Київське Динамо розгромило львівський Рух (3:0) у рамках 19 туру УПЛ і відірвалося від Шахтаря на 7 очок. Огляд матчу читайте на "Футбол 24".
Динамо на тижні вилетіло з Ліги Європи – тепер всі сили можна сконцентрувати на чемпіонаті України. В гості приїхала передостання команда УПЛ, тому в перемозі киян ніхто не сумнівався. Мірча Луческу сьогодні мусив обійтися без Циганкова та Бєсєдіна, які отримали пошкодження. В центр оборони повернувся Попов, а на вістрі атаки шанс отримав Супряга.
Вже в дебюті зустрічі Динамо могло вийти вперед завдяки пенальті. Миколенко влучив у руку Карасюка – суддя вказав на 11 метрів. Епізод складний і неоднозначний, адже м'яч знайшов руку, яка була притиснута до тіла і ніби не загороджувала додаткову площину воріт. Арбітр з допомогою VAR три хвилини приймав рішення. В підсумку все ж поставив пенальті.
Де Пена підійшов до м'яча, але переграти з "позначки" Бандуру не зумів. Голкіпер Руха загалом провів дуже якісний перший тайм, грамотно граючи і на лінії воріт (потягнув дальній постріл Шапаренка), і на виходах (зняв кілька безадресних подач з флангів).
Рух оборонявся щільним низьким блоком, а Динамо ніяк не могло його зламати. У киян величезні проблеми з позиційною атакою: купа поперечних передач і мінімум проникнень у штрафний майданчик. Від гостей навіть не вимагалося нічого особливого, щоб стримати суперника. Лише стандарти у виконанні Шапаренка створювали ілюзію небезпечних моментів.
У перерві Мірча Луческу вирішив освіжити передню лінію – зняв Жерсона та випустив Караваєва. Це рішення стало ключовим. На 14-й хвилині другого тайму Динамо відкрило рахунок. Миколенко виконав черговий простріл в нікуди, але Мисик на дальній стійці помилився, не влучив нормально по м'ячу та викотив під удар Караваєву. Джокер Луческу з гострого кута розстріляв ворота!
Динамо – Рух – 3:0 – відео голів і огляд матчу
Варто відзначити, що Олександр і надалі залишався найактивнішим гравцем на полі, загострюючи передачами та ударами. Виглядало це все досить незграбно, але захисникам Руха стало важче тримати оборону. Що стосується атаки львів'ян, то можна пригадати хіба що дальній удар Федорчука (Бущан перевів на кутовий) і ще пару випадів на старті другого тайму.
До фінального свистка йшла рвана гра. Динамо послабило тиск і діяло спокійніше, а Рух навіть не спробував організувати штурм воріт Бущана. Наприкінці зустрічі кияни подвоїли перевагу, коли оборона гостей знову жахливо зіграла у власному штрафному після прострілу Миколенка, а Сідклей (також вийшов на заміну) покотив під рукою Бандури. 2 роки бразилець не забивав за "біло-синіх".
На останніх секундах господарі влаштували розгром. Попов легко проскочив у штрафний майданчик – удар Дениса взяв голкіпер, але першим на добиванні був Караваєв. Дубль Олександра і 3:0. Динамо перемогло, набрало 46 очок і відірвалося від Шахтаря. Гандикап киян на вершині УПЛ складає вже 7 пунктів! "Гірники" в паралельному матчі сенсаційно програли Львову. Рух впав на дно турнірної таблиці (13 балів).
Шахтар сенсаційно поступився Львову, пропустивши три голи – донеччани відпускають Динамо
Рух подарував Динамо розгром, але позиційна атака киян – тотальна печаль
3:0, чемпіонський відрив від Шахтаря та лише один допущений удар по своїх воротах. У Динамо все супер? Так, якщо говорити про таблиці та протоколи. Ні, якщо говорити про гру. Дуже важко хвалити лідера УПЛ за перемогу над абсолютним аутсайдером, який сам привіз голи та майже не намагався атакувати. Сьогоднішній результат – це не стільки звитяга киян, як поразка Руха.
До останніх хвилин зберігалася лише мінімальна перевага Динамо, а в першому таймі господарі взагалі не створили з гри жодного хорошого моменту, якщо не рахувати пенальті. Наскільки ж передбачувано "біло-сині" працюють з м'ячем. Мінімум нестандартних рішень, в найкращому випадку атаки завершувалися дальніми ударами чи подачами Де Пени.
І це все не продумано, не підготовлено. Удари – "на удачу". Навіси – "на удачу". Карлос постачав одну подачу за іншою, але так нікого й не знайшов у штрафному майданчику. Жерсон старався придумати щось цікаве, однак партнери його не розуміли, ще й виконавська майстерність підводила. Наслідок – заміна після першого тайму. Про Супрягу взагалі не хочеться говорити. Він був на полі?
Монотонні перепасовки в центрі переривалися тільки тоді, коли м'яч потрапляв до Шапаренка, а той накручував кількох суперників. Словом, кров з очей від того, як Динамо зламує низький блок. При тому, що в суперниках була найгірша команда чемпіонату, яка в підсумку сама й подарувала киянами перемогу. Страшно бракувало Циганкова.
Два претенденти на звання героя матчу
З першим претендентом все зрозуміло. Караваєв вийшов на заміну, додав агресії в атаці, забив переможний гол і оформив дубль. Пряме влучання Луческу. І Мірча молодець, що відчув ситуацію і настрій підопічних, і Олександр, який добре увійшов у гру та відкрив рахунок ударом з гострого кута.
З другим претендентом не все так однозначно. Миколенко віддав дві результативні передачі, перед тим заробив пенальті, але не справив дуже хорошого враження. Гра до останнього, старання, постійні кроси – це все чудово. Але як щодо того, аби підняти голову?
Віталій справляє враження робота (або футболіста, який діє по інерції, не задумуючись). Скільки ж прострілів в порожнечу, скільки неефективних рішень в фінальній третині. Перший гол влетів після його кросу, але ж і там м'яч би не знайшов адресата, якби не осоромився Мисик. Та і в моменті з другим асистом Миколенка потрібно подякувати жахливому позиціюванню Стаменковіча. Простріли ж робилися наосліп.
Миколенка можна виправдати, і ми це вже зробили в попередньому пункті. Динамо загалом не має малюнку гри в атаці. Складається враження, що футболісти просто не розуміють, що їм робити з м'ячем, тому діють на інстинктах. Де Пена вішає, Миколенко прострілює, а Шапаренко палить здалеку, бо це найкращий варіант...