"Футбол 24" аналізує здобутки 12 клубів української еліти в "осінній" частині сезону 2019/20.
До відновлення чемпіонату України (базовий день 19-го туру – 22 лютого) залишилося менше двох місяців. Зважаючи на новорічні та різдвяні свята, певна частина цього часу пролетить дуже швидко. Дехто вже оголошує про перші трансферні рішення (хоча період заявки новачків розпочнеться пізніше – 29 січня і завершиться 28 лютого), а ми пригадаємо, чим команди запам’яталися в першій частині чемпіонату.
1. Шахтар (50)
Під керівництвом нового тренера – португальця Луїша Каштру – "гірники" показали другий результат в історії чемпіонату України, вигравши 11 матчів зі старту поспіль (м’ячі 30-6). Більш тривалу серію Шахтар здобув сімома сезонами раніше – за часів Мірчі Луческу (15 перемог у 15-ти матчах).
Першу частину сезону донецький клуб завершив, маючи 50 очок із 54 можливих – 92,59%. Наразі це найкращий результат в історії УПЛ на першому етапі за двоетапної системи проведення чемпіонату. Але не забуваймо, що попереду ще чотири тури.
Якщо "гірники" виграють ці чотири матчі, старий рекорд (90,9% очок на першому етапі, сезон 2016/17) не втримається. Одна нічия та три перемоги – відбудеться повторення рекорду. Більше однієї помилки в чотирьох турах – рекорду не буде.
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1530 хвилин – Андрій Пятов, 1428 – Ісмаїлі, 1254 – Тарас Степаненко, 1237 – Жуніор Мораєс, 1147 – Сергій Кривцов, 1144 – Тайсон, 1127 – Микола Матвієнко, 1016 – Алан Патрік, 998 – Марлос, 928 – Тете, 917 – Додо.
2. Динамо (36)
Кияни показали свій найгірший результат у відсотках набраних очок (66,67%) за чотири чемпіонати, які проводяться двоетапною схемою. У сезоні 2016/17 на першому етапі Динамо мало 69,7%, у сезоні 2017/18 – 68,2%, у сезоні 2018/19 – 75,8%. Зазвичай кияни набагато краще проводять саме другий етап, що трохи дивно, адже там сила суперників у середньому вища.
Можливо, так буде і цього разу. Та й статистику першого етапу за чотири тури, що залишилися, "динамівці" після зимових зборів також можуть покращити. Але посперечатися за пряму перепустку до Ліги чемпіонів, право на яку надає чемпіонський титул, вже навряд чи вийде. Скоріше, доведеться вести боротьбу за місце в кваліфікації Ліги чемпіонів з іншими конкурентами – Зорею, Десною та Олександрією.
Новачок Динамо ставав чемпіоном і зганьбив Ракицького в Росії – тепер Беніто допомагатиме Циганкову
Збій у системі чи частина системи – таке пониження амбіцій Динамо? Відповідь на це запитання може дати лише час. А ми констатуємо, що вперше з весни 2014 року в столичному клубі довелося міняти тренера під час сезону.
Про всяк випадок: три тренери за один цикл востаннє очолювали Динамо в сезоні 2010/11. Щоправда, Олег Лужний – у ролі виконувача обов’язків.
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1469 хвилин – Віктор Циганков, 1237 – Віталій Миколенко, 1190 – Олександр Караваєв, 1145 – Сергій Сидорчук, 1144 – Артем Шабанов, 1079 – Тамаш Кадар, 1036 – Віталій Буяльський, 952 – Карлос Де Пена, 947 – Томаш Кендзьора, 900 – Георгій Бущан, 864 – Артем Бєсєдін.
3. Зоря (34)
Це найкращий виступ луганської команди при двоетапній системі проведення чемпіонату України. Вихованець німецької тренерської школи, яка надає не лише посвідчення про її завершення, а ще й багато чого корисного, Віктор Скрипник зумів за дуже короткий термін показати свою майстерність.
Звичайно, основу команди ще раніше заклав Юрій Вернидуб, але в попередніх трьох сезонах Зоря на першому етапі чемпіонату набирала 60,6%, 50% та 48,5% очок відповідно. Наразі команда має 62,96% очок. Причому Зоря – одна з наймолодших в УПЛ у цьому сезоні (середній вік – 24,9 роки).
Луганські футболісти ділять 2-3 місця за довжиною безпрограшної серії в нинішньому чемпіонаті (по сім матчів) з Динамо і поступаються лише Шахтарю (18). Це перший з сезону 2016/17 шанс для Зорі пробитися у Лігу чемпіонів. Різниця з киянами – мізерна, але все вирішиться у 2020-му. Пам’ятаємо, як три роки тому на зимову перерву команди пішли за триочкової переваги Динамо, а навесні вона не скоротилася, а, навпаки, збільшилася до 13 очок.
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1530 хвилин – Микита Шевченко, 1501 – Дмитро Іванісеня, 1492 – Владислав Кочергін, 1447 – Богдан Михайліченко, 1371 – Владлен Юрченко, 1330 – Олександр Тимчик, 1166 – Євген Чеберко, 1164 – Богдан Лєднєв, 1143 – Джоель Абу Ханна, 993 – Владислав Кабаєв, 942 – Назарій Русин.
4. Десна (33)
Чернігівці проводять найкращий сезон у своїй історії і цілком реально можуть здобути право виступати в Лізі Європи (або навіть у кваліфікації Ліги чемпіонів). Щоправда, в такому випадку навряд чи інспекція УЄФА дозволить проводити домашні матчі на чернігівському стадіоні імені Юрія Гагаріна, зважаючи на одну непрацюючу трибуну. Але це вже деталі. Багато наших клубів у єврокубках виступають не на своїх стадіонах – Олександрія, Маріуполь.
Олександр Рябоконь, який працював на чолі Десни, коли команда ще переживала дуже скрутні часи в Другій лізі і мала гроші або на виплату частини боргів із зарплатні, або на один простенький виїзний тренувальний збір, зумів вивести її на топ-рівень та зліпити дуже міцний колектив. Середній вік гравців — найбільший у нинішній УПЛ (28,2 роки), досвіду вистачає на всіх, але й бажання та вміння проявити себе – також. Це добре відчули на собі не тільки аутсайдери, але й Динамо (перемога Десни 2:1) та Олександрія (3:0, 2:0).
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1620 хвилин – Максим Імереков, Денис Фаворов, 1608 – Владислав Огіря, 1530 – Андрій Гітченко, 1440 – Євген Паст, 1392 – Андрій Мостовий, 1371 – Артем Фаворов, 1193 – Олександр Філіппов, 1189 – Владислав Калітвінцев, 1012 – Єгор Картушов, 867 – Андрій Богданов.
5. Олександрія (33)
Володимир Шаран продовжує удосконалювати свою команду. Два роки тому Олександрія виявилася неготовою до виступів на два фронти – в чемпіонаті України та кваліфікації Ліги Європи. В УПЛ стався провал, і команда не зуміла потрапити за підсумками першого етапу в топ-6.
Тому минулого сезону олександрійці настільки зосередилися саме на чемпіонаті України, що навіть відмовилися боротись за Кубок України і відправили до Одеси молодіжний склад. Але ця зосередженість принесла Шарану та його команді перші в історії бронзові нагороди. З ними – перепустку одразу до групової стадії Ліги Європи.
А цього сезону Олександрія взагалі відмовилася від жертв, зумівши пристойно посилити склад. Вистачило і на яскраві матчі з клубами Німеччини, Франції та Бельгії в ЛЄ, і на непоганий виступ у чемпіонаті України. Незважаючи на деякі провали (наприклад, дві поразки від Десни – прямого конкурента). Ще й у Кубку України команда Шарана пройшла до чвертьфіналу і може навіть замахнутися на головний трофей.
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1619 хвилин – Дмитро Гречишкін, 1424 – Валерій Лучкевич, 1353 – Юрій Паньків, 1335 – Максим Третьяков, 1307 – Денис Мірошніченко, 1215 – Каспарс Дубра, 1058 – Євген Банада, 991 – Кирило Ковалець, 945 – Павло Пашаєв, 872 – Денис Безбородько, 856 – Владислав Бабогло.
6. Маріуполь (22)
Влітку команди, яка повторила найбільший успіх в історії маріупольського футболу (4-те місце), майже не стало. Троє футболістів повернулися до Шахтаря, двоє поїхали в Угорщину, один – у Словаччину. З цих шести п’ятеро були ключовими гравцями, а на їхнє місце Шахтар відправив чотирьох представників молодіжного складу, жоден з яких на рівні УПЛ ще не грав.
Олександру Бабичу довелося знову ліпити новий колектив з молодих гравців (середній вік команди – 24,8 роки) і вчити дебютантів дорослому футболу буквально на ходу, а тому стабільності бракувало. До того ж з’явилася дуже серйозна проблема – травмувався єдиний центральний нападник, що залишився у складі (Руслан Фомін).
Після невдалих спроб знайти йому заміну серед півзахисників тренерський штаб вирішив розібратися з проблемою завдяки тактичній перебудові. І перейшов на непопулярну в Україні (але дуже популярну в Італії) схему гри з трьома захисниками і трьома гравцями в лінії атаки.
Шахтар – як Челсі, Динамо – як Лестер, а Карпати – Борусія Д: тактичні схеми всіх клубів УПЛ
Вийшло непогано, адже на зимову перерву Маріуполь пішов на 6-му місці в турнірній таблиці. Якщо все так і залишиться, Бабич стане єдиним тренером в Україні, який чотири рази виводив свої команди до топ-6 за двоетапної системи проведення чемпіонату. Одного разу він робив це з Чорноморцем, двічі – з Маріуполем.
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1533 хвилини – Дмитро Мишньов, 1381 – Сергій Чоботенко, 1327 – Владислав Вакула, 1252 – В’ячеслав Чурко, 1221 – Ігор Кирюханцев, 1178 – Валерій Федорчук, 1080 – Євген Гальчук, 983 – Сергій Яворський, 928 – Дава, 880 – Олексій Биков, 838 – Максим Чех.
7. Колос (20)
Ковалівка – найменший населений пункт, представлений в елітному дивізіоні українського футболу за всі часи. Населення цього села Київської області – близько 1 600 мешканців. Раніше рекорд належав Шепетівці, населення якої за останніми даними – 41 599 осіб. Трохи більше – в Охтирці (48 509).
Але якогось пієтету щодо інших команда Руслана Костишина не відчувала і час від часу боляче била суперників. Хоча зміни у складі порівняно із минулим сезоном, який Колос провів у Першій лізі, відбулися не дуже серйозні. Інша справа, що майже всі новачки посилили колектив, а у листопаді з’явився ще й потужний легіонер – ісландець Арні Вільх'яльмссон, який навесні яскраво зіграв у Чорноморці. У чотирьох матчах за Колос він встиг забити три м’ячі.
Схоже, лише виходом до Прем’єр-ліги амбіції ковалівців не обмежуються...
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1514 хвилин – Вадим Мілько, 1293 – Вадим Парамонов, 1208 – Олексій Зозуля, 1126 – Максим Максименко, 1125 – Олександр Чорноморець, 1080 – Євген Волинець, 906 – Олег Ільїн, 897 – Павло Оріховський, 889 – Володимир Лисенко, 833 – Владислав Нехтій, 798 – Євген Морозко.
8. СК Дніпро-1 (18)
На відміну від Колоса, дніпряни про свої амбіції заявляли дуже голосно, за два сезони проскочивши Другу та Першу ліги, майже не відчуваючи спротиву. Але в УПЛ хода команди Дмитра Михайленка стала не такою потужною, адже тут суперники були іншого калібру. Більше того – СК Дніпро-1 видав першу в цьому чемпіонаті серію з п’яти поспіль поразок, а також вибув з розіграшу Кубка України, програвши Інгульцю (Перша ліга).
Зупинити падіння вдалося лише на початку листопада, але від п’ятірки найкращих команд дніпряни дуже сильно відстали. Цієї зими тренерський штаб проведе серйозне оновлення складу. Вже пішли гравці, які не виправдали сподівань, є перші новачки, будуть й інші. Інвестор налаштований рішуче, хоча й розуміє, що наступного сезону СК Дніпро-1 ні за яких обставин не зможе дебютувати в Лізі Європи. Адже клуб існує менше трьох років, а правила УЄФА порушувати складніше, ніж правила УАФ.
Тобто, у тренерів є ще півроку на стабілізацію гри та складу (в ньому зараз переважають або ветерани, або молоді гравці; дуже мало футболістів середнього віку), а вже з літа 2020-го СК Дніпро-1 має розгорнути боротьбу за місце в єврокубках.
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1530 хвилин – Сергій Логінов, 1393 – Ігор Когут, 1192 – Олександр Назаренко, 1175 – Максим Лопирьонок, 1170 – Валерій Юрчук, 943 – Сергій Кравченко, 931 – Олексій Чичиков, 926 – Владислав Шаповал, 921 – Владислав Супряга, 910 – Олександр Сафронов, 901 – Володимир Польовий.
9. Олімпік (18)
Експеримент, на який згодилось керівництво Олімпіка із запрошенням на тренерський місток бразильця Жуліо Сезара, завершився після чотирьох турів, в яких команда зазнала чотирьох поразок. Скоріше, це був навіть не експеримент, а авантюра, адже екс-футболіст Реала у своїй тренерській кар’єрі встиг лише трохи попрацювати з іспанським аматорським клубом на початку 2019 року.
Дива не сталося, Олімпік не виглядав серйозною командою (поразки від дебютантів УПЛ – СК Дніпро-1 та Колоса, потім від Олександрії та Карпат), новачки команди або не відповідали вимогам Прем’єр-ліги, або не розуміли, що і як їм робити. Перше очко команда взяла під керівництвом тимчасового керманича Ігоря Климовського, а потім з’явився тренер зовсім іншого калібру – Вісенте Гомес.
От іспанцю, який свого часу очолював молодіжні команди Динамо та допомагав Сергію Реброву в першій команді, вдалося швиденько перетворити Олімпік на потужну бойову одиницю. Під його керівництвом донецький клуб здобув п’ять перемог і набрав 17 очок в 13-ти турах.
Олімпік зумів видати серію з п’яти матчів поспіль без поразок (у тому числі три перемоги поспіль), але ближче до зимових канікул не втримав темп і програв Динамо, Шахтарю та Маріуполю.
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1448 хвилин – Сергій Політило, 1417 – Дмитро Гришко, 1359 – Євген Цимбалюк, 1282 – Максим Тейшейра, 1047 – Павло Ксьонз, 994 – Євген Пасіч, 990 – Володимир Кринський, 846 – Матар Дійє, 806 – Тарас Завійський, 777 – Роман Вантух, 753 – Павло Лук’янчук.
10. Львів (15)
На початку сезону львівському клубу вдалося отримати перші (і поки що єдині) дивіденди від бразильської експансії: за 600 тисяч євро до португальського Гімараєша вирушив найкращий бомбардир Бруно. Але саме цієї осені поширилися чутки, що керівництво Львова начебто розчарувалося в бразильському проекті і зменшило фінансування.
Для прогресу молоді бразильці потребують грамотного тренера, який зміг би розібратися з талантами легіонерів. Здавалося, саме таким був Юрій Бакалов, але з ним розпрощалися ще минулого сезону. І після цього розпочався пошук нового керманича.
Богдан Блавацький перестав влаштовувати керівництво після шести турів (дві перемоги). На його місце прибув – і це зовсім складно зрозуміти – Володимир Мазяр, який здобув лише дві нічиї в шести іграх. Найкраще відпрацював Єгіше Мелікян (дві перемоги та нічия в шести матчах), але його спроможність вправно керувати бразильським проектом ми ще не встигли оцінити.
Можна точно сказати, що Львів отримав найбільше 11-метрових у свої ворота – дев’ять. У середньому – один пенальті на два матчі. Щоправда, забили "містянам" лише шість (66,7%). Друге місце в цьому рейтингу – у Колоса (вісім ударів, шість забито).
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1620 хвилин – Сергій Борзенко, 1442 – Антон Братков, 1241 – Мартан, 1204 – Пернамбуко, 1139 – Богдан Сарнавський, 1136 – Сабіно, 1086 – Шина, 1023 – Ігор Гончар, 987 – Ренан, 931 – Педро, 887 – Владислав Приймак.
11. Ворскла (14)
З 31 серпня по 23 листопада футболісти Ворскли не могли перемогти. Деякий час це був антирекорд нинішнього сезону, але 30 листопада підопічним Юрія Максимова, який двома тижнями раніше замінив Віталія Косовського на тренерському містку, вдалося здобути перемогу над Колосом (1:0). П’ять останніх матчів цієї серії Ворскла програла із загальним рахунком 0:10, а загалом в 10-ти матчах без перемог набрала лише одне очко (м’ячі 2:23).
Загалом Косовського важко назвати спеціалістом, якому вдалося замінити Василя Сачка. Під його керівництвом Ворскла виграла лише п’ять матчів чемпіонату України з 24-х (10 – в минулому сезоні, 14 – у нинішньому). У того ж Сачка, який пішов навесні 2019-го, в сезоні 2018/19 було дев’ять перемог у 22-х матчах. І це вважалося невдачею.
Втім, Ворскла переживає складний період змін у менеджменті та пошуках нової філософії клубу. Будь-якому тренеру було б складно, а недосвідченому Косовському – тим більше. На зимову перерву полтавчани пішли, маючи найменшу кількість забитих м’ячів та найбільшу кількість пропущених.
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1530 хвилин – Володимир Чеснаков, 1436 – Ігор Пердута, 1053 – Олександр Ткаченко, 1041 – Луїзао, 996 – Денис Васін, 993 – Юрій Коломоєць, 968 – Артем Габелок, 951 – Тодор Петровіч, 920 – Євген Мартиненко, 905 – Артур, 956 – Ібрахім Кане.
12. Карпати (11)
Безвиграшна серія команди – 11 матчів, яка розпочалася ще 20 вересня і до цього часу не закінчилася. З того моменту колектив Романа Санжара вісім разів програв і тричі зіграв унічию. Загальний рахунок цих 11-ти турів – 9:24.
Власне, під керівництвом Санжара карпатівці здобули лише одну перемогу – в першому ж матчі. Стільки ж – під керівництвом Олександра Чижевського, але в шести матчах (ще дві нічиї). За відсотком набраних очок Санжар (16,67%) поступається Чижевському (27,78%), а команда, середній вік якої найменший в УПЛ (22,9 роки), вже намацала дно турнірної таблиці.
Логіка цієї тренерської заміни ніяк не може себе проявити, але це, на жаль, фірмовий почерк галицького клубу останніх років. Мабуть, варто нагадати, що востаннє Карпати залишали елітний дивізіон у 2004 році.
Тоді, до речі, у Львові також активно міняли тренерів: у 2002-04 роках – Мирон Маркевич, Володимир Журавчак, Лев Броварський, Валентин Ходукін, Іван Голац, знову Маркевич, Юрій Дячук-Ставицький...
Топ-11 гравців за кількістю ігрового часу: 1511 хвилин – Марвін Мартінс, 1384 – Сергій Вакуленко, 1338 – Дмитро Кльоц, 1327 – Владислав Дубінчак, 1170 – Тім Халль, 1142 – Франціско Ді Франко, 975 – Єгор Назарина, 900 – Роман Підківка, 880 – Олексій Гуцуляк, 796 – Дженнінгс, 734 – Крістіан Понде.
Андрій Кудирко, спеціально для Футбол 24