Інтерв'ю Любомира Кузьмяка із Дмитром Криськівим, найкращим гравцем 12 туру УПЛ. У 21-річному віці цей хавбек, який рівняється на Іньєсту та де Брюйне, вже став лідером Металіста 1925 і молодіжної збірної України.
Впевнена перемога над Інгульцем (4:0) у п’ятницю продовжила успішну серію Металіста 1925, який набрав фантастичну ходу. У п’яти останніх поєдинках команда Валерія Кривенцова здобула п’ять перемог. Одним з головних творців цієї серії є півзахисник харків’ян Дмитро Криськів.
Він запалює не лише у Харкові, а й у складі молодіжної збірної України. Ігровий стиль Дмитра поєднує у собі дві особливі риси: інтелектуальний футбол з використанням чудових фізичних даних. Хавбек харків'ян, якому нещодавно виповнився 21 рік, в інтерв’ю Футбол 24 розповів про кумирів дитинства, виступи в Юнацькій лізі УЄФА, суперечливий період у Маріуполі та інтереси за межами поля.
"Гра проти Інгульця – особлива і найкраща"
– Дмитре, напередодні вас визнали найкращим гравцем 12 туру УПЛ. Що для вас означає ця відзнака?
– Якщо чесно, то командне визнання отримувати приємніше. Моя нагорода – результат спільної взаємодії всього Металіста 1925. Але звичайно, що приємно отримувати такі нагороди. Це стимул для подальшого прогресу.
– Недавній матч з Інгульцем – найкращий для вас у Прем’єр-лізі?
– В елітному дивізіоні я провів поки не так багато матчів, тому нічого надзвичайного не сталося. Але так, ця гра – особлива і найкраща. Сподіваюся, що попереду не менш класні поєдинки.
– Ви оформили два асисти і відзначилися забитим м'ячем. Другий гольовий пас на 65-й хвилині – результат сольного проходу через пів поля.
– Усе завдяки хорошій готовності до чемпіонату. Ми набрали непогану форму, тримаємо тонус. До того ж я перебував у хорошому ритмі завдяки двом матчам на тиждень. Після цього якісно відновився, мав вдосталь часу для підготовки. Дуже добре почувався у фізичному плані перед зустріччю з Інгульцем.
– Після гри ви запевнили, що далі буде ще краще.
– Ми багато тренуємося і докладаємо чималих зусиль для успішних результатів. Справді не сумніваюся, що ми з кожною грою лише додаватимемо і прогресуватимемо.
– На старті чемпіонату Металіст 1925 протягом тривалого часу не вигравав, а Валерій Кривенцов публічно заявляв, що гравцям потрібно задуматися. У колективі відбулася серйозна розмова?
– Ми розуміли, проти кого граємо – достатньо поглянути на імена суперників. Плюс – не завжди вистачало банальної удачі. Колектив перетерпів це, до того ж фарт повернувся. Думаю, все закономірно і зараз ми демонструємо якісні результати, на які заслуговуємо.
"Напевно, я не підійшов Маркевичу"
– Кого ви вважаєте зразком серед футболістів, які діють на вашій позиції?
– Таких гравців вдосталь і в чемпіонаті України, і у Європі. Раніше дуже подобалася гра Андреса Іньєсти. Обожнював його у дитинстві, мав плакати на стіні із його зображенням. Зараз імпонує гра Кевіна де Брюйне. Ці двоє – особливі майстри.
– Нещодавно ви мали змогу спостерігати за грою де Брюйне на власні очі.
– Жереб тричі поспіль зводив Шахтар і Манчестер Сіті на груповому етапі Ліги чемпіонів, а команди U-19 зустрічалися між собою у Юнацькій лізі УЄФА. Тому таких нагод було кілька. Реально цікаво було стежити за діями Кевіна з трибуни – ще краще було помітно, наскільки це сильний виконавець.
– Безпосередньо на полі ви зустрічалися з іншою зіркою "містян" – Філом Фоденом, який навіть забивав Шахтарю.
– Так, Фоден виглядав чудово. Насправді люблю зустрічатися з талановитими однолітками на полі, а потім стежу за розвитком їхніх кар’єр. Щодо Фодена, наприклад, жодних сумнівів не було. Ще пригадую його партнера Браіма Діаса, який зараз у Мілані грає. Також запам'ятався поєдинок проти збірної Сербії, де нам протистояв Душан Влаховіч, який зараз класно у Фіорентині виглядає.
– Значна частина ваших одноклубників проходила вишкіл у Маріуполі. Ви стали певним винятком, адже провели на березі Азова трохи більше тижня. У чому справа?
– Знаєте, так склалися обставини. Напевно, я не підійшов тренеру. Чіткої причини, чому я не затримався там на довше, назвати не зможу. Якраз у той момент Металіст 1925 підготував пропозицію – я погодився і поїхав у рідний Харків.
– Ви спілкувалися з Остапом Маркевичем щодо свого місця на полі і загалом майбутнього у його команді?
– Так, у нас було вдосталь розмов. Можливо, я не виконував якісь вимоги. Не знаю, складно сказати. Напевно, про це треба запитувати у головного тренера. Образа? Ні, в жодному разі. У Маріуполя свій футбольний шлях, у мене – свій.
"Унікальний момент – гол Тайсона у ворота Русенборга"
– Ваш шлях у футболі розпочався, коли вам було 6. За яких обставин потрапили у футбольну школу?
– Між моїм будинком і дитячим садком розташовувався стадіон "Металіст". Щоденно проходив з мамою цією дорогою і бачив, як діти займаються. Мені було цікаво за цим стежити. Одного дня мама вирішила просто віддати мене на футбол.
– Ви потрапили у групу до легенди Карпат та Металіста Євгена Назарова.
– Це дуже хороший тренер, про якого у мене виключно найкращі спогади. Євген Миколайович заклав мій фундамент, ми провели разом 7-8 років, багато з ним навчився. Фактично Назаров дав мені дорогу у футбол. Ми дотепер перебуваємо на зв’язку. Часто приходжу на стадіон, спілкуюся з першим тренером. Періодично списуємося у месенджерах. Навіть під час карантину Євген Миколайович дуже мені допоміг. Ми усі залишилися без футболу, тому з Назаровим я підтримував форму і щиро вдячний йому за це.
– Навчання у футбольній школі дозволяє користуватися певними бонусами – наприклад, виконувати функції болбоя на матчах головної команди. Який спогад про той період найяскравіший?
– О, таких матчів за участю Металіста було дуже багато. Майже про кожен з них чудові спогади. На власні очі я бачив безліч класних поєдинків. Мабуть, унікальний момент, який запам’ятався на все життя – гол Тайсона у ворота Русенборга. Це просто диво-гол. Взагалі та команда Мирона Маркевича – це сузір’я зірок. Девіч, Соса, Шав’єр, Едмар – просто команда-кумир для мене. Ніколи не забуду ці фантастичні відчуття і захоплення грою.
– Після багатьох років у школі Металіста ви стали гравцем Шахтаря. Як дізналися про інтерес "гірників"?
– Мені зателефонував Євген Назаров і розповів про цей варіант. На ту мить Металіст переживав далеко не найкращий час. Тренер дав відверту пораду – варто їхати у Шахтар.
"Прагну бути різносторонньо розвиненою людиною"
– Зараз ви є ключовим виконавцем молодіжної збірної України. Команда Руслана Ротаня дивує: перемагає на виїзді Сербію завдяки вашому голу і розгромно поступається Франції 0:5. Які шанси нашої "молодіжки" на вихід з групи?
– У нас підібрався хороший колектив із сильними виконавцями і класним тренерським штабом. Як на мене, 9 очок у чотирьох поєдинках – далеко не найгірший результат. Уся боротьба попереду, ми хочемо більшого. Зробимо все, щоб потрапити на чемпіонат Європи.
– Про вас періодично говорять, як про таланта, який у майбутньому може підсилити національну команду.
– Про це мріє кожен, я – не виняток. Все, що залежить від мене, я робитиму. Проте головному тренеру завжди видніше, він обиратиме тих гравців, яких вважатиме найсильнішими.
– Яким за межами поля є Дмитро Криськів?
– У мене багато інтересів – прагну бути різносторонньо розвиненою людиною. Наприклад, люблю геймерство, граю у Counter Strike у вільний час. Під час заїздів на базу граємо у настільний теніс. Також полюбляю читати книжки. Останнім часом віддаю перевагу літературі спортивної тематики. Також у нас в команді популярні карти.
– Судячи з усього, відвідування школи не було для вас нудним заняттям?
– Ні, навпаки, я навчався добре, батьки змушували усе тримати під контролем. Мотивувала додатково і сестра, я намагався слухатися рідних. Принаймні, до класу 10-го все встигав. Коли потім було зовсім важко, мама дозволяла ставитися до навчання у школі менш відповідально, ніж раніше.
– Вже у вівторок на вас чекає гра з Олександрією (розмова відбулася у понеділок, – Футбол 24). Які очікування від кубкового протистояння?
– Проблем з фізичним станом не буде, ми вже відновилися і звикли до такого ритму. Уся команда очікує на важку гру і дуже серйозно підходить до неї. Вважаю, що матч буде цікавим, адже усі хочуть пройти у наступний етап. Все вирішиться в одному матчі, тут немає права на помилку.