Сергій Тищенко анонсує близьку розв'язку у співпраці Шахтаря зі своїм капітаном.
Контракт Тараса Степаненка зі Шахтарем діє до кінця поточного сезону. Вже першого січня він стає незахищеним. Будь-який клуб може підписати із досвідченим опорником угоду безкоштовно з опцією, що вона набере чинності влітку.
Після матчу ЛЧ проти Порту Степаненко сказав журналістам, що не має визначеності щодо свого майбутнього. У нього ще ніколи не залишався такий короткий термін контракту з клубом. Про нову угоду з ним ніхто не говорив.
Чому Шахтар повинен продовжити контракт
Заяву після матчу з Порту я розцінюю, як тиск на клуб. Степаненко показав, що він готовий до співпраці, далі – справа за керівниками клубу.
Я розумію, що влітку Тарасові виповниться 35 років. Але якщо людина має хороші гени від народження, слідкує за собою, правильно харчується, то у паспорт дивитися не потрібно. Ніякого спаду у його грі немає. Ніколи не спадало на думку під час матчів, що він не встигає чи фізично вже не "тягне". Рівень гри Степаненка в опорній зоні залишається одним із найкращих в УПЛ. Зараз із ним може позмагатися хіба що молодий Володимир Бражко з Динамо. Роки беруть своє, але якщо гравець тримає високий рівень, то які проблеми?
Свого часу В'ячеслав Шевчук грав у Шахтарі до 37 років. Причому у такому поважному віці був ще й основним гравцем збірної. Людина відчувала жагу до футболу, не маючи ніяких проблем із фізикою. Шахтар підписував із Шевчуком контракт на рік. Кожного сезону дивилися на подальшу перспективу. У випадку зі Степаненком може бути застосована аналогічна опція. Поки Тарас може грати на серйозному рівні та не має травм, із ним підписують контракт на сезон. Таким чином клуб надає мотивацію провести кампанію на високому рівні, щоб потім отримати наступну угоду.
Якщо ми беремо суто за ігровими якостями, то прямої заміни для Степаненка у Шахтарі зараз немає. Якщо його втратити, це може мати дуже серйозні наслідки.
Головним кандидатом на заміну вважається... вихованець Динамо Єгор Назарина. Уродженець Прилук не зміг затриматися у Києві. Транзитом через Дніпро, Антверпен, Карпати та Зорю опинився у Шахтарі. За своєю манерою гри Єгор суттєво відрізняється від Степаненка. Назарина краще грає з м'ячем. Він ближчий до легендарного опорника Барселони та збірної Іспанії Серхіо Бускетса. Може обігратися з партнерами, починати атаки, віддати пас. А ось у грі на руйнування не все так добре. У Шахтарі вистачає виконавців, які вміють грати на роялі, потрібні ті, хто цей рояль носитиме. Якщо змінювати Степаненка на Назарину, доведеться перебудовувати гру команди в середині поля.
Весною взяли Деніла Кастільйо. Еквадорця підписували ще при Йовічевічу. Завдяки вдалому трансферу Кевіна Келсі вирішили далі шукати таланти у Латинській Америці, враховуючи, що у Бразилії та Аргентині гравці коштують дуже дорого, а на стороні можна знайти в рази дешевше. Плюс – такі не боятимуться їхати в Україну.
Кастільйо – кіт у мішку, бо грав він дуже мало. Ніякого враження по цьому гравцеві скласти наразі не можна. Це – далекий запасний. У поточному сезоні на його рахунку 41 хвилина та 6 поєдинків. Має статися неймовірний прогрес, щоб він за пів року зміг стати основним футболістом Шахтаря. Денілу тільки 19 років. Не факт, що він вже подолав головну проблему – перехід із молодіжного у дорослий футбол. Не факт взагалі, що Маріно Пушіч буде на нього розраховувати у майбутньому. Боснійський тренер його не запрошував.
Величезні сподівання подавав Євген Янович. Це гравець 2005 року народження. Шикарні антропометричні якості від природи. Уродженець Харкова дуже добре себе показував на юнацькому рівні. Був капітаном збірної свого віку. Після початку великої війни опинився у Динамо Загреб, але там офіційно так і не був заявлений. Повернувся до Шахтаря і почав втрачати позиції. Зараз – неосновний футболіст у юнацькій команді Олексія Бєліка. У збірну U-19 не викликається. Ніякої мови про першу команду бути не може.
Я веду до того, що Шахтар не має притомної альтернативи Степаненку. Потрібно виходити на трансферний ринок. У нинішніх умовах підписати якісного гравця вкрай проблематично. Краще вже гроші використовувати на посилення атакувальних позицій, де футболісти коштують дуже дорого.
Чому Шахтар не повинен продовжити контракт
Головна відмінність Шахтаря від Динамо полягає у тому, що "гірники" не чекають кризи, а намагаються діяти на випередження. Немає сенсу чекати, поки 34-річний футболіст остаточно здасть, краще піти на перебудову самому.
Восени до команди прийшов новий тренер. Першу частину сезону Пушіч подолав на старому багажі. Не було ніяких кардинальних тактичних чи кадрових рішень. Зараз, взимку, буде майже місяць для змін. За цей час новий наставник зможе змінювати, реформувати команду, награвати нові тактичні рішення. Якщо Маріно прийшов на тривалий термін, то краще перебудовувати колектив відразу. Для чого залежати від 34-річного півзахисника? Можуть бути травми. У Тараса – своя історія проблем із коліном. Може трапитися спад. Навіщо ходити по тонкій кризі?
Судакова у Європі ніхто не запитуватиме, чого він хоче – що впливає на цінник українського феномена?
Якщо немає справжнього руйнівника, можна просто перебудувати гру команди в середині поля. Вибір футболістів там немалий. Зараз Судаков сідає нижче і починає атаки. Можливо, реальним є одночасне поєднання на полі трійки молодих гравців – Судаков, Бондаренко, Криськів, надавши їм повноваження у руйнуванні. Чудові якості від природи має Бондаренко. Артем добре бачить поле, бореться за м'яч. Можна з нього зліпити більш різностороннього опорника, ніж Степаненко.
Думаю, що Пушіч приходив під певні зобов'язання. Йому обіцяли купити пару футболістів чи провести трансферну кампанію "під себе". Якщо Маріно дійсно хоче грати у яскравий футбол, то позиція опорника стає ключовою. Тут має бути виконавець сучасного типу. Ймовірно, вже існують якісь напрацювання в цьому плані. Наприклад, хтось із Нідерландів, де донедавна працював Пушіч.
Родина Степаненка після вторгнення російських окупантів опинилася в Іспанії. Це їхнє законне право – дбати про свою безпеку під час війни. Як багатодітний батько, Тарас має всі підстави легально виїхати до них. Для будь-якого чоловіка перебувати поряд зі своєю родиною і бачити, як ростуть діти, дуже важливо. Життя на Шахтарі не завершується.
Поки є сили, Степаненко може пограти рік-два чи навіть більше за кордоном. В Іспанії з його ігровим профілем буде важко на щось претендувати. Провідні клуби Туреччини, Угорщини, Польщі – все дуже реально. Якщо є хороше лобі, можна навіть подумати про щось серйозніше, як от команди з другої частини турнірної таблиці топових чемпіонатів. Для Степаненка кожні пів року важливі. Якщо у нього є такий шанс перейти у хорошу команду, то потрібно відпускати. Він заслужив за стільки років, до того ж має хорошу міжнародну репутацію.