Ольга Любушкіна розповідає про незабутніх тріумфаторів Ліги чемпіонів 1992/93.
Марсель сміливо можна назвати народною командою. Попри те, що великих перемог клуб давно вже не бачив, а на внутрішній арені всі трофеї забирає ПСЖ за поодинокими винятками, провансальці мають найбільш віддану фан-базу. А ще Марсель – єдиний клуб, якому вдалося привезти у Францію найбільшу нагороду. Трофей Ліги чемпіонів.
У сезоні 1992/93 головний клубний турнір Європи – Кубок чемпіонів – перейменували на Лігу чемпіонів і змінили формат. Спочатку проводилися два раунди плей-офф, вісім найкращих команд потрапляли у груповий раунд, де було лише дві групи. Переможці груп одразу грали у фіналі.
Підготуйся до фіналу Ліги чемпіонів по-справжньому! Купуй чипси Lay’s з акційним банером "Є Lay’s? Буде футбол!" і реєструй коди з 01.04.2025 до 31.05.2025 на сайті promo.lays.ua або у чат-боті. Вигравай суперпризи: офіційний м’яч UCL Finale 2025, топову ігрову консоль останньої моделі з джойстиком чи стильний мерч від Lay’s! Не втрачай можливості – використовуй їх на повну!
У цьому оновленому турнірі тріумфував Марсель, якого й досі називають найбруднішим переможцем Ліги чемпіонів через скандал із підкупом Валансьєна. Десятьма роками раніше провансальці грали у другій французькій лізі, і туди ж вирушили після здобуття "вухастого".
Першим суперником Марселя став північноірландський Гленторан (5:0, 3:0), якого не помітили французи. З бухарестським Динамо довелося помучитися (0:0, 2:0), і лише Ален Бокшіч своїм дублем приніс перемогу.
На груповому етапі провансальці зустрілися з Рейнджерс, Брюгге та ЦСКА. З шотландцями все склалося не дуже вдало – дві нічиїх, причому у першому матчі дозволили супернику відігратися з 0:2. Брюгге здолали із загальним рахунком 4:0, а ЦСКА – 7:1.
Фото: Getty images
Фаворитом турніру вважався Мілан, який до цього вже мав п’ять перемог у фіналах. Сезон 1992/93 італійці взагалі провели блискуче, вигравши усі 10 матчів з загальним рахунком 23:1. Фінал перервав цю серію, а єдиний гол забив Базіль Болі. За десять хвилин до перерви центральний захисник зазнав травми і хотів покинути поле, але, побачивши це, Бернар Тапі, президент клубу, по рації заборонив Гуталсу робити заміну. Через вісім хвилин Болі забив переможний м'яч. Так Марсель вперше у своїй історії виграв єврокубок.
Як склалася доля тих, хто вписав Францію в список переможців Ліги чемпіонів?
Фаб'єн Бартез
Голкіпер, 53 роки
Бартеза представляти не потрібно. Перемога в ЛЧ стала лише першим кроком до величної кар'єри. Після Марселя воротар вирушив до Монако, а потім в АПЛ, де виступав у складі Манчестер Юнайтед. Доля привела його знову в Марсель, а завершив він кар’єру в Нанті.
Голкіпер став одним із символів збірної Франції, здобувши з нею титул чемпіона світу-1998 та Європи-2000. Додалися до цих трофеїв і чемпіонство у Франції та Англії. Блискучу кар'єру Бартез закінчив у 2007 році. Фаб'єн завжди любив гонки, тому став активно брати участь у різних турнірах. Хобі привело його до звання чемпіона Франції з автоперегонів. Деякий час Бартез допомагав Тулузі, як консультант воротарів.
Фаб'єн повертався на футбольне поле у благодійних матчах, розважаючи публіку своєю неординарною поведінкою. Приміряв на себе різні ролі і навіть, бачила на власні очі, виступав на позиції нападника. Голкіпер просто живе своє найкраще життя, насолоджуюсь і славою, і кожною миттю.
Паскаль Ольмета
Голкіпер, 64 роки
Ольмета після Марселя потрапив до складу іншого Олімпіка – Ліона, невдало з'їздив в Еспаньйол, а завершив кар'єру в Галезек Аяччо. Трофеї, які Паскаль здобув із Марселем, так і залишилися його найбільшим досягненням.
Француз, повісивши бутси на цвях, пограв у пляжний футбол за рідну збірну. Неодноразово світився на телеекрані, беручи участь у відомому на весь світ шоу "Ключі від форту Буаяр". 2006 року разом із Франческо Біддау він заснував свою асоціацію "Посмішка, надія на життя", покликану допомагати хворим дітям і підтримувати їхні сім'ї. Меценатами фонду були імениті футболісти, включно з Еріком Кантона.
Багато часу Ольмета присвятив саме ТБ. Він виступав у ролі консультанта на TF-1, є постійним учасником шоу Жерома Ротена на RMC і не забуває грати у благодійних матчах.
Базіль Болі
Захисник, 58 років
Герой фіналу Ліги чемпіонів після Марселя опинився у Шотландії. З Рейнджерс він здобув титул чемпіона, а потім повернувся в Монако. Не затримавшись довго у Франції, захисник вирушив до Японії, після якої вирішив припинити професіональні виступи.
У 2003 році став ведучим та продюсером програм для Canal Horizons. Мав великі зв'язки з органами влади і навіть Ніколя Саркозі пропонував йому розпочати політичну кар'єру. Хоча Болі відмовився, але все ж був призначений національним секретарем партії UMP.
Базіль організував асоціацією Entreprendre et direcr en Afrique – ERA. Щоправда, через підозри у незаконних витратах його взяли під варту. Суд, зрештою, виправдав француза. Захисник ділився своїм досвідом в Осері, де був радником президента клубу у 2014 році. Також Болі повертався в Марсель при Венсані Лябруні у статусі посла.
Між іншим, Базіль з'являвся на ТБ у фільмі Када Мерада "Марсель", в міні-серіалі "Плюс красуня життя", брав участь у шоу "Танці з зірками", у "Mask Singer" на TF1. Болі спробував організувати власну академію, але у 2024-му вона закрилася, проіснувавши лише два роки. Наразі Базіль продовжує зніматися на ТБ у різних програмах і підтримує благодійні акції.
Марсель Десаї
Захисник, 56 років
Перемога над Міланом відкрила Марселю дорогу в клуб, де він ще раз виграв Лігу чемпіонів. Десаї має велику кількість трофеїв, включаючи перемогу на ЧС-98 та Євро-2000 у складі "Ле Бльо". Поїздка в АПЛ теж була успішною, і з Челсі він виграв декілька титулів. Навіть Катар, куди Марсель поїхав завершувати кар’єру, теж додав Кубок на поличку.
На футбольній пенсії Марсель не байдикував. Випустив свою автобіографію, постійно брав участь у шоу, знімався в рекламі, був експертом на різних каналах, під час чемпіонату світу 2006 року Десаї працював аналітиком на BBC. Пізніше він висвітлював для тієї ж компанії Кубок африканських націй-2008 та Євро-2008.
У Мілан повернувся 2007-го на посаду скаута. Його робота полягала у пошуках талантів в Африці. Він також був членом організаційного комітету Кубка африканських націй 2008 року, який відбувся в його рідній Гані. Активно бореться з расизмом і приділяє увагу благодійності. У 2022 році брав участь у відкритті чемпіонату світу в Катарі.
Бернар Казоні
Захисник, 63 роки
Казоні потрапив до Марселя вже на зорі своєї кар’єри. Трофей Ліги чемпіонів став головним досягненням для Бернара.
Без роботи екс-захисник сидіти не міг, тож отримав ліцензію тренера. Хоча список його клубів доволі великий, шаленого успіху він не досягнув. Найдовше пропрацював із Бастією – аж чотири роки. В інших місцях ледь затримувався на рік. На рівні збірних також не знайшов визнання.
Найбільше досягнення Казоні на тренерському поприщі трапилося з французькою сенсацією Евіаном. Із цим клубом він зміг вийти в Лігу 1, здобувши звання найкращого тренера Ліги 2. Проте не пережив зиму і подав у відставку. Останнім місцем роботи Казоні був івуарійський клуб Ганьоа. Наразі він безробітний.
Бернарда Казоні неодноразово звинувачували у расизмі та агресивній поведінці протягом його тренерської кар'єри.
Ерік Ді Меко
Захисник, 61 рік
Ерік Ді Меко не тільки улюбленець публіки Марселя, а й фанів французького футболу загалом. Погравши за провансальців, захисник вирушив у Нансі, а завершив кар'єру в Монако.
До Марселя Ді Меко повернувся у статусі спортивного директора на початку "нульових". Як виявилося, працювати у структурі клубу не для нього. Після невдачі в Марселі він покинув світ футболу. Ді Меко, який вже був муніципальним радником з 1995 року, почав займатися політикою, ставши заступником із питань спорту в мерії Марселя з 2001 по 2007 рік. Він організовував, допомагав і проводив заходи для молоді.
А потім Ерік розпочав працювати у різних футбольних шоу, починаючи з Super Moscato Show. RMC став другим домом для Ді Меко, де він завоював любов глядачів. Експерт, коментатор, ведучий – у цих ролях захисник знайшов себе. Йому довіряли коментувати найвидовищніші матчі чемпіонатів світу, Ліги чемпіонів. Хоча один фінал ЛЧ він відмовився коментувати – той, у якому брав участь ПСЖ. Бо, як істинний марселець, не зміг би залишатися незаангажованим.
Кажуть, талановита людина – талановита у всьому. Ді Меко отримує задоволення від музики. Ерік є басистом Osiris Cover Band разом із барабанщиком Жаном Вінсентом Боетто, гітаристами Крісом Чезарі, Аленом Баталья та співаком Акселем Ранкурелем. Гурт, створений у січні 2019 року, віддає шану британському гурту Oasis та виступає на концертах. У березні 2022 року Осіріс взяв участь в 11-му сезоні шоу талантів The Voice, отримавши звання найкрасивішого голосу на TF1.
Мануель Аморос
Захисник, 63 роки
Аморос – вихованець Монако. Він приєднався до Марселя вже у статусі іменитого гравця. На той час в нього був титул чемпіона Європи-1984 і бронза ЧС. Його промах у фіналі ЛЧ 1991-го залишив клуб без перемоги, але от двома роками пізніше оборонець тріумфував.
Після завершення кар'єри Мануель подався у тренери. Щоправда, так і не зумів досягти успіху. Працював у Кувейті, Беніні та на Коморах. Наразі Аморос з'являється на різних заходах.
Жослен Англома
Захисник, 59 років
Бронзовий призер у складі збірної Франції прийшов у Марсель з ПСЖ, але зумів завоювати любов публіки Велодрому. Перемога в ЛЧ дозволила Англома відкрити для себе чемпіонати Італії та Іспанії. З Валенсією він вигравав титул чемпіона Ла Ліги та двічі доходив до фіналу ЛЧ. Перед завершенням кар’єри встиг пограти у рідній Гваделупі.
Англома тренував Етуаль, з яким виграв Кубок Гваделупи, а потім увійшов до тренерського штабу національної збірної Гваделупи. Наразі працює з командою і готує її до Золотого кубка.
Дідьє Дешам
Півзахисник, 56 років
У Франції називають Дідьє Дешама просто "ДД". Як капітан Марселя, він підняв "вухастого". Як капітан збірної, підіймав головні трофеї Європи та світу. Він виграв все, що міг, як гравець, виступаючи за Марсель, Ювентус та Челсі, і продовжив традицію перемог вже як тренер.
З усіх марсельців того часу, Дідьє Дешам є іконою французького футболу й надалі прославляє свою країну. Він повертався в Марсель, щоб принести клубу титул чемпіона Франції, він повернувся у темні часи в Ювентус, щоб вивести команду знову в Серію А. Дешам повернувся у збірну Франції, щоб виграти чемпіонат світу у 2018 році.
Про що може шкодувати Дідьє, то це про Євро. У статусі тренера він так і не зумів здобути титул чемпіона Європи. Наразі Дешам сконцентрований на своєму останньому танго з Францією – ЧС-2026. Він власноруч творив історію французького футболу, прославляючи свою країну, підкорюючи нові вершини.
Жан-Філіпп Дюран
Півзахисник, 64 роки
Дюран блищав у Бордо, переживаючи злети та падіння з жирондинцями, аж поки доля не закинула його в Марсель, з яким він і здобув титул чемпіона Франції та перемогу в Лізі чемпіонів. Там і повісив бутси на цвях.
Жан-Філіпп не залишився осторонь футболу. Працював скаутом у Франції, а потім вирушив у Німеччину, де допомагав залучати гравців Айнтрахту та Шальке. Саме Дюран привіз у Бундеслігу Рандаля Коло-Муані.
Жан-Жак Еделі
Півзахисник, 59 років
Еделі – один із небагатьох гравців величного Марселя, який постраждав від скандалу з підкупом футболістів Валансьєна. Жан-Жак став центром тієї історії, що у підсумку призвело до умовного вироку. Еделі пропустив два роки, а повернувшись у футбол, вже не мав минулої слави.
Після завершення кар’єри професіонального гравця Жан-Жак трохи попрацював тренером в регіональних лігах, скаутом, а потім чкурнув за кордон. У Бурунді він разом з Мессажер Нгозі здобув чемпіонський титул.
З 2018 року він надає консалтингові послуги футбольним клубам, підприємствам, європейським школам менеджменту та університетам в Анжері, Нанті, Марселі, Люксембурзі, Швейцарії і Африці.
Франк Созе
Півзахисник, 59 років
Після пониження Марселя класом Созе поїхав до Серії А, де провів лише сезон у складі Аталанти. Звершував він кар’єру в Хіберніані, а потім став тренером цієї команди, провалившись із тріском. Тож довелося піти простим шляхом і задовольнитися роботою експерта та коментатора на матчах французького чемпіонату.
Жан-Марк Феррері
Атакувальний півзахисник, 62 роки
Чемпіон Європи-1984 настільки любив Марсель, що, після скандалу і відходу в Мартіг, повернувся у клуб, щоб допомогти йому відновити славу. Через декілька років Феррері завершив кар'єру у третьому дивізіоні. Частенько Жан-Марк з’являється на телебаченні, але здебільшого веде спокійне життя вдалині від софітів.
Абеді Пеле
Півзахисник, 60 років
Як і багато гравців, Пеле покинув Марсель після виграшу Ліги чемпіонів, приєднавшись до Ліона. Там чемпіон Африки у складі Гани здобув приз найкращому іноземцю, а потім переїхав до Торіно. Після Італії була подорож до Німеччини, а завершив він кар’єру у Мюнхен 1860.
Абеді Пеле отримав ліцензію тренера і працював у Гані, де вляпався у скандал з договірними матчами. Відбувши своє покарання, він навіть виграв Кубок країни. Екс-півзахисник став агентом своїх синів, займався ігровим бізнесом, а також був призначений одним із п'яти членів тимчасового комітету після розпуску федерації Гани. Наразі Пеле – президент футбольного клубу Нанія.
Ален Бокшіч
Нападник, 55 років
Період у Марселі, хоча й невеликий, відкрив для хорвата двері до слави. За провансальців він забив 23 м’ячі, завоювавши титул найкращого бомбардира Франції, а потім опинився в Італії, де не менш блискуче виступав за Лаціо. У 2000 році Бокшіч перебрався в АПЛ, отримав захмарну зарплатню і допоміг Мідлсбро зберегти прописку в еліті.
Перші кілька років після завершення кар’єри Ален жив тихо, якомога далі від футбольного поля. Він обіймав посаду віце-президента Хайдука, але не затримався у ролі функціонера. Бокшіч наразі проживає своє найкраще життя – оселився на узбережжі у місті Макарска і називає себе "справжнім пенсіонером". Ален грає у гольф, дивиться футбол по телевізору та виховує онуків. Щоправда, маленький онук Бокшіча – фанат Роми, а не Лаціо. І це єдине, що турбує колишнього нападника.
Руді Фьоллер
Нападник, 65 років
Німець прибув у Марсель вже у статусі суперзірки, погравши за Вердер та Рому, зі званням чемпіона світу. Разом із Бокшічем вони створили вбивчий дует. 73 матчі, 28 голів і 11 результативних передач, а також виграш Ліги чемпіонів дозволили Фьоллеру вписати своє ім’я в історію Марселя.
Після завершення кар'єри працював головним тренером збірної Німеччини, функціонером у Байєрі, а тепер обіймає посаду спортивного директора національної команди.
Раймон Гуталс
Головний тренер
Марсель став передостаннім місцем роботи великого бельгійського фахівця. Раймон Гуталс найбільші свої трофеї виграв з Андерлехтом. Серед них і Кубок кубків. Перед завершенням кар'єри він повернувся до Бельгії. Завжди залишався бажаним, як телевізійний аналітик, за своє розуміння футболу. Помер від раку кишківника у віці 83 років.
Чарівник – саме так називали Раймона в Марселі. Він став перший бельгійським фахівцем, якому вдалося виграти Лігу чемпіонів.
Зірки кіно, перемога над Кройфом та труднощі в Києві: перший великий успіх ПСЖ у Лізі чемпіонів