Гроші з'явилися, титули з'явилися, гонор з'явився, а солідності немає. Зміна Томаса Тухеля на Маурісіо Почеттіно підсвітила головні біди ПСЖ.
Парижани цієї осені грали в блідий футбол, ледь не вилетіли з Ліги чемпіонів, не здолали жодного з головних конкурентів (Марсель, Лілль, Ліон) і опустилися на третє місце Ліги 1. Локальна криза має об'єктивні причини: численні травми, коронавірус у лідерів на старті сезону, відсутність підготовки після фіналу ЛЧ.
А попрощались з Тухелем навіть не через ігрові труднощі. Такий фон, схоже, просто був зручним, щоб позбутися "проблемного тренера", який не знайшов спільної мови з керівництвом в особі спортдира Леонардо.
Тренер ПСЖ має бути смиренною істотою. Відпустили вільними агентами пачку важливих футболістів (Сілва, Кавані, Меньє, Куассі)? Мовчи. Витратили трансферний бюджет на непотрібного Ікарді? Мовчи. Запросили не тих футболістів, яких ти просив? Мовчи. Тухель публічно висловлював невдоволення, але не переходив межу – майже все було справедливо.
Однак Леонардо вирішив лікувати флюс гільйотиною та позбувся Тухеля. Останньою краплею нібито стало інтерв'ю німця каналу SPORT1, де він сказав, що почувається в ПСЖ більше політиком, ніж тренером, а Неймара і Мбаппе важко тримати радісними. Томас заперечує ці слова, мовляв, їх не так інтерпретували, він не те мав на увазі.
Але навіть якби німецький фахівець сказав саме так... Що тут крамольного? У кожному топ-клубі головний тренер має в пріоритеті добробут найцінніших активів, а не структуру білд-апу. От тільки керівництво повинно допомагати, а не воювати, висміюючи кадрові рішення, як це робив Леонардо.
Найголовніше – Тухель справлявся з важкою роботою. Він зламав психологію невдах у плей-офф Ліги чемпіонів і подарував перший фінал. Він став найкращим тренером в історії клубу – 75% перемог. Він виховував Мбаппе, переводячи психи "черепашки" в жарти. Він експериментував з Неймаром (чотири різні позиції), максимально підсвічуючи його геніальність. Він знаходив цікаві варіанти, як розмістити всіх зірок на полі (4-2-2-2), та переконував їх відпрацьовувати в рамках плану бодай у топ-матчах. Він був і тренером, і політиком.
Керівництвом ПСЖ це сприймається, напевно, як обов'язкова програма, однак далеко не кожен здатен її виконати. Наприклад, Маурісіо Почеттіно. Ні, кваліфікація аргентинця не викликає жодних сумнівів – це найкращий вільний тренер на ринку (хай пробачать Аллегрі та Саррі), однак він досягав успіхів у зовсім інших умовах.
Як Почеттіно перетворив Тоттенхем у топ-клуб
Маурісіо не працював з готовими суперзірками, він сам їх творив, виводив на новий рівень. А в Парижі на Поча чекають персонажі з триповерховим его, які знають собі ціну. Аргентинець у Тоттенхемі практикував мотивацію гравців через дрібні конфлікти. Втім, черкати сірником біля лондонської конфорки чи біля паризького балона – величезна різниця.
Почеттіно – варіативний тренер, але основою його футболу є дикий пресинг, в якому повинна працювати вся команда. Перенести це з Тоттенхема на ПСЖ неймовірно складно – як змусити Неймара гарувати без м'яча в кожному матчі? "Шпор" називали лосями за агресію та невтомність протягом 90 хвилин, а деякі гравці ледь виживали під час передсезонної підготовки.
Спад у сезоні-2019/20 якраз і виник через те, що виснажені футболісти не могли видавати звичну інтенсивність. Вигорання Тоттенхема трапилося після програного фіналу Ліги чемпіонів – Поч без трансферів так і не зумів реанімувати команду. Тепер йому доведеться витягувати зі схожого становища ПСЖ. На це накладеться перебудова – стиль Маурісіо відчутно різниться зі стилем Тухеля.
Чого мав би навчитися Почеттіно в Лондоні, то це миритися з другорядною роллю в трансферних питаннях. Навряд чи ПСЖ візьме віш-лист аргентинця за основу роботи на ринку. Статус респектабельного екс-капітана клубу розширює кредит довіри фанів, але в очах шейхів і Неймара це мало що означає.
Почеттіно вже бомбив у ПСЖ – з брутальним іміджем виводив у люди Роналдінью та Артету
Почеттіно досі не завоював жодного трофею в тренерській кар'єрі. Немає гарантії, що футболісти, яким вже бракує полиць під кубки та медалі, повірять у такого наставника. "Що ти знаєш про титули?!" – не випалить таке Ней у перерві фіналу якогось кубка, коли коуч попросить його більше відпрацьовувати зліва?
Втім, всі ці перестороги аж ніяк не нарікають Почеттіно на провал у Парижі. Він дуже класний фахівець, який заслужив спробувати себе в топ-клубі. Після успіху в Тоттенхемі не так багато варіантів для Маурісіо (мінус Барселона та Арсенал через принципову позицію). МЮ, Челсі, Ювентус? ПСЖ однозначно найкращий варіант, враховуючи красиву історію з камбеком.
Зрештою, від скандаліста-Тухеля також не чекали великих звитяг. А він, хоч і підтвердив реноме конфліктного тренера та зірвався пару разів на журналістів, водночас вразив професіоналізмом (першу ж прес-конференцію провів французькою), тактичною гнучкістю та вмінням знайти підхід до зірок. З паризької історії німець вийшов переможцем. А ПСЖ залишився смішним суперклубом.
Важко визначити, що стане успіхом для Маурісіо Почеттіно в Парижі. Перемога в Лізі чемпіонів? Пресинг Мбаппе проти Діжона? Компліменти Неймара? Хороші стосунки з Леонардо та Аль-Хелаїфі? Принаймні, аргентинець виграє свій перший трофей. У цьому можна не сумніватися.