УКР РУС

"Той дзвінок змінив наше життя": рік з дня загибелі Еміліано Сали – трагедії, яка шокувала весь світ

22 січня 2020 Читать на русском
Автор: Юрій Яковлев

21 січня виповнився рік з дня останнього польоту Еміліано Сали. Що на сьогоднішній день відомо про трагедію та як живуть рідні загиблого футболіста – в матеріалі "Футбол 24".

Січень 2019 року. Кардіфф підписує форварда Нанта Еміліано Салу за 15 млн фунтів, оформивши рекордний трансфер у своїй історії. 28-річний аргентинець попрощався з одноклубниками та увечері 21 січня вилетів до Уельсу приватним літаком Piper PA-46 Malibu, пілотом якого був британець Дейв Ібботсон. На жаль, до місця призначення вони не дісталися – повітряне судно зникло з радарів та впало у воду неподалік острова Гернсі. Через 2 тижні на глибині 63 метри було виявлено уламки літака та одне тіло. Пізніше з'ясувалося, що воно належить саме Еміліано Салі, а от тіло пілота так і не знайшли. Футболіст був похований 16 лютого 2019 року в Аргентині.

Пошуки зниклого літака з Еміліано Салою – футболіст знайденим мертвим і похований, тіло пілота не знайшли

Минув рік після трагічної загибелі Сали, але його сім'я досі очікує результатів розслідування. Рідні футболіста відзначили роковини його смерті без зайвого галасу, у сімейному колі. Сім'я Сали сподівається на оприлюднення офіційних підсумків розслідування, яке заплановано на 16 березня 2020 року. "Наша мета – добитися справедливості, адже ми хочемо, щоб жодна сім'я більше не відчула того болю, який довелося пережити нам", – йдеться у заяві, яку оприлюднив адвокат рідних Еміліано Сали.

Через рік після трагедії вулиці аргентинського містечка Прогресо виглядають порожніми. Там зараз літо, тому всі 2 тисячі його мешканців ховаються від спеки у приміщеннях. Журналісти BBC після католицького Різдва відвідали родину Сали, яка досі не може змиритися з непоправною втратою. У цьому містечку Еміліано був не лише футбольною зіркою. Для кожного мешканця Прогресо він був братом, другом, сусідом, одноклубником чи просто знайомим. У день похорону футболіста рідне місто Сали відвідали чи не найбільше людей в історії цього населеного пункту.

"Коли Емі було 15 років, він сидів на кухні нашого старого будинку і сказав мені, що хоче стати футболістом. Заради цього він наважився на переїзд в інше місто, далеко від рідного дому. Мені було важко сприйняти це, але я бачила, наскільки він одержимий цією ідеєю, тому змирилася з його вибором. Це була його мрія, яка здійснилася. Я пишаюся своїм сином, але досі не можу усвідомити, що його більше немає. На жаль, я не можу сказати, що оговталася, позаяк все ще борюся з болем втрати. Я щороку їздила у Францію на його день народження і проводила там кілька тижнів. Була вражена, наскільки фанати Нанта любили Еміліано. Він був дуже сором'язливим, але завжди зупинявся, щоб роздати автографи та зробити кілька селфі. Мій син не вмів відмовляти. Я досі отримую чимало подарунків з Аргентини, Франції та Англії. Це просто дивовижно", – крізь сльози розповідає Мерседес (матір форварда – прим.).

Люди надсилають мені фото Емі, яких я ніколи не бачила. Прекрасно бачити, наскільки його люблять люди. Коли він приїжджав у Прогресо, то поводився, як звичайна людина, хоча у нашому містечку він був справжньою зіркою. Звісно, любов фанатів – це приємно і дуже зворушливо, але я б хотіла, щоб він просто був тут, поруч з нами. Той дзвінок о 6-й ранку назавжди змінив наше життя. Здається, це сталося лише вчора, хоча минув уже рік.

Невдовзі після катастрофи весь світ облетіло зворушливе фото собаки нападника, яка віддано чекала господаря у Франції. Тепер вона живе в Аргентині у Прогресо. Сім'я Сали забрала її до будинку, у якому мешкають мама та брат Еміліано. "Ця собака тепер член нашої сім'ї – ми жодної хвилини не думали над тим, щоб віддати її комусь іншому. Вона знала нас, адже ми часто бували у Франції. Коли ми перевезли Налу (кличка собаки – прим.) сюди, вона знайшла деякі речі Еміліано. Впевнена, що вона впізнала його запах", – розповіла матір футболіста. Нала знайшла нового друга в особі Августа – племінника Сали. Саме ця дитина успадкувала найцінніший скарб, який залишив футболіст у Франції. Ця собака була його найвідданішим другом у чужій країні з 2015 року.

"Ми досі намагаємося подолати цей біль після важкої втрати, об'єднавшись навколо нашої мами, адже їй підтримка потрібна чи не найбільше. Страшно уявити відчуття матері, яка втрачає свою дитину. Що стосується розслідування справи, то це дуже важке питання для нас усіх. Розуміємо, що це затягнеться надовго, але чекаємо результатів розслідування, адже для нашої сім'ї це важливо. Ми всього лише прагнемо дізнатися правду. Що стосується проблем між Нантом та Кардіффом, то у ці справи ми не втручаємося. Ми з братом чимало розмовляли про збірну Аргентини. Еміліано розумів, що при наявності таких нападників як Мессі, Ігуаїн, Дибала та Агуеро йому буде важко потрапити у національну команду, але це було його заповітною мрією", – розповів Даріо (брат Сали – прим.).

А от батько нападника – Орасіо Сала – не зміг пережити трагедії. Він помер від серцевого нападу 26 квітня 2019-го у віці 58 років – через неповних 3 місяці після звістки про загибель сина.

Насправді, питань у цій трагедії поки що значно більше, ніж відповідей. Наразі причиною смерті футболіста вважають травми голови та грудної клітки, але дослідження також виявили у крові форварда значне перевищення вмісту діоксиду вуглецю, що свідчить про можливу смерть Сали ще до падіння літака у воду. Крім того, пілотом літака взагалі мала бути зовсім інша людина, але Девід Хендерсон буквально в останній момент запропонував здійснити фатальний політ своєму колезі Дейву Ібботсону, який, як виявилося, не мав необхідної ліцензії для польотів у нічний час. Власником літака був агент Віллі Маккей, який брав участь у переході нападника з Нанта в Кардіфф, а безпосередньо переліт організовував його син Марк. Слідчі перевіряють і їхню причетність до катастрофи. Залишаються сумніви і щодо технічного стану літака, який, за словами свідків та самого Сали перед фатальним польотом, був неідеальним. Крім того, досі залишається невідомою доля пілота, адже його тіла так і не знайшли ні серед уламків літака, ні у воді, ні на березі. Відповіді на всі ці питання повинні бути висвітлені в офіційному звіті, який, як вже вказувалося, очікується у середині березня.

До слова, Нант та Кардіфф досі продовжують шукати справедливості в органах правосуддя. ФІФА зобов'язала валлійський клуб виплатити 6 млн євро (перший транш від загальної суми трансферу). У випадку несплати даної суми протягом 45 днів Кардіфф ризикував отримати заборону на реєстрацію новачків протягом трьох трансферних вікон. Втім, остаточної крапки у справі досі не поставлено, адже Кардіфф подав апеляцію у CAS, мотивуючи це невідповідністю окремих пунктів трансферної угоди встановленим вимогам. На думку Кардіффа, на момент загибелі Сала де-юре не був гравцем валлійського клубу через неправильно оформлений контракт. 5 грудня апеляція була зареєстрована, а рішення очікується не раніше червня.

Втім, попри наявність суперечок, обидва клуби вшанували пам'ять форварда. Валлійці організували спеціальну службу в одній із церков Кардіффа, а вболівальники приносили квіти та атрибутику до стадіону. "Ми ніколи не бачили, як ти граєш і забиваєш голи, але будемо пам'ятати тебе завжди, наша синя пташко", – написано на одному з плакатів фанатів Кардіффа. Нант до річниці трагедії випустив спеціальні футболки, які будуть продані на аукціоні. Вартість кожної – близько 100 доларів, а тираж виготовлених футболок складає близько 800 примірників. Усі зібрані гроші передадуть колишнім клубам форварда в Аргентині, за які він виступав у юності. Саме в цій формі Нант зіграє проти Бордо у найближчому матчі чемпіонату Франції.

До слова, футболка оформлена у кольорах збірної Аргентини, адже зіграти за "альбіселесте" було мрією Еміліано Сали. Мрією, якій, на жаль, не судилося втілитися в життя.

Останній політ мільярдера: яким був Вішай Шрівадданапрабха – творець чемпіонського Лестера