Віталій Миколенко провів черговий гідний поєдинок у рамках АПЛ 2022/23 на полі Астон Вілли. Його Евертон, утім, знову поступився.
Астон Вілла реваншувалася за поразку в 1 турі Прем'єр-ліги від Борнмута. Переграти Евертон виявилося значно легшим завданням, ніж впоратися з новачком елітного дивізіону чемпіонату Англії. Допомогли, щоправда, рідні трибуни. До того ж, і суперник славиться домашньою грою, а на виїзді виглядає зовсім іншим колективом. Евертон ніби й дуже гостро тиснув на стандартах, але моменти команди Джеррарда були смачнішими (2,26:1,46 за очікуваними голами). Віллани витискали максимум при меншій кількості ударів. Водночас бірмінгемці частіше контактували з м'ячем у межах чужого штрафного (30 на 24).
Основним завданням підопічних Стіві Джі було забити першими та виманити наглухо закритого суперника. Евертон свою місію не давати супернику легкого життя виконував досить непогано, але примудрився по-дурному розкритися. Зона Миколенка оголилася простим, хоч і високоточним дальнім пасом. В "ірисок" ще з минулого сезону є ця проблема. Якщо Лемпард вимагає в екс-динамівця активніше йти вперед, повинна працювати підстраховка. Не вистачає не тільки її, а й культури пасу на чужій половині. Дві гольові атаки прийшли після того, як хавбеки загралися під пресингом двох суперників.
Українець по суті не грає в Евертоні лівого захисника – переважно він діє дуже високо на позиції вінгбека. Миколенко серед одноклубників поступився напередодні лише дебютанту Коуді в просуванні м'яча ривками. Водночас через пас Віталій рухає м'яч також найкраще. У матчі проти Астон Вілли йому вдалося організувати дві перспективні атаки з допомогою націлених закидань через пів поля. В одному випадку судді помилилися з офсайдом, але й партнер Макніл не розвинув задум. А вже по перерві вивів Гордона ледь не у воротарський майданчик господарів. Але він не може займатися всім самотужки. Евертон поки виглядає дуже сирою командою в атаках, адже при втратах починаються шалені розриви, які вдається вміло приховати у масованій обороні.
Статистичні портали FotMob і SofaScore недарма виставили Миколенку найкращий бал в Евертоні (7,2 і 7,1 відповідно). Віталій також став другим після Воткінса з Астон Вілли, чиї паси наближали шанс забити гол. Українець, який брав участь у більшості небезпечних атак своєї команди, награв на 0,2 xThreat. Ніхто у складі "ірисок" не створив більше моментів за колишнього захисника Динамо. При цьому його колега, правий вінгбек ліверпульців Паттерсон і близько не демонстрував таких загострень Тож, чи справедливою є критика атакувальних можливостей Миколенка, яку висловили низка фанатських порталів та англійська преса в оцінках гравців?
Нашого легіонера хвалять за якісні рішення в захисті. Чого тільки вартий трюк, коли ледь схопив Кеша за футболку перед штрафним – відразу ж відпустив (тонке відчуття нових меж дозволеного в АПЛ), а VAR не мав підстав розглядати епізод, адже за оцінкою судді йшлося про звичайний стандарт, не про пенальті. Разом з тим дорікають відсутністю впливу на атаку. Звісно, зусиль Віталія поки не достатньо. Без допомоги свого колишнього лівого фулбека Діня Евертон і досі б мав 0 у графі забитих м'ячів. Однак усе пізнається у порівнянні. На рівні нинішніх "ірисок" Миколенко робить, як не дивно, більше за інших.
Чому не підтягуються партнери та коли Лемпард знайде баланс атакувальної та оборонної фаз гри – вже інше питання. У центральній зоні постійні діри, коли обидва вінгбеки піднімаються дуже високо і широко, а один з центральних захисників також висувається на чужу половину, Відзначаємо, наскільки активно в пасову роботу на атаку влився центрбек Коуді, який не цурається і ривків з м'ячем уперед. Він та Паттерсон, до речі, отримали від Liverpool Echo вищу оцінку (6), ніж Миколенко (5), якому занижують бал за все те ж – занадто акуратні дії з м'ячем і недостатню кількість проникань у фінальну третину.
Подібна думка розповсюджена і серед вболівальників Евертона. Після поразок починаються пошуки винуватців. Одну з головних проблем англійські журналісти та вболівальники вбачають у тому, що Миколенко – зовсім не для гри в ролі вінгбека. Знаходять і прості рішення. Мовляв, випускайте в основі Вінагре. Португалець, який прийшов цього літа на місце резервного варіанту для Віталія, нібито значно краще годиться для атакувальної гри, хоча у справі його ще особливо навіть не бачили. Побутує і думка, що екс-динамівця варто використовувати ліворуч у трійці центрбеків. Ще один з популярних твітів: захисник збірної України зіграв "відстійний" матч, але для нього це лише перша поганенька гра з березня.
Водночас знаходяться і коментатори на The Athletic з аргументами на захист Лемпарда, а одним з них називають Миколенка і Тарковскі – тих нових облич, які стали фаворитами фанатської аудиторії "ірисок". Відтак "стабільність прекрасних дій Миколенка" у попередніх матчах залишає йому серйозний кредит довіри від більш терплячих фанатів. Дехто ностальгує за Дінем, але чимала кількість вболівальників вважають Віталія кращим.
Цікавий факт – нинішній та колишній ліві захисники Евертона стали найгіршими у звітній дуелі за кількістю втрат (по 21). Точність передач у Миколенка, справді, не вражає (67%, великий контраст з тим же Зінченком в Арсеналі з його середніми 89%). Однак це на 23% краще, ніж у Паттерсона, якого фанати "ірисок" так активно нахвалювали після гри з Астон Віллою. При тому, що екс-динамівець працює з м'ячем вдвічі активніше та витрачає в рази менше дотиків на пас. Словом, Евертону знову доведеться боротися за виживання, але, як слушно зауважили на одному з фанатських порталів "ірисок", до гри Миколенка – явно не найбільші питання.