УПЛ руйнує стереотипи: тренерських відставок немає, але є кого звільнити – включно з Шовковським
Юрій Остроумов спробував розібратися з тренерським активом української Прем’єр-ліги, який зі старту сезону ще не зазнав жодної зміни.
Олександр Шовковський / фото: ФК Динамо
Сезон 2025/26 в УПЛ нібито тільки ось-ось стартував, а вже маємо позаду десять турів. Це третина всієї турнірної дистанції, тому немає нічого дивного у бажанні зробити певні висновки. Тим більше, що у деяких клубах ніякі висновки ще не робилися, попри їхні турнірні здобутки (тут хотілося б написати "досягнення", але вони дійсно можуть бути лише у лапках, бо не є тим результатом, на який у командах були сподівання).
Поточна УПЛ досі не пережила жодного тренерського звільнення – ані за рішенням керівництва клубів, ані за власним бажанням самих наставників. У цьому є одна з унікальностей цієї кампанії.
Раніше як бувало: чиїсь тренерські голови летіли вже у серпні, а до вересня без звільнень чемпіонат точно не догравав. А тут – надворі кінець жовтня, а всі наставники клубів УПЛ працюють, ніби тільки початок сезону. Втім, у сезоні 2022/23 вже було схоже. Тоді першим був звільнений Валерій Кривенцов. Металіст 1925 відмовився від співпраці з ним 22 жовтня. В інших кампаніях, наприклад, СК Дніпро-1 звільнив Олександра Кучера у сезоні 2023/24 20 серпня, а Дмитро Михайленко позбувся своєї тренерської посади у тому ж Дніпрі-1 у сезоні 2020/21 18 вересня. У сезоні 2021/22 львівський Рух вказав на двері Івану Федику вже четвертого серпня. На той момент львів’яни зіграли лише два матчі у чемпіонаті (обидва програли – Металісту 1925 з рахунком 1:2 та Ворсклі 0:2).
До речі, Федик після свого звільнення з тренерської посади працював у Руху клубним директором з футболу (до речі, дивна посада – вам не здається?), влітку 2024-го очолив другу клубну команду, з якою посів друге місце у групі А Другої ліги, після чого у червні цього року повернувся на тренерський місток головної команди Руху.
Львівська команда зараз посідає 15 місце в турнірній таблиці УПЛ. У неї сім очок після десяти зіграних матчів – це далеко не той результат, на який у Руху розраховували. Але Іван Федик досі працює. Працюють й інші його колеги. А тим часом перше звільнення в УПЛ 2025/26 точно станеться. І думається, вже скоро, тому обираємо п'ять тренерів, які найімовірніше першими залишаться без роботи. Фаворита серед наставників-невдах, на мою думку, немає. Тому презентую їх за алфавітом (борони Боже когось образити).
Владислав Лупашко (Карпати)
Львівські Карпати увійшли у новий сезон сповненими великих очікувань. Позаду у них цілий рік під керівництвом Владислава Лупашка, який приніс шосте підсумкове місце. Команда мала шанс на єврокубки, але фінішувала поразками від Колоса (1:2) та Зорі (1:3), що дозволило конкурентам (Поліссю та Кривбасу) фінішувати вище.
У першому турі "леви" поступилися Поліссю на своєму полі (0:2), після чого чотири рази поспіль зіграли внічию (Шахтар – 3:3, Колос – 1:1, Кудрівка – 2:2, Полтава – 1:1), переграли Оболонь (2:0), поділили очки з Динамо (3:3) та взяли максимум у поєдинку з Олександрією (2:0). Тоді не було відчуття негараздів, хоча за підсумками деяких ігор підопічні Лупашка та й сам тренер заслуговували більше на критику, ніж на позитивні відгуки. Команда та її тренерський штаб мали два тижні міжнародної паузи на умовне перезавантаження. Наступні зустрічі в УПЛ з Епіцентром та Рухом вимагали від Карпат максимуму. Це була теорія. На практиці ж львів’яни набрали тільки одне очко – поступилися 1:3 вдома Епіцентру, хоча і переграли його за грою, та розписали 0:0 із земляками з Руху.
Отже, зараз Карпати у таблиці УПЛ десяті. Група невдах ближче, ніж лідери. Увесь час циркулюють розмови, що клубне керівництво вже займається пошуком рятівника, бо до Лупашка є претензії. Цього вікенду на Карпати чекає ЛНЗ у Черкасах, а потім домашня зустріч із Кривбасом. Дивитися далі в календар нема сенсу, бо може так статися, що там у "левів" вже буде інший тренерський штаб.
Кирило Нестеренко (Олександрія)
Олександрія розпочала поточний сезон у статусі віце-чемпіона країни, але із зовсім новим обличчям. Весь тренерський штаб на чолі з Русланом Ротанем та декілька основних виконавців команди покинули "містян". Очолив колектив 33-річний Кирило Нестеренко. Для більшості пересічних футбольних вболівальників він був та залишається Unknown Person (невідомою особою). Сам він колись грав (зокрема, за донецький Металург), потім працював у тренерському штабі Сталі з Кам’янського, а далі отримував тренерську практику за кордоном (Шахтар Караганда, Казахстан; Каспій Актау, Казахстан; Левскі Софія, Болгарія).
Втім, невідомість не завадила Нестеренку показати себе достатньо сміливим тренером – він, нагадаємо, очолив Олександрію після її історичного тріумфального срібла. Відповідальність була висока, сподівання у вболівальників команди не менші, але поки що "містяни" частіше гальмують, ніж рухаються вперед. Після десяти матчів вони посідають 14 місце, маючи вісім очок, тобто – 2 перемоги, 2 нічиї, 6 поразок. Не може тішити той факт, що різниця м’ячів у команди становить "мінус 7" (10-17), хоча у конкурентів вона значно гірша ("мінус 11" у Руху, "мінус 13" у Полтави).
Олександрія розпочала кампанію з чотирьох поспіль поразок (Кудрівка – 1:3, Оболонь – 0:1, Металіст 1925 – 1:4, Шахтар – 0:2). Далі були впевнена перемога над ЛНЗ (4:1), нічия з Динамо (2:2), виграш у Полтави (1:0), поразка 0:2 від Карпат, нічия 1:1 у матчі з Вересом та поразка 0:1 від Епіцентру. Попереду у підопічних Нестеренка зустрічі з Колосом та Поліссям. Результати цих матчів мають остаточно показати рівень головного тренера чинних віце-чемпіонів країни. Поки що він не вражає та є досить посереднім навіть для УПЛ.
Сергій Нагорняк (Епіцентр)
Команда з Кам’янця-Подільського цього сезону вперше в історії потрапила до УПЛ, хоча могла це зробити рік тому. Тоді Епіцентр на чолі з Нагорняком грав у стикових матчах за підвищення у класі, але пройти рівненський Верес не зміг. Вдома подоляни здобули нічию 1:1, а у матчі-відповіді поступилися у Рівному з рахунком 1:3. Як наслідок, команда була вимушена і сезон 2024/25 грати у Першій лізі.
Кампанія вийшла в Епіцентру золотою – клуб фінішував першим та без будь-яких умовностей здобув путівку в УПЛ. Нова висота висунула нові вимоги. До них підопічні Нагорняка виявилися не зовсім готовими. Розпочали вони з мінімальної домашньої поразки 0:1 від Шахтаря. Правда, варто нагадати, що Епіцентр зараз приймає суперників не у рідному місті, а у Тернополі – там стадіон відповідає регламентним нормам, чого не можна сказати про арену у Кам’янці-Подільському. За невдачею у матчі з "гірниками" відбулися ще три поразки – від ЛНЗ (0:1), Динамо (1:4) та Колоса (0:1).
Трішки Нагорняк та компанія покращили собі настрій виїзною перемогою над Рухом (1:0), але потім знову повернулися на шлях невдач – Кривбас (4:5), Кудрівка (1:2) та Зоря (1:2). Під час останньої міжнародної паузи пішли розмови, нібито Сергій Миколайович отримав від клубного керівництва "китайське попередження" на три найближчі матчі. В Епіцентрі це спростували. Було б дивно, якби така інформація отримала офіційне підтвердження. В УПЛ це так не працює!
У 9 турі Епіцентр створив одну з сенсацій ігрового дня – у Львові обіграв Карпати з рахунком 3:1. Перемогли подоляни, як-то кажуть, попри свою гру – "леви" їх за всіма показниками переграли, але на табло був протилежний результат. Далі відбулася перемога над кризовою Олександрією (1:0). Ось і маємо: Епіцентр піднявся на 13 місце, має 9 очок, але його головні матчі ще попереду (на черзі Верес та Оболонь). Сергій Нагорняк залишається у статусі тренера-демінера. Кожна нова помилка може призвести до його звільнення.
Арда Туран (Шахтар)
Донецький Шахтар попередній сезон в УПЛ завершив третім. Новітня формація вболівальників команди, коли таке було востаннє, не пам’ятає. До всього "гірники" провели, м’яко кажучи, дуже посередню єврокампанію. Не дивно, що влітку на тренерському містку команди відбулися зміни – Шахтар очолив турецький спеціаліст Арда Туран. Прихід нового керманича викликав прогнозоване піднесення. Стан підсилили результати перших офіційних матчів колективу у новому сезоні. Донецька команда рішуче розпочала кваліфікацію у Лізі Європи, пройшовши по черзі фінський Ільвес (6:0 вдома та 0:0 на виїзді) та турецький Бешикташ (2:0 на своєму полі та 4:2 у гостях).
Далі "гірники" почали дещо пробуксовувати, але на це увагу мало хто звертав. Спочатку прийшла невдача за сумою двох зустрічей з Панатінаїкосом (0:0 у Греції та поразка по пенальті у грі-відповіді) у відборі Ліги Європи, але її частково компенсував валідольний успіх у поєдинках із Серветтом (1:1 вдома та 2:1 в доданий час на виїзді) у плей-офф кваліфікації Ліги конференцій.
Жах почався після перемоги над Абердіном. Шахтар вдома влетів ЛНЗ у чемпіонаті України (1:4) та поділив очки з Поліссям (0:0). Доповнила серію поразка 1:2 у Лізі конференції від варшавської Легії, яка до матчу, здається, була "обіграна" майже всіма симпатиками "гірників". Перемога 4:0 над Кудрівкою в УПЛ стала тимчасовим позитивом. Він команді був потрібний, адже попереду – дві принципові зустрічі з Динамо. Перший матч киянам у Кубку України Шахтар програв (1:2), але мав достатню для успіху ігрову перевагу. У неділю, 2 листопада, команди зійдуться ще раз у чемпіонаті, а потім у Шахтаря буде гра з Брейдабліком у Лізі конференцій.
Не треба мати здібності Нострадамуса, аби розуміти, що Арда Туран перебуває біля краю прірви. Шахтарю потрібні у найближчих матчах тільки перемоги. Інші результати вважатимуться провалом. Як для команди, так і для її головного тренера, який, будемо відверті, поки що очікування виправдовує дуже скромно.
Олександр Шовковський (Динамо)
Динамо – чинний чемпіон України, але виступає далеко не по-чемпіонськи. Загалом турнірна ситуація у киян не сумна: вони посідають друге місце, мають 20 очок (5 перемог, 5 нічиїх), ще ні разу не програли, чим жодна інша команда в УПЛ не може похвалитися. Втім, їх випереджає Шахтар (21 очко), у спину дихає ЛНЗ (також 20 пунктів), близько Полісся та Кривбас (по 19 очок). Також варто пам’ятати, що "синьо-білі" стартували з чотирьох поспіль перемог (Верес – 1:0, Рух – 5:1, Епіцентр – 4:1, Полісся – 4:1), а потім потрапили у смугу нічиїх (Оболонь – 2:2, Олександрія – 2:2, Карпати – 3:3, Металіст 1925 – 1:1, Зоря – 1:1). У останньому матчі в УПЛ Динамо здобуло велику перемогу над Кривбасом (4:0), після чого в 1/8 фіналу Кубка України у вольовому стилі перемогло Шахтар (2:1).
Великий мінус для тренерського штабу Шовковського (та окремо і самого головного тренера) – Динамо часто ділило очки з суперниками, втрачаючи перевагу у рахунку. Це великий недолік колективу! І він є похідним від класу наставника. Тобто, тренер не може підготувати, налаштувати, пояснити, донести, змусити. А хто, як не він, має це робити? Отже, зміни напрошуються.
До всього, у Динамо є дуже погані результати на європейській арені. Десь за обрієм зникла Ліга чемпіонів, де не обійшлося без "пафосної" невдачі, далі відбувся провал у кваліфікації Ліги Європи. Добре, що після всього того приниження команді не довелося виборювати своє право на групу Ліги конференцій. Але й там Динамо розпочало кампанію фатально – програли 0:2 Крістал Пелас, який у таблиці чемпіонату Англії посідає десяте місце, а потім поступилися 0:3 турецькому Самсунспору.
Попереду у Динамо чергова зустріч із Шахтарем (тепер в УПЛ), поєдинок третього туру Ліги конференцій з боснійським Зріньскі, потім будуть ЛНЗ та Колос у національному чемпіонаті. Не здивуюсь, якщо після якогось із цих матчів керівництво киян піде на звільнення Олександра Володимировича. Добровільна відставка? Це не про нашу дійсність. А висновки робити треба, бо не кожному "динамівському серцю" під силу витримати стабільність у невдачах.
