Шахтар переміг Динамо не лише за рахунком, а й деякими вагомими статистичними показниками. Водночас команда Хацкевича показала, що вміє не лише оборонятись проти лідера УПЛ і встановила свої досягнення.
Чому перемога Фонсеки справедлива
"Футбол 24" проаналізував статистичні дані центрального матчу 14-го туру чемпіонату України Шахтар – Динамо. За очікуваними голами xG 2,17 – 0,89 (дані Wyscout), тобто якість і гострота моментів господарів переважили і фактично повністю знайшли своє відображення у підсумковому рахунку. За даними відомого статистичного порталу, "гірняки" свою першу за 17 місяців перемогу над динамівцями в УПЛ заслужили. З іншого боку тут не враховані змарновані Вербічем 2 супермоменти для удару (коли міг замикати простріл перед порожніми воротами і подарував Пятову м'яч при виході 1 на 1 з воротарем), але це вже питання до словенця, який з двох інших епізодів також не зумів витягнути максимум.
Якщо забитий Шапаренком м'яч оцінили у 0,2 очікуваного гола (тобто у подібних ситуаціях снаряд залітає у ціль раз на 5 випадків – так мало через максимальну протидію удару від захисників), і це був максимум киян, то моменти господарів були якіснішими. Гол Жуніора Мораєса у порожні ворота оцінили в 0,91 xG, що навіть вище, ніж ймовірність забити з пенальті. Ще один момент екс-форварда Динамо потягнув на 0,47 очікуваного гола.
А ось красень-гол Коваленка мовою цифр можна охрестити випадковістю (такі удари не стають результативними навіть раз на 5 ударів). Навіть в Ісмаїлі та Алана Патріка були кращі моменти забити. Тож просто відзначаємо спалах майстерності 22-річного українського півзахисника. який приніс перемогу на останніх секундах. Не дивно, що Коваленко відреагував у стилі Мессі на свій постріл.
Кияни наблизили Шахтар на смертельну дистанцію, але погіршили йому статистику
Команда Фонсеки встановила рекорд сезону і значно покращила показник останніх Класичних у ще одному критично важливому моменті. Донеччани в Харкові завдавали удари в середньому з відстані 16,26 м. Для порівняння по сезону в Шахтаря відчутно гірші цифри (18,84 м), як і у двох попередніх дербі з Динамо. У Суперкубку середня відстань ударів "гірників" була на рівні 23,64 м, у першому колі в Києві – 19,44 м.
Бюджет Шахтаря майже вдвічі більший, ніж у Динамо, – ТаТоТаке
З іншого боку можна помітити і регрес чинних чемпіонів. Якщо в середньому за сезон 2018/19 Шахтар пробиває понад 15 разів з влучністю 38,9%, то в суботу суперник дозволив лише 11 пострілів, а приціл збився на 11,63%. Без Тайсона і Марлоса – 0 ударів у площину воріт за перші 45 хвилин. З Тайсоном – 3 прицільні удари і майже максимальна реалізація за такий же проміжок часу по перерві. Як "Футбол 24" і прогнозував, надважливим став фінішний ривок гравця і лікарів, які почаклували над його значно швидшим відновленням.
Рекорди Динамо Хацкевича і зміна ролей
Кияни нарешті зіграли у футбол, гідний свого імені. Це було видно і неозброєним оком, а цифри тільки підверджують. Динамо перевершило показник влучності своїх ударів (4 з 10 у площину, що дало 40% проти 37,9% в середньому за сезон) а завдало мінімально менше (зазвичай 11,48 удару за гру). Приріст загальної кількості пострілів порівняно з тими ж непростими єврокубковими і "класичними" матчами, де в центрі переважно виходили Гармаш і Сидорчук, також стабільний: проти Шахтаря 10 (раніше було 8 і 9), а з Яблонцем (5), Ренном (8), Аяксом (9 на виїзді і 6 вдома) і Славією (6 на виїзді) менше. Шапаренко нарешті отримав шанс у серйозному матчі та старався, як міг.
Микола доклався до рекорду сезону за конверсією атак. Ударами динамівців завершувались 5 із 17 позиційних атак, а це 29,41% (при середньому за сезон результаті у 17,1%). У попередніх двох матчах з Шахтарем кияни провели 12 і 13 позиційних наступів – показник росте з кожною грою, як і відсоток доведення їх до логічного завершення (16,67% і 23,08%).
Ключовий момент полягав у зміні гравців і тактики. Динамо краще доводило до пуття свої позиційні атаки (29,41% завершувались ударами проти 25,81 у суперника), тоді як Шахтар ефективніше контратакував (33,33% проти 20%) – команди ніби помінялись ролями. Коли кияни більше грали на контрах (4 позиційні атаки за перший тайм), у суперника практично не було шансів – 0 прицільних ударів. Коли ж число масованих атак зросло до 13, пропустили 2 та залишились у меншості. Команда Хацкевича дозволила опоненту вдвічі частіше доводити позиційні атаки до удару, ніж це було у виграному матчі першого кола.
Величезна різниця була в одному
Утім не обійдеш увагою дві заміни Фонсеки. Вольову перемогу принесли ті, що вийшли з лавки. Тайсон віддав асист на 0,91 очікуваного гола, фактично зробивши все сам (міг там і сам забивати, але вибрав ще кращий варіант). Коваленко видав рідкісний за точністю удар. Не можна не відзначити і стабілізаційний вихід Матвієнка замість Ракицького – за останні півгодини в гостей відчутно зменшилась гострота і кількість швидких атак. В активі запасних Шахтаря гол плюс пас, а у київських резервістів удвічі більше браку і нульова ефективність дій. Це найбільша різниця між командами, яка вплинула на результат. Не дивно, що зі своїми замінами Хацкевич так тягнув...
Попри поразку Динамо залишило й позитивний слід у цьому Класичному. Особливо добре себе проявив трикутник центральних півзахисників (Шепелєв із 93% точності пасу, Буяльський із 98%, Шапаренко із 79%, найкращий за цим показником з групи атакувальних гравців, крім Сідклея з 80%) – тут кияни на 15% перевершили суперника у виграних єдиноборствах і майже вдвічі перестріляли за ударами (5:3). Загалом Динамо виграло боротьбу в обороні та атаці (навіть відсоток вдалих обведень більший), зате Шахтар був кращий у точності пасу, кількості гострих передач та отримав ледь не вдвічі більше можливостей для дій у чужому штрафному.