"Football, bloody hell". Як викрасти у "Баварії" Кубок чемпіонів за 101 секунду

2 квітня 2017 3207 233 Читать на русском
"Football, bloody hell". Як викрасти у "Баварії" Кубок чемпіонів за 101 секунду
МЮ і вистражданий Кубок чемпіонів / Getty images

"Футбол 24" розповідає про легендарний фінал Ліги чемпіонів-1998/99, коли МЮ вистачило трьох компенсованих хвилин, щоб врятувати фактично програний матч.

...Він сидів на трибуні і не міг у це повірити. З лоба стікали краплини поту. Ще кілька хвилин тому Лотар Маттеус перебував у вирі боротьби, але поступився місцем Торстену Фінку - справа йшла до впевненої перемоги. До фінального свистка залишалося менше трьох хвилин, аж тут усе пішло шкереберть. Після цього фіаско Маттеус покине "Баварію", так і не здобувши з нею упродовж дванадцяти років жодного Кубка чемпіонів. "Перемогла не найсильніша команда, а найфартовіша", - скаже потім він.

Та чи лише у фарті справа? Спробуємо розібратися.

За підсумками сезону 1997/98 МЮ став віце-чемпіоном Англії, програвши гонитву "Арсеналу", якому поступився одним очком. Перш ніж потрапити у груповий турнір ЛЧ, манкуніанцям довелося долати сито другого кваліфікаційного раунду, з чим вони успішно впоралися. Домашня перемога над польським "Відзевом" (2:0) вирішила долю путівки. На виїзді "Юнайтед" відстояли зручну "суху" нічию. А далі було потрапляння волею жереба у "групу смерті" - в компанію "Барселони" і "Баварії". Данський "Брондбю" на фоні цих монстрів здавався випадковим гостем. У першому турі аутсайдери сенсаційно обіграли "Баварію", щоправда, далі все стало на свої місця і данці у п'яти наступних матчах не взяли жодного балу.

Бачили б ви, що з "Брондбю" зробили Бекхем і компанія! А може й бачили. В такому випадку пам'ятаєте, що у Данії "дияволи" розбили господарів 6:2 (Гіггз, 2, 21, Коул, 28, Кін, 55, Йорк, 60, Сольск'яер, 62), а на "Олд Траффорд" додали ще - 5:0 (Бекхем, 6, Коул, 12, Ф. Невілл, 16, Йорк, 28, Скоулз, 62).

Цікаво, що в інших чотирьох матчах своєї групи МЮ не переміг ні разу, але й не програв, перетворивши три поєдинки на вишукані спектаклі, які завжди буде приємно згадувати - і через десять років, і через двадцять. Двічі по 3:3 з "Барсою" і виїзні 2:2 у Мюнхені - це золотий фонд футбольної класики.

1 тур. МЮ - "Барселона" - 3:3 (Гіггз, 17, Скоулз, 24, Бекхем, 64 - Андерсон, 47, Джованні, 60, з пен., Енріке, 71, з пен.)

2 тур. "Баварія" - МЮ - 2:2 (Елбер, 11, Шерінгем, 90, автогол - Йорк, 30, Скоулз, 49)

5 тур. "Барселона" - МЮ - 3:3 (Андерсон, 1, Рівалдо, 57, 73 - Йорк, 25, 68, Коул, 53)

В останньому турі "червоні дияволи" приймали на власному полі "Баварію" і це був поєдинок за перше місце у квартеті. Німці випереджали англійців на один пункт, тож господарям була потрібна перемога. На гол Роя Кіна мюнхенці відповіли м'ячем Хасана Саліхаміджича після перерви - 1:1. "Юнайтед" залишився другим.

Структура тодішніх розіграшів ЛЧ мала небагато спільного із сучасним форматом. У груповому турнірі брали участь 24 клуби, розділені на 6 груп. У чвертьфінал виходили переможці квартетів + дві найкращі команди із шести, які посіли другу сходинку. Так ось за додатковими показниками МЮ зумів отримати-таки путівку у плей-офф. Напару з "Реалом" манкуніанці випередили "Галатасарай", "Бенфіку", "Ланс" і "Кроацію".

У чвертьфіналі на "Олд Траффорд" прибув зірковий "Інтер". Тільки погляньте, який склад виставили "нерадзуррі" у Манчестері: Пальюка, Бергомі, Дзанетті, Колоннезе, Галанте, Вінтер, Сімеоне, Кое, Баджо (замість нього - Пірло у другому таймі), Джоркаєфф, Саморано (Вентола). А тренував їх, до речі, Мірча Луческу. Але вже на сьомій хвилині італійці розписалися у власному безсиллі, пропустивши від Дуайта Йорка. А ще до перерви форвард МЮ оформив "дубль". Перед стартом сезону Алекс Фергюсон придбав Йорка в "Астон Вілли" за майже 13 мільйонів фунтів, і влучив із цим трансфером у "десятку". Трінідадець сформував із Енді Коулом супергрізний тандем "9-19". На двох вони забили у тому сезоні 53 голи.

Дуайт Йорк

Йорк "ховає" "Інтер"

2:0 у Манчестері, 1:1 у Мілані, на "Джузеппе Меацца". У півфіналі - ще один італійський бар'єр, "Ювентус". Двоматчева баталія титанів поповнила фонд яскравих футбольних трилерів. "Юве" двічі виривався вперед: спершу в Англії, коли надважливий виїзний гол забив Конте, а потім і в Турині, де блискавичний "дубль" Індзагі, здавалося, надійно поховав "дияволів" під уламками їх мрій про фінал. Однак в обох випадках "Юнайтед" вистачало сил і характеру на камбек.

1/2 фіналу. "Ювентус" - МЮ - 2:3 (Індзагі, 6, 10 - Кін, 24, Йорк, 34, Коул, 84)

Паралельним курсом до фіналу на "Камп Ноу" рухалася "Баварія". У чвертьфіналі команда Хітцфельда розтрощила земляків із "Кайзерслаутерна" - 2:0, 4:0. А у півфіналі була розтоптана українська мрія - найсильніше "Динамо" останньої епохи Лобановського. Рахунок міг бути і 3:1, і 4:1 на нашу користь, проте загальновідомо, чим усе закінчилося. 3:3 - такого розчервонілого Лобановського більше не доводилося бачити ніколи. У Мюнхені, на старенькому "Олімпіаштадіоні" Маріо "Людина-цигарка" Баслер геніальним рухом "погасив папіроску" у дальньому верхньому куті Шовковського.

Циклер, Шовковський

Циклер і вбитий горем СаШо

...До цього вечора "Манчестер Юнайтед" здобув лише один Кубок чемпіонів - у 1968-му, під проводом легендарного Мета Басбі. 26 травня 1999-го, у день каталонського фіналу, серу Басбі виповнилося б 90 років.

Коли йдеться про вирішальний матч, тим паче, настільки масштабного турніру, говорити про мотивацію - безглуздо. І все ж, зважаючи на цей вагомий історичний ювілей, у манкуніанців бажання перемогти виявилося трішки більшим. "Юнайтед" провально розпочав гру, пропустивши на перших хвилинах зі штрафного удару. За винятком невеликих відрізків, умови на полі диктували німці. У другому таймі каркас воріт двічі зіграв на користь МЮ після ударів Шолля і Янкера. Навряд чи хтось сумнівався у перемозі "Баварії".

Фергюсон зробив дві заміни. Цього вистачило. Коли пішла перша із трьох доданих П'єрлуїджі Колліною хвилин, МЮ здобув право на кутовий. Мюнхенці не зуміли винести м'яч подалі, його підхопив Гіггз і пробив - несильно і невлучно. Проте на своєму шляху сфера зустріла ногу Тедді Шерінгема, який ледь підкорегував траекторію польоту - цього вистачило, щоб м'яч затріпотів у самісінькому куті володінь Кана. Це сталося на 90 хвилині і 36 секунді. А вже на 92:17 справу було зроблено. Це Сольск'яер замкнув на дальній стійці передачу від Шерінгема.

Баварія

Після голу Сольск'яера

... Божевілля. У таку розв'язку нереально було повірити. Два голи МЮ настільки деморалізували Мюнхен, що Колліні довелося буквально вмовляти футболістів "Баварії", які безсило впали на газон, дограти поєдинок до фінального свистка. У ці епохальні хвилини телеаудиторія у Британії побила всі рекорди, склавши 19 мільйонів осіб. Футбольний світ сходив з розуму. Не тямлячи себе від щастя, Фергі видав легендарну фразу: "Football, bloody hell". Ну а що сказав Маттеус - ви вже знаєте.

Петер Шмейхель, Гаррі Невілл, Ронні Йонсен, Яп Стам, Деніс Ірвін, Девід Бекхем, Ніккі Батт, Олівер Бломквіст, Тедді Шерінгем, Дуайт Йорк, Енді Коул, Оле-Гуннар Сольск'яер. Ці хлопці зуміли зробити неможливе. А "Баварія" своє надолужить через два роки, коли в не менш драматичному фіналі змусить ридати "Валенсію".

Олег Бабій, Футбол 24

Спецпроект "Футбол 24" та каналів "Футбол 1"/"Футбол 2", присвячений історії єврокубків

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
3
год
:
28
хв
Торіно
21:45
Лечче
Вгадай результат матчу
Залиште відгук