Рапід розгромив Зорю в матчі плей-офф кваліфікації ЛЄ: фіаско атаки "мужиків", проблеми під пресингом і вирок для УПЛ
Шалене марнотратство луганського колективу було покарано розгромом від Рапіда у Відні (0:3). Звіт про матч Ліги Європи читайте на "Футбол 24".
Зоря жодного разу в своїй історії не проходила кваліфікацію до Ліги Європи, але луганцям і з жеребом не щастило – він постійно зводив їх з представниками топ-чемпіонатів. У цьому ж році випав шанс зламати сумну традицію, адже в суперники випав віденський Рапід. Чемпіонат Австрії, в принципі, за рівнем не сильніший за УПЛ, а "зелено-білі" ще й розпочали його жахливо, здобувши всього одну перемогу в чотирьох матчах. Щоправда, у "мужиків" старт сезону виявився аналогічним.
Рапід Відень – Зоря – 3:0 – відео голів та огляд матчу
Матчи с болельщиками всегда по-своему атмосферны. pic.twitter.com/ObJNjsyj9g
— FC Zorya Luhansk (@FCZoryaOfficial) August 19, 2021
Австрійські колективи вирізняються якісним пресингом, однак підопічні Віктора Скрипника досить швидко продемонстрували свою перевагу в цьому компоненті. Рапід припускався величезної кількості втрат на всіх ділянках поля, не створивши жодної цікавої атаки в перші півгодини, а Зоря розривала віденців на контратаках. До 25-ї хвилини гості могли відкривати рахунок тричі: Кочергін з дистанції пробивав по центру (Штребінгер парирував), Сайядманеш влучив у захисника після виходу віч-на-віч з обіграшем воротаря, а Громов метрів з 20-ти стріляв в руки голкіпера.
Здавалося, що скоро віденці ковтнуть гол, але на 29-й хвилині луганці несподівано самі його подарували супернику. Точніше, його подарував Шевченко, який невдало виніс м'яч – його одразу ж перевели на Фунтаса, а той, промайнувши повз центрбеків, завдав удару в лівий нижній кут. 1:0! Шок.
Не можна сказати, що Зоря після пропущеного гола розклеїлась. Луганці все так же здорово перехоплювали й відбирали м'ячі на чужій половині поля, непогано просували м'яч на дриблінгу й в цілому працювали швидше та вигадливіше – втім, жодного моменту до перерви команда так і не створила. Рапід також нічого цікавого не вигадав, якщо не згадувати про слабкий удар головою у виконанні Грюлля після кутового. У підсумку, футболісти пішли відпочивати за мінімальної переваги віденського колективу.
На початку другого тайму Рапід міг забити другий гол внаслідок дальнього пострілу Аразе. Шевченко перевів м'яч над поперечкою, а Зоря вже за дві хвилини відповіла стандартом, удар з якого прийшовся у стінку – відскок же прилетів у центр штрафного на Сайядманеша. Іранець потужно пробив з мінімальної відстані, однак сфера пройшла над воротами! На 56-й же хвилині зрівнювати рахунок мав Імереков, який замикав подачу з кутового, але його постріл головою пройшов над каркасом воріт!
В середині тайму оборона віденців тріщала по швах. Так, на 62-й хвилині Громов розкачав Хофманна в карному майданчику, але пробити не встиг, а на 63-й Сайядманеш потужно вистрілив з лінії штрафного – повз ліву стійку! Ще через три хвилини свіжий Шахаб розкачав Стойковіча на лівому краю штрафного й завдав удару в дальній кут, але Граймль встиг кинутись під м'яч. Зрештою, на 73-й хвилині Кабаєв накрутив півкоманди біля чого воротарського й "бахнув" у дальній нижній – Штребінгер парирував, а Фаворов не зміг зіграти на добиванні!
Рапід нічим не відповідав до 77-ї хвилини, коли на правий фланг штрафного увірвався Аразе. В завершенні епізоду вінгер вистрілив під ближню стійку, однак Шевченко врятував Зорю. На жаль, цей момент виявився прелюдією до взяття воріт "мужиків": вже на 78-й Кара відгукнувся на винос з власної половини, легко обійшов Імерекова й пробив точно в лівий нижній кут – 2:0.
Зоря могла скоротити відставання через три хвилини внаслідок удару Кочергіна з льоту в правий кут. Штребінгер парирував його, а Рапід швидко покарав підопічних Віктора Скрипника за марнотратство. Прикро, адже луганці привезли гол самі собі: Жунінью на рівному місці втратив м'яч на власній половині поля, після чого суперник виконав подачу в штрафний – Грюлль же, відірвавшись від Вернидуба, розстріляв ворота. 3:0. Катастрофа.
Саме з цим рахунком матч і добіг кінця. Рапід святкує розгром завдяки дитячим помилкам Зорі, але у луганців ще залишається матч-відповідь. Його проведуть за тиждень у Запоріжжі.
Фіаско атаки Зорі
Вже у стартові 15-20 хвилин стало зрозуміло, що Зоря, як мінімум, нічим не поступається віденцям, а по ходу зустрічі помітною була лише луганська команда. Господарі створили самотужки лишень два моменти з ударами Аразе (один пройшов із дальньої дистанції), продемонструвавши надзвичайно вбогий футбол і пропустивши на свої ворота мінімум 6 гольових нагод. Навіть у пресингу австрійці не переважали "мужиків", але у підсумку вони не тільки відсвяткували розгром, а ще й перевершили українців статистично – 15:13 по ударах, 9:5 у площину.
В такі моменти існує велика спокуса кричати про невезіння, повторюючи знамениту цитату Віктора Прокопенка про відсутність логіки в футболі. Ну звідки у австрійців могло накапати 9 ударів у площину? Втім, списати все на нефарт підопічні Віктора Скрипника не можуть. Нефарт – це коли голкіпер тягне те, що неможливо витягнути, а стійка двічі рятує суперника від взяття воріт. Зоря ж банально продемонструвала низьку якість завершення.
Майже в кожному з небезпечних епізодів "мужики" демонстрували серйозний брак як у техніці, так і в думці. Найяскравішим епізодом можна назвати вихід Сайядманеша віч-на-віч, коли той замість сильного удару по порожніх воротах покотив м'яч щічкою практично поперек поля – а все через гру з опущеною головою. Той же Сайядманеш не забивав з п'яти метрів, а Громов з Кабаєвим м'яко пробивали по центру після передач на лінію карного майданчика. Не вражали і рішення Кочергіна – він володіє класним ударом, але у Відні його пострілам не вистачало підготовки та осмисленості.
Лишень у моментах Шахаба й Кабаєва в середині другого тайму не було зайвих рухів і невдалого виконання. Ну, і Імерекову нічого не скажеш за замикання з кутового – от де дійсно не пощастило. Все інше – це постійна хаотичність, гальмування й неправильні рішення. З такою грою біля чужих воріт у груповий етап ЛЄ не виходять.
Можна було б сказати, що бувають такі дні, коли м'яч просто вислизає з-під ніг. Втім, цей аргумент у випадку із Зорею не працює, адже луганці за час каденції Віктора Скрипника завжди відчували проблеми в завершенні. В позиційному наступі "мужики" створюють мінімум небезпечних моментів, здебільшого працюючи через дальні удари та просування на дриблінгу – матч з Рапідом лишень продемонстрував, в чому причина. Футболістам банально не вистачає класу.
Зорі потрібна гра на зустрічних курсах, простір і велика кількість відбирань, аби повторювати свої спроби атаки. На старті сезону луганці саме так і грали, намагаючись кількістю підходів до воріт компенсувати якість. Іронія ж криється в тому, що у Відні "мужики" отримали можливість грати в улюбленому сценарії – і вони все одно провалились.
Зоря не звикла до таких матчів
Важко адекватно оцінити роботу оборони Зорі, адже три гольових помилки мали суто технічний характер, а крім цього Рапід майже і не тривожив захисників. У господарів було кілька непоганих заходів у штрафний, але лишень один з них завершився небезпечним ударом – на 77-й хвилині перед голом, коли Аразе бив у ближній кут. Все.
Також не можна сказати, що оборона луганців демонструє велику кількість "привозів" у чемпіонаті. Помилки трапляються, але їх не більше, ніж у інших середняків – і вони не страшніші. Мабуть, головною проблемою команди є відсутність перевірки серйозними суперниками в УПЛ.
Оборона Зорі рідко зустрічається із ситуацією, коли їх пресингують. Якість австрійського тиску виявилась неоднозначною, однак вже сама їхня манера гри без м'яча стала проблемою – віденці не сідали в глибину, а перекривали лінії передач і накривали гостей на прийомі. Саме після пресингу австрійців прилетіли усі три голи – Шевченку заблокували можливість швидко віддати пас на ближнього, Імерекову не дали спокійно прийняти винос, а помилка Жунінью нічого не б не принесла, якби австрієць не розташувався максимально близько від бразильця.
Прикро, адже в більшості випадків футболістам Зорі вдавалося виходити з-під тиску суперника. Пресингом "мужиків" не здивували, але в плей-офф Ліги Європи інший рівень концентрації та виконання – і от до нього луганці виявились неготовими. В УПЛ Зоря може дозволити собі кілька "затупів" за матч, а от у Відні за це карають трьома голами "з нічого".
Програла не тільки Зоря, а і весь український футбол
Рапід виніс болісний вирок українському футболу в Європі. Виноси Ворскли та Колоса ще можна було списати на брак досвіду, різницю в ігровому тонусі та невисокий рівень клубів, однак бронзового призера УПЛ знищив колектив, який здобув всього 1 перемогу в 4-х перших турах чемпіонату Австрії. Розгромив колектив, у якого дірявий пресинг. Розгромив, навіть не створюючи моменті самотужки.
Можна багато говорити про низьку реалізацію Зорі, слабку систему позиційного наступу та тактичне спрощення гри луганців, але ці проблеми є лишень наслідком жахливої клубної роботи. Не можна виходити у груповий етап Ліги Європи щороку, якщо ти перед кожним сезоном втрачаєш кількох стрижневих футболістів – два роки тому команду покинули Чеберко, Харатін, Тимчик і Михайличенко, а цього літа Віктор Скрипник залишився без Юрченка, Іванісені та Абу Ханни. Головний тренер залишився без основного креативника, опорника-універсала й центрбека з хорошим дальнім пасом – можливо, якби Джоель був у складі, Шевченку не довелося б виносити м'яч перед першим голом.
Не можна щороку виходити в Лігу Європи, орендуючи молодь у грандів, підбираючи футболістів без контрактів і підписуючи дешевих легіонерів. Так, Булеца класний, але він ще ніколи не грав у єврокубках – а набравшись досвіду, він, ймовірно, піде в оренду до конкурентів. Так, Імереков великий і досвідчений, але навіть гравці Львова в попередньому сезоні розривали його на дриблінгу й забивали завдяки його помилкам при роботі 1-в-1 – до речі, саме такий епізод завершився помилкою Імерекова й другим голом Рапіда. Так, іранські нападники цікаві, але їхній клас явно обмежений. Так, є ще Крістіан і Овусу, але вони в команді без року тиждень.
Можна було б парирувати цей аргумент прикладом умовної Бенфіки чи якогось іншого клубу, який працює на продаж, однак Зоря нікого не продає! Юрченко, Абу Ханна, Васіль, Циганікс і Іванісеня покинули Запоріжжя в статусі вільних агентів, а за Чеберка та Михайличенка "мужики" отримали смішні 800 тисяч (згідно з даними Transfermarkt) – за них заплатили тільки через терміновість, адже в обох було півроку до завершення контракту.
Не дивно, що Віктор Скрипник не бажає підписувати нову угоду. В таких умовах його робота просто не має сенсу. Втім, Рапід покарав не тільки керівництво Зорі – він покарав увесь наш футбол. Він покарав Україну за відсутність пресингу, якому повинні вчити з ДЮСШ і якому вчать в Австрії. Він покарав Україну за чемпіонат, у якому не прийнято шукати цікавих футболістів – здебільшого, одні і ті ж футболісти кожні 2 роки переходять з одного середнячка в інший у статусі вільного агента, а інші позиції закривають орендовані випускники академій грандів.
Рапід покарав нас за вбоге бий-біжи у командах поза топ-3 УПЛ, і за телефонний регламент, в якому команди можуть відмовлятись від матчу УПЛ заради спарингу в Європі або переносити зустріч так, як зручно збірній / гранду / місцевому феодалу.
Чемпіонат Австрії за рівнем свого футболу нічим не кращий за УПЛ, але там є здорова організація ліги та прогресивні тактичні ідеї. Саме тому ми й програємо їм місце в рейтингу УЄФА – і саме тому Рапід громить Зорю, майже нічого не зробивши для цього.
показати приховати