В рамках поєдинку 6-го туру кваліфікації до ЧС-2022 Англія несподівано втратила очки у Варшаві. Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Збірні Польщі та Англії підходили до особистої зустрічі у Варшаві в якості лідерів групи І. Британці традиційно для себе впевнено пройшли перші п'ять турів у кваліфікації, здобувши п'ять перемог із сумарним рахунком 17:1, а от для "Кадри" поєдинок мав стратегічно важливе значення – угорці та албанці дихали в спину, тримаючись на дистанції у одне та два очки відповідно. В таких умовах "бяло-червоним" необхідно було чіплятись бодай за нічию з "трьома левами".
Драматичне завершення ідеального відбору у відеоогляді матчу Польща – Англія – 1:1
Гарет Саутгейт не вніс жодних змін до основного складу, в порівнянні з матчем проти Угорщини. Команда знову вийшла у схемі 4-2-3-1 з Грілішем і Стерлінгом на позиціях вінгерів та Маунтом під нападниками. Пауло Соуза теж нічого не вигадував, виставивши прогнозований старт із Буксою в ролі другого нападника – це був лишень другий виступ Адама у футболці національної команди.
Поляки стартували дуже активно. В першій третині першого тайму "бяло-червоні" взагалі нічого не дозволяли супернику, організовуючи при цьому хороші атаки із непоганим завершенням. Зокрема, вже на 5-й Пухач стріляв з меж штрафного після подачі від Юзвяка (удар накрили), а на 15-й Модер відкрився під передачу Лєвандовскі, хитнув Вокера й пробив з лівого краю карного майданчика в ближній кут – точно в руки Пікфорду! Тільки після цього гості огризнулися атакою з ударом Маунта метрів з 22-х після відскоку, однак його накрили.
Класну нагоду відкрити рахунок до перерви поляки змарнували на 18-й хвилині, коли Пухач класно відкрився на лівому фланзі, отримав своєчасний пас і одразу ж прострілив на лінію воротарського. Магуайр не зміг перехопити м'яч, однак і Букса трішечки не встиг на замикання!
Найкращий же шанс на 29-й хвилині створив Лєвандовскі, який проліз крізь двох захисників і проштовхнув м'яч у падінні на Лінетті, після чого одразу побіг у штрафний. Кароль виконав на нього класну закидушку – Роберт приймав її прямо перед Пікфордом, спробувавши перекинути голкіпера у дотик. Не вийшло!
Втім, у середині першого тайму ініціативою вже володіли англійці, які довго розкатували м'яч на чужій половині й провели кілька перспективних атак без якісного завершення. Господарі в цей період огризнулись двома моментами, але загалом матч вели британці. Проблема була тільки в тому, що тиск аж ніяк не допомагав забити гол – до 35-ї хвилини у підопічних Гарета Саутгейта був тільки удар Маунта з відскоку метрів з 18-ти (вище воріт) і небезпечна подача Стерлінга з подальшою скидкою Кейна вздовж воротарського (її перехопили). Все.
Останні 10 хвилин взагалі важко назвати футболом. Спочатку пошкодження отримав Стоунз, якого вже готовий був замінити Коуді (у підсумку він залишився на "банці"). Поєдинок після цього збився на купу дрібних пауз без будь-якого просування м'яча уперед. Аж у компенсований час господарі заробили стандарт, однак подачу з нього Модер виконав бездарно. Найцікавішою подією в цей період була сутичка стінка на стінку після свистка на перерву, за яку жовті картки отримали Глік і Магуайр.
Відпочивати команди відправились за нулів на табло, а от на початку другого тайму Англія по-дорослому притиснула Польщу. Вже на 47-й хвилині забивати мав Гріліш, який влетів на лівий край карного майданчика й пробив у дальній кут (поруч зі стійкою), а на 48-й та 50-й два класних вривання із заблокованими прострілами провів Стерлінг. На 53-й Філіппсу дали пробити по центру з дистанції – Щенсни парирував.
Після цього гості провели серію стандартів, один з яких міг завершитись взяттям воріт. На 61-й хвилині Магуайр пробив головою у дальній кут, замкнувши навіс від Шоу, але стійка врятувала "Кадру"! Стерлінг міг зіграти на добиванні, але і тут господарям пощастило. Офсайд.
Польща взагалі нічим не відповідала. Відсутність контргри тривожила Паулу Соузу, тож він на 63-й хвилині замінив Буксу на Свідерскі. Цей хід аж ніяк не допоміг атаці – за наступні 8 хвилин команда мала лишень один дальній удар у виконанні Лєвандовскі, який без проблем взяв Пікфорд. Втім, і англійці несподівано перестали загострювати. "Три леви" домінували в роботі з м'ячем, але команді критично бракувало темпу й нестандартних рішень.
Саме по такій грі Польща й пропустила. На 72-й хвилині одна з позиційних атак гостей зайшла в глухий кут., тож Гріліш змушений був віддати поперечний черпачок у центр на Вокера, а Кайл у дотик скинув м'яч на Кейна – благо, він стояв поруч. Харрі розвернувся, помітив відсутність спротиву з боку поляків, прицілився й потужно пробив метрів з 25-ти. Точно в правий нижній кут! 0:1.
Польща на кілька хвилин випала з гри, але Англія не скористалася тимчасовою прострацією суперника. За розслабленість покарання ледь не прилетіло на 77-й хвилині, коли свіжий Свідерскі отримав проникну передачу від Пухача й опинився прямо перед Пікфордом – це був би вихід віч-на-віч, якби Джордан не випередив Кароля. На 82-й хвилині стадіон "Народовий" знову схопився за голови, адже Пікфорд при виносі влучив точно в Свідерскі! М'яч полетів у ворота, але Джордан наздогнав його.
Англія взагалі нічим не відповідала, а Польща з останніх сил летіла уперед. На 90-й хвилині Лєвандовскі спробував врятувати "Кадру" класним закрученим ударом метрів з 22-х, однак м'яч пройшов повз дев'ятку. В компенсований же час простріл Франковскі рикошетом від Маунта полетів у ворота англійців, але рикошет виявився м'яким – Пікфорд спіймав м'яч. Англія трималася, але поляки швидко повертали м'яч і знову йшли уперед.
Зрештою, у на 90+2-й хвилині навала господарів завершилась подачею Лєвандовскі на дальню стійку. Шиманскі, який вийшов на заміну в середині другого тайму, перестрибнув Шоу і замкнув її головою, зрівнявши рахунок – 1:1! Після цього Польща впевнено довела матч до нічиї. Браво!
Піжони лежать
Англія знову продемонструвала Саутгейтбол. Інертний перший тайм, тотальне домінування й абсолютний розрив по всіх статистичних показниках по перерві, низька кількість моментів – все це ми бачили і в Будапешті, і на Євро-2020. Навіть у недавньому матчі проти Андорри на Вемблі британці вели 1:0 до 72-ї хвилини, і лише після пенальті Кейна карлик посипався.
У Варшаві острів'яни тримали володіння на рівні 63%. На чужій третині вони провели 30% ігрового часу. Команда зробила 36 дотиків у карному майданчику (вдвічі більше за поляків), мала 85% точності передач (77% у Польщі) й дуже інтенсивно пресингувала – особливо в середині поля. До кінця другого тайму у "бяло-червоних" був всього один реальний момент відкрити рахунок (вихід Лєвандовскі майже віч-на-віч), плюс Пікфорд влучив у Свідерскі. Все.
Англія домінувала, але не розривала поляків. З 13 ударів по воротах (7 з меж штрафного) на гол реально претендувала тільки стійка Магуайра та вривання Гріліша на початку другого тайму. Здебільшого, острів'яни ходили навколо по периметру карного майданчика, намагаючись щось організувати на дриблінгу Гріліша та Стерлінга – інших варіантів, по суті, і не було. Фантастичний гол Кейна з дистанції не був наслідком тиску "трьох левів" – він прийшов з нездатності організувати щось цікаве у позиційному наступі, ставши наслідком серії поперечних пасів та епізодичної втрати концентрації з боку опорників Польщі.
Британцям критично бракувало швидкості та нестандартних рішень на третині поля суперника. Їхня велика перевага у статистиці говорила лишень про різницю в класі й загальний контроль над грою – англійці намагаються так грати від самого початку Євро-2020. Стерильно катаючи м'яч, вони не віддають його супернику, змушуючи витрачати сили на відбирання та холосту біганину туди-сюди. Більша частина матчів у Гарета Саутгейта дуже суха, але його підопічні стабільно проводять 1-2 ударних відрізки по 15-20 хвилин. Саме в них і робиться результат.
Англійці звикли, що в такому режимі у середняків просто не вистачає сил та вольових якостей, аби врятувати гру. Саме тому "три леви" й не пішли добивати Польщу – очікувалось, що "Кадра" сама розвалиться, втративши віру в камбек або намагаючись відігратись на тлі шаленої втоми та переваги гранда в класі. Саме таким чином острів'яни розгромили Угорщину й Андорру – фіналісту Євро-2020 не довелося сильно давити на суперників. Вони "поплили" після першого ж пропущеного м'яча, почавши "привозити" собі момент за моментом.
Гарет Саутгейт був настільки впевнений у перемозі, що навіть не освіжив гру з лавки. Це був перший з 1996 року матч збірної Англії без замін. Якби тренерський штаб гостей зняв з матчу бодай двох-трьох футболістів, британці могли б втримати 1:0, але команда по-піжонськи вирішила обійтися без перестановок. Перемога без замін стала б яскравим уособленням топ-класу збірної Англії, піднявши ЧСВ до небес, але справедливість таки є на цій землі.
"Три леви" не пішли добивати Польщу, а в останні 15 хвилин "Кадра" з п'ятьма свіжими виконавцями загнала суперника на його третину, організувавши фінальний штурм. На останніх хвилинах гості не могли навіть м'яч винести. Зрештою, все завершилось заслуженим голом свіжого Шиманскі. Піжони лягли.
Так само вони лягли і в фіналі Євро-2020 – і знову не обійшлося без божого суду. Англія занадто сильно вірить у свою гігантську перевагу в класі, намагаючись перемагати за рахунок стерильного ватокату з коротким ударним відрізком. Лондонський фінал нічому не навчив Гарета Саутгейта. Навряд чи ця пиха острів'ян зникне після осічки у Варшаві, тож удар по носу від "Кадри" виглядає ще більш красивим. Поляки – молодці.
Україна краща за Польщу
"Бяло-червоних" можна похвалити за характер. Коли середняк відбирає очки у гранда – це завжди подвиг, а тут ще й Англія була у суперниках. Між іншим, з 2009-го року "три леви" не програли жодного матчу в кваліфікаціях до великих турнірів, здобувши 20 перемог і 7 нічиїх. Востаннє їх била Україна в легендарному поєдинку в Дніпрі.
Втім, у зустрічі на "Народовому" не покидало враження, що проти такої пасивної Англії нинішня Україна зіграла б набагато переконливіше. Польща непогано тримала фіналіста Євро-2020 на дистанції, заганяючи його на фланги й змушуючи бити з дистанції, однак підопічні Паулу Соузи діяли занадто нервово. Якщо Україна стримувала французів завдяки грамотній позиційній роботі з якісною опікою лідерів "Ле Бльо", то "бяло-червоні" бігали за м'ячем, як у грі в собачку, компенсуючи проблеми в обороні жорсткими єдиноборствами – гостей зрізали у підкатах, немов косою.
Польща не контролювала гру вже з 15-ї хвилини, а кілька непоганих підходів до воріт потягнули всього на 0,34 очікуваних голи – це включно з моментом Свідерскі, коли Пікфорд ледь не забив сам собі. "Синьо-жовті" лише за перший тайм з Францією набили 0,98. При цьому наші футболісти оборонялися й виходили в атаку через володіння з продуманою роллю Шапаренка та зміщеннями нападників на фланги, а от у "Кадри" нічого подібного не було.
Господарі зіграли у найкращих традиціях пострадянського бий-біжи, закидаючи м'яч кудись уперед на Лєвандовскі й виконуючи кроси з флангів. Власне, так вони й забили, але то був гол на характері. Плюс, про втому англійців не варто забувати.
До футболу України в матчі проти французів також виникало багато запитань, але поляки повинні заздрити нашій моделі гри у топ-матчах при Петракові. Ті ж 35% володіння, той же пасивний гранд, те ж шалене відставання в класі – але яка різниця у культурі роботи з м'ячем і позиційній роботі! Після такого поєдинку дивитись на багатострадальний відскок "бяло-червоних" було важко.
Паулу Соуза поки що розчаровує – він не навчив "Кадру" якісним позиційним атакам (як той же Шева до 2019-го) і не навчився ставити нормальну систему оборони. Польща під його керівництвом може здобувати результат завдяки шаленій зарядженості гравців, але за хороший сучасний футбол у цій збірній відповідає лишень Лєвандовскі.
Лєвандовскі – крутий
"Кадра" в останні років п'ять не була сильнішою за Україну ні за рівнем, ні за грою, але у наших гонорових сусідів завжди жила впевненість у класовій перевазі. Вона ґрунтувалася на легіонерах з топ-чепіонатів – і хоча більша їхня частина грає у якомусь захолусті або полірує "банку", один виконавець бив усі карти (в очах поляків). У них є Лєвандовскі – навіть у німців такого футболіста немає.
Роберту важко у збірній, адже тут немає раумдойтерів на кшталт Мюллера або геніальних розпасовщиків рівня Кімміха. Польща – сильний середняк, хоча багатьом польським фанам важко з цим змиритись. Тим не менш, Льова навіть у таких умовах не втрачає своєї геніальності, витягуючи "Кадру" на своїх плечах і з Іспанією, і зі Швецією, і з Англією.
В поєдинку проти "трьох левів" Лєвандовскі не тільки віддав прекрасний крос на Шиманскі в компенсований час. Він ще й став лідером зустрічі за гостротою пасів – у нього 0,31 очко xThreat і 0,51 очікуваних асистів. В активі Роберта – 18 точних передач з 26-ти (5 з просуванням, 10 на третині поля суперника). Крім того, Боббі тричі обіграв суперників на дриблінгу (з трьох спроб), виграв 6 з 9-ти єдиноборств і створив найкращий момент Польщі з гри (вирвавшись віч-на-віч з Пікфордом).
Лєвандовскі був дуже помітною фігурою на полі. Коли "Кадрі" було особливо важко (на початку другого тайму), саме він організував єдиний контрвипад Польщі, завершивши його непоганим дальнім ударом. Роберт працював по всьому полю, чіплявся за м'ячі, розганяв атаки. Істинний лідер.
Навіть після матчу Лєвандовскі виявився героєм польської збірної, потрапивши на перші шпальти світових ЗМІ. Публіка на "Народовому" освистала Англію під час опускання на коліно, а Роберт в цей момент простояв, показуючи на нашивку "Respect". Тепер всі пишуть про цей епізод, вихваляючи форварда – і справа тут не стільки у підтримці чи антипатії до BLM, скільки у вияві істинної толерантності та поваги до суперника. Молодець!