Підопічні Пепа Гвардіоли знову провалили вирішальний матч у ЛЧ, втративши путівку у фінал за кілька хвилин до фінального свистка й пропустивши туди мадридський Реал. Звіт про матч-відповідь півфіналу читайте на "Футбол 24".
Після формування півфінальних пар більшість вболівальників очікувала, що протистояння між Манчестер Сіті та Реалом стане дуже яскравим. Втім, ніхто навіть уявити не міг, наскільки крутою вийде перша ж їхня зустріч – 4:3 на Етіхаді не просто вразили футбольну спільноту, а й безсумнівно заслужили на статус одного із найкращих матчів ЛЧ у історії. Обидві команди та їхні тренери максимально повно розкрили свої переваги й недоліки, а одним із найкращих гравців несподівано виявився наш Олександр Зінченко.
Реал Мадрид – Манчестер Сіті – 3:1 – відео голів та огляд матчу
Кадрова несподіванка від Гвардіоли і традиційний склад Анчелотті
Очікувалось, що Пеп Гвардіола поставить українця в старт і на матч-відповідь у Мадриді. Вокер тільки-но повернувся після трьох тижнів поза тренувальним процесом, а Стоунз після схожого простою не витримав і 40 хвилин тиску Реала – в таких умовах читалася поява Канселу на правому фланзі. Втім, Кайлу досить несподівано довірили місце в основі, а Жоау вийшов зліва, залишивши Зінченка в запасі. На всіх інших позиціях вийшли ті ж гравці, що і тиждень тому.
Карло Анчелотті, добряче відсвяткувавши 35-те чемпіонство Реала й свій особистий тріумф, зі стартовим складом не здивував. В опорну зону повернувся Каземіро, завдяки чому на правий край атаки знову перейшов Вальверде. Алаба відновитись від пошкодження не встиг, тож його місце в обороні зайняв Начо. В усьому іншому лайн-ап повторював "одинадцятку" тижневої давнини.
Гвардіола відмовився від ініціативи, Анчелотті адаптувався під Сіті
На нову перестрілку з сімома голами сподіватись було марно. Пеп перед матчем заявляв, що він збирається надійніше зіграти в обороні – і він не збрехав. Манчестер Сіті свідомо обмежував свої втягування на чужу третину поля, намагаючись уникнути контрвипадів Реала. Канселу мало працював на загострення, здебільшого тримаючи під контролем переміщення Вальверде, а Вокер в принципі не виходив за центр.
При цьому гості намагалися вигравати підбирання (13:10 у першому таймі). Ініціативу віддали Реалу в надії, обравши менше зло – в позиційному наступі мадридці не настільки небезпечні, як у контргрі.
Карло Анчелотті, своєю чергою, спробував адаптуватись не тільки під власних лідерів, а і під суперника. "Вершкові" при грі без м'яча перейшли на схему 4-4-2, вибудовуючи ромб у центрі поля й відмовляючи від персональної опіки. Вальверде в цій схемі займав місце правого хавбека й працював у дещо вільній манері, читаючи гру й реагуючи по ситуації. Цим Карло бажав нівелювати проблему змін позицій на флангах Сіті.
При пресингу Мадрид діяв активно, але обережно – розігрувати м'яч через Едерсона заважали (Вінісіус на старті зустрічі ледь не вибив м'яч у голкіпера), але великих сил для тиску не відряджали.
Крім того, по ходу першого тайму намітились ще два тактичних ходи. Перший був очікуваним – Вінісіуса запускали у прориви, сподіваючись скористатись слабкою формою Вокера. Друга особливість прийшла із зіданівського минулого – центрбек у позиційному наступі періодично займав позицію форварда (в основному, правого). Обидві ідеї, великою мірою, не спрацювали. Кайл гідно тримався, його страхували, а Мілітао в атаці не допоміг.
Рівний перший тайм
Перший тайм мав досить уривчастий характер. Були 15-хвилинки з домінуванням Реала, у якому володіння м'ячем доходило до 68%. Були 10-хвилинки, коли більш активним виглядав Манчестер Сіті. Були дрібні паузи, бійка вже на 8-й хвилині, кілька фолів з ризиком травм лідерів, тощо.
Глобально, поєдинок проходив за планом "містян" – команди грамотно підготувались і нівелювали сильні якості один одного, а в атаці вони створювали дуже мало. Відверто притиснулись гості тільки перед перервою, але нічого критичного в обороні англійців не сталося.
Реал в цілому тримав ініціативу, але за моментами була рівність. Мадридцям вічно не вистачало гостроти в завершальній фазі, хоча самі розіграші були крутими: так, вже на 12-й хвилині господарі мали забивати внаслідок перепасовки Вальверде й Карвахаля з подальшою передачею Дані на 11 метрів – Бензема вистрілив з-під Діаша, однак запустив м'яч на трибуни. На 18-й же Вінісіус зачепився за відскок і бахнув з меж штрафного – втім, і тут м'яч полетів у небо.
Манчестер Сіті огризнувся набагато небезпечніше. Зокрема, на 20-й хвилині Мілітао втратив сферу на фланзі, дозволивши гостям розкатати шикарну атаку з проникною передачею на праву половину карного майданчика – Бернарду Сілва, випередивши Каземіро, замкнув її ударом в ближній кут, але Куртуа парирував. На 23-й же Габі Жезус отримав пас від Де Брюйне й закрутив м'яч у дальню дев'ятку метрів з 20-ти. На жаль для "містян", точності бразильцю забракло.
Реал на 27-й хвилині відповів небезпечним штрафним ударом у виконанні Крооса. Якби не голова Мареза, Тоні влучив би точно у верхній ближній кут. Після цього обидві команди перестали створювати конкретні моменти біля воріт суперника, хоча час від часу вони лякали один одного класними атаками без логічного завершення.
Мадрид намагався додати в атаці, пускаючи вперед Мілітао й все більше загострюючи увагу на Вінісіусі, але Едерсон, здебільшого, відпочивав. Лишень на 43-й хвилині він отримав вихід сам на сам, у якому Бензема пробив над поперечкою – втім, лайнсмен помітив офсайд у Каріма.
Реал зазнав фіаско в другому таймі
Відпочивати футболісти відправились за нулів на табло. Такий результат не влаштовував Реал, тож одразу з поновленням гри "вершкові" агресивно поперли вперед. Обороні Манчестер Сіті стало важко. Всього через кілька секунд після старту другого тайму Карвахаль отримав закидання від Крооса на правий край штрафного й виконав простріл на дальню стійку – жоден захисник не встиг на перехоплення, однак Вінісіус при замиканні пробив повз ближній кут! На 52-й же Едерсон не зміг зафіксувати м'яч у руках при ударі Модріча, внаслідок чого почалася метушня. З великим напруженням "містяни" відбились.
Загалом, в першій третині другого тайму Реал домінував, однак після моменту з Едерсоном господарям не вдавалося створити щось цікаве біля чужих воріт. На 60-х же хвилинах гра взагалі вирівнялась, причому Мадрид плавно втрачав у загальній активності, а Сіті заколисував господарів тривалими перепасовками без просування. Рахунок дозволяв валяти дурня, однак і травма Вокера стримувала англійців – зрештою, на 72-й хвилині Кайла замінив Зінченко. Крім того, Пеп зняв Де Брюйне заради Гюндогана. Карло Ачелотті, своєю чергою, почав ризикувати, знявши Крооса заради Родріго.
Саме цей хід виявився фатальним для Реала. Всього за хвилину після появи на полі Гюндоган перехопив м'яч у центрі, обігрався із Зінченком і запустив у прохід Бернарду Сілву. Португалець швидко добіг до півкола перед штрафним і віддав передачу вправо на Жезуса, а той пропустив м'яч на край карного майданчика під удар Марезу. Досі непомітний Ріяд вколотив сферу в ближню дев'ятку – 0:1!
Ва-банк від Анчелотті і диво імені Родріго
Карло Анчелотті одразу ж замінив Модріча й Каземіро, випустивши Камавінгу та Асенсіо. Всі сили були відправлені у атаку, однак Реал не вигадав нічого, окрім вривання Бензема на правий кут штрафного з потужним ударом у Едерсона – втім, там був офсайд. Ман Сіті при цьому мав забивати другий гол: на 86-й хвилині Канселу потужно зарядив з дальньої дистанції у дев'ятку (Куртуа парирував), а на 87-й постріл свіжого Гріліша з гострого кута винесли з лінії воріт – а потім Куртуа взяв добивання від Джека!
Реал був приречений. Ніхто не вірив у Мадрид, однак далі сталося щось неймовірне. "Бланкос" пішли на фінальний штурм і несподівано прошили Едерсона на 90-й хвилині – це Бензема прийняв закидання на дальню стійку й прострілив під удар Родріго з мінімальної відстані. 1:1!
Гостей колихнуло, а окрилені іспанці пішли вперед й забили вдруге всього за хвилину – і знову героєм став Родріго, який точнісіньким ударом головою замкнув скидку від Асенсіо після подачі Карвахаля! 2:1! До речі, Дані подавав з-під Гріліша.
За сумою двох матчів рахунок зрівнявся, хоча на 90+5-й Фоден міг закрити гру лонгшотом. М'яч пролетів над поперечкою. Зрештою, свисток Даніеле Орсато відправив команди у екстра-тайми.
Королівський фінал поєдинку
Одразу з поновленням гри Реал не збавив обертів, продовживши шматувати захист Сіті. Вже на 92-й хвилині Бензема відкрився під передачу на лінію півкола й бахнув у правий нижній, однак Едерсон спокійно забрав м'яч. На 93-й же за Карімом знову не встежили, за що прилетіло шокуюче покарання – нападник отримав проникний пас з правого флангу й отримав по ногах від Діаша. Арбітр без вагань призначив пенальті, а Бензема легко розвів голкіпера та м'яч по різних кутах. 3:1! Мадрид вийшов уперед за сумою двох матчів.
На 101-й хвилині господарі могли й друге пенальті заробити, адже сфера зачепила руку Ляпорта в карному майданчику, однак вона була більш-менш притиснута. Манчестер Сіті, однак, зумів перехопити ініціативу, ледь не повернувшис у гру перед міні-перервою – це Фоден замкнув навіс від Канселу, пробивши головою під дальню стійку. Куртуа у карколомному стрибку парирував, а Фернандінью при добиванні не влучив у ближній кут!
В другому екстра-таймі Карло Анчелотті не став вигадувати щось незрозуміли, чесно почавши захищати результат Себальйос ще до міні-перерви замінив Бензема, потім Васкес вийшов замість Вінісіуса, а Мілітао, тільки-но зашкутальгавши, поступився місцем Вальєхо. Ці прості рішення спрацювали ідеально – Манчестер Сіті не зміг організувати жодного моменту.
У підсумку, фінальний свисток зафіксував заслужену перемогу "вершкових". Реал виходить у фінал Ліги чемпіонів, де зустрінеться проти Ліверпуля.
Реал – великий, але його все одно недооцінюють. Анчелотті перемагає тактично
Мадрид знову зробив це. Підопічні Карло Анчелотті пройшли у плей-офф ЛЧ третій потужний топ-клуб, закамбечивши в завершальній частині зустрічі й дотиснувши шокованого суперника. Вже цей факт голосно кричить, що тріумф "вершкових" не є випадковим і словом "відскок" його не поясниш – тим не менш, дуже велика кількість тактичних аналітиків все одно незадоволена результатом. Їхній ідол був знищений ніби-то абсолютно нелогічно, а голи Реала говорять лишень про фантастичну індивідуальну майстерність та шалений фарт.
Раціональне зерно в цих роздумах є. Реал дійсно оверперформить у кожному з топ-матчів ЛЧ. "Бланкос" забивають більше, ніж награють за xG, а їхня ігрова структура не дозволяє контролювати гру проти великих суперників через заготовлені тактичні механізми. Команда дійсно сильно залежить від реалізації – подібні кейси не підходять для довгої дистанції та регулярного завоювання трофеїв. В теорії.
От тільки всі забувають, що Карло Анчелотті виграв Ла Лігу за три тури до кінця, здолавши усіх прямих конкурентів і зазнавши всього одного гучного фіаско в домашньому Ель Класіко. Тобто, структура та контроль гри у Реала є. Коли ж доводиться зустрічатись з грандами, Мадрид вмикає іншу тактику – "королівський клуб" створює хаос на полі.
Це – важливий тактичний елемент, хоч і дуже ризикований. "Вершкові" запускають центрбеків на позицію форварда, вмикають сміливий пресинг великою групою гравців, залишають за спиною всього двох захисників, провокують ситуації 1-в-1, 2-в-2 і т. д. Що завгодно, аби тільки розгойдати чіткі тактичні побудови опонента, змусивши його бігати, немов у дворі.
Звичайні топ-клуби вмикають даний режим лишень за умов критичної ситуації, але Реал здатний працювати в цьому руслі всі 90+ хвилин. Звісно, Мадрид ризикує отримати чотири голи у власні ворота, однак лишень за умов хаосу "вершкові" здатні забити гранду шість у двох матчах.
Всі вищезазначені "родзинки" були успішно випробовані і на ПСЖ, і на Челсі, і на Манчестер Сіті (в обох матчах). У Карло Анчелотті надзвичайно сильна команда – вона не сипеться під тиском, легко виконує нетривіальні речі на полі, швидко перемикається, відчуває один одного суто інстинктивно й карає за найдрібніші помилки. У Мадриді кожен знає свій маневр.
"Містянам" на Сантьяго Бернабеу було вкрай незручно. Реал комбінував під дуже інтенсивним пресингом і регулярно знаходив Вінісіуса та Бензема. Враховуючи високу лінію оборони Ман Сіті, команда наражалась на величезні небезпеки.
До того ж, Карло Анчелотті підготував спеціальні перепасовки – найкраща з них пройшла на старті другого тайму, коли за 9 секунд після свистка Даніеля Орсато стався момент Вінісіуса. Йому передував продуманий розіграш із центрального кола з двома передачами назад. Ман Сіті звик агресивно тиснути лінію на закритому м'ячі – саме на цьому зустрічному русі Реал і спіймав гостей.
Пеп Гвардіола на прес-конференції скаржився, що Реал не притискав Сіті на останніх хвилинах, а просто виконав серію навісів, замкнувши два з них. Мовляв, дубль Родріго – це нещасний випадок. Втім, саме цього мадридці і добивались. Під час фінального штурму продумані позиційні рішення перестали функціонувати, що дозволило працювати на голій майстерності.
Другий гол "бланкос" показовий: легке прибирання Гріліша, шикарна подача Карвахаля, суто інстинктивна скидка Асенсіо кудись по діагоналі й спокійне замикання від Родріго – мінімум тактики, максимум футболу.
І це вже система! В кожному топ-матчі підопічним Карло Анчелотті вдається засмоктувати грандів у власний сценарій гри, зручний саме для Реала. В цьому криється істинна сила чинного чемпіона Іспанії. Яким би ти не був крутим тактиком, банда Карло розхитає твою структуру й зведе поєдинок до хаосу – а в ньому Мадрид готовий знищити будь-кого.
Найгіршу версію Реала ми побачили в середині другого тайму, коли Манчестер Сіті вдалося затягнути "вершкових" у мляву позиційну боротьбу, однак у підсумку мадридці все одно звели гру до навали й зустрічних курсів. Не в останню чергу в цьому допоміг Камавінга, який потужно виходить на заміни під завершальну частину зустрічі. Карло Анчелотті в принципі вгадав із перестановками, але варто відзначити і характер італійця – не кожен коуч наважився б піти на фінальний штурм, замінивши Крооса, Модріча та Каземіро.
Звісно, Реалу могло не пощастити з дублем на останніх хвилинах. Команда могла вилетіти – і це також було б заслужено, враховуючи невисокий xG, інертність в другому таймі та структурні проблеми. Особливо яскраво вони проявились після виходу Зінченка й Гюндогана, які вміють правильно користуватись простором.
Тим не менш, Карло Анчелотті та його підопічні задля свого камбеку зробили максимум саме в тактичному плані – мадридці звели матч до потрібного стилю, заготували хитрі обіграші, адаптувались під суперника, ризикували й не дозволяли Сіті розбігатись в першу годину зустрічі. Реал виклав усі козирі й переміг.
Чимала кількість тактичних експертів заявила, що більше "вершковим" так щастити не буде, однак це усі говорили ще після першого поєдинку проти ПСЖ. Втім, більш важливим є інший фактор – Ліверпуль провалився, коли Вільяреал нав'язав мерсисайдцям ризикований стиль, створивши хаос на полі. "Жовтої субмарини", однак, вистачило всього на один тайм інтенсивної роботи, а от команду Карло Анчелотті не перебігати.
Саме тому фінал обіцяє бути цікавим, а статус андердога у випадку з Реалом нічого не значить.
У Манчестер Сіті біда з ментальністю – Пеп також винен у цьому
Одним із найбільших страхів вболівальників Манчестер Сіті є так званий оверсінкінг, або ж синдром Гвардіоли – несподіване бажання Пепа перемудрити з тактикою на важливий матч. Після минулорічного фіаско в фіналі ЛЧ про цей недолік не говорив тільки лінивий, а Влада Зінченко взагалі розгромила коуча у ЗМІ. Сам каталонець також розуміє цей свій мінус. Перед поєдинком проти Атлетіко він, наприклад, жартував, що виставить 12 футболістів у старті.
Пожартувавши, Гвардіола знову вдався до оверсінкінгу, хоча у першій зустрічі з Атлетіко його задумки спрацювали в плюс. У матчі-відповіді проти Реала все пішло не так добре – вражений роботою мадридців у перехідних фазах, Пеп спробував зіграти обережніше, контролюючи нічийні м'ячі й не дозволяючи вінгерам Мадрида тікати за спини. Це вилилось у слабку підтримку атаки "містян" з боку фулбеків та дещо дірявий пресинг, однак в принципі ідея працювала. В першому таймі Реал і Сіті нівелювали один одного.
Статистика після першого тайму / картинка клікабельна
Подібний хід Пеп використовував і проти Атлетіко, але там тренер не відмовлявся від домінування при роботі з м'ячем. На Сантьяго Бернабеу ж каталонець не став вести боротьбу за ініціативу. Гра була рівною, однак вона все більше скочувалась у хаос – в другій половиниі першого тайму стало помітно, що Мадрид все швидше й краще розбігається у контрвипади, навіть запускаючи Мілітао на позицію форварда.
"Містяни" нервували в такому режимі. Команда допускала помилки під пресингом, не могла задушити виходи Реала з оборони в 3-4 передачі й великою мірою трималася на стійкості Вокера – Кайл з'їдав Вінісіуса. До появи Зінченка й Гюндогана цей малюнок гри не змінювався. Манчестер Сіті відмовився від власного стилю, але замість успішного виконання хитрого плану гості втягувались у дуже ризикований клінч.
Від 55-ї до 70-ї хвилини команди провели всього по одній передачі в штрафний
Обережний стартовий задум Гвардіоли показав, що він дійсно побоюється "вершкових". Остаточно ж це підтвердилось на 78-й хвилині, коли після шикарного відрізку із забитим голом та домінуванням у звичному режимі роботи Пеп несподівано зняв Мареза – замість нього вийшов Фернандінью. Бразилець став третім опорником (разом з Родрі й Гюндоганом).
Можливо, цей момент і не дуже важливий з тактичної точки зору, але в плані психології рішення Пепа внесло вагомий внесок у провал Манчестер Сіті. Його підопічні отримали чіткий сигнал – зараз буде важко, треба сідати й захищати результат. Щоправда, до 89-ї хвилини "містяни" могли забити аж два голи, однак важливо інше –поява Ферни на полі не була спричинена тактичною необхідністю. Гвардіола просто занервував і вирішив перестрахуватись зайвий раз.
Щось схоже трапилось із ним у другому таймі поєдинку проти Атлетіко на Ванда Метрополітано, коли "матрацники" почали повільно переломлювати хід зустрічі. Каталонець так і не зміг нічого вигадати, а під кінець гри взагалі сів у "автобус", випустивши Фернандінью. Тоді Манчестер Сіті відверто "відскочив".
Гнітюче бажання перестрахуватись на Сантьяго Бернабеу скувало грізних "містян". Замість затяжних перепасовок при 70% володіння та крутих переміщень у напівфлангах Манчестер Сіті зіграв десь на половину від власного потенціалу.
Показовою є статистика просувань м'яча у штрафний – при загальній рівності (18:18) гості виконали лише 6 вдалих проникних пасів із 19-ти спроб і мали тільки 3 успішних кроси з 12-ти. Натомість, вони часто тягнули м'яч на індивідуальних проходах (аж 9 разів), що неодмінно грало на руку "вершковим" – після відбирання можна було вискочити швидку контратаку.
Колектив ув'язався у хаотичний футбол Реала й зрештою вилетів з ЛЧ. Чергове фіаско Гвардіоли.
Втім, на одного лишень Пепа перекласти всю відповідальність було б несправедливо. Так, проблеми йдуть і від його невпевненості, однак команда повинна якось тримати удар! "Містяни" ж вкрай легко втрачають психологічну стабільність. Справа не тільки у фіаско в півфіналі ЛЧ – така ж паніка у "синіх" виникала і з Атлетіко в Мадриді, і в останніх поєдинках проти Ліверпуля. Розхитані нерви виливались не тільки в пропущені голи, а і у катастрофічне марнотратство біля чужих воріт.
Зрештою, футболісти Сіті просто заводяться з півоберту – Вокер у грі проти РБ Лейпциг поліз у бійку й отримав дискваліфікацію на три матчі, Зінченко бився з Феліпе та Савічем, а на Сантьяго Бернабеу битва стінка на стінку сталася вже на 8-й хвилині з ініціативи Ляпорта. Психологічно стійкі колективи настільки часто цим не страждають.
Вочевидь, на Манчестер Сіті сильно тисне статус вічного євролузера. Що вже казати про бідолашного Пепа – він програв свій 6-й півфінал Ліги чемпіонів, побивши антирекорд Жозе Моурінью. Тиск з боку Ліверпуля в АПЛ теж має значення, але все це не може слугувати виправданням. Фіналісти ЛЧ повинні мати сильний характер.
Зінченко не заслужив на фіаско
Перебування Олександра на банці в перші 70 хвилин поєдинку проти Реала – це ще одне дивне рішення Гвардіоли. Так, він допустив одну грубу помилку з Лідсом, але Канселу помиляється точно так же. При цьому в першій зустрічі з Мадридом українець став одним із найкращих на полі, а його функціонал повністю дублював якості Жоау. Наш співвітчизник дав зрозуміти тренеру, що під його рукою, в принципі, є одразу два Канселу.
До появи Олександра португалець діяв досить обережно, з відтяжкою, тож його скромні чотири передачі на просування з лівого флангу не слід вважати низьким показником. Важливо інше – Зінченко за 50 з гаком хвилин виконав п'ять прогресивних пасів, віддав 2 передачі під удар і взяв участь у гольовій атаці Сіті. При цьому за сумарною гостротою передач наш співвітчизник увійшов у топ-5 футболістів на полі, поступившись лишень гравцям основи.
Максимально надійно він зіграв і в обороні. Якшо в першому матчі проти Реала українець не дуже якісно показав себе у боротьбі, то на Сантьяго Бернабеу Сашко дав майстер-клас – 6 виграних єдиборств на землі із 7 спроб, 5 переможних верхових дуелей (100% успішності). Крім того, Зінченко жодного разу не дозволив обіграти себе на дриблінгу, хоча мадридці дуже агресивно накинулись на нього. Олександр відібрав м'яч у всіх 5-ти спробах, а також виконав 2 перехоплення та 1 винос.
Суто візуально Зінченко виглядав чи не єдиним свіжим футболістом, від якого була користь. Статистичні ж портали взагалі визнали українця найкращим у складі "містян", якщо не рахувати Мареза з бустом за забитий гол – у Сашка 7,4 бали на Sofascore, 7,8 на Fotmob і 7,4 на Whoscored (Канселу дали 7,6, але за 120 хвилин).
У футболі Зінченко дуже подобаються дві риси – максимальна впевненість і здатність виконувати функціонал, який йому раніше ніколи не довіряли. Олександр впевнено просуває атаки, а не тільки допомагає при контролі простору своїми грамотними переміщеннями. Його вага для Манчестер Сіті серйозно збільшується.
Можна обережно заявити, що Олександр зробив якісний ривок у своєму розвитку – важливо тільки не збавляти оберти. З таким футболом сидіти на банці довго не доведеться.