Любомир Кузьмяк поспілкувався з бомбардиром СК Дніпро-1 після перемоги команди Кучера над Рухом (3:2) у 7 турі УПЛ.
Протистояння на стадіоні "Україна" між Рухом та СК Дніпро-1 стало одним із найбільш драматичних на старті сезону. П'ять голів, один із яких на 5-й компенсованій хвилині, два вилучення, бійка після фінального свистка…
А ще у львівському матчі свій шостий гол у шести матчах УПЛ забив Артем Довбик. Форвард дніпрян та національної збірної України розповів Футбол 24 про враження від зустрічі з Рухом.
– Була непроста гра. Напередодні ми мали важкий переїзд, але добре, що все ж вдалося дотиснути суперника. Вважаю, що це важливі три очки. Рух залишився у меншості, треба було використовувати чисельну перевагу. Добре, що ми перетворили свою більшість у гол і здобули перемогу.
– Одразу після фінального свистка команди кинулися стінка на стінку. З чого все почалося?
– Ой, я не хочу це коментувати. Це все відбулося після гри… Моя справа – грати і приносити користь команді. А про таке навіть говорити не хочеться.
– Сьогодні ви знову забили. Для вас титул найкращого бомбардира УПЛ є дуже важливим?
– Безперечно, це приємно. Але такої цілі у мене немає. Важливо, щоб команда перемагала, а я був для неї корисним.
– Центральний захисник Сергій Логінов, який, власне, і забив вирішальний гол, вийшов на останні хвилини і діяв у атаці. Не заважав вам?
– (Усміхається) Ні, навпаки допоміг. Сергій був свіжішим. Я думав, що за його рахунок я зможу забити (Сміється). А сталося так, що він забив у стилі форварда. Зіграв прекрасно, як топ-нападник.
– До сьогодні ви не пропускали у п'яти матчах Прем'єр-ліги. Розуміли, що з кожним матчем продовжити цю серію буде важче?
– Якщо чесно, то значення мала лише перемога. Усвідомлювали, що рано чи пізно ми пропустимо. Тому були готові до цього. Важливо інше – ми забили на гол більше за суперника.
– Як оціните Рух?
– Хороша молода команда. Добре обороняється. Але щоб сказати про якесь сильне здивування – ні, такого не було. Ми знали, як вони будуть грати. При відборі вони зазвичай діють прямолінійно і вибивають вперед на швидких нападників. Тому Рух нас не сильно здивував. Ця гра, скоріше, була складною, адже ми проводили її на фоні втоми.
– Ви кажете про важкі переїзди. У четвер ввечері ви грали у Ліхтенштейні, сьогодні – у Львові.
– Так, це правда. Складно, адже на кордоні стоїмо дуже довго. Та й сама дорога забирає час. Плюс – маємо внутрішньокомандні моменти… Але саме у таких іграх, як сьогодні, ми стаємо сильнішими. Кожен гравець повинен пройти через таке.
– Коли у колективі дізналися про те, що більшість легіонерів відмовляється їхати на поєдинок з Рухом?
– Ми знали, у нас були певні здогадки. Нещодавно був обстріл… Тому хлопці сказали, що зараз візьмуть паузу. Проте на наступний матч вони планують приїхати.
– Ви не намагалися їх переконати?
– Важко пояснювати… Якщо поставити себе на їхнє місце, уявити, що ми перебуваємо в іншій країні, де триває війна. Це їхній вибір. Але вони поїдуть на наступну гру. І це найважливіше.