УКР РУС

"Я проти расизму, але Тайсон мав тримати себе в руках", – Суркіс прокоментував скандальний епізод під час Класичного

17 листопада 2019 Читать на русском

Президент футбольного клубу Динамо Ігор Суркіс поділився своїм баченням расистського скандалу під час матчу між Шахтарем та Динамо.

"Моя позиція однозначна – расизму не повинно бути. Динамо демонструвало це протягом трьох років, коли на футболках у нас не було генерального спонсора, а був напис "Ні расизму". Потрібно розібратися в ситуації і знайти тих людей, які це робили і чи робили взагалі. Чи була це провокація чи ні. Сьогодні сучасні стадіони дозволяють чітко вивести картинку і подивитися на тих людей, які це робили.

"Зробимо все можливе для збереження плямистих сов", – ультрас Динамо про расистський скандал на матчі з Шахтарем

Я чую різні версії. Вболівальники на трибуні говорять, що тих гасел не було і близько. Ми повинні намагатися культурно поводитися на стадіонах, тому що футболісти грають для глядачів і ображати їх не можна. Але футболістів теж потрібно виховувати. Їхня реакція теж могла спровокувати таку ситуацію. Тайсон досвідчений гравець і повинен був тримати себе в руках. Це моя думка. А була це провокація чи ні – потрібно розібратися.

Шахтар – Динамо: поліція відкрила кримінальне провадження за расистські вигуки фанатів киян

Зараз я вперше почув, що правоохоронні органи відкрили провадження у цій справі. Нам було б цікаво побачити тих людей, які дозволяють собі таку поведінку. З расизмом боряться у всьому світі, і Динамо не стоїть осторонь. Але потрібно нормально і адекватно підійти до цього питання і покарати тих людей, які це робили, а не всіх уболівальників, які приходять на стадіон", – сказав Суркіс у коментарі виданню Динамоманія.

Нагадаємо, у другому таймі "Класичного" арбітр Микола Балакін був змушений призупинити матч через нібито расистські вигуки на адресу гравців Шахтаря. За свою гнівну реакцію з поля був вилучений капітан "гірників" Тайсон, який за мить до цього показав непристойний жест у бік уболівальників.

Традиція, олігархи та народне визнання: чому неонацизм на українських стадіонах залишиться непереможним?