Ольга Любушкіна – про сенсаційного новачка ПСЖ, який вчинив на ЧС-2022 (і не тільки) справжній фурор.
Рандаль Коло Муані народився в передмісті Парижа – Бонді. У цьому містечку виріс Кіліан Мбаппе, Жонатан Іконе та Вільям Саліба. Втім, французький нападник не любить, коли його називають "дитям Бонді", оскільки його дитинство проминуло в іншому місті – Вільпенті, яке теж розташоване на околицях столиці Франції.
У 2018 році Кіліан Мбаппе вже грав на чемпіонаті світу, а Коло Муані в той час ще перебував у низах французького чемпіонату – в третьому дивізіоні. Наполегливість Рандаля дозволила йому швидко піднятися до учасника ЧС і номінації на Золотий м’яч, але шлях його був складним.
Хвороба, яка могла стати на заваді кар’єри, принесла страждання
Перші кроки у футболі Коло Муані робив у маленькому клубі Вільпент. Любов до гри йому прищепили в дитинстві батько та брат. Саме вони підштовхнули шестирічного Рандаля піти до академії. За Вільпент він виступав до 2010 року. У дитинстві Коло Муані був тихим, рідко розмовляв, і тренерам доводилося перевіряти, чи є він на тренуваннях. Попри скромність, потенціал француза помічали фахівці і в 13 років він вирушив в академію Торсі, один із головних клубів для молодих гравців регіону.
"Він – винятковий. Його техніка та швидкість перевершували всіх, кого я коли-небудь тренував. Але він був дуже замкнутим, не лідер і нічим не виділявся", – згадує тренер француза у Вільпенті Лоїк Феррі.
Коло Муані не можна назвати велетнем. Його зріст 187 см. У підлітковому віці, в U-14, він був найменшим, а вже через три роки – найбільшим. Усе через хворобу Осгуда-Шляттера – запалення кісткової та хрящової тканини. Причиною хвороби є швидкий ріст людини. Зазвичай лікування не потрібне, все минає згодом, коли тіло звикає до нових розмірів.
Рандаль щоразу, коли займався спортом, відчував нестерпний біль, від якого він навіть подумував кинути футбол. Але підтримка сім’ї допомогла впоратися з труднощами. Вже в кінці 2014 року він грав за Торсі і почав забивати голи разом зі своїм другом Алексісом Клод-Морісом, який теж займався в академії. Друга частина сезону видалась для Коло Муані успішною, але поки друзі знаходили нові клуби, він стояв на місці.
Плакав після спроби знайти собі клуб у 17 років
Дивлячись на те, як партнери по Торсі від’їжджають до професіональних клубів, Рандаль теж вирішив собі пошукати команду. Втім, ніхто у Франції серед відомих академій не пропонував йому місця. Коло Муані проходить огляд у Кремонезе, який тоді виступав у Серії С, та Вінченці. Італійські клуби були раді приходу форварда, але на Апеннінах він не затримався.
"Я пропрацював місяць, грав матчі, тренувався, але не було ніякого прогресу. Якби мені сказали "так", я б не роздумував. Для мене це був останній шанс. Зрештою тато сказав мені їхати додому, і так я побачив, як усі мої мрії розпалися. Я плакав, повертаючись у Францію", – пригадував француз.
"Будуть і інші можливості", – казав татко Рандаля. Юний футболіст був готовий поїхати хоч в Австралію, аби здійснити свою мрію. Довго чекати не довелося – на горизонті з’явився Ренн. Кілька тижнів тренери бретонців аналізували характеристики Коло Муані. Вердикт знову був невтішним. Таких профілів у Ренні було багато, тому йому відмовили. Ту ж саму відповідь він почув і від Генгама. Але Бретань стала місцем, в якому футболіст затримається.
Після Ренна у двері постукав Нант. Це був той шанс, за який Коло Муані тримався двома руками. Він наполегливо тренувався, бігав швидше за всіх, стрибав вище за всіх. Рандаль хотів заслужити довіру та місце в команді. Вперше в заявку на матч він потрапив на початку 2017 року. А дебют припав аж на листопад 2018 року. Тоді Кіліан, від якого Коло Муані старший на 15 днів, вже був чемпіоном світу.
Трамплін до основи Нанта через третій дивізіон
У першому сезоні за "канарок" француз зіграв лише в шести матчах Ліги 1. Після довгих пошуків, звичайно, це вже була перемога, але амбіції були більшими. Рандаль хотів грати, отримувати ігровий час, тому за сімейним столом вирішили прийняти пропозицію піти в оренду в Булонь.
Старт сезону 2019/20 в третьому дивізіоні видався як у найстрашнішому фільмі жахів. У п’яти перших матчах – дві червоні та у підсумку дискваліфікація на вісім ігор. У той момент Коло Муані зрозумів, що потрібно тримати свої емоції під контролем і звикати до того, що підкати захисників будуть жорстокими.
Оренда в Булонь допомогла Рандалю подорослішати. Після повернення до складу команди він взяв себе в руки й допомагав команді набирати очки. За 14 матчів нападник забив три м’ячі та оформив п’ять результативних передач. З таким кейсом він повернувся у Нант, де на нього вже чекали нові пригоди.
Наполегливість Коло Муані допомогла пробитися до основи "канарок". У 87 матчах Рандаль забив 23 голи та оформив 16 асистів. Він став одним із творців дивовижного успіху Нанта – у 2022 році клуб виграв Кубок Франції. Вже під час святкування партнери Коло Муані знали, що він покине команду. Відчай був і у тодішнього головного тренера Нанта Антуана Комбуаре, який одразу заявив, що без такого профілю йому буде важко давати результат.
"Бундесліга – це чемпіонат, який мене найбільше привабив, який відповідає моїм якостям. Завжди потрібно ставити найвищу мету, а Айнтрахт – чудовий трамплін. Сподіваюсь, що продовжу прогресувати. А, можливо, пізніше ми подумаємо про АПЛ", – розповів в інтерв'ю француз.
Дійсно, для Коло Муані Айнтрахт став не тільки ще одним випробовуванням, а й можливістю стрибнути вище. З франкфуртцями Рандаль вперше слухав гімн Ліги чемпіонів, перебуваючи на полі, а не біля екрана телевізора. Дивовижний вересень – дебют у найпрестижнішому турнірі, а через вісім днів перший виклик у збірну від Дідьє Дешама. Про таке він і мріяти не міг.
Попри те, що його сезон в Німеччині складався дуже вдало, Коло Муані не був в основній заявці на чемпіонат світу. У Катар він вирушив лише через травму Крістофера Нкунку. І Рандаль довів Дешаму, що взяли його недаремно.
Гол Коло Муані – не найшвидший на ЧС після виходу на заміну
У півфіналі Коло Муані вийшов на поле на 78-й хвилині матчу з Марокко. Рахунок на табло був 1:0 на користь "Ле Бльо". 44 секунди знадобилося нападнику, щоб подвоїти перевагу своєї команди. Рандаль міг стати героєм всієї Франції. Втім, на заваді цього став Еміліано Мартінес, який зміг завадити Коло Муані забити в кінці фінальної зустрічі. У першому великому турнірі з "трикольоровими" він здобув срібні медалі, пройшовши досить швидко від третьої ліги до чемпіонату світу.
Повернувшись в Айнтрахт, француз не розклеївся і продовжив забивати. У підсумку в активі нападника в першому і єдиному сезоні 26 голів і 17 асистів у 50 матчах. Не дивно, що Рандаля відпускати керівництво німецького клубу не хотіло, але врешті-решт, не без скандалу, прийняло пропозицію ПСЖ. Коло Муані став третьою найдорожчою покупкою парижан після Мбаппе і Неймара. За нього заплатили 95 мільйонів євро, враховуючи бонуси.
Що чекає нападника в ПСЖ, де вже є Дембеле і Мбаппе?
Влітку чинний чемпіон Франції солідно оновив свій склад і розпочинає нову еру з видатним Луїсом Енріке. У минулих сезонах з травмами Неймара парижанам не вистачало атакувальних футболістів. Саме тому Нассер Аль-Хелаїфі так старався залучити Коло Муані до команди.
Рандаль ще в Нанті демонстрував свою швидкість і майстерність у відкриваннях з-за спин захисників. Якщо в Нанті у нападника було більше простору, то у Німеччині він прокачав пресинг, що давало йому перевагу над партнерами по Айнтрахту, які іноді не могли діяти проти закритих команд. Дриблінг, хороші удари та останній пас зробили Коло Муані одним з найкращих гравців чемпіонату. Але найбільшу небезпеку він несе саме в контратакувальній грі.
У Нанті від Рандаля чекали голів, в Айнтрахті у нього був шанс показати себе ще й в ролі асистента. Завдяки елегантності, яка властива французам, та точності він став одним із найкращих. І це лише за один сезон, коли до повного порозуміння з партнерами було ще далеко. Коло Муані у більш структурному клубі продемонстрував свої якості в захисній фазі. Не виключався з пресингу, старався, нав’язував тиск.
Перехід у ПСЖ з Айнтрахта, де Рандаль був лідером, досить ризикований крок. Хоч він універсальний гравець і може грати по всій лінії атаки, конкуренція в Парижі дуже велика. Ніхто не буде ставити під сумнів місця Кіліана Мбаппе та Усмана Дембеле, а в центрі нападу є молодий Гонсалу Рамуш. До того ж купили талановитого Бредля Барколя з Ліона.
Для того, щоб потрапляти у стартовий склад Луїса Енріке, Коло Муані доведеться трудитися ще більше і показувати результативність на рівні минулого сезону. З цим не повинно бути проблем, оскільки Рандаль приїхав додому. Йому не треба гаяти час на адаптацію, чемпіонат Франції він прекрасно знає, тому може одразу демонструвати свої найкращі чесноти.
Сенсаційно без ПСЖ – топ-5 команд, за якими варто стежити у Франції