Удінезе приймав Дженоа в 14-му турі чемпіонату Італії (0:0). Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Друга спроба екс-наставника збірної України здобути очки з Дженоа у Серії А. Цього разу суперник був не настільки грізним, як минулого тижня. Після поразки від Роми "грифони" протистояли Удінезе, який перебував на 16-му місці турнірної таблиці (14 очок). Команда Шевченка йшла в зоні вильоту – 18 позиція, 9 пунктів і 10-матчева безвиграшна серія.
По суті, ця гра була, як кажуть, "за 6 очок". У Дженоа просто пекельний календар – до кінця року "грифони" зіграють проти Мілана, Сампдорії, Ювентуса, Лаціо і Аталанти. У генуезців, окрім складного турнірного становища, ще й неабиякі кадрові проблеми – низка важливих гравців (Крішіто, Дестро, Максімовіч, Кайседо) травмовані і не могли допомогти команді.
Шевченко виставив практично той же стартовий склад, що і в дебютному для себе матчі з Ромою. Єдина зміна відбулася в нападі – замість ветерана Горана Пандева вийшов 21-річний Флавіо Б'янкі, який у 4-х матчах чемпіонату забив 1 гол. Тренер обрав ту ж тактичну схему 5-3-2 (яка епізодично трансформувалася в 3-5-2), що і тиждень тому у протистоянні з Жозе Моурінью.
Першу гостру атаку організувала Дженоа – Ровелла зліва відкинув на Баделя, той пробив у дотик з-за меж штрафного – дуже невдало. А на 6-й хвилині "грифони" розіграли ще одну класну атаку, тепер вже правим флангом – Стураро в дотик віддав на Сабеллі, але його простріл на Б'янкі був перехоплений. Цікавіше виглядала саме Дженоа в перші хвилини. При цьому велику роль відігравали обидва латералі – Сабеллі та Камб'ясо, які регулярно отримали передачі на хід від центральних оборонців.
Нагадав про себе й Удінезе – Бету прорвався зі своєї половини до штрафного Дженоа і лише дуже вчасний підкат перервав пас від португальця. Метушня і низка помилок від футболістів Дженоа поблизу штрафного майданчика – атаку Удінезе перервав свисток арбітра про фол. Вимушена заміна в господарів – досвідчений Роберто Перейра залишив поле через травму. Втім, це не завадило фріульцям поступово перехопити ініціативу. Дженоа запам'яталася хіба класними діями від Ровелли, який у оточенні кількох суперників заробив право на небезпечний штрафний. Сам Ніколо і пробив, але не влучив у площину.
Удінезе продовжив тиснути – удар Арслана був неточним. Перед тим Нейтінк скидав у воротарський після подачі кутового – захисники винесли. Сірігу змушений був вступати у гру після удару Воласа в ближній кут. Бету не зміг підставити ногу під сильний простріл/удар – дуже гаряче біля воріт Дженоа!
Нарешті перший удар у площину від гостей. Це Ровелла пробив в руки Сільвестрі. А під кінець тайму Дженоа створив розкішний момент. Екубан класно звільнився від опіки Саміра, але пробив повз дальній кут після виходу майже віч-на-віч! Найгостріший момент у матчі перед самим свистком на перерву.
На старті другого тайму Деулофеу змістився в центр і сильно пробив, але на шляху м'яча став захисник. Перша заміна від Шевченка – замість правого латераля Сабеллі з'явився Гільйоне. Але черговий гострий момент біля воріт Дженоа. Удогі бив з ходу і трохи не влучив у площину. А от у другому таймі в атаці у Дженоа не було нічого – команда Шевченка змушена була стримувати атаки господарів.
Шевченко кинув у бій Пандева замість Б'янкі, а Ернані замінив Баделя. На 80-й хвилині ледь не трапилося дежавю матчу з Ромою. Бету пробив по воротах, а м'яч, зрикошетивши від Камб'ясо, влучив у стійку і залишив межі поля! Пощастило "грифонам" – Сірігу вже був безсилий. Дженоа відповіла своєю атакою, яка завершилася дальнім ударом і сейвом Сільвестрі. На останніх хвилинах Удінезе затиснув гостей на їхній половині, але забити так і не зумів.
0:0 – Дженоа у другому матчі Андрія Шевченка знову не забила, завдавши тільки два удари в площину, але цього разу хоча б зберегла і свої ворота "сухими" – гол Удогі в компенсований час скасували через офсайд. Лише другий поєдинок "грифонів" у сезоні без пропущеного м'яча. Генуезці набрали 10 очок і залишилися в зоні вильоту, довівши безвиграшну серію до 11-ти поєдинків.
Шевченко не виграв ключовий матч, але цілком міг і програти
У матчі з Ромою Дженоа завдала лише одного удару в площину. Сьогодні їх було цілих два – зі штрафного в першому таймі та дальній постріл від Гільйоне наприкінці гри. Останній міг зіграти значно краще, адже зіпсував перспективну контратаку "грифонів" – чи не єдину за весь матч. Також виділяється і момент перед перервою, коли Екубан не влучив у дальній кут.
Дженоа вкрай важливо було виграти цей матч, особливо з урахуванням подальшого складного календаря, але один гострий момент за всю гру – зовсім не те, чого чекали від "грифонів" у грі проти більш-менш рівного суперника. Попереду Мілан, дербі з Сампдорією, Ювентус, Лаціо і Аталанта – якщо сьогодні була бліда гра і нулі, то що буде проти цих команд?
Біля воріт Сірігу було навіть гостріше – можливо, чемпіон Європи не так часто вступав у гру, але саме Удінезе за очікуваними голами грав гостріше і був ближчим до перемоги (1.01 xG проти 0.69). Фортуна була на боці Дженоа – не забуваємо про удар в стійку.
У Дженоа великі проблеми – команда потребує підсилення, тренер заслуговує на похвалу
Сценарій матчу в Удіне десь нагадав поєдинок Дженоа проти Роми, хіба що "грифони" не так явно відбивалися всі 90 хвилин – намагання виходити в атаку були, причому інколи це виглядало доволі симпатично. Під кінець гри генуезці знову підсіли і цілком могли пропустити, але свого Афени-Г'яна в Удінезе не знайшлося.
Втім, Шевченку таки варто віддати належне – перші нариси його роботи вже проглядаються. Дженоа, на відміну від суперника, намагалася грати через короткий та середній пас, а Удінезе не цурався банальних лонгболів. Генуезці більше володіли м'ячем і продемонстрували непогану статистику вдалих передач – на 130 більше, ніж у суперників, з точністю 82%.
Але гостроти біля воріт Удінезе від цього не додалося – рівень гравців, які сьогодні вийшли на поле у складі "грифонів", залишає бажати кращого. У Дженоа серйозні проблеми як з організацією атак, так і з завершенням рідкісних гольових моментів – а їх за два матчі не набралося навіть двох. Не може ж сам Андрій Миколайович вийти на поле і продемонструвати тому ж Екубану, як реалізовувати свій шанс.
Зараз для українця і його команди головне – дотягнути до трансферного вікна і дочекатися повернення травмованих. З Крішіто, Дестро, Кайседо, Максімовічем і кількома новачками пристойного рівня ця команда може заграти гостріше, бо зараз все доволі сумно.
Ювентус – Аталанта: кінець 32-річного прокляття, Маліновський не вразив, а туринцям не позаздриш