми працюємо за методологією клубу. Усі наші партнери проходять навчання, а тренери – як базові, так і наступні етапи підготовки за методологією, ідеологією та філософією Шахтаря.

Тобто ми не адаптуємося під місцевий футбол. Навпаки – ми привозимо й впроваджуємо на місцях нашу футбольну філософію. Тому в цьому плані гнучкості немає: усі академії працюють за єдиними стандартами та правилами клубу.

І це, на нашу думку, одна з переваг академій Шахтаря за кордоном, адже діти, які займаються в наших школах, розвиваються саме за методологією клубу.

– Один із ключових викликів будь-якої академії – це люди, які працюють із дітьми. Наскільки складно знаходити тренерів, які не просто мають необхідну кваліфікацію, а й добре розуміють філософію та цінності Шахтаря, щоб передавати їх наступному поколінню футболістів?

– Величезна більшість наших тренерів – із Донбасу. Це люди, які ще в дитинстві отримали ДНК клубу й живуть нею досі. Серед них є навіть ті, хто свого часу займався в академії донецького Шахтаря, пройшов професійний футбольний шлях, а зараз працює в наших академіях як тренер.

Саме вони є носіями філософії та методології клубу. Якщо до нас приходять нові фахівці, які раніше не працювали в системі Шахтаря, то тренери, що добре знають клуб ізсередини, допомагають їм швидше зрозуміти нашу ідеологію, підходи до навчання та роботи з дітьми.

Крім того, для всіх нових тренерів передбачене навчання. Спочатку вони отримують детальний методичний посібник, де прописані всі необхідні процеси та принципи роботи. Також регулярно проводяться навчальні заходи. Нещодавно ми організували офлайн-семінар в Україні на базі академії в Щасливому для тренерів з усієї країни, а представники наших європейських та інших закордонних академій долучалися онлайн. Протягом двох днів вони отримували знання безпосередньо від тренерів академії Шахтаря.

Щодо підбору кадрів загалом, то варто розуміти, що ми працюємо з дітьми від 2 до 15 років. Академічний футбол починається вже після 12. Наша головна мета – не лише навчити дитину футбольних навичок, а й виховати її, допомогти із соціалізацією, сформувати самостійність і підготувати до наступного етапу розвитку в академічному спорті.

– Зараз в академіях займаються діти різного віку – від наймолодших категорій і до підлітків. Що відбувається далі з тими, хто особливо виділяється? Чи є для них можливість потрапити безпосередньо до структури Шахтаря та продовжити свій розвиток уже в академії клубу?

– Якщо ми бачимо талановитих і перспективних дітей, то, звичайно, інформуємо про них нашу основну академію, щоб там звернули на них увагу. Далі рішення вже ухвалюється спільно – академією, батьками та самою дитиною.

Загалом це ще досить молодий проєкт, але вже є кілька кейсів, коли вихованці наших партнерських академій потрапляли до основної академії Шахтаря. Деякі з них уже підписали контракти та продовжують свій розвиток у структурі клубу.

Щодо міжнародних шкіл, то таких випадків поки що не було, оскільки цей напрям лише розвивається. Але ми уважно стежимо за прогресом цих дітей.

У майбутньому плануємо проводити великі турніри, які відвідуватимуть представники академії та тренери клубу. Саме там ми матимемо можливість переглядати найперспективніших гравців і запрошувати їх до основної академії Шахтаря.

"Більшість наших тренерів – із Донбасу" / Фото ФК Шахтар

– Чи є серед вихованців ваших академій діти відомих футболістів або представників футбольних родин?

– Такі кейси є. Але не думаю, що можемо називати конкретні прізвища. Якщо брати всі наші академії загалом, то таких дітей близько десяти.

– А якщо говорити про гравців і відкриття ними власних академій?

– Валерій Бондар відкрив зі своєї ініціативи.

– Наскільки сьогодні основна команда залучена до життя академій? Чи є якісь спеціальні ініціативи, які допомагають дітям відчувати зв’язок із клубом та його футболістами?

– Насамперед у вихованців наших партнерських академій є можливість виводити футболістів за руку на матчі української Прем’єр-ліги та єврокубків. Кожна школа має певну квоту на такі виходи, і для дітей це справді неймовірні емоції.

Також вони можуть відвідувати відкриті тренування команди, робити фотографії та брати автографи у футболістів.

Окрім цього, періодично гравці основної команди виходять на відеозв’язок із дітьми з академій. Під час таких зустрічей юні футболісти можуть ставити запитання як про професійну кар’єру, так і про звичайне життя. Наразі це основні формати взаємодії між академіями та першою командою.

– Чому, на вашу думку, українським футболістам настільки важко виростати у вінгерів топ-рівня, які могли б не просто конкурувати, а реально вигравати боротьбу за місце в основі у бразильців?

– Не можу говорити за основну академію, але щодо вінгерів і бразильців я, напевно, не погоджуся з вами. Я вважаю, що в Україні є дуже сильні футболісти й загалом сильні спортсмени, зокрема й на цій позиції. Тут питання більше до конкуренції, психології та готовності долати власні внутрішні бар’єри.

У нас дуже якісна підготовка футболістів. Кожен із них має шанс потрапити до першої команди та скласти конкуренцію тим самим бразильцям. Тому це питання не до академії й не до клубу. Воно більше стосується самого спортсмена – його характеру, наполегливості та готовності не здаватися, а рухатися вперед як у юнацькому, так і в дорослому футболі.

– Якщо говорити загалом про запуск нових академій, наскільки довгим зазвичай є шлях від першої розмови з партнером до моменту, коли школа вже відкриває двері для своїх перших вихованців?

– Тут усе дуже індивідуально. Має скластися певний пазл. Якщо частина необхідних елементів у партнера вже є, то процес проходить значно швидше.

Наприклад, найшвидший кейс у нас був тоді, коли від першого спілкування з партнером до відкриття академії минуло лише два тижні. Водночас є й довші проєкти. Якщо йдеться про створення або розвиток інфраструктури, залучення інвестора, то підготовка може тривати пів року або навіть рік.

У нас є партнери, які вже підписали контракти й відкриються у вересні цього року. Є й такі, які планують запуск на початку наступного року, оскільки зараз займаються підготовкою інфраструктури. Тому все залежить від того, скільки необхідних складових уже готові на момент старту співпраці.

– Якщо говорити про подальший розвиток мережі академій в Україні, які міста зараз перебувають у фокусі клубу? Де найближчим часом можуть з’явитися нові школи Шахтаря?

– Ми плануємо розвиватися фактично по всій території України. Якщо говорити про міста, які зараз розглядаються, то це, зокрема, Біла Церква, Ірпінь, Буча, Одеса, Івано-Франківськ, Хмельницький та Рівне.

– Наостанок: за якими критеріями ви обираєте партнерів для співпраці? Що для вас є визначальним під час ухвалення рішення?

– Кожен потенційний партнер ще до початку співпраці розповідає про себе: який має бекграунд, чи є в нього управлінський досвід, бізнесові навички, чи пов’язаний він зі спортом і наскільки розуміє специфіку роботи футбольної школи.

Після цього ми проводимо особисту зустріч, спілкуємося, ставимо багато конкретних запитань. Уже на цьому етапі можна зрозуміти, чи готова людина бути менеджером такої академії.

Тому що це не просто футбольний проєкт – це щоденна робота з дітьми, батьками, тренерами та великою кількістю організаційних процесів. І дуже часто вже під час першої зустрічі стає зрозуміло, чи зможе людина ефективно управляти такою школою.

Футбольні академії України: хто і як формує майбутнє нашого футболу

"Більшість наших тренерів – із Донбасу, вони ще в дитинстві отримали ДНК клубу": Шахтар і його франшизи – як це працює