Іспанська Ла Ліга вже в цьому сезоні може провести матчі чемпіонату за межами Іспанії, хоч від цієї ідеї далеко не всі перебувають у захваті.
Цього тижня стало відомо, що керівництво іспанської Ла Ліги вже визначилося, який матч сезону 2018/19 повинен відбутися на території Сполучених Штатів. Це поєдинок 21-го туру, в якому Жирона прийматиме Барселону. Бос ліги Хав'єр Тебас запропонував цей варіант керівникам Жирони і очікує, що ті визначаться зі своїм рішенням за кілька днів, повідомляє Cadena SER.
Модріч повинен повернути місце в основі Реала, щоб врятувати "Золотий м'яч"
Саме міні-каталонське дербі може стати тим вододілом, який змінить іспанський чемпіонат на "до" і "після". У серпні Ла Ліга підписала багатомільйонний контракт із міжнародною медіакомпанією Relevent Sports і зобов'язалася проводити кілька матчів першості Іспанії у Північній Америці щороку. Термін угоди – 15 років, а серед родзинок – поєдинки повинні бути за участі грандів Реала та Барселони.
Проте, вже зараз із виконанням контракту є кілька проблем. Про ставлення гравців мова піде далі, але є інші ускладнення. Наприклад, місце та дата. Поєдинок Жирона – Барселона мав відбутися на жиронському Монтіліві 27 січня, якраз між двома чвертьфінальними матчами Кубка Іспанії (23 та 30 січня). І якщо участь "біло-червоних" у цій стадії турніру під питанням, то "блаугранас" майже напевне там будуть. Як тоді бути з перельотом через Атлантику й відновленням гравців? Хай навіть матч зіграють на східному узбережжі США (в Маямі, Тампі чи Орландо), то такий переліт у два боки займе 18-20 годин. Плюс зміна часових поясів, акліматизація, etc. Та навіть цей розвиток подій є кращим за варіант із грою Бетіс – Барселона 17 березня, коли розпочнеться період вирішальних матчів і в чемпіонаті, і в Лізі чемпіонів.
До цього слід додати реакцію гравців і їхнє об'єднання навколо ідеї бойкоту угоди з Relevent. На перший погляд, обираючи між грішми та своїми інтересами, футболісти обрали друге. Капітани та представники клубів на спеціальному зібранні заявили, що відмовляються грати за межами Іспанії. З іншого боку, саме через гравців Ла Ліга пішла шляхом АПЛ і стала суто комерційним проектом, який пожинає плоди з популярності власних команд і чемпіонату.
"Усе вартувало зробити більш узгоджено та організованіше. Футбол – не лише бізнес, тому такі рішення не можна приймати кулуарно. Ми розчаровані цим і нам є що сказати", – заявив президент профспілки гравців Давід Агансо.
Звучить доволі переконливо й підсвідомо хочеться стати на бік гравців. Якби не одне "але". Вражає, хто ініціював цю заяву та найбільше протестує проти матчів в Америці: Серхіо Рамос із Реала (зарплата – 10 млн євро на рік), Жерар Піке (заробляє орієнтовно ті ж 10 млн євро за сезон) і Серхіо Бускетс із Барселони, якому нещодавно клуб пообіцяв покращити умови контракту. За даними видання Marca, зарплатна відомість каталонців дорівнює 84 % дохідної частини бюджету клубу, тоді як оптимальним вважається показник 55 %. Мадридський Реал і та ж Барса взагалі входять до топ-3 клубів планети за середньою платнею.
Реал – найпопулярніша команда у світі за Інтернет-пошуками, в Україні – Аякс
Більш-менш зіркові гравці та їхні всюдисущі агенти вже давно перетворились у віртуозних шантажистів. Той же Піке ще минулого року отримував неймовірні 6 млн євро за сезон, а захотів 10, тому що стільки отримує Рамос. Капітан "вершкових" натомість перед стартом сезону 2017/18 вимагав (і домісгя) збільшення преміальних за трофеї. Черговий кубок ЛЧ змусив босів "галактікос" виплатити лише преміальних на суму 55 млн євро. Цю хвилю потім упіймав Бускетс і пригрозив бойкотом, якщо "блаугранас" не підвищать зарплату і йому. А той же Малком зі своїм переходом із Бордо через Рому теж не приїхав на Камп Ноу за суто спортивними інтересами.
Президент Ла Ліги Хав'єр Тебас запевнив, що від своїх намірів не відступить, хоча йому ще доведеться переконати Королівську іспанську футбольну федерацію у необхідності матчів за океаном. Тебас – бізнесмен і добре знає, що гроші роблять гроші. Сполучені Штати та Канада є неймовірним, унікальним ринком, де професійний спорт возведений на трон споживацького суспільства. Для футболу (чи то пак соккеру) там ще є ніша, яку потрібно якомога швидше зайняти, поки сюди не прийшли італійська Серія А чи німецька Бундесліга. Грати матчі національної першості за межами країни – ницо щодо власних уболівальників і держави загалом. Та, схоже, це разом із кабальними спонсорськими контрактами футбольних ліг стає таким же атрибутом того самого modern football, як і постійний шантаж гравцями власних клубів з вимогами підвищувати зарплати та бонуси. Тебас, Рамос, Бускетс та їм подібні – павуки в одній банці. Співчувати їм немає потреби.
Антон Федорців, "Футбол 24"