"Футбол 24" розповідає про найколоритнішого голкіпера Серії А прямо зараз.
Зоряні часи Фіорентини – далеко в минулому. Уболівальники, яким близько 30-ти, ще не забули прекрасну команду Батістути і Руя Кошти. "Фіалки" тоді не визнавали авторитетів у Лізі чемпіонів, щоправда, навіть у такому зірковому складі спромоглися лише на бронзу Серії А 1998/99.
Вже звиклося, що справи у Фіоре – кепські. Після двох поспіль восьмих сходинок клуб із Флоренції фінішував десятим у минулому сезоні і ледь не вилетів роком раніше (16-те місце). Та й зараз, за підсумком 17 турів, команда Пранделлі – тільки дванадцята. На цьому сіренькому тлі все ж виділяються два позитивні моменти.
По-перше, у неділю Фіорентина вистраждала вкрай важливу перемогу над Кальярі (1:0).
По-друге, у ключовий момент матчу своє вагоме слово сказав голкіпер "фіалок" Бартоломей Дронговскі, який парирував пенальті від Жоау Педро. Молодий поляк проводить другий повноцінний сезон на Артеміо Франкі, і саме завдяки йому, в першу чергу, Фіорентина пропускає найменше серед усіх команд другої десятки чемпіонату Італії.
Настав час познайомитися ближче. Тим паче, Дронговскі виділяється на полі не лише своєю грою. Дрімуча борода робить його схожим на скандинавського лісоруба або ж водія-далекобійника зі Штатів – до реноме "головної бороди Кальчо" Давіде Москарделлі залишилося небагато.
*******
Бартоломей з’явився на світ 23 роки тому у Білостоку, північно-східна Польща. Його батько – Даріуш – професіонально займався футболом, грав у півзахисті за місцеву Ягеллонію, Сярку Тарнобжег, а після закінчення кар’єри став митником. Мати – Юстина – викладала фізкультуру у школі. Син виростав у спортивній сім’ї, тож не дивно, що з ранніх літ розпочав своє сходження щаблями дитячо-юнацької системи Ягеллонії.
"У дитинстві я бачив, як грає мій батько – він був моїм кумиром, – розповідав Дронговскі у нещодавньому інтерв’ю для La Repubblica. – Я також почав у полі, але не хотів багато працювати, не хотів пітніти. Тому спробував у нападі, де не потрібно було повертатися у захист. Менше біганини, менше зусиль. Ось так, зрештою, опинився у воротах".
У травні 2014-го, наприкінці сезону, йому довірили місце у складі першої команди в матчі проти Корони. Поєдинок закінчився надрезультативною нічиєю – 4:4. Гіршого дебюту для голкіпера не придумаєш. Та вже у наступному розіграші Екстракляси юний Дронговскі волею випадку повернувся в "рамку", щоб закріпитись там на цілих два сезони.
Особливо вразив чемпіонат 2014/15. Ягеллонія, підсилена українським півзахисником Тарасом Романчуком, до останнього претендувала на титул чемпіона Польщі. Зрештою, підсумкова "бронза" і путівка в Лігу Європи також розцінювалися, як значний успіх. Дронговскі визнали головним відкриттям та найкращим голкіпером сезону Екстракляси.
У наступному розіграші спіткало цілковите фіаско. Бронзовий призер посів лише 12-ту сходинку серед 16 команд, пропустивши при цьому більше від усіх. Але талант Бартоломея розгледіли скаути Фіорентини і четвертого липня 2016-го сторони уклали 5-річний контракт. Дронговскі пішов на підвищення, натомість наш Романчук, який був одним із лідерів Ягеллонії, досі виступає у Білостоку. З часом українець доріс до капітанської пов’язки, але в якийсь момент схибив, вирішивши прийняти польське громадянство. Остаточно ж зіпсував собі репутацію рядом скандальних реплік, як, наприклад, "краще б ти назвав мене к*рвою, а не бандерівцем".
Одначе, ми відхилилися від теми. У Флоренції польському голкіперу спершу довелося несолодко. Упродовж трьох сезонів поспіль він сидів у глухому резерві, лише лічені рази з’явившись на полі. Усе змінила оренда до Емполі в другій половині сезону 2018/19. Дронговскі провів 14 поєдинків, врятуватися від вильоту у Серію Б не допоміг, зате повернув собі впевненість у власних силах. У квітні 2019-го поляк відстояв "на нуль" проти Аталанти, побивши рекорд Серії А за кількістю сейвів. Бергамо стало свідком аж 17 (!) парируваних Бартоломеєм ударів.
Влітку він повернувся на Артеміо Франкі і з того часу пропустив лише 7 матчів чемпіонату за півтора сезони. У жовтні 2020-го дебютував за національну збірну Польщі. Кадра розбомбила фінів, та один м’яч все ж побував у воротах Дронговскі – 5:1. Не встояв кіпер і перед вправним пострілом Руслана Маліновського зі штрафного у нещодавньому матчі чемпіонату (0:3). Та все ж наші західні сусіди з обережним оптимізмом потирають руки – заміна у збірній для Щенсни і Фабіанскі практично готова.
Дебютний гол Маліновського у відеоогляді матчу Аталанта – Фіорентина – 3:0
Окрема тема – його борода. "Мене надихнув серіал "Вікінги" від Netflix, – зізнався Бартоломей у розмові з La Repubblica. – Мені настільки сподобався цей стиль, що більше я її не зголював. Насправді, хочу зробити ще об’ємнішою, повернувши до рівня кількох місяців тому, коли ми сиділи на карантині".
"Але як впоратися з такою бородою? Наскільки це складно?" – не вгамовувався журналіст. "Я доглядаю її спеціальними шампунями і маслами, – усміхається Дронго. – Моя кохана любить її ще й тому, що, як вона каже, борода прикриває моє обличчя і я стаю красивішим. А ось мамі борода подобається значно менше".
Парадокс Лідса: чому складається враження, що ворота довірили переляканій дитині?