"Футбол 24" пригадав усі стартові матчі збірної України у кваліфікаційних турнірах до чемпіонату світу та з'ясував їхній вплив на розподіл путівок на планетарний форум.
Напередодні "синьо-жовта" дружина розпочала 7-й для себе відбір на Мундіаль. Уперше піти в бій за путівку на Кубок світу українці могли ще в 1992 році, але ФІФА вирішила не ускладнювати собі життя додатковими матчами за місце збірної СРСР/СНД у кваліфікації. Подейкують, не обійшлося без впливу тодішнього віце-президента організації В'ячеслава Колоскова. Мовляв, той переконав Жоау Авеланжа, що росіяни й так сильніші за збірну України, а міні-турнір між колишніми союзними республіками – марна трата часу.
Як наслідок, дебюту в кваліфікації довелося чекати до серпня 1996-го. В останній день літа "синьо-жовті" під керівництвом Йожефа Сабо в Белфасті схрестили шпаги зі збірною Північної Ірландії. Загалом рівний матч завершився тоді мінімальною звитягою українців. Єдиний м'яч національна команда забила на 79-й хвилині: Орбу й Скрипник прошили правий фланг оборони "Зелено-білої армії", нинішній керманич Зорі навісив на дальню стійку, де Сергій Ребров виграв другий поверх і головою спрямував м'яч у кут воріт.
Переможний старт – половина справи. Підопічні Сабо якісно провели той цикл і фінішували другими після збірної Німеччини, відставши від чемпіонів Європи-1996 всього на два очки (22 пункти проти 20-х). А далі були трагічний плей-офф із хорватами та статус "вічних" невдах відборів на кілька років.
Результати жеребкування кваліфікації до ЧС-2002 в Україні сприйняли позитивно. "Синьо-жовті", тепер під орудою Валерія Лобановського, потрапили до рівної групи з Польщею, Білоруссю, Норвегією, Уельсом і Вірменією. Опустили українців на землю швидко – в стартовому турі з поляками. "Кадру" взагалі не сприймали всерйоз, а натуралізація Еммануеля Олісадебе була зайвим приводом для глузувань. Та після очного протистояння на НСК Олімпійський кепкувати міг вже польський нігерієць. Олісадебе оформив дубль, заробив пенальті (11-метровий парирував Кернозенко) та в мить став національний героєм Польщі.
Натомість заявлене ФФУ гасло "Наша мета – 2002" зазнало нокдауну, після якого вже не оговталося. Українці заледве фінішували другими, але в плей-офф були знищені німцями. І якщо у Києві все завершилося бойовою нічиєю – на гол Зубова Бундестім відповів забитим м'ячем Баллака, то в Дортмунді матч перетворився на формальність після стартових 15 хвилин, коли Німеччина забила тричі. Обмін голами в другому таймі лише констатував крах мрій про Мундіаль.
Не дивно, що від кваліфікації до ЧС-2006 чекали мало. Збірна України ще й потрапила до однієї групи з греками (щойно тріумфували на Євро), бронзовим призером Кубка світу турками та непоступливими данцями. Саме "Пурпурна гвардія" і стала суперником української національної команди з Олегом Блохіним на чолі в 1-му турі відбору. Важкий матч у Копенгагені розпочався із гола Йоргенсена на 9-й хвилині. Далі данці мали ще кілька нагод, аби подвоїти перевагу, але проґавили випад українців на старті другого тайму. Це Тимощук подав кутовий, а Андрій Гусін виявився найспритнішим у карній зоні господарів – 1:1 у підсумку.
Далі ж був фантастичний поступ збірної України, що завершився першим місцем у групі з двома очками переваги над турками та першою путівкою на чемпіонат світу. Уже в Німеччині-2006 буде ціла гама емоцій і солідний фініш на чвертьфінальній стадії.
Після провалу відбору до Євро-2008 вітчизняна федерація наважилася змінити Блохіна на Олексія Михайличенка. Останній якраз круто попрацював із молодіжкою ("срібло" на чемпіонаті Європи) і заслужив на роботу з національною командою у кваліфікації до чемпіонату світу-2010. Волею календаря Україна в 1-му турі зустрілася з білорусами. Братні народи зіграли на зустрічних курсах із невеликою перевагою "синьо-жовтих". А коли здавалося, що нульової нічиєї не уникнути, то запрацювала магія Львова. Інакше пояснити гру рукою білоруса Чухлія у власному штрафному на 90+3-й хвилині та реалізований нинішнім керманичем збірної Андрієм Шевченком пенальті важко.
У тій кампанії взагалі було непросто. Україна двічі завершила внічию матчі проти команди Хорватії, обмінялися перемогами з Англією, так і не підібрала ключ до воріт Білорусі в Мінську (0:0). Зрештою, "синьо-жовтим" вдалося фінішувати другими. У плей-офф усе виглядало перспективно: під час жеребкування Україні дісталася Греції, хоча могли випасти французи, португальці чи росіяни, а в першому матчі дружина Михайличенка відстояла "нулі" в Афінах. Але матч-відповідь вирішили провести на Донбас Арені, де Фортуна всміхнулася Елладі з єдиним голом Салпінгідіса...
Стартовий матч відбору до Мундіалю-2014 у Бразилії українці провели на культовому Вемблі проти англійців. Розпечені несправедливим підсумком очної зустрічі з "Трьома левами" на домашньому Євро "синьо-жовті" ще в першому таймі могли забивати двічі-тричі, але обмежилися шедевром від Коноплянки. Після перерви вже англійці більше атакували, але м'яч вперто не йшов у ворота Пятова. Та на 87-й хвилині за гру рукою Хачеріді арбітр призначив одинадцятиметровий, який впевнено реалізував Лемпард і встановив остаточний результат двобою.
Та далі Україна десь звернула не туди. За два тижні після успіху на Вемблі збірну покинув Блохін, у жовтні "синьо-жовті" зганьбилися в Кишиневі (0:0) та програли вдома чорногорцям (0:1), а ФФУ вкотре не змогла запросити на місток національної команди іноземця. Зрештою, довірилися Михайлові Фоменку, а той видав неймовірний спурт із шести перемог і ще однієї нічиєї з Англією та застрибнув у потяг плей-офф. Там українці ледь не оформили справжню сенсацію, але після домашньої звитяги над Францією (2:0) зазнали розгромної поразки на виїзді (0:3).
Нарешті кваліфікація до ЧС-2018 стала тренерським дебютом для Шевченка. У стартовому турі "синьо-жовті" на порожньому Олімпійському приймали Ісландію і пропустили від Фіннбогасона вже на 6-й хвилині. Під завісу тайму відновив паритет Ярмоленко, який класно зреагував на сейв після дальнього пострілу Ракицького. На цьому й розійшлися, хоча після перерви збірна України змарнувала кілька нагод, зокрема, Коноплянка не реалізував пенальті за фол проти Бутка.
Набрати хід українці в ході тієї кампанії так і не змогли: втратили перемогу над турками, заледве переграли фінів, а у вирішальну осінь 2017-го без шансів програли Ісландії і Хорватії та фінішували 3-ми. Зате не довелося вирішувати моральну дилему – їхати чи не їхати на Мундіаль до країни-агресора.
***
Отже, нічия у стартовому турі відбору – загалом пролог до гепі-енду з реалізацією завдання виходу з групи. Особливо доречні виїзні 1:1. У попередніх двох випадках збірна України двічі фінішувала у верхній двійці. До того ж, після нічиєї з Данією у вересні 2004-го "синьо-жовті" впевнено виграли кваліфікаційну групу й вперше в історії поїхали на Мундіаль. Цей же сценарій ледь не повторився вісім років потому, якби не дошкульне фіаско з молдованами. І ось минуло ще 8 років (якби не пандемія, то відбір стартував би восени 2020-го) і Україна знову розпочинає кваліфікацію із виїзних 1:1. Хороший знак, як не крути.