Ярослав Сиваківський ділиться враженнями від чергової перемоги збірної України в рамках відбору Євро-2020. Команда Шевченка вдруге поспіль прибила скромних балтійців.
Литва – явно не той суперник, за яким можна робити зріз гри національної команди. Набагато інформативнішим стане поєдинок проти Роналду і Ко, який відбудеться вже у понеділок. Але вчорашній матч показав надзвичайно важливу річ: збірна України навчилася грамотно будувати гру попереду, створювати небезпечні моменти після позиційних атак і повністю контролювати поєдинки з суперниками, які це дозволяють.
Вчорашній матч окрім позитивного результату подарував і естетичне задоволення. Нарешті з арсеналу збірної пропали непотрібні навіси при масованій обороні суперника. Натомість "синьо-жовті" навчилися долати захисні редути через інсайдів, що набагато цікавіше та ефективніше. Коли команда залучала Соболя або Болбата, вони намагалися створити гостроту через простріл. Декілька дальніх навісів Сергій таки виконав, але це були лише поодинокі випадки.
М’яч підопічні Шевченка контролюють настільки природно, що виникає враження, ніби національна команда вже багато років звикла домінувати на футбольному полі. Але ефективне(!) володіння м’ячем – це якраз напрацювання Шеви та його штабу. За його попередників козирем "синьо-жовтих" були швидкі атаки та навіси, які у більшості випадків завершувалися нічим. Крім того, якщо б зараз попросили описати стиль гри збірної до Шевченка-тренера, мені б було важко про нього говорити, адже й самого стилю не було.
Це стало чи не головною передумовою фіаско команди на Євро-2016. Підопічні Фоменка не змогли показати змістовного футболу та здобути результат проти Північної Ірландії, що поховало шанси на подальше просування у турнірі. Яскравою ілюстрацією тієї команди став вихід Тимощука на останніх хвилинах матчу з Польщею. Інтереси гравця поставили вище інтересів вболівальників, які чекали від команди бодай одного забитого гола. Колектив зразка ЧС-2006 встановив історичне досягнення, проте завдячувати тут потрібно шивдше характеру гравців та вдалому збігу багатьох обставин. Применшувати заслуги футболістів з Блохіним ніхто не збирається, але навряд чи хтось буде сперечатися, що тодішню гру збірної складно назвати яскравою.
У матчі з Сербією ми побачили приклад того, як підопічним Шевченка вдалося виконати усі настанови тренерського штабу та реалізувати свої моменти. Вчора ми спостерігали за впевненою командою, яка готова спокійно підбирати ключі до оборони суперника, здобуваючий позитивний результат. Загалом відбір на Євро-2020 хлопці Шевченка проходить доволі рівно. Були запитання по матчах із Люксембургом, але із всіх правил є винятки. Тим паче, що 6 очок ми таки здобули. Впевнений, що ті матчі були проаналізовані, а гравці зробили правильні висновки. Принаймні, стверджувати протилежне наразі не доводиться.
"Фаворит" вдало підібрав слова для рекламного ролика з Шевченком. Він справді робить все, щоб під час гри ми "співали, стрибали та сміялись". Плакати – залишимо насамкінець. Від щастя. На Євро-2020. Шева з штабом та гравці докладуться до цього. Нам залишається лише підтримувати та вболівати. Будемо й критикувати, але точно не за курс, якого дотримується Україна.