Наставник збірної України U-19 Дмитро Михайленко у розмові з Любомиром Кузьмяком пригадав, яким був головний герой чвертьфіналу між Ман Сіті та Реалом до переїзду в Мадрид.
Герой Мадрида Андрій Лунін дебютував у дорослому футболі 17-річним. Місце у стартовому складі Дніпра юному кіперу довірив Дмитро Михайленко. Відтоді змінилося дуже багато – перспективний хлопець перетворився в найбільш обговорюваного воротаря у світі.
Про початок великого шляху Андрія Луніна Футбол 24 поспілкувався з тодішнім наставником дніпрян Дмитром Михайленком.
– 16 жовтня 2016-го, Арена Львів, матч Карпати – Дніпро. Чи пригадуєте ви той день?
– Пригадую, хоча не дуже чітко. Мені більше запам’ятався матч, який відбувся через десять днів, коли ми грали на Оболонь-Арені з Десною в Кубку України.
– Коли вчора дивилися цю шалену серію пенальті і вогняний поєдинок у Манчестері – про що думали?
– Я нічого не думав і не згадував. Просто відчував щастя від того, що я причетний якимось чином до становлення цього дуже гарного футболіста і чудової людини. Я дуже щасливий, що знаю Андрія і що ми спілкуємося та навіть товаришуємо.
– Зазвичай у таких випадках кажуть, що талант молодого гравця було помітно неозброєним оком. Зізнайтеся, це дійсно про Луніна?
– Вперше я побачив Андрія, коли йому було 12 років. Я вже закінчив кар’єру футболіста, повернувся в Україну. То був дводенний дитячий турнір у Донецьку, де зібралися провідні академії країни. Лунін тоді грав за харківський Металіст. Так от стою я за воротами, дивлюся на гру Андрія і думаю: "Ну не може хлопець грати так впевнено у такому юному віці". Він настільки виглядав переконливо, так розумів гру… Коли я працював у Дніпрі, то сказав Андрію Русолу: "Там такий хлопчина є. Бомба просто!" Через кілька років Лунін прийшов у Дніпро, а згодом дебютував на професійному рівні.
– У вашій практиці були схожі випадки впевненої не за роками гри?
– Таке трапляється нечасто. Дивишся на гравця і розумієш, що він далеко піде. Аналогічна ситуація була з Єгором Ярмолюком, коли його у 15 років ставили у склад з дорослими. У випадку з Луніним кидалася в очі його впевненість, його прагнення завжди бути кращим. Його робота на тренуваннях… Наприклад, дитина хоче краще грати ногами. Отже, вона залишається на базі додатково і годину-дві працює над цим компонентом. І так кожну дрібницю відшліфовує. Андрій цілеспрямовано йшов до своєї мети.
Куртуа одним словом описав Луніна, який вивів Реал у півфінал ЛЧ
– Окрім ігрових навичок, для воротаря дуже важлива психологічна стійкість. Вчора це особливо проявилося у серії пенальті.
– Вчора Андрій дуже переживав. На нього чинився шалений тиск. Понад десять кутових – і на кожному футболісти Манчестер Сіті підходили до Луніна, хапали його руками, намагалися вивести з рівноваги. Важливо те, як він вийшов з-під пресингу. Лунін має характер і має стійкість до тиску. Це було завжди помітно.
– Ще у часи Дніпра?
– Так. Ми грали з Шахтарем у півфіналі Кубка України. Йому довго не могли забити. В одній з атак трапився дуже показовий момент. Марлос потужно б’є по воротах метрів з 20-ти. Але м’яч летить низом. І Андрій ногою зупиняє цей удар. Не руками, а ногою! Це теж свідчить про впевненість воротаря. Мовляв, подивіться – я вас не боюся.
– У тому ж розіграші Кубка України, на попередньому етапі, відбулася серія пенальті з Десною, про яку ми згадували. То було бойове хрещення для 17-річного воротаря?
– Я чудово пам’ятаю ту серію. Лунін був дуже впевненим і виграв для нас путівку в наступний етап. Він загалом класно гру з Десною провів, не пропустив. Проте пенальті – це його фішка. Андрій – великий, довгі руки, стрибок хороший. Важко йому забити. Але як він вчора з’їв Бернарду Сілву! Це взагалі окрема історія.