Динамо на останніх хвилинах дотиснуло Маріуполь (0:1) в перенесеному матчі 4-го туру УПЛ 2019/20. Звіт про гру читайте на "Футбол 24".
Динамо та Маріуполь мали зіграти між собою в рамках 4-го туру ще в середині серпня, але матч перенесли через виступи суперників у єврокубках – вся країна вірила, що Динамо пройде Брюгге, а Маріуполь впорається з АЗ. Обидві команди дружно провалили кваліфікацію, однак рішення вже було прийнято, тому поєдинок відбувся зараз, у кубкове "вікно".
Динамо невдало розпочало чемпіонат і після 7 матчів посідало 5 місце, випереджаючи Маріуполь у турнірній таблиці лише на 2 очки. Кияни протягом минулого тижня нібито вийшли з кризи, обігравши Мальме та розгромивши Ворсклу. Приазовці ж місяць не знали поразок – востаннє підопічні Олександра Бабича поступалися в кінці літа Шахтарю.
Олексій Михайличенко здивував стартовим складом. Цікавим був вибір щонайменше на дві позиції: Караваєв закрив лівий фланг оборони (Миколенку надали відпочинок, Сідклей опинився в запасі), а роль "десятки" почергово приміряли Вербіч, Циганков і Де Пена. Ротація в поєднанні зі ставкою на агресивну передню лінію від тренерського штабу "біло-синіх".
Динамічна група атаки Динамо вже на перших хвилинах створила два моменти, але Циганков і Вербіч завершували швидкі випади слабкими ударами – Худжамов впорався без проблем. Маріуполь відповів небезпечним розіграшем стандарту, після якого Вакула з гострого кута пробивав у ближню "дев'ятку" – саме там стояв Бойко.
Господарі організували ще одну хорошу атаку, коли Топалов проскочив з правого флангу в штрафний майданчик, хитнув Кадара і пробив низом у кут воріт. Рикошет від ноги Шабанова ускладнив завдання голкіперу, але той зреагував. Потім був супершанс у Чурка. Вакула пасом знайшов партнера на 11-метровій позначці, де його повністю загубила оборона Динамо. Чурко змарнував можливість поганим кивком головою.
Динамо двічі претендувало на пенальті, коли м'яч, на їхню думку, влучав у руку Бикова та Чоботенка. Арбітр проігнорував апеляції, але в другому епізоді дійсно були підстави вказати на "точку". Гості продовжували перевіряти пильність Худжамова – Рустам грамотно обирав позицію та парирував удари Де Пени та Циганкова. Уругваєць традиційно був одним з найкращих в атаці Динамо.
Втім, головні проблеми в киян виникали в обороні. Караваєв обрізав команду на чужій половині, а Вакула розігнав розкішний контрвипад і вчасною передачею вивів Топалова сам на сам з воротарем. Бойко виграв дуель, руками в падінні діставши м'яч. Через хвилину Вакула змістився з лівої бровки в стилі Коноплянки та пробив – також в стилі Коно, трішки неточно.
Позиційні атаки Динамо залишали бажати кращого, а контратаки розвивалися дуже стрімко та правильно. Вигравши підбирання перед власним штрафним, Буяльський чудово кинув у прорив Де Пену, Карлос в дотик перевів на Жерсона. Але люксембуржець не зумів перекинути Худжамова, який вчасно вийшов з воріт.
До кінця першого тайму Динамо ще кілька разів змарнувало хороші моменти – в останній фазі не вдавалися удари Буяльському, Жерсону, Вербічу та Циганкову. Останні двоє створили відмінну нагоду відкрити рахунок, однак словенець у ближньому бою не прошив кут, який захищав Худжамов. Дуже цікавий динамічний футбол у першому таймі. Нехай і без голів.
Відразу по перерві Циганков обігрався з Вербічем і залетів у штрафний суперника – захисники перехопили простріл на Родрігеса. Однак цей шанс надовго залишився єдиним для Динамо в другому таймі, Маріуполь на 15 хвилин повністю перехопив ініціативу – гра незмінно йшла на половині киян.
Вакула знову спробував реалізувати награну комбінацію з ударом у "дев'ятку" після кутового, однак Бойко знову був готовий до такого розвитку подій. Мишньов вкотре обікрав Караваєва, але розгубився, вийшовши на ударну позицію. Лівий фланг оборони Динамо продовжував провалюватися, навіть Кірюханцев наважувався на постріл. А ще Корнієнко розрядив гармату, вигравши підбирання біля штрафного майданчика гостей.
Гра Динамо в атаці розлагодилася, основна гострота залежала від дій Циганкова. Віктор намагався сам на дриблінгу залітати в бокс, але партнери його не підтримували. Пішов простріл вздовж порожніх воріт Маріуполя, проте на нього ніхто не відгукнувся. Циганков скористався скидкою Бєсєдіна, знайшов шпарину та пробив повз Худжамова – оборона Маріуполя врятувалася, вибивши м'яч з лінії воріт. Бєсєдін, до слова, разом з Шепелєвим вийшов на поле на останню третину зустрічі.
Маріуполь підсів, а Динамо взяло м'яч під свій контроль, однак бракувало креативу. Циганков і Вербіч шукали варіанти ударами здалеку та з гострого кута – все блокувалося, або летіло в руки Худжамову. Караваєв міг реабілітуватися за провали в обороні тонким розумним асистом на Вербіча, але Беньямін занадто незграбно готував удар і втратив м'яч.
Потім словенець заробив кутовий, з якого головою пробивав Бєсєдін. Худжамов не зробив нічого надзвичайного – просто зупинив круглого на лінії, правильно обравши позицію. Динамо тотально насіло на володіння приазовців: пішли навіси, Кадар здалеку бахнув поруч зі стійкою. А найкращий момент, звичайно ж, створив Циганков. Він організував "подвійну стіночку" у штрафному майданчику з Шепелєвим і послав м'яч у поперечину!
Динамо все ж знайшло резерви, аби дотиснути Маріуполь. Караваєв подав у штрафний майданчик, де господарі загубили Вербіча. Удар головою – гол! Фінальний свисток зафіксував перемогу киян – 0:1. Команди видали справжню виставу, вболівальники побачили класний напружений матч. Динамо завдяки цьому успіху набрали 14 очок і піднялися на 3 місце – відставання від Шахтаря складає 10 пунктів. Маріуполь з 9 балами залишився на 8 сходинці в турнірній таблиці.
Рятівний гол Вербіча у відеоогляді матчу Маріуполь – Динамо – 0:1
Експеримент Михайличенка з Караваєвим – більше в мінус, ніж у плюс
Тренерський штаб Динамо прийняв декілька сміливих рішень на звітний матч. В умовах кадрового дефіциту в обороні (Бурда травмований, Попов не повністю готовий) надали відпочинок Миколенку та знову проігнорували Сідклея, а на лівий фланг захисту поставили Караваєва. Це було суперечливо та ризиковано. І в підсумку мало завершитися дуже погано.
Караваєв на нерідній позиції безперестанку провалювався. Зависав попереду, не встигав закрити зону, дозволяв легко себе проходити. Топалов і Чурко регулярно створювали моменти з флангу Олександра, а Мишньов ефективно його пресингував, завдяки чому організував дві розкішні атаки на ворота Бойка. Зрештою навіть Кірюханцев відчув запах крові та шукав шансів попереду. З вини гравця збірної України прилетіло 3-4 гострі епізоди.
Попереду теж не все було чудово – Караваєв строго "одноногий" футболіст, він не може навішувати лівою, що вимагається від лівого фулбека. Результативну передачу Вербічу (як і хороший тонкий пас на Беньяміна кількома хвилинами раніше) Олександр віддав правою ногою, коли виникла відповідна зручна ситуація, але значно частіше від нього вимагалося стандартної підтримки. Реабілітувався – чудово, оплески. Особливо зважаючи на те, що Маріуполь свої моменти не використав. Однак питання до Олексія Михайличенка: хіба вартувало так ризикувати й так "підставляти" Караваєва? Невже Сідклей настільки жахливий на тренуваннях?
Атака Динамо: цікаво, динамічно, неефективно
Передню лінію "біло-синіх" сформували 4 вінгери. Номінально грали так: Циганков і Де Пена на флангах, Родрігес на вістрі, Вербіч під форвардом. Сподобалося, як вони атакували – створювали простір один для одного, давали хорошу динаміку, вчасно звільнялися від м'яча, будували цікаві розіграші, не збивалися на банальність. Особливо це проявлялося в контратаках, які нарешті отримали якусь форму – у 2-3 передачі долається пів поля та виводиться людина на удар. Словом, зіграли краще, ніж можна було очікувати.
Тепер до негативу – бракувало реалізації, останнього дотику, акцентованого удару. Всі вони (можливо, за винятком Циганкова) не є бомбардирами і в найвідповідальніший момент метушилися, намагаючися пробити по воротах. Скільки шансів мав Вербіч, скільки разів він зажовував епізод, наскільки він спростив роботу Худжамову поспішними корявими ударами. Жерсон також багато старався, відтягувався в глибину, але вкотре доводиться констатувати, що він не центрнап.
"Я вдячний хлопцям, що вони боролися до кінця, не збилися на навалу, в їх діях все було продумано", – сказав після гри Олексій Михайличенко. Це не просто компліменти, а більш-менш правильна оцінка ситуації. Динамо дійсно до фінального свистка намагалося осмислено атакувати. З появою Бєсєдіна зросла кількість навісів, але не все обмежувалося ними. Інша справа, що зник рівномірний розподіл – левова частка креативу впала на плечі Циганкова.
Динамо не мало відчутної переваги, але виглядало трішки краще за суперника, який протягом останніх 30 хвилин явно здав. Дуже важливий успіх – кияни піднялися у турнірній таблиці й поступаються другим місцем Десні лише через поразку в очних матчах. Переможна серія Михайличенка зросла до 3 матчів.
Комплімент Маріуполю – Вакула та Худжамов на висоті
За підсумками такого поєдинку приазовці повинні отримати порцію хороших слів. Звичайно, не арбітр відібрав у Маріуполя очки, як про це заявив Олександр Бабич (радше навіть навпаки), але команді не вистачило зовсім трішки до заслуженої нічиєї.
Позитивної оцінки заслуговує Вакула. Гострі удари, створені собі та Чурку моменти, розкішно розігнана контратака, яку мусив завершувати Топалов. Непогано проявили себе Чурко та Мишньов. Загалом весь Маріуполь зіграв у відкритий футбол, не надто поступався іменитим гостям і лише наприкінці перейшов у глибоку оборону.
На вихідних Рустам Худжамов витягнув для Маріуполя нічию із Зорею, а тепер ледь не повторив те саме з Динамо. 7 сейвів від досвідченого голкіпера. Більшість з них були формальними через подарунки київської атаки, однак недооцінювати внесок голкіпера не можна. Він декілька разів чудово читав епізоди, грамотно обирав позицію та вигравав виходи сам на сам у Жерсона та Вербіча.