Реал Мадрид у восьмий раз став найкращою командою на планеті, перестрілявши Аль-Хіляль у вогняному фіналі Клубного чемпіонату світу-2022. Звіт читайте на "Футбол 24".
Раз у рік переможці континентальних футбольних федерацій збираються у багатому місті, аби коронувати європейський гранд статусом клубного чемпіона світу. 11 попередніх розіграшів турніру завершились тріумфом команд зі Старого світу. Поєдинок між Реалом і Аль-Хілялем був приречений на таку ж долю, хоча в теорії могла статись сенсація – як-не-як, це базовий клуб збірної Саудівської Аравії.
Лунін на свій 24-й день народження потрапив у стартовий склад. Якби Куртуа був здоровим, то Андрію навряд чи подарували б таке свято, адже Карло Анчелотті кинув у бій тотальну основу. Не вистачало лишень травмованого Менді, однак його вже давно й успішно підміняє Камавінга.
Зустріч стартувала так, як і очікувалось. Європейці захопили контроль над м'ячем і швидко забили два голи. На 13-й хвилині Вальверде, Бензема й Вінісіус закрутили комбінацію, в завершенні якої Вінісіус вийшов віч-на-віч – 1:0. На 18-й же Вальверде підхопив відскок після прострілу Модріча, пробивши з лінії штрафного – захисник перекрив огляд голкіперу, тож Аль-Муаюф доволі незграбно пропустив м'яч під рукою. 2:0!
Карло Анчелотті влітку уклав з хавбеком парі – якщо він не заб'є 10 у цьому сезоні, то італієць завершить кар'єру. Це був саме 10-й гол. Ще за дві хвилини Бензема міг оформити розгром, але його потужний лонгшот парирував Аль-Айюф.
Втім, саудити не розклеїлись, зумівши закрутити інтригу. Ще на 14-й хвилині В'єтто стріляв з дистанції у лівий нижній кут, лишень трішечки не влучивши, а на 26-й араби скоротили відставання в рахунку.
Мадридці проспали ривок Мареги за спину, дозволивши йому втекти на побачення з Андрієм – українець не тільки не врятував, а й пропустив м'яч під ліктем. 2:1!
В другій половині тайму Аль-Хіляль навіть вирівняв хід зустрічі, непогано працюючи з м'ячем та без нього. У Реала ж практично не виникало гостроти. Лишень наприкінці матчу "вершкові" огризнулись пострілом Модріча метрів з 20-ти (голкіпер відбив) та розрізним пасом Вальверде на Бензема – Карім з близької відстані пробив повз дальню стійку.
Відпочивати команди відправились за хиткої переваги Реала, але на початку другого тайму все повернулося на свої місця. На 53-й хвилині Вінісіус обігрався з Камавінга й викотив передачу на лінію воротарського, звідки замкнув Бензема – 3:1!
На 58-й же Феде отримав проникний пас від Карвахаля на правий край штрафного, опинившись перед Аль-Айюфом і пробивши над ним. 4:1!
Щоправда, після цього повторилася картина зі старту зустрічі. Мадридці розслабились і ковтнули вихід віч-на-віч через той же фланг, що і при першому пропущеному. В'єтто на 63-й хвилині хитро перекинув м'яч над рукою Луніна. 4:2!
Реал, здавалося б, прокинувся й закрив гру вже на 69-й внаслідок вривання Себальйоса на лівий край штрафного. Дані дещо відпустив м'яч, але вийшла ідеальна скидка під удар Вінісіусу. 5:2!
Втім, оборона "бланкос" не збиралася робити матч нудним – за 10 хвилин Мішаель пройшов повз трьох захисників у карному майданчику й з гострого кута виконав пас на В'єтто, відігравши Луніна. Лусіано забив у порожні. 5:3!
Справа могла дійти і до четвертого голу, причому Лунін знову діяв не найбільш надійним чином. Українець не зміг зафіксувати м'яч після прострілу Мішаеля, удар В'єтто накрив Рюдігер, а Марега з відскоку не влучив у ворота! На щастя для Андрія, цей момент став останнім для арабів.
Зрештою, Реал довів справу до звитяги з рахунком 5:3, ставши восьмиразовим переможцем Клубного чемпіонату світу. Лунін у свій день народження став першим українцем, якому вдалося виграти цей турнір, зігравши на ньому. У 2009-му був ще Дмитро Чигринський, який виступав тоді в Барселоні, але захисник не зіграв на турнірі жодної хвилини.
Лунін міг зіграти краще, але не провалився
Андрій пропустив три голи з трьох ударів у площину. Виглядає катастрофічно, однак такий погляд на гру є неправильним. Це лишень гучний заголовок, який краще викинути у смітник. Туди ж треба відправити й дурнуваті оцінки від Whoscored, Sofascore та інших – вони не дають жодного уявлення про якість гри.
Якщо коротко описати пропущені голі Луніна, то все можна звести до одного слова: оборона. Гравцям Аль-Хіляля дозволяли пробігати по 30-50 метрів до воріт у повній самотності. Їм можна було двічі за п'ять хвилин обігрувати по два захисника у штрафному. І після цього ще виникають якісь питання до голкіпера?
Звісно, існує техніка роботи на виходах. Воротарі тренують її з дитинства. Втім, цей аспект гри залишається "останньою надією" – навички голкіпера та його інстинкти лишень покращують шанс врятувати. Половина кіперів АПЛ, наприклад, у попередньому сезоні не змогла набити позитивну різницю очікуваних голів, відведених при виходах віч-на-віч. Не кожному воротарю це дано в принципі.
Крім того, варто розуміти, що при роботі на виходах у кожного голкіпера є свій стиль, свої хитрощі, своя методика. Своя школа, врешті-решт. Якщо дивитись на гру Луніна, то вона нагадує манеру Аліссона – Андрій також намагається гратись з темпом і читає рухи суперника.
При першому голі важко знайти серйозну помилку. Українець не став вибігати далеко з воріт, адже Марега був на серйозній відстані, а Рюдігер ще міг йому завадити. Лунін зайняв позицію, у якій мав змогу встигнути до м'яча при спробі перекидування – а крім того він встигнув би перемкнутись на другого нападника у випадку передачі.
Дистанція удару становила приблизно 10-11 метрів. Андрій приготувався до пострілу й встиг зреагувати. Просто м'яч пройшов під рукою. Це не стільки помилка, скільки технічний брак.
Другий гол не такий однозначний. Лунін висмикнувся до лінії штрафного, а потім почав плавно відступати. Позиція виявилась занадто високою, але час для відходу ще залишався.
Надалі В'єтто почав зміщуватись у край штрафного, що на дещицю покращувало ситуацію голкіпера – втім, дистанція між Андрієм і форвардом залишалась комфортною для "черпачка".
Хтось скаже, що треба вже було одразу бігти до кінця, але ривок у Андрія не вибуховий, відстань залишалася великою, а суперник значно ближчий до м'яча. Склалося враження, ніби саме це українець і зрозумів по ходу епізоду, хоча спочатку збирався діяти агресивніше. А от в завершенні моменту здається, що шанс скоротити дистанцію таки існував – хоча про це легко говорити, тисячу разів промотавши відео.
Можливо, значення зіграла заточеність Луніна на шот-стопінг . Судячи з повороту корпусу, при другому пропущеному українець більше переймався ударом під ближню стійку, а "черпачок" від В'єтто виявився несподіванкою.
У третьому голі, як і при прострілі, Андрій надійно закривав ближній кут і правильно виходив на скорочення дистанції. В принципі, він майже все зробив грамотно й міг завершувати епізоди спокійно, але знову підвела техніка.
В першій ситуації українець не дотягнувся до м'яча ногою. Ймовірно, треба було кидатись на м'яч руками вперед. Початковий випад ноги вправо наводить на думку, що і тут Лунін першочергово тримав у голові удар.
В іншому випадку він просто випустив, що і не дивно при такій фіксації. Можливо, Андрій очікував, що це буде удар.
Заточеність Андрія на відбиття пояснити легко – це його сильна якість. Лунін під час виходів віч-на-віч намагається відпрацювати від своїх переваг, ігноруючи ризиковані рішення. Деяким сильним шот-стоперам прямо забороняють виходити високо, навіть якщо ситуація того вимагає – якщо на виходах не дуже, краще стій.
Наш співвітчизник не впадає у крайнощі. Лунін працює від сильних якостей, але в нього присутнє бажання читати епізод. Відігравати його. Інакше він не зацікавав би Реал і не отримував би схвальну пресу в Іспанії. Проблема полягає у відсутності ігрової практики – саме вона критично б'є по можливостях Андрія.
Якби українець мав стабільну ігрову практику, він суто інстинктивно відчував би епізод. Знав би, коли треба зробити зайвий крок, як потрібно стрибати та який удар готує суперник. Ну і допускав би менше дрібних помарок. У критичних ситуаціях на кшталт виходу віч-на-віч все вирішують мілісекунди. Один зайвий ривок плечем – і момент програно.
У пропущених від Аль-Хіляля голах не полишає відчуття, що в якусь мить можна було зіграти краще. Трішечки різкіше, трішечки раніше, трішечки інакше. Трішечки спокійніше.
Тим не менш, говорити про якийсь провал Луніна немає сенсу. Просто у фіналі клубного ЧС не сталося феєрії Андрія – хоча захисники максимально старалися в цьому допомгти. У Реалі це прекрасно розуміють.
Куртуа міг привезти таку ж кількісь голів
Серед фанів мадридського клубу дещо зріс скепсис щодо Луніна. Андрій пропустив три голи з трьох ударів у площину, але більш важливими є інші цифри – у 10-ти матчах за Реал в поточному сезоні українець зіграв на "нуль" лишень три рази (проти Хетафе, Ельче й Касереньйо), ковтнувши дев'ять голів. Взагалі, перший "сухар" у складі "вершкових" він провів лишень у жовтні 2022-го.
Деякі вболівальники виписують, що Лунін – не рівень Реала. У більш поміркованих фанів склалося враження, ніби Лунін, при всіх своїх плюсах, зовсім не рятує команду. Мадридцям хочеться мати надійніший тил.
Втім, це несправедливо. По-перше, Луніну аномально щастить на неймовірні голи – як от з Мальоркою та Осасуною. По-друге, тричі він пропускав після дурних виходів віч-на-віч, а ще один м'яч йому забили з пенальті. По-третє, всі якось підзабули про круті матчі з Ельче та Аль-Ахлі, в яких Андрій виконав пристойну кількість сейвів.
Загалом же, Лунін у поточному розіграші Ла Ліги він парирував 11 з 13-ти пострілів у площину! Це 76,9% успішності. У Куртуа був практично такий же показник у попередньому сезоні.
Якщо вдаритись у статистику, то можна помітити цікавий факт: Лунін кращий за Куртуа! Згідно з пост-шот моделлю (обраховує відрогідність голу при ударі в площину), Лунін врятував Реал від 0,9 очікуваних голів у Ла Лізі, в той час як Тібо пропустив на 1,5 більше очікуваного! Крім того, у них рівна середня кількість оборонних дій за межами штрафного.
Звісно ж, треба враховувати кількість матчів бельгійця і складність суперників, але в цілому статистика обох голкіперів далека від вражаючих цифр. Ні Лунін, ні Куртуа не витягують Реал на собі. А інакше й бути не може при такій обороні – "вершкові" йдуть аж на четвертій позиції в чемпіонаті за показником очікуваних пропущених. На одному рівні з Осасуною, гірше за Атлетік та Сосьєдад.
І це лише Прімера! В інших турнірах мадриці грають на одній нозі. Саме тому не варто кидати всіх собак на Луніна й ставити у приклад Куртуа. Андрій цілком відповідає рівню Реала, от тільки роботи у воротарів "вершкових" занадто багато – і вона занадто важка.