Збірна Англії знову без трофея. У фіналі Євро-2020 команда Гарета Саутгейта програла в серії пенальті Італії. Болюча реакція преси – в нашому матеріалі.
The Guardian: Так близько
"Гарету Саутгейту забракло сміливості. Зрештою від історії не втечеш. Англію знову дістало розчарування. Казки не трапилося, жодного полегшення. Можливо, все так і мало завершитися. Англія зруйнувала з Саутгейтом багато бар'єрів, розбила багато табу, але вершина була занадто далеко. Команда, яка за останній місяць принесла країні стільки радості, не знайшла противаги колючій Італії, коли стало по-справжньому гаряче.
Не може бути жодних виправдань, серію пенальті не вдасться списати на лотерею. Суть в тому, що Англія була занадто обережна, боялася вносити якісь зміни, хотіла просто відстояти свою перевагу. Контроль суперника став лейтмотивом всього Євро, але цього разу така тактика зіграла злий жарт. Англія просто не зробила достатньо, щоб реалізувати мрію.
Критикам Саутгейта легко висміяти свою мішень, зважаючи на те, як тренер використовував креативні таланти Гріліша, Санчо і Фодена. Перехід на три центрбеки у фіналі – авантюра. Подекуди захисників було аж 7, а Кейн і Стерлінг опинилися відрізаними від команди. У підсумку пенальті стали найкращим шансом на успіх. Саутгейт хотів контролювати всі змінні, але не втік від минулого. У Гарета в голові має бути одне питання – чи міг він проявити більше сміливості?" – пише оглядач респектабельного видання Джейкоб Стейнберг.
Daily Mail: Все завершується сльозами. Англію знищили привиди минулого
"Де знайти позитив у цей кошмарний вечір? Тільки в тому, що такій молодій і талановитій команді навряд чи знадобиться ще 55 років, щоб повторити цей шлях. Наступного разу вони краще підготуються. Гравці та тренер загартувалися. Англія на Євро показала безстрашність і позбулася історичних травм, які нібито закладені в її ДНК. Але у ключовий момент все повернулося.
Так чи інакше, перемогла краща команда. Мудра Італія з 34-матчевою безпрограшною серією наразі сильніша за Англію. Ну, просто сильніша. Можливо, так буде не зажди. Це все, за що може чіплятися Англія. Надії. Країна повертається до розмов у минулому та майбутньому часі. Що було, що могло бути. Команда везла футбол додому, але мрію не судилося втілити в життя.
Матч виглядав витонченими тортурами. Гарет Саутгейт, здавалося, провів тактичний майстер-клас, але Роберто Манчіні зламав гру. Англія знову плаче після пенальті. Черговий біль на роки", – з сумом інформує Daily Mail.
Не пройшла повз увагу ЗМІ вакханалія вболівальників: "Навколо стадіону панував хаос. Кадри з безбілетниками, які прорвалися на Вемблі, облетіли весь світ. УЄФА заперечує, а всі, хто мають очі, бачать грубу брехню. Жодної соціальної дистанції. Коронавірусні норми не дотримувалися. Якби УЄФА визнав це, матч не відбувся б. Тому вони вирішили прикинутися, що все в порядку".
The Athletic: О 22:49 Магуайр повертав футбол додому, о 22:54 все змінилося
"Футбол інколи жорстокий. Всі втішали Букайо Саку. Команда казала, що пишається ним, що він сам повинен собою пишатися, що ніхто не винен у промаху. Але ж зрозуміло, що ці слова нічого не змінюють. З часом Сака зрозуміє, що зіграти в такому матчі у 19 років – вже велика честь. Але зараз...
Які слова взагалі можна підібрати, коли наймолодший у команді – по суті хлопчина ще – бродить по полю Вемблі з великою професійною травмою? Його обличчя кричить лише про одне: "Що я наробив?"
О 22:49 Гаррі Магуайр бахнув пенальті з такою силою і точністю, що зламав камеру в куті воріт. Англія повела в рахунку, а Джордан Пікфорд взяв наступний удар італійців. Все було шикарно: слава, спокута Саутгейта, новий прекрасний світ.
О 22:54 все змінилося. Спершу промахнувся Рашфорд, потім Санчо, а далі Сака: хлопці 23, 21 та 19 років. Саме вони були найкращими у збірній під час ретельних тренувань пенальті. Тренер повірив в них", – Деніел Тейлор пояснює, чому молодих хлопців тренери кинули під танк. Саутгейт хотів все зробити правильно. Хто найкраще бив на тренуваннях, той і підійшов до м'яча у фіналі.
Соцмережі вибухнули расистськими звинуваченнями темношкірих "винуватців". Англійська преса переповнена скріншотами з погрозами. Рашфорд через свою активну соціальну позицію звик до подібного, але Сака... Пацана називають мавпою, виганяють з країни і посилають в джунглі. Гидко.
The Telegraph: Цілковита агонія. Пенальті знову розбивають серце
"Мрія Англії вмерла. Подорож тривалістю в місяць завершилася найгіршим способом. Виявляється, скільки не тренуй психологію пенальті, зі збірної не викоренити стару звичку – стріляти собі в ногу з 11 метрів. Історія розпорядилася саме так. Після півстоліття жаху ми нарешті отримали можливість побачити, чи вистачить цій команді духу, коли на кону головна вершина. Не вистачило.
Гарет Саутгейт на диво вміло керував футболістами протягом турніру, поки вся країна закипала від емоцій. Він спокійно відреагував на гол Шоу, а попереду була найскладніша розмова в його кар'єрі. Важко тримати себе в руках, коли знаєш, що тебе відділяє один тайм від рицарського звання. Як завжди – одного гола не вистачило, Бонуччі змусив Вемлі замовкнути.
Очевидно, що збірна боялася пенальті. І страх цілком зрозумілий. Футбол не повернувся додому. Але всі, хто зв'язаний зі збірною Англії, а це 56 мільйонів людей, повинні цінувати те, що зробила команда", – вважає очільник спортивного відділу The Telegraph Олівер Браун.
Daily Mirror: О, ні! Тільки не знову!
"Країна ридає після епічної битви з Італією. Синдром пенальті продовжує переслідувати "трьох левів". Розчавлені футболісти впали на газон, Гарету Саутгейту знову довелося пережити агонію. Вони були так близькі, щоб написати історію. Можливо, наш час настане через 17 місяців у Катарі. Натовп фанів, йшовши з Вемблі, говорив про гордість за команду та дякував за цей турнір", – пише таблоїд.
"Фінал розбив серце, але цю збірну є за що любити. Вона повернула надію, вона змусила нам повірити, що футбол повертається додому. Зараз – біль і горе. Але є речі, важливі за один удар, який парирував Доннарумма. Гарет Саутгейт все змінив, ці футболісти все змінили, – вважає Джеймс Волін.
"Ні докорів, ні звинувачень, ні жалю. Саутгейту нема в чому собі дорікнути. Так, він міг раніше випустити Гріліша чи зробити інші заміни перед пенальті. Було б краще? Покиньте царство здогадок. Всі рішення були прийняті ще до матчу. Будьмо чесні – виграла сильніша команда. В чому сором? Саутгейт може пишатися собою," – запевняє інший автор видання Енді Данн.
Італія врятувала футбол, або Чому перемога Англії була б великим соромом
The Sun: Гордість за левів
"Після 55 років страждань ми отримали найболючіший удар і побачили найепічніший провал зі всіх. Футбол повертався додому, вже гупав у двері, але італійці замкнули їх на замок. Історія стара як світ – Англія не дійшла до цілі, поступившись сильнішій команді. Ми так багато знаємо про ввічливого, порядного і розумного Саутгейта, але в цей вечір його найкращі якості так і не проявилися.
Англія зробила ставку на олдскульні якості: мужність, терпіння, характер, важку роботу. Перед Євро-2020 щонайменше трьох збірників охрестили новим Газзою, але вони більше нагадували нещадного Ноббі Стайлза та закривавленого Террі Батчера. Здавалося, що футболісти вирішили залишити на Вемблі останні краплі поту та крові, щоб перервати багаторічний біль. Вони так і зробили, але їх все одно накрило фіаско.
Коли рана загоїться, ми згадаємо про революційну перемогу над Німеччиною, казкову легкість у грі з Україною та емоційну перемогу над Данією. Саутгейт блискуче спроєктував шлях до фіналу, однак грандіозні плани завжди розбиваються об долю", – підсумовує The Sun.