Головний тренер Динамо Олексій Михайличенко поділився враженнями від поразки в матчі 5-го туру групового етапу Ліги Європи проти Мальме (3:4).
"Суддівський фактор не буду чіпати, це марно. Важко грати, коли кожен тайм починається з пропущеного гола і стандарту перед ним. Це вже не вперше, можливо не вистачає концентрації, або важко входимо в гру.
Мальме – Динамо – 4:3 – відео голів та огляд матчу
Але сама гра, особливо в першому таймі вселяла оптимізм, що все продовжиться. Прикро, але знову пропущений м'яч, вилучення, хлопці почали нервувати. Гра була зламана, було багато браку. Але молодці, грали до кінця, билися, але, на жаль, на останніх секундах на вистачило концентрації.
Треба приймати ситуацію як є, у нас залишилася одна гра. Якби відійшли назад при рахунку 3:3 було б ще складніше. Потрібна контргра, щоб відсунути м'яч від своїх воріт. Навіть удесятьох ми змогли забити. Команда продовжувала грати, але були допущені помилки, які вплинули на результат.
Динамо програло Мальме на 90+6 у божевільному матчі Ліги Європи з вилученням і камбеками
Важко говорити про емоції, тому що нерви були на межі. Чому не змогли переломити гру у другому таймі після пропущеного м'яча? Для цього потрібен час, щоб перебудуватися. Ну і, напевно, суперник не дав.
Після другого пропущеного голу з'явився якийсь поспіх, тому що, на мій погляд, команда стала нервувати. По-перше, всі гравці – перш за все люди. Та нервова напруга, відповідальність за результат, від цього нікуди не дінешся і тому футболіст приймає неправильне рішення.
Михайличенко: Перші і останні хвилини матчу стали для Динамо фатальними
Мені здається кожен з хлопців розуміє, де він був неправий і де помилився. Це урок, може гіркий, але в будь-якому випадку – це досвід. Заміни, які були зроблені, коли команда грала вдесятьох, були спрямовані на те, щоб налагодити гру.
Моя жовта картка? Вся нервовість і напруга передається і мені. Я можу помилятися, але я перебував у декількох метрах, і мені здалося, що м'яч не вийшов за межі поля. Я прошу вибачення за свою поведінку, але неможливо залишатися спокійним і байдужим, коли все це відбувається на твоїх очах", – цитує Михайличенка Динамоманія.
"Побачивши брата, я заплакала": інтерв’ю із рідною сестрою Артема Мілевського