В рамках центрального матчу 22-го туру АПЛ Тоттенхем у рідних стінах програв Челсі.
Програму 22-го туру АПЛ закривав домашній поєдинок Тоттенхема проти Челсі. Обидві команди ділили сьому та восьму позиції, маючи по 33 залікових бали, а до зони ЛЧ їм не вистачало сім залікових балів – таким чином, навіть нічия в особистій зустрічі нікого не влаштовувала. Тим паче, що "шпорам" необхідно було реабілітовуватись за недавню поразку Брайтону, а для Томаса Тухеля це був перший топ-матч на чолі "пенсіонерів".
Челсі націлився на трансфер Зюле – у Тухеля солідний список бажань із Бундесліги
На такий важливий поєдинок Жозе Моурінью залишився без одного з двох головних активів – Кейн травмував щиколотку у грі з Ліверпулем і не встиг відновитись, а на його позиції вийшов Карлос Вінісіус. Також не залікував пошкодження Регілон. У Челсі ж під сумнівом була участь Хаверца та Зума – обидва у підсумку пролетіли повз заявку, але критичними ці втрати назвати не можна.
Перший тайм пройшов у прогнозованому руслі. Челсі одразу ж захопив контроль над м'ячем та територією, активно шукав шпарини в обороні та час від часу комбінував – на перерву команди пішли при 70% володіння з боку "пенсіонерів". Тоттенхем же просто вичікував шанс, аби підловити суперника на контратаках. В принципі, жодній з команд не вдалося реалізувати свій план, адже атакам гостей критично бракувало гостроти в завершальній фазі, а господарі взагалі нічого цікавого не вигадали.
Найкращий момент, аби відкрити рахунок з гри, стався вже на 20-й секунді, коли Вернер відгукнувся на закидання з глибини й головою відправив м'яч повз дальню дев'ятку. Льоріс контролював політ сфери, але вона ризикувала небезпечно пірнути.
Тоттенхем відповів на 5-й хвилині зміщенням Сона з правого флангу та ударом з-за меж штрафного. Це був перший удар "шпор" у площину до перерви, а останній стався на 20-й хвилині – Ндомбеле замість прострілу несподівано пробив з лівої межі карного майданчика. В обох випадках Менді спокійно забирав м'яч до рук.
Між цими епізодами на полі домінував Челсі, гравцям якого постійно вдавалося знаходити моменти для ударів з меж штрафного та його околиць. Всі вони були слабенькими та неточними, але сама активність підопічних Томаса Тухеля при пасивності Тоттенхема змушувала фанатів "шпор" нервувати.
Зрештою, на 24-й хвилині сталося те, що мало статись: Вернер зачепився за м'яч на правому краю карного майданчика та виграв єдиноборство у Дайєра, а Ерік у спробі відібрати сферу вже лежачи вдарив Тімо по нозі – пенальті! Жоржінью впевнено його реалізував. 0:1!
Пропущений гол жодним чином не змінив гру команд. Тоттенхем продовжував оборонятись в очікуванні контратак, а Челсі домінував без небезпечного завершення атак. У "пенсіонерів" за наступні двадцять хвилин можна пригадати тільки два постріла Маунта з лінії штрафного – один виявився вкрай неточним, а інший накрив Дайєр. До проблем в атакувальній роботі Челсі додалася ще й травма Тьягу Сілви на 36-й хвилині.
Тоттенхем же за цей період зумів огризнутись всього одним стандартом, подачу з якого замикав Ор'є – вийшло дуже неточно. Зрештою, відпочивати команди пішли за мінімальної переваги гостей.
Другий тайм розпочався без замін, але за деякої активізації гри "шпор". Гості в перші сім хвилин провели кутовий та організували кілька швидких атак, однак їм вдалося добитись всього одного напівмоменту – це Девіс виводив Вінісіуса віч-на-віч, але Карлос заліз у офсайд. Все, на цьому активність північних лондонців добігла кінця.
Челсі досить швидко повернув ініціативу. На відміну від першого тайму, підопічні Томаса Тухеля почали ще й створювати гольові моменти: так, на 54-й хвилині Хадсон-Одой з лінії штрафного пробив впритул до дальньої стійки, а на 59-й Маунт протягнув м'яч через центр і викотив пас під удар Вернеру метрів з 11-ти – в останню мить Ор'є встиг кинутись під м'яч!
Ще за п'ять хвилин Алонсо дозволили пробити з лінії півкола перед штрафним (вище воріт), а на 66-й свіжий Пулішіч ледь не замкнув подачу у воротарський майданчик – Льоріс ледве встиг опинитись на м'ячі першим. Через дві хвилини внаслідок прориву метрів на сорок міг забивати Ковачіч, однак його завершальний удар з лінії карного майданчика теж виявився неточним. Томас Тухель лютував від такого виконання.
Розуміючи, що пахне смаженим, Жозе Моурінью наважився на заміни. На 69-й хвилині на поле вийшли Моура та Ламела, однак моментального покращення в атаці цей хід не приніс. Челсі ж ледь не покарав за пасивність на 76-й хвилині, коли Маунт увірвався на лівий край штрафного та потужно пробив у дальній кут – Льоріс врятував Тоттенхем, а Ламела на 79-й відповів дальнім закрученим ударом під ліву стійку. Тепер вже Менді рятував Челсі. Це був всього третій удар господарів по воротах.
На останніх хвилинах матчу "шпори" таки полізли уперед. Моменти пішли: на 86-й хвилині Моура метрів з 26-ти завдав удару вище воріт, на 87-й Вінісіус головою замикав подачу Ор'є (повз ближню стійку), на 90-й Дайєр пробив над воротами зі штрафного, а у компенсований час Сон стріляв з лінії карного майданчика – по горобцях. Челсі мав шанс покарати суперника за марнотратство вриванням Вернера з подальшим ударом метрів з 14-ти, але його встигли заблокувати.
Зрештою, врятуватися від поразки Тоттенхем не зміг. Фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу "пенсіонерів", завдяки якій вони набрали 36 очок і піднялися на шосту позицію. "Шпори", маючи в активі 33 залікових бали, йдуть на восьмій сходинці.
Тоттенхем пробиває дно
В листопаді "шпори" перемогли Манчестер Сіті й вийшли на першу позицію, а після перемоги в дербі над Арсеналом підопічні Жозе Моурінью зробили це вдруге. Тоді було модно говорити про камбек The Special One, про його дружбу з футболістами, про фантастичну форму Сона та Кейна – і, звісно ж, про шанси чемпіонство. Здавалося, що в особливих умовах нинішнього сезону Тоттенхем може створити сенсацію, хоча навіть Жозе відмовився від ідей про боротьбу за золото. Щодо шансів на зону ЛЧ практично кожен був впевнений – команда потрапить у топ-4.
Протягом наступних десяти матчів від цих розмов не залишилось і сліду. Тоттенхем здобув всього дві перемоги в АПЛ, одну з яких вдалося здобути над аутсайдером Шеффілдом – при цьому "шпори" програли п'ять поєдинків та тричі зіграли внічию.
Загалом, у Жозе Моурінью вже три поразки в останніх дванадцяти матчах у чемпіонаті – після аналогічного відрізку Маурісіо Почеттіно звільнили.
На цьому сумні рекорди лондонців не завершились. При Моурінью вони вдруге програли три поєдинки поспіль (один в ЛЧ і два в чемпіонаті), а три домашні поразки поспіль конкретно в АПЛ "шпори" востаннє пережили у 2012 році при Андре-Віллаш Боаші. Його вчитель – Моурінью – до вчорашнього вечора ніколи не програвав вдома двічі поспіль.
Після таких "рекордів" Тоттенхем відстав від зони ЛЧ на сім очок (хоча у них є матч у запасі). Щоправда, четвертим зараз йде Ліверпуль, який ще повинен додавати, тож по факту "шпорам" заради виходу в топ-4 необхідно орієнтуватись на Лестер, у якого більше аж на дев'ять пунктів – однак тепер команда Жозе Моурінью не п'ята у таблиці, а восьма. З огляду на такий матч проти Челсі, про Лігу чемпіонів Тоттенхему можна забути – бити топів північні лондонці не здатні.
Тепер "шпорам" необхідно хоча б за ЛЄ зачепитись. Для такого потужного складу настільки низькі очікування (навіть не результати) – це дно. Челсі не терпів таких розкладів, оперативно звільнивши Френка Лемпарда. Його звільнили не стільки за результати, скільки за купу сигналів щодо відсутності шансів на вирівнювання польоту – а у Моурінью цих сигналів ще більше. Жозе награв на відставку.
Катастрофічна безідейність Моурінью
Необхідність відставки підтверджується не тільки програшими серіями. У поточному сезоні всі команди проходять через кризові відрізки, але у Тоттенхема немає жодних проблесків надії.
Навіть під час переможного маршу "шпор" на перше місце в АПЛ аналітики застерігали від обожнювання Жозе Моурінью, адже він демонстрував максимально прості ідеї – команда відмовлялася від володіння, ставила середній блок з переходом у низький та контратакувала, опираючись на імпровізацію Кейна і Сона. Деякий час це приносило результат, але дуже швидко план Жозе перестав працювати, а нового він не вигадав. Футбол Тоттенхема з кожним матчем трансформувався із закритого стилю в понуре безідейне ніщо.
Без Кейна команда навіть перестала бити по воротах – за другий тайм проти Ліверпуля лондонці завдали всього одного удару, з Челсі було лишень три до 85-ї хвилини, а з Брайтоном "шпори" мали вісім пострілів проти шістнадцяти у "чайок". При цьому в останніх двох матчах Тоттенхем не награв навіть на один гол (0,95 xG).
Так, Жозе Моурінью залишився без Кейна, однак цей факт його не виправдовує. У команді є цілий вагон топ-виконавців, здатних робити різницю, але тренер просто не може підлаштуватись під них.
Єдиною тактичною цікавинкою Тоттенхема у поєдинку проти Челсі став перехід на схему 4-2-2-2 з персональними орієнтуваннями по Ковачічу та Жоржінью в центрі поля. Таким чином Жозе Моурінью намагався прикрити зони між лініями, в яких люблять відкриватись креативники Челсі, однак протягом матчу Маунту, Ковачічу та Хадсону-Одою вдавались ривки через центр на 30-40 метрів. Тобто, Моурінью зумів вигадати лише руйнівний варіант дій, але і він не спрацював.
В атаці ж Вінісіус і Бергвейн і близько не тягнуть на роль Кейна, якому вдається шикарно працювати у обох напівфлангах, конструюючи старт атаки. Без Харрі зник і Сон, який мав всього один дальній удар за матч. Моурінью не вирішив цієї проблеми – і навіть не намагався. Кейн і Сон у поточному сезоні вдвох створили більше голів і креативних дій, ніж увесь Тоттенхем разом узятий.
Хоча навіть з такою потужною зв'язкою "шпори" не вражали. Так, Тоттенхем конвертує в удар всього 14% володіння із семи й більше передач – це менше, ніж у Бернлі й на 1% більше, ніж у Вест Бромвіч Альбіон (двох найпростіших команд АПЛ). При цьому лондонці:
– 10-ті в АПЛ за середнім показником очікуваних голів (1,35 xG);
– 16-ті в АПЛ за очікуваними голами без ударів (своїми рухами награють на 1,14 голів за матч);
– 17-ті в АПЛ за спробами вривань у штрафний (20,5 за матч);
– 18-ті в АПЛ за середньою кількістю передач в радіус 16,5 метрів від воріт;
– склад "шпор" – п'ятий за вартістю в Англії.
Моурінью при цьому залишається вірним собі. Після матчу з Челсі він на повному серйозі звинуватив арбітра Андре Маррінера у помилці з пенальті, а саму гру назвав рівною – мовляв, її зламало саме рішення судді. При цьому португалець нагрубив журналістці, яка спитала його про відсутність Бейла – Жозе заявив, що вона не гідна відповіді на це питання. Тренер, у якого все під контролем, настільки нервовим не буде.
З такими розкладами важко знайти ігрову причину, через яку Деніел Леві не повинен звільнити Жозе Моурінью прямо зараз – мабуть, на неї тягне тільки фінал Кубка ліги, у який вийшли "шпори".
Цікаво поглянути на реакцію керівництва, адже з відставкою португальця не все так просто – Тоттенхем і так підписував його в якості бюджетного варіанту, а потім ще й зазнав шалених фінансових втрат через будівництво стадіону та подальшу пандемію. Виплатити солідну компенсацію Моурінью й підписати топ-тренера за ще більші гроші для Тоттенхема буде накладно.
З іншого боку, перебування Тоттенхема на восьмій позиції може призвести до ще більших втрат клубу. Словом, дуже цікаво поглянути, як все закрутиться.
Томас Тухель дав хороший старт
У перших двох матчах в АПЛ Томас Тухель розписав нічию з Вулверхемптоном та Бернлі, не пропустивши жодного голу, однак на ці звитяги було важко опиратись при оцінках – перед "вулвз" Томас був у команді всього кілька днів, а "бордові" просто не рівень для команд з топ-10. При цьому обидві команди грали від оборони, тож "сухі" рахунки не стали несподіванкою.
Перші висновки можна було робити тільки після Тоттенхема – і Челсі проявив себе блискуче, домінуючи від першої до останніх хвилин і знову відсвяткувавши перемогу із сухим рахунком. Таким чином, Томас Тухель став першим після Жозе Моурінью тренером Челсі, якому вдалося не пропустити жодного голу у дебютних трьох поєдинках.
Загалом, можна відначити Челсі за швидкий прогрес у якості атакувальної роботи. З Вулверхемптоном "пенсіонери" провели 9 ударів з меж штрафного (п'ять з гри), але набили всього 0,63 очікуваних голи, зігравши 0:0. З Бернлі було вже 11 ударів з меж карного майданчика при двох голах та 1,44 очікуваних голів, а з Тотнемом при 11 пострілах команда мала аж 2,39 очікуваних голів – і це у поєдинках проти дуже закритих команд.
В останніх восьми матчах при Френкі Лемпарді, наприклад, Челсі лише раз вистрибнув за межі 1,6 xG. Так, у грі проти "шпор" підопічні Томаса Тухеля проявили проблеми з реалізацією, але сама якість роботи з відкриття зон та використання простору була дуже симпатичною.
І це при тому, що Томас Тухель ще тільки приглядається до команди. У першому матчі він зіграв у схемі 3-4-2-1 з Хадсоном-Одоєм у якості латераля, Жиру на вістрі атаки та Хаверцом і Зієшом під ним, причому по ходу зустрічі команда перейшла на 4-2-3-1.
У поєдинку з Бернлі німець у атаці довірився Абрахаму, а за його спиною виросли вже Маунт і Вернер. Перед матчем Тоттенхемом коуч перегорнув центр, зігравши у 3-4-1-2 з Маунтом перед парою форвардів (Вернер + Хадсон-Одой) та Джеймсом у ролі правого латераля. Словом, Тухель шукає різні варіанти, тож не дивно, що гра лондонців при всіх чеснотах виглядає трішки сирою.
Томас Тухель дав класний результат на старті. Саме цього Роман Абрамович і хотів – оперативна відставка Френка Лемпарда призвела до повернення Челсі в гонитву за ЛЧ. Звісно ж, попереду у німця будуть і проблеми, і невдачі, але короткостроковий ефект виявився блискучим. Тухель відкрив двері в АПЛ з ноги.
Манчестер Сіті спокійно здолав Бернлі перед виїздом на Анфілд – Зінченко в епіцентрі експериментів