Сергій Тищенко пропонує головному тренеру Ференцвароша продовжувати успішну практику із запрошенням українських легіонерів.
За два роки Сергій Ребров зробив Ференцварош дворазовим чемпіоном Угорщини. Крім того, його команда пробилася у груповий етап Ліги Європи, де до останнього туру зберігала шанси на вихід у плей-офф. Приємно, що українські тренери досягають успіху за кордоном.
"Динамо дало мені шанс": чемпіонські правила життя Сергія Реброва
А ще Ребров надає можливість нашим гравцям зарекомендувати себе в Угорщині. Був момент, коли здавалося, що кар’єра Івана Петряка повністю втрачена. Саме завдяки довірі тренера футболістові знову вдалося про себе гучно заявити. Прикро лише, що у певний момент Іван обрав гроші, а не футбол…
Олександр Зубков був одним із багатьох у Маріуполі. А у Ференцвароші став справжньою зіркою, якою цікавляться команди із провідних чемпіонатів. Зміна клубу та робота із Ребровим пішла йому на користь. Ігор Харатін із Ференцвароша отримав виклик у національну команду. Це свідчить про особистий прогрес гравця, бо із Зорі ніхто його не запрошував, хоча команда також грала в ЛЄ.
Є ще приклад Данила Ігнатенка, який повернувся, так би мовити, на щиті. Думаю, тут проблема більше у самому футболісту, який не адаптувався до життя за кордоном.
Існує ймовірність, що й цього трансферного вікна українці знову будуть цікавими Ференцварошу. Пропоную свій варіант потенційних новачків для "Фраді".
1. Микола Шапаренко
Цей футболіст виріс тільки фізично, натомість його гра не прогресує. За 2,5 роки так і не зміг вибороти місце в першій команді – травми, проблеми із тренером, погана форма. Класу не побільшало. Нових навиків не здобув, а старих – не так вже й багато, щоб на цьому будувати кар’єру.
Позиція атакувального півзахисника є проблемною для Динамо. Але Шапаренко не грає. Михайличенко більше довіряв Буяльському. Не дуже вірю, що відставка тренера щось може змінити. Напевно, у цій ситуації найбільш оптимальним є шлях того ж Лєднєва, який пішов набиратися досвіду у Зорю. Зараз у нього набагато більше шансів, щоб стати основним гравцем Динамо, ніж у Шапаренка. Не варто забувати про багатостраждального Дуелунда. Думаю, що данець себе ще покаже.
Тож важливо самому Шапаренкові визначитися із тим, чого він хоче від футболу. Якщо його все влаштовує, то питань нема. Якщо ж футболіст прагне рости та досягти більшого, мати шанс поїхати на Євро – потрібно щось змінювати. Знайомий тренер, не найсильніший чемпіонат, який дасть можливість спокійно адаптуватися, – це може стати хорошим варіантом.
2. Михайло Мудрик
В атаці Шахтар звично робить ставку на бразильців. Молодому таланту пробитися крізь Соломона, Марлоса, Коноплянку та інших просто нереально. Їхати у Маріуполь, судячи з усього, він не хоче. Багато грошей за нього ніхто з європейських клубів не дасть.
"Український Неймар": чому прогрес Мудрика у Шахтарі – неможливий
Варіант із орендою у Ференцварош може стати таким собі соломоновим рішенням. У виграші залишаться всі: Шахтар розвиватиме свого футболіста, зберігши за собою права. Мудрик отримає можливість показати себе та пройти адаптацію до життя у Європі. Ференцварош матиме талановитого виконавця. Тим паче, що на позицію ліворуч "Фраді" не завадив би ще один гравець.
3. Владислав Кочергін
Напевно, це найбільший прогрес сезону 2019/20. Раніше я не сприймав Кочергіна серйозно, як футболіста. Але він довів, що може стати не тільки важливим, але й ключовим гравцем для Зорі. Владислав дуже любить простір та швидкість. За такими принципами будує гру Ребров в Угорщині. Гравці його атаки повинні мати у своєму арсеналі ці чесноти.
Не факт, що в Україні Кочергін буде розвиватися надалі. У квітні йому виповнилося 24 роки. Саме той вік, коли варто задуматися над переходом на сильніший рівень. Тим паче, контракт із Зорею не такий тривалий. Клубу потрібно думати, щоб не втрати гравця безкоштовно.
Цікаво було б побачити Владислава у Бельгії. Але місцеві клуби дуже залежні від грошей за трансфери із топ-чемпіонатів. Є ризик, що цього сезону великих переходів не відбудеться. Тому бельгійські команди – дуже обережні із власними купівлями.
Проблема в тому, що на правому фланзі "Фраді" є Зубков. Йшли розмови про Шведа та Вакулу, які теж грають на цій позиції. Отже Ребров хоче бачити тут конкуренцію. Можливо використає когось на іншій позиції. На відміну від Вакули та Шведа, Кочергін – на коні. Він набрав чудову ігрову форму, тож може стати корисним відразу. Ціна теж не повинна кусатися.
4. Кирило Ковалець
Крок за кроком він став одним із лідерів Олександрії. У Ковальця є ряд хороших футбольних якостей, які дозволяють йому приносити багато користі в середині поля. Кирило може взяти гру на себе, має бачення поля, пас, уміє віддати, завершити, пробити. Тільки от на рівні УПЛ він навряд чи знайде для себе ще щось нове. Свого часу перехід із Чорноморця до Олександрії пішов йому на користь. Саме час зробити наступний крок.
Писали про інтерес Сампдорії. Це – топ-чемпіонат. Напевно, краще почати із чогось скромнішого, щоб вже потім мати можливість потрапити до сильнішої ліги у всеозброєнні. "Фраді" та Ребров можуть бути корисними. Плюс – Олександрія отримає певні кошти.
5. Дмитро Іванісеня
Ребров взяв двох опорників із України – Данила Ігнатенка та Ігоря Харатіна. Перший вже встиг повернутися ще взимку, хоча його оренда передбачалася до літа. Потрібно думати над тим, як закрити цю позицію. Важливо мати у складі такого футболіста, який допоможе стримувати суперника, особливо у єврокубкових матчах.
У поточному сезоні Іванісеня пройшов шлях від ноунейма до одного з найсильніших виконавців на своїй позиції. Має вміння цементувати середину поля. А специфіка Зорі в тому, що клуб повинен продавати. Завдяки цьому, власне, він і живе.
6. Максим Чех
Ще один опорник. Зараз Максим набирається досвіду у Маріуполі. Сильних якостей у цього футболіста вистачає. Їх він показав, граючи на чемпіонаті світу у Польщі серед 20-річних та у Юнацькій Лізі УЄФА. Має лідерські задатки. Доволі надійний гравець на руйнування. З ним можна працювати, його можна розвивати. Потрібен тільки правильний підхід.
7. Олександр Філіппов
Лідер атак Десни та один з лідерів команди. Він ідеально підходить "Фраді" – у швидкому футболі почувається, наче риба у воді. Філіппову вже 27. Час задуматися над майбутнім. Зараз Десна у топах, а що буде у наступному сезоні? Гарантії не дасть ніхто. Зазвичай команди, які про себе гучно заявили, починають втрачати позиції. Є ризики як для Десни, так і для самого Філіппова.
Літній трансфер допоможе форварду отримати новий шанс проявити себе. Для Ференцвароша – це сформований футболіст, який підходить під модель гри та може відразу дати результат.