Сергій Костенюк аналізує матч-відповідь 1/16 фіналу Ліги Європи Брюгге – Динамо Київ (0:1). "Біло-сині" вперше у своїй історії зуміли здолати бельгійську команду.
Київське Динамо на виїзді перемогло Брюгге та кваліфікувалося у 1/8 фіналу Ліги Європи. З обох сторін це була гра на результат. Не можна сказати, що матч ряснів яскравими моментами. Він не відзначався ні ефектністю, ні якістю – це була демонстрація раціоналізму, причому з обох сторін. Шахова партія між лідерами чемпіонатів України і Бельгії завершилася успішним для киян ендшпілем. За великим рахунком, це була гра до голу і дуже добре, що цей гол забила українська команда.
Перед другою грою двоматчевого протистояння турнірні розклади були неоднозначні. З одного боку, результат зустрічі у Києві номінально збільшував шанси Брюгге на загальний успіх. З іншого – кадрова ситуація бельгійців тільки погіршилася, до лазарету додався один з найталановитіших бельгійських футболістів – Де Кетеларе.
Загалом, стартовий склад Брюгге, з урахуванням усіх втрат, був достатньо передбачуваний, як і тактична схема – 4-3-3. Хоча саме у цьому матчі базова структура "чорно-синіх" більше відповідала формації 4-1-4-1. Соболь і Дірар не були явними, класичними вінгерами.
Щодо базової структури киян, то тут теж обійшлося без сюрпризів, але здивували деякі зміни у стартовому складі. У порівнянні з першою грою у Києві, в складі Динамо відбулося три зміни. Якщо поява Родрігеса замість Де Пени напрошувалася (Жерсон зараз перебуває у кращій формі), то вихід Шепелєва та Сироти замість Шапаренка і Попова були не від найкращого життя. Дебют у єврокубках Сироти відбувся завдяки ушкодженню Попова. Судячи з того, що Шапаренко другу гру поспіль виходить лише на пів тайму, він теж не у найкращому фізичному стані.
До речі, Сирота відіграв просто чудово. Олександр добре відіграв у парі з Забарним та був взагалі одним з найкращих на полі. Якщо обирати трійку найкращих гравців у складі киян, то на мою суб`єктивну думку – це Сирота, Шапаренко та Буяльський.
Динамо не поступилося супернику в контролі м'яча. У першому таймі гості свідомо віддали м'яч, але з часом, коли потрібно було вже ризикувати, команда Луческу мала перевагу у володінні. У відрізку з 55 до 90+ хвилини Динамо володіло м`ячем 67,7% ігрового часу. Загальний показник – 46,6:53,4 на користь "біло-синіх".
Більшість своїх атак Брюгге намагався проводити правим флангом, де активними були Мата та ближня "вісімка" – Вормер. Динамо взагалі 45% своїх атакувальних дій проводило на своєму правому фланзі. Через центр кияни майже не атакували. На цю вертикальну зону доводилося всього 19% атак.
Щодо ударів по воротах, то господарі мали математичну перевагу у цьому плані – 18:6, але якість більшості ударів бельгійців не вражала. До речі, по ударах у площину маємо рівність – 3:3.
На схемі вище – класична перебудова Динамо у фазі гри без м'яча. Циганков та Родрігес сідали у лінію до опорних і утворювали структуру 4-4-2.
Якщо Динамо зупиняло позиційні атаки суперника зональним методом у середньому та низькому блоках, то Брюгге переважно дотримувався принципів проактивних методів. Якщо високий пресинг не допомагав, у позиційній обороні господарі підтримували структуру базову 4-1-4-1.
Динамо намагалося розігрувати м'яч від воріт і взагалі, по кількості передач у першій та другій третинах поля команда Луческу навіть переважала Брюгге, який звик грати з м'ячем. У білд-апі гостей брали участь воротар та шість польових гравців.
На схемі вище – структура високого пресингу Брюгге. Попереду були Дост і ліва "вісімка" Ван ден Кейбус. Вони почергово атакували ближнього центрбека киян, коли той отримував м'яч, перекриваючи лінію можливої передачі на опорних.
Взагалі, моменти біля воріт Бущана виникали в основному після подач з флангів та контратак у другому таймі, коли Динамо вже ризикувало. Порівняно з першим матчем, було помітно, що кияни провели роботу над грою у захисті при стандартах. Якщо бельгійці і били, то, як правило, із боротьби. Найнебезпечніший момент у цьому плані – удар впритул у виконанні Доста. Але він виник випадково. Зверніть увагу на скріншот. Миколенко та Дост зіштовхнулися у штрафному і обидва впали. М'яч відскочив на правий фланг атаки Брюгге, де Родрігес через інцидент із Миколенком залишився один проти Вормера та Мати. Гравці Брюгге скористалися ситуацією і майже забили гол.
Після гри виконувач обов'язків головного тренера Брюгге Рік Де Міл не приховував свого розчарування результатом: "Ми повинні були діяти ефективніше. Трапився найгірший з можливих сценаріїв – гол наприкінці матчу. Всі були дуже розчаровані. Але ми знаємо, що заслужили більшого. Команда провела відмінну єврокубкову кампанію, але могло бути і краще. Проте, перш за все, давайте пам'ятати про хороші речі".
Настрій Мірчі Луческу був діаметрально протилежним: "У перерві говорив хлопцям, що ми добре обороняємося, добре перекриваємо атаки суперника, але при відборі м'яча у нас не виходила гра в атаці. Ми поспішали, метушилися, робили непотрібні дотики і передачі. Занадто швидко хотіли вивести гравця на ударну позицію. А в другому таймі ми вже почали більше контролювати м'яч і загрожувати воротам.
Якби влітку хтось сказав, що ми будемо на цій стадії – ніхто б не повірив. Команда і молоді хлопці ростуть від матчу до матчу. Але через тиск і стрес вони однаково робили елементарні технічні помилки, які не притаманні їм. Потрохи вони хочуть бачити себе гравцями Динамо".
Зараз можна скільки завгодно казати про те, що Брюгге був не в оптимальному стані, але деякою мірою кадрові проблеми бельгійського клубу нівелювали різницю команд у рівні інтегральної підготовки. Все ж таки, не треба забувати, що Брюгге перебуває в чудовому ігровому тонусі, тоді як Динамо тільки починає свій змагальний період.
Ніхто не винен у позитивних пробах декількох лідерів Брюгге. Від подібних проблем не застрахований жоден клуб і восени наші гранди вже переживали подібні проблеми. Відповідальність за рівень гри та результат від цього ніхто не знімає. Голкіпер Брюгге Сімон Міньйоле після гри почав розмірковувати про те, що якби його команда зіграла оптимальним складом, то вона б неодмінно перемогла. Але коли Брюгге у груповому турнірі Ліги чемпіонів грав унічию з ослабленим через COVID-19 складом Лаціо, голкіпера Брюгге проблеми суперника чомусь не турбували.
Динамо не показало яскравої гри, але команда Луческу вкотре відзначилася дисциплінованим виконанням плану на гру. Цей план спрацював і він приніс киянам позитивний результат. Зараз, звичайно, легко казати, але ще у середині другого тайму я відчував, що Динамо не відпустить суперника. У даному випадку потрібно казати не стільки про тактику, скільки про стратегію. Більшу частину матчу "біло-сині" грали максимально обережно. Як визнав після гри Віталій Буяльський – головним завданням на перший тайм було не пропустити гол.
Не менше години ігрового часу Динамо змушувало вхолосту працювати гравців Брюгге у високому пресингу. Цей аспект не приніс дивідендів господарям поля, навпаки, кияни виснажували опонентів. До середини другого тайму Брюгге підсів, а Динамо, навпаки, активізувалося. Вихід на поле Шапаренка був ключовим моментом протистояння. Микола переламав хід зустрічі. З його появою Динамо заволоділо не тільки м`ячем, а й перехопило ігрову ініціативу.
Чим ближчим був кінець другого тайму, тим більше на Ян Брейдел пахло голом, причому аромат йшов з боку воріт Міньйоле. Гол імені Жерсона, Циганкова і Буяльського був цілком логічним. Перемогла команда яка стратегічно грамотно побудувала свою гру та продемонструвала чудову витримку. Саме терпіння і дотримання ігрової дисципліни вивели киян у 1/8 фіналу Ліги Європи. Сподіваюся, що через матчі Динамо додасть і у інших компонентах гри, які будуть дуже необхідні у подальших баталіях європоходу.
Група автора у Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"