В рамках центрального матчу 32-го туру Серії А Ювентус і Аталанта сильнішого не виявили (2:2).
Аталанта в разі перемоги над Ювентусом у Турині піднялася б на другу сходинку в турнірній таблиці й навіть могла б вести розмови про чемпіонство – дистанція до "б'янконері" скоротилася б до шести очок. Попри таку важливість поєдинку, Джан П'єро Гасперіні вирішив залишити у запасі нашого Руслана Маліновського, а також прямо перед самою грою змінив Госенса на Кастаня.
Маліновський покарав Ювентус розкішним голом
Матч розпочався рівно, але вже до десятої хвилини стала відчутною перевага Аталанти в контролі м'яча та території. Бергамаски швидко повертали м'яч і не вилазили з чужої половини, а на 12-й хвилині створили перший момент – це Ілічіч пробив з-з меж штрафного повз дальній кут. Ще через чотири хвилини гості розкатали шедервальну атаку: після жорсткого відбирання у Дибали м'яч отримав Сапата, який обігрався з Гомесом і побіг у штрафний, в той час як Алехандро геніально розвернувся навколо де Лігта й другим дотиком й розрізав оборону пасом на Дувана – нападник же пробив у правий нижній! 0:1.
Сапата голом оформив повторення Аталантою бомбардирського подвигу Ювентуса
Ювентус тут же огризнувся потужним ударом Дибали метрів з 20-ти у ближній кут, але він не став проблемою для Голліні. Загалом, Аталанта до останньої третини тайму тотально домінувала, сміливо розкатуючи комбінації на чужій половині й створюючи моменти. Так, на 32-й хвилині Сапата головою замикав подачу з лівого флангу (повз праву стійку), а на 35-й після кутового Ілічіч підрізав м'яч на Дувана – постріл форварда з мінімальної дистанції одразу накрив Рабйо. Господарі відповіли контратакою з падінням Роналду перед штрафним (без фолу), після чого бергамаски вибігли в свою контратаку з дальнім ударом Ілічіча повз ліву дев'ятку.
У Ювентуса за весь цей час можна було згадати хіба що епізод на 34-й хвилині, коли Дибала отримав шикарну передачу з центру від Бентанкура й другим дотиком пробив з лінії карного майданчика в дальній кут – м'яч рикошетом пролетів поруч зі стійкою!
Наступний небезпечний момент також створив Пауло, який аж на 43-й хвилині відкрився під розрізну передачу Куадрадо й подав точно на голову Роналду. Кріштіану пробив повз правий верхній кут воріт Голліні, але там, вірогідно, був офсайд. Зрештою, на перерву команди пішли за абсолютно справедливої переваги Аталанти в рахунку.
На старті другого тайму Ювентус захопив контроль над м'ячем і провів кілька атак, найцікавіша з яких на 49-й хвилині завершилась неточним ударом Бернардескі з відскоку з-за меж штрафного. Аталанта відповіла вриванням Гомеса із пострілом, який накрив де Лігт. Зрештою, такі гойдалки завершились пенальті на 54-й хвилині – Дибала виконав подачу й влучив у руку де Роону, арбітр вказав на "позначку", а Роналду впевнено реалізував вирок. 1:1!
Після цього тренери провели низку замін: у туринців замість Даніло та Бернардескі вийшли Дуглас Коста та Алекс Сандро, а в складі бергамасків Ілічіча змінив Пашаліч. В таких умовах команди перевалили за 60-ту хвилини зустрічі.
В середині другого тайму встановилася хитка рівновага. Команди вели позиційну боротьбу й періодично загострювали: так, на 67-й удар Сапати з лінії воротарського після прострілу Пашаліча заблокували, а подачу з кутового Хатебур замкнув головою – над ближньою дев'яткою! Ювентус огризнувся на 70-й виходом Роналду сам на сам з передачі свіженького Ігуаїна (змінив Дибалу), але і Голліні врятував Аталанту, і лайнсмен помітив офсайд ще у Гонсало. Буквально за хвилину до цього на полі з'явилися Маліновський та Муріель.
В останні 15 хвилин основного часу Аталанта почала перехоплювати ініціативу й підбиратися до воріт Юве більш конкретно. Так, на 75-й хвилині перший удар завдав Маліновський, який розвернувся перед штрафним і вистрілив у правий нижній – поруч з каркасом!
Ювентус в наступній же атаці відповів діагоналлю Куадрадо за спину на Роналду – Кріштіану одним дотиком прийняв, а другим пробив у дальній кут, змусивши Голліні виконати блискучий сейв. Покарання за марнотратство прийшло на 80-й хвилині: Муріель знайшов Маліновського в зоні перед штрафним, а той прийняв пас і з правої ноги, метрів з 13-ти, з-під Алекса Сандро, вистрілив під ближню стійку – 1:2!
Руслан міг поховати Ювентус на 86-й хвилині, коли змістився з правого флангу в центр і завдав потужного удару з лівої – трішки неточно! Тут вже Ювентус не витримав, почавши атакувати, як слід. Спочатку Дуглас Коста пробив по центру, на 87-й хвилині Роналду зі штрафного спрямував м'яч у сантиметрах від лівого нижнього кута, а на 89-й Муріель ненароком підіграв собі рукою в карному майданчику – пенальті! Роналду впевнено його реалізував – 2:2. Це був останній гол у зустрічі.
Таким чином, Ювентус залишився на першій позиції, маючи в активі 76 залікових балів. Аталанта, набравши 67 очок, не змогла обійти Лаціо, тримаючись на третій сходинці в турнірній таблиці Серії А.
Божественна Аталанта ставить вирок Сарріболу
Хотілося б сказати, що Аталанта відкатала найкращий матч сезону, але важко виділити гру проти Юве над іншими яскравими поєдинками бергамасків – вони завжди демонструють таку шалену агресію, швидкість і фантастичний інтелект. Кожного разу матч Аталанти підриває соцмережі й демпінгує нарізками своїх красивих голів, фінтів та передач. "Богиня" не знає поразок вже 14-му матчі поспіль, причому 11 поспіль команда виграла із загальним рахунком 34:13, двічі забивши по сім голів. З Ювентусом Аталанта почала так здорово, що здавалося, ніби зараз в її актив прийдуть ще сім м'ячів.
З 5-ї по 15-ту хвилини Аталанта зіграла так, що всі журналісти і вболівальники вийшли в інтернет і почали виписувати оди команди. Бергамаски проти Ювентуса на виїзді загнали туринців на чужу половину, тримали м'яч 75% ігрового часу, зробили в три рази більше передач (53-157), вели за їхньою точністю з рахунком 79% - 95%, завдали чотири удари й забили шикарний гол. Потім гра дещо вирівнялася, але ось ця демонстрація переваги на старті поєдинку стала найкращою ілюстрацією того, що собою являє колектив Джан П'єро Гасперіні і чому про нього починають говорити, як про претендента на перемогу в ЛЧ.
Втім, гра періодично вирівнювалася, але переваги Ювентуса не було до останніх хвилин. Туринцям не дали нічого гострішого за кілька ударів з-за меж штрафного та моменту Роналду на 78-й – все інше було або не вартим уваги, або прилітало з офсайдів, або стало наслідком вулчань у руку. Загалом, за весь поєдинок "б'янконері", крім пенальті, провели всього сім ударів, сумарна гострота яких становила "аж" чверть голу (0,25 xG) – і це саме той випадок, коли xG вірно відображають картину матчу. Реально забити міг лише Роналду в двох епізодах, а все інше навіть в разі прильоту у ворота було б випадковістю.
Натомість, Аталанта провела 14 пострілів, 9 з яких пройшли з меж штрафного. Бергамаски блискуче виходили на позиції для удару, а показовим тут виявився гол Маліновського: Муріель за кілька секунд до нього прорвався лівим флангом і прострілив, передачу вибили, але Луїс встиг підхопити м'яч – далі пішов пас у зону перед штрафним. Руслан мав широку зону, встиг пройти вперед і пробити з-під свіжого Алекса Сандро.
Все це стало можливим завдяки фантастичному пресингу Аталанти. Команда гігантськими силами кидалася на м'яч одразу після втрат, внаслідок чого туринці втрачали його секунд за 5-6. Звісно, підтримувати таку агресію бергамаски весь матч не могли, але за інтенсивністю пресингу вони переграли Ювентус – 18,18 проти 12,15 (чим менше, тим краще). Це дуже енерговитратний і небезпечний стиль, але Турин так і не зміг покарати "Богиню" з гри.
Аталанта банально подарувала два голи дома необачними рухами рукою – без них підопічні Джан П'єро Гасперіні поїхали б додому з рахунком 2:0 на свою користь, якщо не більше. Щонайгірше для Юве, команда потрапляє під каток вже у другому матчі поспіль, та і до Мілана з Аталантою команда Мауріціо Саррі нічого неймовірного не демонструвала. Знову ж таки, не вдалося переграти Наполі в фіналі Кубка.
Із сильними суперниками туринці по кілька разів за матч гублять контроль над грою – і клас вже не дозволяє перемагати суто на індивідуальних перформансах лідерів. А це ж лише Італія, де Ювентус об'єктивно на два корпуси попереду за всіма показниками.
Не можна сказати, що футбол "Старої синьйори" виглядає тускло, а Мауріціо Саррі не демонструє того, чого від нього очікували. Ні, в цьому плані все нормально, але в топ-матчах занадто часто Ювентус відпускає суперників – і це сильно контрастує на тлі команди Макса Аллегрі, яка прагматично душила всю Серію А, як удав. Той футбол міг принести перемогу в ЛЧ, нинішній – ні. Аталанта тепер виглядає набагато перспективніше.
Дибала, Роналду і Бентанкур витягнули Юве на своєму горбу
Єдиними туринцями, до яких не може бути претензій, виявились Пауло Дибала, Кріштіану Роналду та Родріго Бентанкур. В першу чергу, хочеться відзначити аргентинця, для якого поєдинок мав особливо важкий характер.
Матч був складним для наших форвардів. Менше це стосується Роналду, більше – Дибали, який любить опускатися нижче за м'ячем, а в матчах з Аталантою це дуже небезпечно. Ми випустили Ігуаїна, щоб він допоміг вивільняти простір.
Ігуаїн одного разу дійсно класно витягнув захист на себе й видав пас Роналду під вихід віч-на-віч, але обидва опинилися в офсайді. Також саме Гонсало заробив другий пенальті, але в цьому його заслуга мінімальна. Все. Нічого цікавішого Ігуаїн не зробив – а от Дибала виглядав дуже круто. За ним були практично всі моменти в першому таймі – Пауло двічі стріляв з меж штрафного повз дальню стійку й видав точну подачу на Роналду, а на старті другого тайму двічі входив у штрафний після обіграшу на дриблінгу. Зрештою, саме після його навісу Ювентус заробив перший пенальті.
Дибала продемонстрував високу мобільність на останній третині поля, шикарно вриваючись у вільні зони, відкриваючись під своєчасні передачі й приймаючи вірні рішення. Так, в середині другого тайму він дещо розчинився, але те саме можна було сказати практично про всіх виконавців на полі. Загалом, дуже якісна гра в активі аргентинця.
Іншим героєм став Роналду, який довів, що ветерани можуть не старіти не тільки душею. Кріштіану класно реалізував два пенальті, однак і без них він виглядав найбільш небезпечним футболістом на полі – португалець став лідером за кількістю ударів по воротах (5), проривався віч-на-віч, бив зі штрафного з 30-ти метрів поруч з ближньою стійкою і головою спрямовував м'яч повз праву дев'ятку. Особливо вразив момент з виходом сам на сам, коли нападник перегнав свіженького Кальдара, першим дотиком спіймав і обробив діагональ з глибини собі на хід, а другим вже вистрілив у правий верхній кут – а це була 78 хвилина, між іншим.
Кріштіану продемонстрував високу активність та визначну культуру роботи з м'ячем. При цьому він не перетягував ковдру на себе, прекрасно розуміючи свої сильні й слабкі якості в 35 років – КР7 всього два рази йшов у дриблінг (1 успішний), а з гри пробивав лише в завершенні епізоду. Зараз Роналду виглядає ідеальним нападником для штрафного, ідеально обираючи позиції й залишаючи молодь за спиною на ривку. Можливо, він і не зробив вирішального внеску в нічию (як і всі інші), але без Кріштіану туринці згоріли б із всього одним моментом за матч.
Зрештою, потрібно виділити футболіста, якого особливо відзначив Марчело Ліппі у своєму великому інтерв'ю – Бентанкура. Родріго перебував у тіні зіркових нападників, виконуючи чорнову роботу в центрі поля – три перехоплення, чотири відбирання, чотири блокування та сім виграних єдиноборств з тринадцяти. Теплова карта, в якій помістилися 100 дотиків до м'яча та 71 точна передача з 79-ти, вражає.
Втім, уругваєць також дуже сильно допоміг зіркам в атаці. Саме Бентанкур на 34-й хвилині виконав шикарну діагональ на Пауло перед його ударом в дальній кут; саме Бентанкур на 42-й викотив вертикальну передачу у вільну зону на Дибалу під час моменту з навісом на Роналду – і саме він на 78-й закинув м'яч за спину Кальдара під вихід Кріштіану віч-на-віч з Голліні. Загалом, в активі Родріго 12 довгих передач, 7 з яких виявились точними. Дуже крута робота.
Руслан Маліновський – топ
Джан П'єро Гасперіні мав би кусати лікті через рішення випустити українця лише на 70-й хвилині – і це не вияв національної солідарності, а реальний факт. Маліновський шикарно зайшов у гру, за 20 хвилин справедливо ставши найкращим футболістом Аталанти за версією статистичного порталу Sofascore і найкращим гравцем матчу взагалі на Whoscored.
Руслан встиг завдати три удари по воротах (ніхто з бергамасків не бив частіше), двічі спрямувавши м'яч повз ближню стійку й забивши у цей же кут з нерідної правої. Всі постріли стали наслідком грамотних відкривань хавбека між лініями та його високої мобільності – в активі українця чотири спроби обіграшу на дриблінгу, три з яких стали успішними (ніхто не зробив більше).
Крім того, Маліновський дуже якісно працював з м'ячем, маючи лише дві втрати при 20 дотиках і віддавши дев'ять передач – всі були точними, а мінімум одна розігнала контратаку Аталанти. Також він блискуче відпрацював у боротьбі, якої було багато (8 єдиноборств, 5 перемог), ну і одне перехоплення ніколи зайвим не буває. Мінуси в грі Руслана на Альянц Стедіум знайти важко – наш співвітчизник мав не так багато часу, але діяв сміливо й старався рухатись уперед, хоча більшість передач, все ж, були поперечними або на фланг.
Маліновський не тільки класно зіграв проти туринців, але й перевершив своїх основних конкурентів. Так, за показником xG він сильно випередив Алехандро Гомеса (0,20 проти 0,07), хоча за очікуваними асистами українець очевидно поступається. Руслан більше і точніше бив, а також в два рази частіше обігрував, ніж Ілічіч, який взагалі провів слабенький поєдинок, і точно виділявся на фоні Пашаліча, який вийшов на заміну раніше – в активі Маріо всього один простріл під заблокований удар та один прохід на дриблінгу.
Щонайголовніше, Маліновський вийшов на заміну й вчергове посилив гру Аталанти. Джан П'єро Гасперіні не може цього не помічати – Руслан і так був у основній обоймі, а після таких поєдинків він ще й на стартовий склад претендуватиме частіше. Так тримати!