Болгарія вражена катком команди Петракова, який пройшовся по "левах" в Одесі. Фанатам "триколірних" здалося, ніби проти них грала своєрідна версія найбільших грандів Європи.
Україна оновила рекорд, встановлений при Шевченку. Тоді "синьо-жовті" розбомбили вдома Казахстан за всіма цифрами ударів та очікуваних голів, але замість 4:0 отримали 1:1. Зараз історія та сама, тільки наш xG виріс з 4,16 до 4,44. Тоді наколотили 26 ударів по воротах казахів за версією WyScout (УЄФА дає 29). Натомість 11 листопада видали 33 постріли (УЄФА побачив 36, болгарські футболісти – взагалі 40). І там, і тут всього лише нічия. З тим самим жахливим рахунком 1:1. Який не раз вже не пускав наші найкращі покоління на великі турніри.
Згадаймо тільки зоряні часи Шевченка, Реброва, Лужного, Шовковського і компанії. Спочатку ми були близькими до камбеку з хорватами після поразки 0:2, але не без допомоги суддів завершили 1:1. Наші кривдники взяли, зрештою, бронзу ЧС-1998. На Євро-2000 нас не пустила вже Словенія, ті ж дві одинички – на табло у вирішальній битві вдома. У плей-офф відбору ЧС-2002 знову домашні 1:1, а потім погром від Німеччини, яка завершила ту свою пригоду фіналом на Мундіалі. Навіть офіційний дебют під керівництвом Шевченка-тренера завершився аналогічним рахунком.
Але жоден рік у нашій історії не зрівняється з 2021-м. Збірна України почала відбір ЧС-2022 з дещо фартової нічиєї на полі Франції. Однак захват змінився депресією. Далі ті ж 1:1 з Казахстаном, Фінляндією, Францією, Боснією і Герцеговиною вдома. Навіть у домашніх спарингах з Бахрейном і Болгарією все ті ж похмурі одинички. Непереможні, але й виграти можемо хіба що по великих святах. Показник очікуваних голів усієї команди Болгарії напередодні становив 0,38. У нас один Довбик, який зіграв лише 45 хвилин, награв на 1,64 xG. Перевершили всю збірну гостей і Зінченко (0,97) з Яремчуком (також тільки за тайм, 0,46).
Дані InStat ще позитивніше висвітлюють вчорашній футбол за якістю гольових моментів: 5,98 на 0,39 xG. Тобто цілком робочий варіант, за якого Україна перемогла би 6:0, і ніхто б слова про випадковість погрому не сказав. Навіть WyScout, який оцінив наші епізоди скромніше, підрахував: ймовірність нічиєї в одеському матчі становила 1,43%. Реальнішою за підсумкові 1:1, за версією аналітиків компанії, була навіть перемога команди Петракова з розривом у 8 голів (2,36%). Відтак логічною є реакція болгарських вболівальників. Нічию сприймають за магічний дар богів і визнають, що статистика тут повністю відображає реальну картину матчу.
Partenkov: 36 ударів по воротах. Якщо відняти час, який наша команда затягувала, щоб зберегти рахунок, то виходить 1 удар на 2 хвилини. Не знаю, чи я коли-небудь дивився такий матч. Нерукотворний пам'ятник героям.
Tong: Те саме і мені спадало на думку. Наші гралися в лотерею. Цей божевільний фарт, очевидно, ганявся за ними сьогодні. Українці робили те, що навіть Баварія не може. Хіба що їхня ефективність не витримує жодної критики.
Soro: Тепер після цього товариського матчу в одні ворота всі ці зомбі, які насміхалися, як це Зоря била ЦСКА в обох матчах, усвідомлять, наскільки велика різниця в класі як чемпіонатів, так відповідно й клубів і національних команд.
Епізод з 2 американського дивізіону дуже нагадує перипетії матчу Україна – Болгарія
Oficer1: Мене жахає думка про те, що ми всі сили кинули на оборонну гру, а та виявилася пародією. І тільки наша удача врятувала від поразки! Я навіть не уявляю собі, що б трапилося у відкритій грі. Та вони нас рознесли б! Але, як я писав, такі реалії. Ми хочемо вболівати попри все. Гравці потребують нас, я впевнений, але. Послухайте їхні інтерв'ю після матчу і ... стане сумно! Вони живуть в одній реальності, ми – в іншій. Ті ж ірландці не славляться великими технічними можливостями, але видно, з якою впевненістю та ентузіазмом вони грають.
А наше покоління відносно слабке, судячи з болгарських гравців, які виступають за кордоном. Поповнення ж з внутрішнього чемпіонату – це просто пародія. Навіть на клубному рівні ми на відстані світлових років від українців, а нині побачили величезну різницю національних команд. Найбільша проблема, яку потрібно вирішити, – це впевненість у собі. Ми також далеко позаду у фізичному плані. Роками ми навіть не стоїмо на місці, а просто тонемо, і досі ніхто з цим нічого не робить. Зараз у нас немає ні футболістів, ні команди. Краще б нас побили з великою різницею! Ми не вилазимо зі штрафного, сидимо в захисті, а суперник і так створює 10 чистих гольових моментів.
Emblemata: 33 удари — це не "закрита" гра, а тир. Наші півзахисники залишили оборону напризволяще.
Mmount19rlz: Ми були боксерською грушею. Суперники з легкістю діставалися на гольові позиції. Вони просто пресували нас на нашій половині. Це було так, ніби дивишся бій Кличка з Пулєвим.
Perfect Round: Якщо ви зустрінете наших на дискотеці, то зрозумієте, що у них немає проблем із самооцінкою! Єдина їхня проблема лежить у спортивній і технічній площині.
German: Я впевнений, що на цей матч збірна Болгарії позичила чудотворну ікону ЦСКА. Молдованка, Пересип і Дерибасівська роками розповідатимуть легенди про цей диво-подвиг болгар в Одесі.
Ulaev: Не знаю, куди ми рухаємося, але така статистика притаманна командам типу Сан-Марино. Незалежно від суперника. "Ми рухаємося вгору. Думаю, після цих матчів наш рейтинг значно підніметься. Очікую перемогу або нічию в матчі проти Швейцарії", – казали вони. Хахаха.
Левскар: Мені вже багато років. Потворнішого футболу і слабшої збірної Болгарії я не бачив. Ми по-всякому падали, але те, що я бачив учора, було огидним. За винятком двох воротарів, усі інші були мертві. Жодного натяку на гру!
Само ЦСКА-София: Не пам’ятаю нічого подібного. Мені навіть смішно було, наскільки українці великі. Мені 46 років, і я можу сказати, що це найслабша збірна, яку я коли-небудь бачив.
Pataran: У всьому цьому добре хіба те, що світ не зрозумів – реальний рахунок мав бути 40:1.
Spring_va: Навіть Італії не вдалося нас розчавити. Я не вірю, що Швейцарія настільки потужна, що перекриє нашу удачу, але хтозна? Гравці збірної Болгарії займаються якимсь іншим видом спорту.
Красимир Андонов: Коли ми переграли Португалію в такому ж матчі, як сьогодні (за ударами в товариському матчі перед золотим для португальців турніром було щось дуже схоже, 30:4, – прим. "Футбол 24"), вони стали переможцями Євро-2016. Україні сьогодні не пощастило, завтра доля поверне їм це. Вони можуть стати чемпіонами світу. Бажаю їм цього!
YordanovJoro: З листопада 2018 року по сьогодні ми зіграли 24 матчі. Виграли – 3 (не беремо товариські поєдинки). Ми дуже жалюгідні. Македонія б нас розчавила.
Ivanovv Nedko: Бог – болгарин. Ми мали пропустити не 4-5, а 10-12 голів.
Vlado Yordanov: Цей матч у реальному світі мав завершитися 17:1.
Хейтъра: Тепер я побачив, чому Україна наразі здобула єдину перемогу та 6 разів зіграла внічию у відборі ЧС-2022. Очевидно, у них є проблеми із закриттям матчів. З такою грою ми у 2016 році на виїзді здолали Португалію (1:0), а гол Марселінью також прийшов унаслідок непорозуміння серед захисників суперника. Тоді Роналду та інші мегазірки приховали від нас м'яч, а тепер ми зробили Україну схожою на Бразилію.
Гонзу: Ми розгромили українців, віддавали їм не більше 80 відсотків часу на контроль м'яча.
Слабички сме: Принаймні сьогодні удача з нами, українці втратили шанс забити 10 голів. Сподіваюся, ми не помиляємося, як після нічиєї з Італією, що ми сила. Бо тоді прийде команда типу Литви, щоб повернути нас у реальність.
Боса: Італійці нас так не гнули. Кожна атака українців – це гольовий момент.
"Болгарія змогла вижити", – їхній головний тренер після матчу дав досить влучну оцінку подіям товариського матчу. Нічию з чвертьфіналістом Євро-2020 земляки Ясена Петрова могли б вважати гідним результатом, але не з такою катастрофічною грою. Болгарська преса солідарна з вболівальниками у своїх жорстких оцінках. Адже навіть Італія і Франція не добивали до 30 ударів у попередніх матчах проти "левів".
Самі ж футболісти "триколірної" збірної продовжують штампувати аномальні матчі. Нічия з чемпіонами Європи чи перемога над міцними північноірландцями – поруч з поразкою від литовців, яким теж дозволяють забагато (16 ударів). Насправді добре, що в Одесі підопічні Петракова не перемогли – холодний душ зараз корисніший за спів фанфарів. На полі Боснії і Герцеговини настільки легко не буде, навіть якщо фортуна повернеться з подорожі, яка відчутно затягнулась.