Зірки кіно, перемога над Кройфом та труднощі в Києві: перший великий успіх ПСЖ у Лізі чемпіонів
Тридцять років тому ПСЖ дебютував у Лізі чемпіонів. У своєму прем’єрному поході за трофеєм французька команда зупинилася за крок від фіналу. "Футбол 24" пригадує євросезон, який змусив говорити про команду Луїса Фернандеса усю Європу.
Луїс Фернандес / ПСЖ
Після тріумфу та миттєвого краху Марселя французький футбол потребував нового лідера. Цю роль взяв на себе Парі-Сен-Жермен португальського наставника Артура Жорже. Прагматичний футбол парижан дав результат у сезоні 1993/94, коли столична команда впевнено виграла свій другий чемпіонський титул в історії.
Та якщо у внутрішній першості механізм працював, то єврокубкові амбіції залишалися гіпотетичними. Керівництво ПСЖ мріяло про здобуття Кубка володарів кубків і все йшло за планом аж до півфіналу, де французи зустрічалися з Арсеналом. Після домашніх 1:1 ПСЖ програв у Лондоні 0:1 і накликав гнів громадськості, який конвертувався у звільнення тренерського штабу. І це на фоні здобутого чемпіонства!
Новим тренером було призначено 35-річного Луїса Фернандеса, екс-футболіста ПСЖ, який доволі вдало подолав етап трансформації у тренера в Каннах і здивував усю Францію своїм привабливим стилем футболу. 1994-го Фернандеса визнали Тренером року і він був ідеальною кандидатурою на роль творця нового та прогресивного ПСЖ.
Варто зауважити, що Фернандес не проводив радикальних реформ і працював із наявними футболістами. Сила нового тренера ПСЖ полягала у вмінні знайти сильні сторони гравців та змусити їх повірити в себе. Принаймні, так було з лідером роздягальні Раї, котрий під керівництвом Фернандеса пережив ренесанс.
"Наш штаб зробив усе, щоб відновити Раї та не створювати йому труднощів, – згадував Фернандес. – З таким гравцем потрібно бути поруч і вміти його слухати. Поступово завдяки тренуванням Раї знову віднайшов впевненість та почав насолоджуватися життям. Я радий, бо це було одним з моїх головних досягнень, і я пишаюся цим".
У кваліфікації ЛЧ парижани зустрілися з угорським чемпіоном – Вацом. Вдома ПСЖ розгромив суперника 3:0, а через два тижні обіграв Вац і в Угорщині (2:1) завдяки дублю Патріка Мбома. На груповому етапі французи зустрілися з Баварією, київським Динамо та Спартаком.
ПСЖ виглядав потужною машиною, яка змітала все на своєму шляху. Команда Луїса Фернандеса єдиною пройшла груповий турнір без втрат – шість перемог у шести матчах. Все розпочалося з поєдинку проти Баварії, який французи виграли 2:0. Після двох подач з кутового відзначилися Джордж Веа та Даніель Браво.
Для майбутнього президента Ліберії, який у підсумку стане найкращим бомбардиром Ліги чемпіонів сезону 1994/95, той гол виявився прем’єрним у турнірі. Що стосується іншого автора забитого м’яча Даніеля Браво, то м’яч баварцям став для нього єдиним у Лізі чемпіонів. Саме Луїс Фернандес змінив позицію Браво та поставив його в опорну зону, де він приносив команді більше користі.
Нині Браво працює коментатором та експертом на телебаченні, а його прізвище є відомим у Франції радше завдяки сину Лукасу Браво. Якщо ви раптом натрапляли на серіал "Емілі в Парижі", то одразу впізнаєте сина легенди ПСЖ – Лукас, який є одним із героїв серіалу, дуже схожий на свого батька.
До речі, безпосередньо з кінематографом пов'язаний й інший лідер тогочасного Парі Сен-Жермена – Давід Жинола. У тому розіграші нападник відзначився лише одного разу, проте оформив три асисти. 1995-го Жинола покинув ПСЖ та поїхав у Прем’єр-лігу, де змінив чотири клуби і закінчив кар’єру. Виступаючи за Тоттенхем, футболіст грав епізодичні ролі в кіно, а потім навіть знімався в повнометражних фільмах.
У другому турі групового етапу ПСЖ на виїзді обіграв Спартак (2:1) завдяки голам 30-річних Поля Ле Гуена та Валдо, а у жовті 1994-го приїхав до Києва. У середині першого тайму Венсан Герен забив у ворота Олександра Шовковського.
Та незабаром Сергій Ковалець сміливо пішов на двох суперників і один з них – Валдо – зрубав динамівця на вході у штрафний майданчик. Італійський рефері П'єро Чеккаріні вказав на позначку, а Віктор Леоненко перехитрив Бернара Лама – 1:1!
Динамо героїчно відбивалося, а на 74-й хвилині Владислав Ващук виконав один із найбільш яскравих сейвів тієї Ліги чемпіонів, коли рятував ворота після помилки Шовковського на виході – захисник кинувся під удар Раї та ціною ушкодження головою виніс м’яч з лінії. Проте наступна подача з кутового від Ле Гуена та ще одна помилка Шовковського на виході коштувала киянам надто дорого – Веа ідеально виконав свою роботу.
ПСЖ і в другому колі продовжив переможну ходу. Спочатку обіграв 1:0 київське Динамо, а потім з таким же рахунок переміг Баварію. В обидвох матчах вирішальні голи забивав геніальний Веа. А в заключному турі парижани вибили шість з шести, коли розгромили Спартак 4:1. Не зайвим буде сказати, що у цьому матчі також забив Веа, причому двічі.
Статистичні показники за підсумками групового етапу робили команду Фернандеса головним претендентом на трофей: найбільше очок (12), найбільше голів (12) і найкраща різниця забитих та пропущених (+9). Лише ця машина могла зупинити Барселону Йохана Кройфа.
У першому матчі на Камп Ноу французи здобули нічию (1:1), а вдома, поступаючись 0:1, перевернули гру та вирвали путівку до півфіналу завдяки голам Раї та Герена. "Перемогти тоді нам допомогла підготовка, – каже правий захисник ПСЖ Хосе Кобос, який нині працює в муніципалітеті Ніцци. – Ми точно знали, що нам потрібно робити, аж до сантиметра, і це була робота Луїса Фернандеса та його штабу. Ми провели надзвичайну підготовку". Не дивно, що через багато років тренер ПСЖ назве ту перемогу найважливішою у кар’єрі.
На цьому хороші новини для парижан у тому розіграші ЛЧ закінчилися. Обидва півфінальні матчі з Міланом французи програли. Особливо образливою була домашня невдача 0:1 та пропущений м’яч від Звоніміра Бобана на 90+1 хвилині. А через два тижні дубль Деяна Савічевіча поховав надії Луїса Фернандеса і його команди.
Провал з Міланом та третє місце в чемпіонаті не зламали парижан і в наступному сезоні Фернандес здобув міжнародний трофей. Його ПСЖ виграв Кубок володарів кубків, який дотепер залишається єдиним великим здобутком клубу в Європі. Принаймні, до 31 травня.
