Зінченко, Михайліченко, Ярмоленко і Маліновський стали нашими головними героями. Збірна України стартувала в еліті Ліги націй з перемоги над Швейцарією, учасником останнього фіналу 4. Це досить легко знецінити, але ми не будемо. Хоча б через те, скільки сил було віддано заради виснажливого тріумфу.
Україна била Швейцарію не тільки командою, але й індивідуально. Била гравцями, яких недооцінювали то в Європі, в Україні. Після паузи в майже 300 днів, коли наші футболісти навіть не збиралися разом у такій широкій компанії. Не можу зрозуміти, де швейцарські гравці та тренери бачать купу моментів та несправедливість результату, який начебто мав бути зовсім протилежним. Моменти якісніші в нас, практично удвічі більше ударів з меж штрафного. Знаєте, що глобально показав цей матч? Наскільки ж недооціненими є футболісти з України в топ-чемпіонатах! Принаймні на рівні Бундесліги навіть дебютанти Тимчик і Михайліченко з'їдають своїх опонентів з провідних команд Німеччини, які стабільно грають в єврокубках.
Андрій Пятов – 4
Найслабша наша ланка. Разом з Мораєсом. Ну, але того хоч накривали удвох так, ніби проти них Неймар, не менше, грає. Відтак звільнявся простір для інших гравців. А ось капітан збірної знову опинився під великим пресом. Не впорався, привозив моменти для ударів сам і підводив під монастир партнерів. Лідер за втратами (15). Проблема доволі складна: немає впевненості, що Лунін чи Бущан зіграли б значно впевненіше ногами. Добре, що штаб Шевченка дозволив виходити через довгі передачі по перерві (25 лонгболів – майже втричі більше, ніж у Зоммера, абсолютний лідер у матчі). Стало спокійніше і Пятову, і нам усім. Сеферовіч, звісно, топ, але 36-річний страж воріт пропустив з єдиного влучного удару.
Богдан Михайліченко – 7
Мабуть, улюблений гравець статистичної компанії InStat. Практично завжди найкращий в межах УПЛ, коли виступав за Зорю. Лідер за індексом і проти Швейцарії. Дуже нервовий старт. Багато втрат, які могли створити нам великі неприємності (7 на своїй половині, більше тільки в Ярмоленка). Але за винятком Кривцова, цим грішили всі його колеги по амплуа. Дуже додав по перерві, просто знищивши Мбабу в єдиноборствах. Якщо у першому таймі не вдавалося комбінувати з Коноплянкою і дарма підключався в атаки, то по перерві з Яремчуком уже виглядав нічим не гіршим за основного лівого фулбека Миколенка. Цілком органічний у цій команді. А тепер пригадайте, що Динамо з доплатою віддало його Зорі в обмін на Караваєва, який тепер вимушено грає ліворучу клубі. Епічний провал менеджменту киян, але й похвала Богдану за бажання грати і розвиватися в Європі, а не теплій ванні УПЛ.
Сергій Кривцов – 5,5
Найчистіший у пасах (лише 1 чужому) та найуспішніший за відсотком дій (88%, лише 5 з браком). Краще за Матвієнка починав атаки у кризові моменти (3 точні дальні передачі проти 0 в Миколи). Однак загалом надто непомітний (вступив лише у 3 єдиноборства, ТТД на рівні Коноплянки, якого замінили на 55-й), а коли було потрібно випустив Штефена на найкращий удар Швейцарії в матчі – тільки стійка виручила.
Микола Матвієнко – 6,5
Екстрена служба порятунку. Два його сейви у падінні дорогого варті. Хай навіть один з них прийшов після власного ж привозу. Виграв 80% єдиноборств, топовий показник у матчі. Сподобався нестандартним індивідуальним підключенням в атаку, що ніби дало початок найкращій ударній хвилі команди Шевченка, вінцем якої став переможний гол.
Олександр Тимчик – 7
Абсолютне влучання Шевченка. Як же він розривав з допомогою Ярмоленка і Маліновського лівий фланг Цубера. Бідолашного латераля аж замінили в перерві. Другий найкращий гравець збірної за найменшою кількістю браку (79% успішних дій). Найгостріший пас матчу, асист, хоробрість, якої наразі Тимчику не вистачає в Динамо Луческу. Це точно дебютант? Не виключено, що випускали, аби підготувати Караваєва свіжим під Іспанію, але тепер Шевченко з італійськими аналітиками будуть серйозно думати.
Тарас Степаненко – 7
Майже зі всіх дуелей, в які вступав, виходив переможцем. Чи то в повітрі, чи то в підкатах, чи навіть у дриблінгу. Через те, що Маліновський і Зінченко полюбляють заграватися, а Михайліченко грав високо, залишався один і не завжди встигав усе підстрахувати, але дуже намагався. Другий після Матвієнка за виносами (7 проти 13). Непомітний вогнегасник. Улюбленець тренерського штабу – навіть коли ноги зводить, Тараса не міняють. Дуже вже багато на ньому зав'язано.
Олександр Зінченко – 7,5
Пепе, серйозно! Ну, годі вже всіх мучити. Навіть фанати Сіті виступають за те, щоб нарешті спробувати Зінченка в ролі півзахисника – чи як підсилення з лави запасних, чи основного проти слабших команд. Більше ніяких лівих захисників. Божевілля, порівняння з голом Мессі, який претендував на Пушкаша – європейські вболівальники та експерти шаленіють від голасо Сашка. З проблемами в обороні, які нівелював своєю гостротою. Створив найбільше моментів, блискуче розганяв атаки і розрізав лінії. Ну, і кульмінація – як відзначають швейцарські ЗМІ, мазок генія, який потопив Швейцарію. Аргентинці також смакують наші результативні атаки: "Два голасо – з іншої планети".
Руслан Маліновський – 7
Ох, ці його розвертання! Суперник намагається крити ліву ногу, а Руслан все одно примудряється пробити з робочої. Бачення поля, створення простору, використання позиційних промахів суперника – одна насолода. Надуспішний дриблінг у комплексі з фізичною стійкістю. Сміливість у рішеннях, постійне прагнення встигнути від чужого до свого штрафного, що іноді призводить до нераціонального використання сил. Індивідуальний клас не просто топ-чемпіонатів, а команд, які претендують на найвищі місця. Хоча видно, що тільки втягується у сезон після відпустки.
Андрій Ярмоленко – 7,5
Багато помилявся на своїй половині та центрі поля, але коли входив у фінальну третину, був нестримним. Божественний гол ("Вас вчив Шевченко?" – захоплено запитує аргентинський ESPN) плюс передгольова передача. Дуже цінні зміщення в центр. Великий набір нестандартних дій, хитання суперників, дальні передачі, дриблінг – на диво проходило все, давно ми не бачили такого зарядженого і натхненного Ярмолу! І чому ж він не грає за середняка АПЛ? Так, травми. Так, непослідовність у відборі. Так, не вистачає темпу, але Андрій має інше – робить різницю на полі. З гарною підстраховкою партнерів може бути серйозною зброєю.
Євген Коноплянка – 5
Сумно було дивитися на розчарованого ранньою заміною вінгера Шахтаря, але ризикована ставка Шевченка не зіграла. Класно розпочав першу гольову атаку, однак запоров момент, не встигав відпрацьовувати і був слабким помічником проти фізично потужних суперників. Другий за кількістю браку в діях (відразу 38% невдалих дій).
Жуніор Мораєс – 4,5
Велике розчарування. Навіть швейцарські фанати дивуються, чого йому приділяли стільки уваги, залишаючи вільними гострих півзахисників. Мовляв, Мораєс і 1 гол за Україну ще не забив. Божевільні 59% браку. Навіть Коноплянка у боротьбі не був такий безпорадний (35% виграних дуелей проти 38%). Ще й ділить 2-3 місця з Михайліченком за втратами на своїй половині. Ніде особливо себе не проявив, а загубив 100-відсотковий момент.
Роман Яремчук – 6
Додав більшого атлетизму лівому флангу, якому було доволі непросто до перерви. Взяв участь у побудові гольової атаки. Удостоївся крику від Шевченка, але на пару із захисником створив для Мораєса супермомент. Якісно відпрацював на оборону (виграв 5 з 7 єдиноборств), але загалом ще далекий від ідеалу форми.