Київське Динамо на мінорній ноті попрощалось з головним єврокубком. Олександр Хацкевич другий рік поспіль не впорався із завданням, яке коштує десятки мільйонів євро.
Хацкевич не дуже знає, що робити з бразильцями і Красніковим?
Новачки Динамо поки зовсім не нічого не вносять. Сідклей і Буено тільки-тільки дебютували за головну команду і навіть не входять у заявку на ключові матчі, Че Че ніяк не впишуть в основу. Бразильці придатні до швидкісної гри в атаку, а київська команда робить все надто повільно. Матчі з Аяксом це показали. Різниця у темпі атак була настільки гігантською, ніби у складі Динамо зіграла збірна ветеранів, яким за 50. Або ми повернулись у часи матчів киян проти Говерли, тільки тепер це вони опинились на місці ужгородської команди.
Аякс – Динамо: коли Бойко – герой матчу, або феєричне фіаско у Лізі чемпіонів
Є відчуття, що Віктор Вацко не даремно акцентував на тому, наскільки близько трансферний менеджер Євген Красніков працював з головним тренером у Металісті Мироном Маркевичем. Мовляв, у цього експерта по латиноамериканському ринку не настільки тісний зв'язок з Хацкевичем, і це може бути проблемою для усіх сторін. Також уже не вперше виникають серйозні сумніви, чи здатен білоруський тренер грати у той "романтичний" футбол, який зможе розкрити бразильських легіонерів у найкращому світлі.
Динамо не прогресує
Команда знову втрачає очки з такими командами, як Чорноморець. Претенденти на чемпіонство повинні не звертати увагу на газон і вихід резервного складу. Команда Хацкевича мучиться значно більше, ніж грає. Той же Шахтар створює моменти і голи значно більше і легше. Уявити людину, яка кайфує від нинішньої гри киян, значно важче. Ну, такі є, але вони в переважній меншості. Іноді Київ просто трансформується в добротну, але посередню за європейськими мірками команду на кшталт Олександрії. Причому бюджети обох клубів не порівняти.
Нинішнє Динамо має лише одну стратегію – якщо вдасться не пропустити, то один гол якось вже заб'ємо: то завдяки індивідуальному класу Вербіча та Циганкова, то змусимо суперника помилитись під високим пресингом, то банально заштовхаємо. Уявити собі камбек у нинішньому сезоні просто нереально. Навіть у минулому не було так безнадійно. Тут не те що відіграти 2 м'ячі, привезені з Амстердама, тут і один забити – просто нереальне завдання!
Два роки без Ліги чемпіонів
Виліт у кваліфікації від Янг Бойз можна було списати на нефарт, але й компенсувати лише перемогою або в чемпіонаті, або у кваліфікації наступного сезону. Для Ігоря Суркіса нині 30 мільйонів євро на дорозі не валяються. Провал у новій Лізі чемпіонів провокує своєрідне замкнуте коло і... шанс для Хацкевича: немає грошей за ЛЧ, немає коштів на трансфер форварда, немає фінансів на нового тренера. Можна, звичайно, знову спробувати потасувати тренерів з динамівською душею, але чи стане від цього краще?
Неоднозначні успіхи
Довіра молоді. Колись Валерій Газзаєв дав шанс для таких гравців, як Андрій Ярмоленко. Не тому, що він так любив молодь і ризик. А тому, що коштів було, мов кіт наплакав. Хацкевич підпустив до основи Циганкова, Шапаренка, Шепелєва і Русина. Це зовсім не безталанні гравці. Вони показували це не лише в УПЛ, а й у Лізі Європи. Однак знову ж таки росту за допомогою тренерських ідей не видно.
Натомість до того ж Шапаренка, який міг би внести креативний елемент і в першому матчі проти Аякса, і пожвавив гру в другому, раптово висуваються претензії щодо уникання боротьби і програшу конкуренції. Це на фоні Гармаша, який то раптово форму втрачає, то самоконтроль. Хацкевич ніби підсвідомо ставить на собі подібних гравців у центрі поля. Руйнівники це добре, але хто з центрального тріо Шепелєв-Буяльський-Сидорчук нині здатний щось створювати не тільки на рівні УПЛ? Та й у протидії атакам навіть таких суперників, як Аякс, у них далеко не все добре.
Ще один момент – якась феноменальна успішність у матчах з Шахтарем Фонсеки. Хацкевич придумав ідеальний алгоритм проти "гірників", але у тій же Європі він запросто міг би не працювати. Гравці Динамо частенько привозять такі безглузді пенальті, який Кендзьора подарував Аяксу. Просто в Україні їх не завжди ставлять. Безмежної самовіддачі та правильних тактичних ходів вистачає на Шахтар, але вже Амстердам чомусь стає суперником з вищої, недоступної ліги. Що вже говорити про топ-клуби, які чекали б у груповому турнірі Ліги чемпіонів, якби диво-камбек трапився.