Вже у четвер, 29 квітня, Генріх Мхітарян у складі Роми буде протистояти своїй колишній команді у битві за фінал Ліги Європи 2020/21. Відверта розповідь екс-півзахисника Шахтаря, Борусії Д та Арсенала напередодні дуелі на Олд Траффорд – вже на "Футбол 24".
Вже 29 квітня колишній лідер Шахтаря і найкращий бомбардир УПЛ 2012/13 (25 голів) спробує зробити перший крок до свого чергового фіналу Ліги Європи. Його Рома на Олд Траффорд поміряється силами з Манчестер Юнайтед. Раніше 32-річний вірменин захищав кольори "червоних дияволів", у складі яких і виграв свій єдиний єврокубок у кар'єрі.
Двадцять четвертого травня 2017-го точний удар Мхітаряна поставив крапку в матчі Аякс – Манчестер Юнайтед. Команда Жозе Моурінью виграла Лігу Європи, перегравши амстердамців у Стокгольмі з рахунком 2:0. Генріх здобув право зіграти у ще одному фіналі ЛЄ – вже у складі Арсенала, але не зміг поїхати в Баку через політичні мотиви. Як відомо, Вірменія та Азербайджан вже тривалий час конфліктують, тому Арсенал не зміг взяти Мхітаряна на гру проти Челсі у 2019-му саме з міркувань безпеки.
Тепер же Мхітарян спробує допомогти Ромі вийти у фінал євротурніру вперше з 1991 року. Півзахисник повертається на Олд Траффорд – арену, яка була для нього рідною з 2016-го по 2018 рік. Напередодні протистояння зі своєю колишньою командою саме Мхітарян є головною персоною Роми для британських журналістів. Колеги із The Athletic поспілкувалися з екс-зіркою чемпіонату України, який у поточному сезоні забив за "вовків" 11 голів та віддав стільки ж асистів у 39-ти матчах (це вже краще, ніж за всю кампанію 2019/20).
"У Шахтарі була не база, а палац": Мхітарян розповів про розкішні умови під час виступів у Донецьку
"Я чудово почуваюся в Римі. Закоханий у це місто. У перший день, коли я тільки приїхав підписувати контракт, мене пригостили неймовірною пастою. Це стало однією з головних причин, чому я тут (посміхається – прим.). В Італії насправді фантастична кухня.
Поточний сезон особисто для мене складається доволі непогано. Це, передусім, заслуга Паулу Фонсеки, який дає мені значну свободу дій в атаці. Рома намагається грати в атакувальний футбол – такий, як колись був у моїх попередніх клубах. Зокрема, у донецькому Шахтарі та Борусії Дортмунд", – не без сентиментів пригадує Генріх етап кар'єри в Україні та Німеччині.
Озираючись назад у 2016 рік, коли вірменин вирішив приєднатися до лав Манчестер Юнайтед із Борусії Д, хавбек зізнається, що не шкодує про той перехід, хоч і провів на Олд Траффорд менше двох років. "Якщо чесно, у своєму житті я ніколи не шкодую про рішення, які прийняв. На той час в Манчестер приїхав Моурінью – тоді один з найуспішніших тренерів світу. Його кількість трофеїв вражала, тож це був абсолютно новий досвід і для мене. Було важко, але водночас я багато чому навчився.
З Моурінью я додав у грі в захисті, що допомагало команді здобувати позитивний результат, адже футбол – це не тільки атака і забиті голи. Не так важливо, хто забив чи асистував. Головне – підсумкова перемога команди. У Манчестер Юнайтед я виграв три трофеї (Кубок ліги, Суперкубок Англії та Ліга Європи 2016/17 – прим. "Футбол 24"). Вважаю, що це класний результат. Чимало гравців виступали в клубі значно довше за мене, але так нічого і не виграли".
Однак, Генріх не забув і про своїх попередніх наставників – зокрема, Юргена Клоппа і Томаса Тухеля, з якими працював у Дортмунді.
"У Борусії я зустрів Юргена Клоппа. Він був зовсім іншим, ніж той же Мірча Луческу, під керівництвом якого я виступав у Шахтарі. Клопп приязніше ставився до гравців. Він – хороший психолог і намагався дати нам більше впевненості, навіть якщо ми погано грали чи припускалися помилок. Мені це дуже допомогло, адже в той час я часто замикався в собі після невдалих матчів і ні з ким не розмовляв.
Я відчував провину за невдалий результат і звинувачував себе в тому, що мої помилки не дозволили команді виграти. Але Клопп пояснив, що у футбол грає вся команда – 11 гравців, які і визначають підсумок гри. Від помилок ніхто не застрахований, це невід'ємна частина життя. Завдяки Юргену я зумів позбутися тиску і почав позитивніше ставитися до життя.
Тухель був зовсім іншим. Він також був доброзичливим, але вимагав значно більше і був просто схиблений на тактиці. Томас точно знав, чого він від нас хоче і що під час гри повинен робити кожен футболіст", – підсумовує вірменин спогади про Німеччину.
Саме після сезону з Тухелем Мхітарян перебрався до Манчестер Юнайтед, який якраз очолив Жозе Моурінью. "У мене там залишилося багато друзів – Де Хеа, Погба, Мата, Рашфорд. Ми часто листуємося. Не кажу, що кожного дня чи щотижня, але коли є можливість, ми спілкуємось. Завжди знайдеться привід привітати один одного.
Що мене дивує досі – регулярна критика гравців Манчестер Юнайтед. Особливо тоді, коли вона безпідставна. Того ж Погба просто знищували за його зачіски, але, вибачте, хіба це якось стосується футболу? Його зовнішність – це абсолютно його справа. Якщо він грає погано – інша справа, будь ласка, критикуйте, але ж не за це. Вважаю, що це абсурд. Щоб критикувати, потрібно потрапити в команду і побачити, як хто працює.
Не думаю, що протистояння з МЮ кардинально відрізнятиметься від дуелі з Шахтарем у 1/8 фіналу. Маю на увазі, у психологічному плані. Я був радий побачити своїх друзів і людей, які досі працюють в клубі".
Степаненко пригадав, як насміхався з амбіцій Мхітаряна
Якщо ж "джалороссі" вдасться пройти МЮ та пробитися у фінал євротурніру вперше за 30 років (у що наразі мало хто вірить), то суперником команди Паулу Фонсеки може стати Арсенал – ще одна колишня команда вірменина. У півфіналі "каноніри" протистоятимуть Вільяреалу, який очолює екс-наставник Арсенала та Мхітаряна Унаї Емері – яку ж іронію долі дарують ці півфінали Ліги Європи!
"З Емері мені було досить важко. Я мало грав і переважно сидів на лавці, що мені ніколи не подобалося. Емері по-іншому бачив футбол і віддавав перевагу іншим виконавцям. Мені дуже шкода, що Венгер покинув Арсенал через півроку після мого переходу. То був класний час. Арсен давав нам свободу і завжди казав, щоб ми грали в атакувальний футбол. Він завжди хотів володіти м'ячем. Шкода, що влітку 2018-го Венгер пішов. З приходом Емері моє становище змінилося.
Зараз я працюю з Паулу Фонсекою. Він трохи схожий на Тухеля, адже намагається знайти кожному футболісту оптимальне місце на полі. Крім того, він дає нам змогу насолоджуватися грою. Рома – єдина команда Італії, яка продовжує боротьбу в єврокубках. Три гри відділяють нас від трофею та путівки в Лігу чемпіонів. Команда це усвідомлює і всі готові битися.
У своїй кар'єрі я працював з найкращими тренерами. Дізнався багато нового не лише про футбол, а й про життя. Навіть під час зустрічей, які ми проводили, коли аналізували наші ігри чи суперників, завжди був час на щось інше, нефутбольне. Зараз, коли мені вже 32 роки, я все ще хочу вчитися, бо хочу знати багато речей як про футбол, так і про життя загалом.
Мій тато помер від раку, коли йому було 33. Саме це надихнуло мене стати футболістом і продовжити той шлях, який не зумів закінчити батько. Я завжди мріяв виступати в Європі і радий, що ця мрія здійснилася. Німеччина, Англія, Італія – я щасливий, що зумів пограти у таких сильних чемпіонатах. Єдине, що хотів би бачити тут більше футболістів з Вірменії, адже не хочу бути єдиним представником своєї країни у топ-клубах Європи", – завершив Мхітарян свою розповідь.
Зауважимо, поєдинок Манчестер Юнайтед – Рома стартує 29 квітня о 22:00 за Києвом. Це буде 8-ма зустріч в історії протистоянь цих клубів. Наразі суттєва перевага на боці "дияволів" – 1 поразка, 1 нічия та 5 перемог, серед яких знаменитий розгром 7:1 у Лізі чемпіонів 2006/07.