"Збірна – найсильніша, футболісти – зірки": Леоненко про відповідальність Реброва, один яскравий матч, тренера-іноземця

Те, про що говорили одразу після поразки збірної України в плей-офф ЧС-2026 від Швеції, сталося. Головний тренер національної команди Сергій Ребров подав у відставку із займаної посади, проте залишається віце-президентом УАФ.

Чи означає це, що спеціаліст і надалі контролюватиме процеси в інституті збірних – поки не відомо. Що ж стосується національної команди, то на погодження нової кандидатури в Української асоціації футболу часу вистачає – перші матчі в Лізі націй проти Угорщини й Грузії заплановано на кінець вересня.

Про роботу Реброва Футбол 24 розпитав у легендарного нападника збірної та київського Динамо 90-х Віктора Леоненка.

– Вікторе Євгеновичу, яку б оцінку ви поставили Сергію Реброву за роботу на чолі збірної України?

– Незадовільно. Завдання виходу на чемпіонат світу не виконав, тож рішення очевидне. Інша річ, чому він про це не повідомив одразу після поразки від Швеції в плей-офф. Я б так зробив. Було б чесно. Вийди до преси й зроби заяву. Не треба ховатися. Знав, куди йшов. Не треба ховатися від преси. Це говорить про те, що або тобі немає чого сказати, або в тебе нічого не виходить.

– За результат відповідає тренер, але, якщо згадати відбір до чемпіонату світу, то все закономірно. Франція сильніша й пройшла у фінал напряму. У Швеції склад не гірший за наш, але в березневому матчі їм, здалося, перемога була потрібнішою.

– Відповідальність лежить не тільки на Реброві. Відсотків шістдесят – його, половина – на Шевченку, решта – футболісти, які не футболісти. Почитаєш, то в нас найсильніша збірна. Гравців зробили зірками, а за які заслуги? Наші лідери – не лідери, призначають самі себе. Вони ж не тягнуть команду, грають самі за себе. З моментами просто біда. З 70-ї хвилини починають бити по воротах. У цьому проблема. І не тільки в збірній.

Візьми матч Шахтар – Полісся, перша й третя команди чемпіонату. Перший тайм – взагалі без ударів по воротах. Шахтар зрозуміло, грає в єврокубках, перельоти, втома, щільний графік матчів. А Полісся що? Знову будуть винні коментатори й журналісти. Закінчується тим, що перестають давати інтерв’ю. Бо не можуть пояснити, чому їхні гравці не б’ють по воротах. А вболівальник, тим часом, витрачає час, щоб побачити футбол без гольових моментів.

Де молодь? У 19 років наш футболіст ще молодий. А в Барселоні у 17 виконують провідні ролі.

– Та й у збірній задніх не пасуть.

– У 16 вже можна грати в основному складі. А такі здоровані, як Пономаренко, то й ще раніше. Захисники жаліються, знайшли проблему, що він великий. Нехай спитають у Кузнєцова чи Безсонова, їм все одно було з ким грати, було завдання, і його треба було вирішувати. А зараз воротарі вже бояться габаритних нападників. У нас було навпаки.

Яскравий момент про наш футбол – учорашня ситуація з Буськом (захисник Буковини, який знепритомнів під час півфіналу Кубка України проти Динамо – Футбол 24). Це – показовий момент. Це говорить про рівень футболістів. Людина лежить, а Буковина продовжує атаку. Ніхто нічого не бачить. Та останній захисник чернівчан, який, як зараз кажуть, сканує усе поле, вже волати мав, щоб зупинили матч. Тим більше, що, як пишуть, він втрачає свідомість не вперше, і про це його партнери по Буковині, якщо це правда, то, напевно, знали.

Тут питання до клубного лікаря. І суддя ж бачив, біг на нього, ледве не наступив. Динамо також могло зупинитися, хоча якщо арбітр і суперники не реагували, то Буяльський і розігнав атаку. Цей момент про те, що футболісти не бачать поле.

– Повертаючись до збірної. У нас є спеціалісти, але на відповідальні посади модно запрошувати іноземців. Він зможе змінити гру на більш атакувальну?

– Ха, та ти ж сам і відповів. У нас був іноземний тренер. І не тільки він. Ребров живе в Іспанії, Шевченко – в Англії. Тож закордонні спеціалісти були і є. Призначення нового тренера – це вже до Андрія Шевченка, він за це відповідає. Якби я отримував зарплату, то б назвав прізвище того, хто потрібен збірній.

Стосовно іноземців… Ми, мабуть, єдина країна в світі, де молодіжну збірну очолює тренер з-за кордону. Звідки він узявся, кого тренував, що вигравав? Дивно, погодься. Будуть, напевно, гніватися на мої слова. Але я правду говорю. Ображатися – це найслабша позиція.

Які матчі можна виокремити, коли збірну очолював Сергій? Усього кілька. З Молдовою перед Євро і офіційний у відборі чемпіонату світу з Ісландією, коли перемогли 5:3. Для трьох років на чолі національної команди це замало. Коли ж у команди немає гольових моментів, треба одразу бити тривогу. Щоб не виходило, що спочатку нічого страшного, коли поступаємося, а потім кожна гра – як фінал.